Рішення № 74124483, 08.05.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.05.2018Справа № 910/295/18Господарський суд міста Києва у складі судді Картавцевої Ю.В., при секретарі судового засідання Вишняк Н.В., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Львівської обласної організації всеукраїнської професійної спілки працівників кооперації та інших форм підприємства

до Публічного акціонерного товариства "ДІАМАНТБАНК"

про стягнення 500 000 грн.

Представники:

від позивача: Ситник С.О.

від відповідача: Абросімов С.С.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Львівська обласна організація всеукраїнської професійної спілки працівників кооперації та інших форм підприємництва звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Діамантбанк» про стягнення 500000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що відповідачем не виконано зобов'язання з повернення на вимогу позивача депозиту за договорами банківського вкладу (депозиту) «Терміновий» №08-10-06-000643.041 від 29.12.2014 та №08-10-06-000643.064 від 13.04.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2018 позовну заяву Львівської обласної організації всеукраїнської професійної спілки працівників кооперації та інших форм підприємництва залишено без руху; встановлено позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом: зазначення ідентифікаційного коду юридичної особи позивача; зазначення попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи; надання нормативно-правового обґрунтування заявлення позову до відповідача (зокрема, надання відповідних пояснень щодо акцептування/чи неакцептування кредиторських вимог позивача до відповідача Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Діамантбанк» Тімоніним О.О. та зазначення доказів у підтвердження наведених обставин), зазначення/надання доказів у підтвердження обставин, викладених у позові (зокрема, доказів звернення до відповідача з вимогами щодо повернення депозиту за договорами банківського вкладу (депозиту) «Терміновий» №08-10-06-000643.041 від 29.12.2014 та №08-10-06-000643.064 від 13.04.2017); надання суду належних доказів направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками; встановлено позивачу строк для усунення недоліків - протягом семи днів з дня вручення даної ухвали.

29.01.2018 до відділу діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

За змістом ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Зважаючи на обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, суд приходить до висновку про здійснення розгляду даної справи у порядку загального позовного провадження.

Згідно з приписами статті 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2018 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначити на 27.02.2018.

19.02.2018 до відділу діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позов, згідно з яким відповідач заперечує проти позову з тих підстав, що відповідач знаходиться на стадії ліквідації, а тому на правовідносини сторін поширює свою дії Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який встановлює порядок задоволення вимог кредиторів на стадії ліквідації банку, що унеможливлює стягнення коштів в іншому порядку, ніж передбачено цим законом.

19.02.2018 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Львівської обласної організації всеукраїнської професійної спілки працівників кооперації та інших форм підприємництва про участь у судовому засіданні, призначеному на 27.02.2018, в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2018 відмовлено Львівській обласній організації всеукраїнської професійної спілки працівників кооперації та інших форм підприємництва у задоволенні клопотання про участь у судовому засіданні, призначеному на 27.02.2018, у режимі відеоконференції.

У підготовче засідання 27.02.2018 з'явився представник відповідача, представник позивача у підготовче засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

У підготовчому засіданні 27.02.2018 представник відповідача усно заявив клопотання про оголошення перерви, у зв'язку з чим відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні 27.02.2018 оголошено перерву до 20.03.2018.

У підготовче засідання 20.03.2018 з'явились представники сторін, представник позивача заявив усне клопотання про надання часу для ознайомлення з відзивом відповідача.

Відповідно до ст. 177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

З метою належної підготовки справи для розгляду у підготовчому засіданні 20.03.2018 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 02.05.2018.

02.05.2018 до відділу діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно з якою позивач наполягає на задоволенні позову з тих підстав, що тимчасову адміністрацію у відповідача було запроваджено 24.04.2017 о 17 год.00 хв., а позивач звернувся з заявою про повернення депозиту 24.04.2017 до 17 год. 00 хв., а тому відповідач повинен був виконувати приписи ст. 1060 ЦК України щодо повернення вкладу.

У підготовче засідання 02.05.2018 з'явились представники сторін.

У підготовчому засіданні 02.05.2018 судом були вчинені дії, передбачені ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Відповідно до п. 18 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 08.05.2018.

У судове засідання 08.05.2018 з'явились представник позивача та представник відповідача. Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надав усні пояснення. Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог, надав усні пояснення.

У судовому засіданні 08.05.2018 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

29.12.2014 між Львівською обласною організацією всеукраїнської професійної та ПАТ "ДІАМАНТБАНК" було договір банківського вкладу (депозиту) "Терміновий" № 08-10-06-000643.041 (далі - Договір).

Відповідно до п.п 1.1, 1.2, 1.2.1 Договору в редакції додаткової угоди № 08-10-06-000643.063 від 04.04.2017, вкладник розміщує банківський вклад на депозитному рахунку ПАТ "ДІАМАНТБАНК" в сумі 300000,00 грн. на строк 30 днів з 04 квітня 2017 по 03 травня 2017 року включно. Дата повернення вкладу 04 травня 2017 року.

Пунктом 1.2.4. Договору встановлено, що повернення вкладу здійснюється на поточний рахунок вкладника.

Відповідно до п. 6.2 Договору, цей договір набирає чинності та вважається укладеним з моменту зарахування суми вкладу на вкладний рахунок.

Судом встановлено, що 13.04.2017 між Львівською обласною організацією всеукраїнської професійної та ПАТ "ДІАМАНТБАНК" було договір банківського вкладу (депозиту) "Терміновий" № 08-10-06-000643.064 (далі - Договір).

Відповідно до п.п 1.1, 1.2, 1.2.1 Договору, вкладник розміщує банківський вклад на депозитному рахунку ПАТ "ДІАМАНТБАНК" в сумі 200000,00 грн. на строк 32 дні з 13 квітня 2017 по 14 травня 2017 року включно. Дата повернення вкладу 15 травня 2017 року.

Пунктом 1.2.4. Договору встановлено, що повернення вкладу здійснюється на поточний рахунок вкладника.

Відповідно до п. 6.2 Договору, цей договір набирає чинності та вважається укладеним з моменту зарахування суми вкладу на вкладний рахунок.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договорів, суд дійшов висновку, що дані правочини за своєю правовою природою є договорами банківського вкладу.

Як встановлено приписами ст. 1058 Цивільного кодексу України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором (стаття 633 цього Кодексу). До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Договір банківського вкладу укладається у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту (стаття 1059 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 1060 Цивільного кодексу України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення. За договором банківського вкладу на вимогу банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника. Умова договору банківського вкладу на вимогу про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною. За договором банківського строкового вкладу банк зобов'язаний видати вклад та нараховані проценти за цим вкладом із спливом строку, визначеного у договорі банківського вкладу.Повернення вкладникові банківського строкового вкладу та нарахованих процентів за цим вкладом на його вимогу до спливу строку або до настання інших обставин, визначених договором, можливе виключно у випадках, якщо це передбачено умовами договору банківського строкового вкладу. Якщо вкладник не вимагає повернення суми строкового вкладу зі спливом строку, встановленого договором банківського вкладу, або повернення суми вкладу, внесеного на інших умовах повернення, після настання визначених договором обставин договір вважається продовженим на умовах вкладу на вимогу, якщо інше не встановлено договором.

Банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Якщо договором не встановлений розмір процентів, банк зобов'язаний виплачувати проценти у розмірі облікової ставки Національного банку України (стаття 1061 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що відповідно до довідки ПАТ "ДІАМАНТБАНК" від 24.04.2017 позивачем відкрито у ПАТ "ДІАМАНТБАНК" депозитні рахунки, а саме №2610830806984.643.063 згідно з договором банківського вкладу № 08-10-06-000643.063 від 04.04.2017, залишок коштів на якому станом на 24.04.2017 становить 300000,00 грн.; №2610830806984.643.064 згідно з договором банківського вкладу № 08-10-06-000643.064 від 13.04.2017, залишок коштів на якому станом на 24.04.2017 становить 200000,00 грн.

Судом встановлено, що на підставі рішення Правління Національного банку України від 24 квітня 2017 року №264-рш/БТ «Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДІАМАНТБАНК» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 24 квітня 2017 року № 1684 «Про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ «ДІАМАНТБАНК» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку». Згідно з даним рішенням розпочато процедуру виведення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДІАМАНТБАНК» (далі - ПАТ «ДІАМАНТБАНК») з ринку шляхом запровадженням в ньому тимчасової адміністрації строком на один місяць з 17 год. 00 хв. 24 квітня 2017 року до 23 травня 2017 року включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ «ДІАМАНТБАНК», визначені статтями 37-39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», начальнику відділу моніторингу операцій проблемних банків департаменту дистанційного та інспекційного моніторингу діяльності банків Старцевій Тетяні Володимирівні строком на один місяць з 17 год. 00 хв. 24 квітня 2017 року до 23 травня 2017 року включно.

Судом встановлено, що відповідно до рішення Правління Національного банку України від 22 червня 2017 року № 394-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДІАМАНТБАНК» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд гарантування) прийнято рішення від 23 червня 2017 року №2663, «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ДІАМАНТБАНК» та делегування повноважень ліквідатора банку». Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДІАМАНТБАНК» (далі - ПАТ «ДІАМАНТБАНК») з 24 червня 2017 року до 23 червня 2019 року включно, призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «ДІАМАНТБАНК», визначені, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон), в тому числі з підписання всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, крім повноважень в частині організації реалізації активів банку, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організаціїпроцедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами* Тімоніну Олександру Олексійовичу строком на два роки з 24 червня 2017 року до 23 червня 2019 року включно.

Судом встановлено, що позивач звернувся до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Діамантбанк» з заявою №8 від 05.07.2017 про включення вимог кредитора до реєстру акцептованих вимог, а саме вимог на суму 500000,00 грн., що виникли за договором банківського вкладу (депозиту) "Терміновий" № 08-10-06-000643.064 від 13.04.2017 на суму 200000,00 грн. та додаткової угоди № 08-10-06-000643.063 від 04.04.2017 до договору банківського вкладу (депозиту) "Терміновий" № 08-10-06-000643.041 на суму 300000,00 грн.

Судом встановлено, що відповідно до листа від 08.02.2018 №281/02.1л ПАТ «Діамантбанк», вимоги позивача на суму 500000,00 грн. акцептовані та віднесені до сьомої черги погашення акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Діамантбанк».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що відповідачем не виконано зобов'язання з повернення на вимогу позивача депозиту за договорами банківського вкладу (депозиту) «Терміновий» №08-10-06-000643.041 від 29.12.2014 та №08-10-06-000643.064 від 13.04.2017.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 1060 Цивільного кодексу України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення. За договором банківського вкладу на вимогу банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника. Умова договору банківського вкладу на вимогу про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується із положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як встановлено судом, на підставі рішення Правління Національного банку України від 24 квітня 2017 року №264-рш/БТ «Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДІАМАНТБАНК» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 24 квітня 2017 року № 1684 «Про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ «ДІАМАНТБАНК» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку». Згідно з даним рішенням розпочато процедуру виведення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДІАМАНТБАНК» (далі - ПАТ «ДІАМАНТБАНК») з ринку шляхом запровадженням в ньому тимчасової адміністрації строком на один місяць з 17 год. 00 хв. 24 квітня 2017 року до 23 травня 2017 року включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ «ДІАМАНТБАНК», визначені статтями 37-39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», начальнику відділу моніторингу операцій проблемних банків департаменту дистанційного та інспекційного моніторингу діяльності банків Старцевій Тетяні Володимирівні строком на один місяць з 17 год. 00 хв. 24 квітня 2017 року до 23 травня 2017 року включно.

Як встановлено судом, відповідно до рішення Правління Національного банку України від 22 червня 2017 року № 394-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДІАМАНТБАНК» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд гарантування) прийнято рішення від 23 червня 2017 року №2663, «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ДІАМАНТБАНК» та делегування повноважень ліквідатора банку». Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДІАМАНТБАНК» (далі - ПАТ «ДІАМАНТБАНК») з 24 червня 2017 року до 23 червня 2019 року включно, призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «ДІАМАНТБАНК», визначені, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон), в тому числі з підписання всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, крім повноважень в частині організації реалізації активів банку, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організаціїпроцедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами* Тімоніну Олександру Олексійовичу строком на два роки з 24 червня 2017 року до 23 червня 2019 року включно.

Тобто, станом на дату подання позову та судового розгляду у відповідача відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації.

Частинами 1 та 3 статті 78 Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачено, що ліквідація банку з ініціативи власників здійснюється в порядку, передбаченому законодавством про ліквідацію юридичних осіб, у разі якщо Національний банк України після отримання рішення власників про ліквідацію банку не виявив ознак, за якими цей банк може бути віднесено до категорії проблемного або неплатоспроможного. Якщо банк, який ліквідується за ініціативою власників, віднесено Національним банком України до категорії проблемних або неплатоспроможних, Національний банк України та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб вживають щодо нього заходи, передбачені цим Законом та Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Таким чином, процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків врегульована Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який є спеціальним законом у даних правовідносинах.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Національний банк України приймає рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку за пропозицією Фонду та з інших підстав, передбачених Законом України "Про банки і банківську діяльність".

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, розміщує інформацію про це на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет. Фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку в газеті "Урядовий кур'єр" або "Голос України" не пізніше ніж через сім днів з дня початку процедури ліквідації банку.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд у семиденний строк з дня початку процедури ліквідації банку розміщує оголошення, що містить відомості про ліквідацію банку відповідно до частини третьої цієї статті, в усіх приміщеннях банку, в яких здійснюється обслуговування клієнтів. Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються..

Відповідно до приписів п. 1 ч. 2 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", з дня початку процедури ліквідації банку припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів)) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється. Керівники банку звільняються з роботи у зв'язку з ліквідацією банку.

Відповідно до ч. 3 статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури. Вимоги за зобов'язаннями банку із сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу відповідно до статті 52 цього Закону.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює такі повноваження: складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів.

При цьому, як передбачено ч. 1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", кредитор - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до банку щодо його майнових зобов'язань.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що між сторонами склалися зобов'язальні правовідносини на підставі договорів банківського вкладу з приводу повернення вкладу (що є предметом позову), які мають майново-грошовий характер, а відтак, у цьому випадку позивач виступає кредитором за майновою вимогою про повернення вкладу.

Частинами 1, 2 статті 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що Фонд припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами. Протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону Фонд здійснює такі заходи: 1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення; 2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів; 3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду.

Отже, в зв'язку з прийняттям Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Діамантбанк», задоволення вимог кредиторів банку здійснюється виключно в межах процедури ліквідації банку та в порядку, передбаченому Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що задоволення вимог кредиторів відбувається в особливому порядку. Так статтею 52 Закону встановлено, порядок черговості задоволення вимог кредиторів банку, а саме: 1) зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян; 2) грошові вимоги щодо заробітної плати, що виникли із зобов'язань банку перед працівниками до прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 3) вимоги Фонду, що виникли у випадках, визначених цим Законом, у тому числі покриття витрат Фонду, передбачених пунктом 7 частини другої статті 20 цього Закону; 4) вимоги вкладників - фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб - підприємців), які не є пов'язаними особами банку, у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом; 5) вимоги Національного банку України, що виникли в результаті зниження вартості застави, наданої для забезпечення кредитів рефінансування; 6) вимоги фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб - підприємців), які не є пов'язаними особами банку, платежі яких або платежі на ім'я яких заблоковано; 7) вимоги інших вкладників, які не є пов'язаними особами банку, юридичних осіб - клієнтів банку, які не є пов'язаними особами банку; 8) інші вимоги, крім вимог за субординованим боргом; 9) вимоги кредиторів банку (фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, а також юридичних осіб), які є пов'язаними особами банку; 10) вимоги за субординованим боргом. Вимоги до банку, незадоволені за недостатністю його майна, вважаються погашеними, що не позбавляє Фонд або уповноважену особу Фонду права звертатися з вимогами до пов'язаної з банком особи у порядку, визначеному частиною п'ятою цієї статті.

Таким чином, під час ліквідаційної процедури банку встановлюється черговість задоволення вимог кредиторів банку, натомість зазначеним законом не передбачено можливості задоволення вимоги окремого кредитора позачергово на підставі рішення суду.

В той же час, як встановлено судом, позивач звернувся до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Діамантбанк» з заявою №8 від 05.07.2017 про включення вимог кредитора до реєстру акцептованих вимог, а саме вимог на суму 500000,00 грн., що виникли за договором банківського вкладу (депозиту) "Терміновий" № 08-10-06-000643.064 від 13.04.2017 на суму 200000,00 грн. та додаткової угоди № 08-10-06-000643.063 від 04.04.2017 до договору банківського вкладу (депозиту) "Терміновий" № 08-10-06-000643.041 на суму 300000,00 грн.

Як встановлено судом, відповідно до листа від 08.02.2018 №281/02.1л ПАТ «Діамантбанк», вимоги позивача на суму 500000,00 грн. акцептовані та віднесені до сьомої черги погашення акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Діамантбанк».

За наведених обставин, позивач реалізував своє право на заявлення своїх кредиторських вимог до відповідача шляхом подання відповідної заяви до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Діамантбанк» у порядку, визначеному Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та такі вимоги були акцептовані Уповноваженою особою.

З огляду на викладене та враховуючи те, що Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який є спеціальним у правовідносинах, що виникли між позивачем та відповідачем, передбачено, що задоволення вимог кредиторів банку здійснюється виключно в межах процедури ліквідації банку та в порядку черговості, передбаченої цим законом, та позивачем були реалізовані свої права кредитора щодо заявлення вимог до банку у процедурі ліквідації останнього в порядку, визаченому спеціальним законом, суд дійшов висновку, що підстави для задоволення позовних вимог Львівської обласної організації всеукраїнської професійної спілки працівників кооперації та інших форм підприємництва про стягнення з Публічного акціонерного товариства "ДІАМАНТБАНК" грошових коштів відсутні.

Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача покладаються на позивача у зв'язку з відмовою в позові.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 18.05.2018

Суддя Ю.В. Картавцева