Рішення № 74124882, 11.05.2018, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.05.2018р. Справа №914/2181/17

місто Львів

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом: до відповідача:Публічного акціонерного товариства по газопостачанню і газифікації „Львівгаз”, м.Львів ОСОБА_1 підприємства „Бориславтеплоенерго”, м.Борислав Львівської області про: стягнення заборгованості. Ціна позову: 3093189,32грн. Суддя Кітаєва С.Б.

при секретарі Зарицькій О.Р.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 – представник (довіреність в матеріалах справи);

від відповідача: не з’явився

Суть спору: на розгляд господарського суду Львівської області подано позов Публічного акціонерного товариства по газопостачанню і газифікації „Львівгаз”, м.Львів до відповідача ОСОБА_1 підприємства „Бориславтеплоенерго”, м.Борислав Львівської області про стягнення 3093189,32грн., з яких 2418881,16грн. основного боргу, 399735,04грн. пені, 58159,48грн. процентів, 216413,64грн. індексу інфляції.

Ухвалою суду від 25.10.2017р. за даним позовом порушено провадження та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 15.11.2017р.

14.11.2017р. за вх.№38294/17 відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв’язку з захворюванням повноважного представника, яке судом прийнято і приєднано до матеріалів справи.

15.11.2017р. за вх.№38498/17 позивач подав підтвердження про відсутність в провадженні господарських судів України справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, та рішення з такого спору та за вх.№38499/17 клопотання про долучення до матеріалів справи розрахунку заборгованості та акту звірки взаємних розрахунків з відповідачем, які судом прийнято і приєднано до матеріалів справи.

15.11.2017р. за вх.№38499/17 позивач подав клопотання про долучення до матеріалів справи акту звірки взаємних розрахунків з відповідачем та розрахунку заборгованості станом на 14.11.2017р., які судом прийнято та приєднано до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 15.11.2017р. розгляд справи відкладено на 27.11.2017р. у зв’язку з неявкою відповідача.

Також, 24.11.2017р. за вх.№39912/17 позивач подав клопотання про долучення до матеріалів справи оборотно-сальдової відомості, виписки з банківського рахунку та реєстру платіжних доручень, які судом прийнято і приєднано до матеріалів справи.

27.11.2017р. за вх.№40040/17 відповідач подав відзив на позовну заяву з додатковими доказами та за вх.№40041/17 клопотання про зменшення штрафних санкцій, які судом прийнято та приєднано до матеріалів справи.

В судовому засіданні 27.11.2017р. оголошено перерву до 15.12.2017р.

14.12.2017р. за вх.№42836/17 позивач подав клопотання про уточнення позовних вимог в частині стягнення процентів, згідно яких просить стягнути з відповідача 58159,48грн. та про долучення до матеріалів справи додаткових документів, а саме: оборотно-сальдову відомість по рахунку за 01.10.2016р. – 13.12.2017р. та рахунок №361 за період з 01.10.2016р. по 13.12.2017р.

14.12.2017р. за вх.№42866/17 відповідач подав доповнення до відзиву з додатковими документами.

15.12.2017р. за вх.№43002/17 позивач подав клопотання про долучення до матеріалів справи оборотно-сальдової відомості по рахунку №361 за період з 01.10.2017р. по 15.12.2017р.

15.12.2017р. за вх.№43004/17 відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку із зайнятістю повноважного представника в іншому судовому засіданні та надання можливості подати додаткові документи на підтвердження своїх правових позицій.

Ухвалою суду від 15.12.2017р., у зв’язку із прийняттям Закону України від 03.10.2017р. №2147-УІІІ “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів”, нова редакція якого вступила в дію з 15.12.2017р., суд ухвалив розглядати дану справу зі стадії підготовчого провадження та підготовче засідання відкласти на 07.02.2017р.

24.01.2018р. за вх.№2479/18 у документообігу господарського суду зареєстровано подану позивачем відповідь на доповнення до відзиву з доказами її направлення на адресу відповідача. Вказану відповідь судом прийнято та приєднано до матеріалів справи.

07.02.2018р. за вх.№4428/18 у документообігу господарського суду зареєстровано подане позивачем клопотання про долучення до матеріалів справи оборотно-сальдової відомості по рахунку №361 за період з 01.10.2016р. по 07.02.2018р.

Ухвалою суду від 07.02.2018р. за клопотанням відповідача строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів та підготовче засідання відкладено на 05.03.2018р.

27.02.2018р. за вх.№7057/18 у документообігу господарського суду зареєстровано подане позивачем клопотання про долучення до матеріалів справи акту звірки взаємних розрахунків з відповідачем.

28.02.2018р. за вх.№7142/18 у документообігу господарського суду зареєстровано подане відповідачем клопотання про долучення до матеріалів справи довідок про рух коштів та стан розрахунків за послуги з розподілу газу.

28.02.2018р. за вх.№7324/18 в документообігу суду зареєстровано подане позивачем клопотання про долучення до матеріалів справи реєстру платіжних доручень за період з 03.10.2016р. по 26.02.2018р. з доказами його надіслання відповідачу.

05.03.2018р. за вх.№7941/18 в документообігу суду зареєстровано подане відповідачем клопотання про долучення до матеріалів справи довідки про погашення основної заборгованості за послуги з розподілу природного газу та платіжного доручення від 28.02.2018р. на підтвердження сплати.

Ухвалою суду від 05.03.2018р. підготовче засідання відкладено на 19.03.2018р.

07.03.2018р. за вх.№8498/18 у документообігу господарського суду зареєстровано подане позивачем клопотання про долучення до матеріалів справи уточненого розрахунку інфляційних втрат, пені, 3% річних з доказами скерування клопотання з додатками відповідачу.

07.03.2018р. за вх.№8502/18 у документообігу господарського суду зареєстровано подані позивачем додаткові пояснення по суті спору з доказами скерування їх примірника відповідачу.

16.03.2018р. за вх.№9569/18 в документообігу суду зареєстровано надіслане відповідачем на електронну поштову адресу суду клопотання про долучення до матеріалів справи пояснень щодо розрахунків позивача про стягнення штрафних санкцій з доказами їх скерування позивачу.

Представник позивача в судовому засіданні 19.03.2018р. позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві з врахуванням уточненого розрахунку інфляційних втрат, пені, 3 % річних, зазначив, що позивачем повідомлено про всі обставини справи, які йому відомі, та надано до суду всі докази, на які він посилається у позові.

Представник відповідача в судовому засіданні 19.03.2018р. надав усні пояснення по суті поданих пояснень, зокрема, підтвердив правильність поданого позивачем уточненого розрахунку пені, 3% річних та інфляційних втрат, просив суд в усному клопотанні зменшити розмір штрафних санкцій на 80 відсотків. Зазначив, що відповідачем повідомлено про всі обставини справи, які йому відомі, та надано до суду всі докази на які він посилається у відзиві.

Ухвалою суду від 19.03.2018р. підготовче провадження у справі закрито і справу призначено до судового розгляду на 11.04.2018р.

В судовому засіданні 11.04.2018р. оголошено перерву до 07.05.2018р.

07.05.2018р. за вх.№16028/18 у документообігу господарського суду зареєстровано надіслане на електронну поштову адресу суду клопотання відповідача про відкладення розгляду справи на термін після 25.05.2018р., у зв’язку із захворюванням повноважного представника, що підтверджується долученою до клопотання медичною довідкою.

Ухвалою суду від 07.05.2018р. відкладено розгляд справи на 11.05.2018р.

Представник позивача явку повноважного представника в судове засідання забезпечив, позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві з врахуванням уточненого розрахунку інфляційних втрат, пені, 3 % річних, заявив усне клопотання про закриття провадження в частині позовних вимог про стягнення основного боргу.

Відповідач явки представника в судове засідання 11.05.2018р. не забезпечив. Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву та в доповненні до відзиву на позовну заяву.

Враховуючи, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для встановлення та оцінки обставин (фактів), які є предметом судового розгляду – розміру заборгованості за неналежне виконання умов договору на розподіл природного газу від 01.01.2016 № 09420DMH3KCT016, що зокрема не заперечується самим відповідачем, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для з’ясування обставин справи і прийняття судового рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив таке.

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Львівгаз” (надалі - позивач) звернулося в господарський суд з позовом до комунального підприємства “Бориславтеплоенерго” (надалі – відповідач, споживач) про стягнення заборгованості.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 01.01.2016 між сторонами у справі було укладено договір на розподіл природного газу № 09420DMH3KCT016 шляхом підписання заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) (надалі - договір), відповідно до умов якого, оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором. Як стверджує позивач, відповідач в порушення умов договору належним чином не виконував свого обов’язку в частині повної оплати за розподілений природний газ, внаслідок чого станом на 18 жовтня 2017 року виникла заборгованість у загальному розмірі 2418881,16 грн. Крім того, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 399735,04 грн., 3 % річних у розмірі 58159,48 грн., 216413,64 грн – інфляційних втрат.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що на підставі Постанови НКРЕКП від 22.02.2017р. 308. КП «Бориславтеплоенерго» перейшло під юрисдикцію органів місцевого самоврядування в тому числі щодо затвердження тарифів на послуги теплопостачання. З 01.01.2016 р. тариф мав бути затверджений не нижче від економічно-обгрунтованого рівня, тобто на тому рівні, який забезпечує відшкодування усіх обгрунтованих втрат на виробництво теплової енергії. Тому бюджетами України на 2016-2017рр. не передбачено видатки на відшкодування різниці між затвердженими тарифами та фактичною собівартістю теплової енергії та послуг з централізованого опалення. Проте, при коригуванні тарифів НКРЕКП в порушення вимог, не було враховано фактичних цін на природний газ, за якими НАК «Нафтогаз України» його поставляло, а взято до уваги «індикативні ціни» та затверджено тариф значно нижчий від економічно-обгрунтованого рівня. Даний факт призвів до збитків на підприємстві за 2016р. в сумі 3563.0 тис. грн., очікувані збитки за підсумками 2017р. будуть становити 5950.0 тис. грн. Через збільшення розмірів збитків по підприємстві зросла і кредиторська заборгованість перед ПАТ «Нафтогаз України» за отриманий природний газ, яка становила 10253.7 тис. грн., заборгованість з транспортування газу перед ПАТ «Львівгаз» в сумі 2418881,16 грн., перед ПАТ «Укртранстаз» становила 14.9 тис. грн. Відтак, позивач визнав суму основного боргу. Як вбачається з наявних у справі пояснень Відповідача, він заперечує щодо підставності заявлених вимог про стягнення пені, 3% річних, інфляційних втрат. Поряд з цим, просить суд зменшити суму штрафних санкцій на 100 %, оскільки заявлена позивачем штрафна санкція є непомірно великою сумою порівняно зі збитками позивача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково виходячи із таких мотивів.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України). Згідно ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до положень ст. 40 Закону України від 09.04.2015 № 329-VIII “Про ринок природного газу” розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором, а замовник зобов'язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується регулятором - Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Пунктом 1 глави 5 розділу VI Кодексу газорозподільних систем визначено, що споживання (відбір) природного газу з газорозподільної системи за наявності укладеного договору розподілу природного газу між споживачем і оператором ГРМ здійснюється за умови: наявності у споживача (його постачальника) підтверджених обсягів природного газу (лімітів) на відповідний розрахунковий період; забезпечення споживачем своєчасних розрахунків з оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Як встановлено судом, 01.01.2016 між сторонами у справі було укладено договір на розподіл природного газу № 09420DMH3KCT016, шляхом підписання заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), відповідно до умов якого, оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.

Факт надання позивачем послуг з розподілу природного газу споживачу, що не є побутовим, згідно пункту 6.6. типового договору та пункту 6 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, підтверджується підписаними сторонами актами наданих послуг. Зокрема, споживачу надавалися послуги з розподілу природного газу згідно з актами за:

- жовтень 2016 року - на суму 277855,01 грн;

- листопад 2016 року – на суму 561835,58 грн;

- грудень 2016 року – на суму 693353,77 грн;

- січень 2017 року – на суму 870604,42 грн;

- лютий 2017 року – на суму 629473,43 грн;

- березень 2017 року – на суму 502972,21 грн;

та виставлялися рахунки на оплату від 31.10.2016 № 000115589, від 30.11.2016 № 000132140, від 27.12.2016 № 000149003, від 01.02.2017 № 000165104, від 28.02.2017 № 000182263, від 31.03.2017 № 000197831.

У відповідності із ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно, згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно до п. 6.4. типового договору розподілу природного газу, оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством споживач має сплачувати оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання споживача на поточний рахунок оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Відповідач в порушення умов договору належним чином не виконував свого обов’язку в частині повної оплати за розподілений природний газ що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду про стягнення з відповідача основного боргу, який визначений позивачем в сумі 2418881,16 грн.

Як вбачається з матеріалів справи заборгованість відповідача у розмірі 2381,75 грн. оплачена відповідачем до порушення провадження у справі 18.10.2017р., 19.10.2017р. та 20.10.2017р., відтак заявлена позивачем безпідставно, а тому суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову в частині стягнення основного боргу у розмірі 2381,75 грн.

Під час розгляду справи судом, відповідач сплатив суму основного боргу у розмірі 2416499,41 грн.

Господарський суд закриває провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, у зв’язку із повним погашенням відповідачем суми основного боргу, суд закриває провадження у справі в частині стягнення 2416499,41 грн. основного боргу

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктами 1, 3 частини 1 статті 129 Конституції України одними з основних засад судочинства визначені рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно із ст. 2 принципами господарського судочинства, є зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, розумність строків розгляду справи. За умовами ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 399735,04 грн., 3 % річних у розмірі 58159,48 грн., 216413,64 грн – інфляційних втрат, суд зауважує наступне.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 8.2. типового договору передбачено, що у разі порушення споживачем строків оплати за цим договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

07.03.2018р. в додаток до клопотання за вх.№8498/18 позивач долучив до матеріалів справи уточнені розрахунки інфляційних втрат, пені та 3% річних, які проведені ним після перевірки всіх оплат, які поступили в рахунок погашення основного боргу. Уточнені розрахунки скеровувалися відповідачу, представник якого правильність проведення цих розрахунків підтвердив.

Однак, в порядку ст.46 ГПК України позивачем не подано до суду заяви про зменшення розміру позовних вимог в частині нарахованої пені, 3% річних та інфляційних у зв’язку із проведеними уточненими розрахунками.

Відтак, суд перевіривши розрахунок пені, нарахованої на заборгованість за договором, вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача пені підлягають до задоволення частково у розмірі 386786,63 грн. згідно уточненого розрахунку. В задоволенні решти позовних в частині стягнення пені, а саме в розмірі 12948,41 грн., позивачу слід відмовити за безпідставністю нарахування.

Однак, відповідачем було подано заяву про зменшення суми неустойки на 100 %, оскільки заявлена позивачем штрафна санкція є непомірно великою сумою порівняно зі збитками позивача.

Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (частина третя статті 551 ЦК Кодексу). У випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшувати. Частиною першою статті 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Заслухавши позицію представника позивача щодо поданого клопотання, оцінивши в сукупності докази, які долучені відповідачем до клопотання про зменшення розміру пені, беручи до уваги причин невиконання відповідачем зобов'язання та ступінь вини відповідача, враховуючи фінансовий стан відповідача та вжиття ним заходів до виконання зобов'язання, суд прийшов до висновку про часткове задоволення заявленого відповідачем клопотання, та зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню, на 50 % (відсотків). Таким чином, суд вважає що з відповідача слід стягнути пеню в розмірі 193393,32 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевіривши розрахунок інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість за договором, встановив, що позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат підлягають до задоволення частково у розмірі 205025,36 грн. згідно уточненого розрахунку. В задоволенні решти позовних в частині стягнення інфляційних втрат, а саме в сумі 11388,28 грн. позивачу слід відмовити за безпідставністю нарахування.

Аналогічно, суд перевіривши розрахунок 3% річних, нарахованих на заборгованість за договором, встановив, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних підлягають до задоволення частково у розмірі 55173,40 грн. згідно уточненого розрахунку. В задоволенні решти позовних в частині стягнення 3% річних, а саме в розмірі 2986,08 грн. позивачу слід відмовити за безпідставністю нарахування.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до суми задоволених позовних вимог, при цьому судовий збір в разі зменшення судом розміру пені покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення такого розміру.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 73, 76-80, 86, 91, 123, 129, 194, 195, 201, 207, п. 2 ч. 1 ст. 231, ст.ст. 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з комунального підприємства “Бориславтеплоенерго» (82300, Львівська область, м. Борислав, вул. Коваліва, 52 а, код ЄДРПОУ 13809128) на користь публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Львівгаз” (79014, м. Львів, вул. Золота, 42, код ЄДРПОУ 033049039) 193393,32 грн. пені, 55173,40 грн. 3% річних, 205025,36 грн. інфляційних втрат, 45952,27 грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Відмовити позивачу в частині вимог про стягнення 2381,75 грн. основного боргу, 12948,41 грн. пені, 2986,08 грн. 3% річних, 11388,28 грн. інфляційних втрат.

5. Закрити провадження в частині стягнення з відповідача 2416499,41 грн. основної суми боргу.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено 21.05.2018.

Суддя Кітаєва С.Б.