Рішення № 74124361, 15.05.2018, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 22/34/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2018 Справа № 908/466/18

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В., при секретарі Лінчук А.В.

Учасники судового процесу:

Представник позивача – ОСОБА_1, довіреність № 131 від 20.03.2018;

Представник відповідача – не з’явився;

Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/466/18

за позовом: Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку “Укргазбанк” (03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1), представник: ОСОБА_1 (адреса для листування: 69037, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 39)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “МБК - Продукт” (70500, Запорізька область, Оріхівський район, м. Оріхів, вул. Пісочна, буд. 5)

про стягнення 1234315,54 грн.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

19.03.2018 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № 515/69/2018 від 19.03.2018) Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку “Укргазбанк” до Товариства з обмеженою відповідальністю “МБК - Продукт” про стягнення заборгованості за Генеральним кредитним договором № 2016/ГЕН/184-003 від 06.12.2016 у розмірі 1234315,54 грн, з яких заборгованість по кредиту прострочена – 1059320,25 грн, заборгованість по процентам прострочена – 56284,62 грн, пеня – 118710,67 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.03.2018 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/466/18 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.03.2018 позовна заява Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку “Укргазбанк” відповідно до ч. 1 ст. 174 залишена без руху.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.03.2018 позовна заява прийнята до розгляду суддею Ярешко О.В., відкрите провадження у справі № 908/466/18, якій присвоєний номер провадження 22/34/18, справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначене на 23.04.2018 об 11 год. 00 хв.

Ухвалою господарського суду Запорізької області 23.04.2018 справу призначено до розгляду по суті в судовому засіданні 15.05.2018.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав своїх зобов’язань щодо повернення кредитних коштів за генеральним кредитним договором № 2016/ГЕН/184-003 від 06.12.2016 та додатковим договором № 2016/ГЕН/184-003-1 від 06.12.2016, у зв’язку з чим за ним утворилась прострочена заборгованість по кредиту у розмірі 1059320,25 грн, прострочена заборгованість по процентам у розмірі 56284,62 грн, пені за несвоєчасне погашення кредиту у розмірі 115246,17 грн та пені за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 3464,49 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк “Укргазбанк” посилається на ст. ст. 6, 16, 526, 530, 610-612, 629, 1050 ЦК України та умови договору.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, представник відповідача в судове засідання за викликом жодного разу не з’явився, правом надати відзив на позов не скористався. Про розгляд даної справи в господарському суді Запорізької області повідомлений, про що свідчить поштове повідомлення про вручення ухвали про відкриття провадження у справі з відміткою «вручено 12.04.2018». Ухвала господарського суду Запорізької області від 23.04.2018 була надіслана за належною адресою, що вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як юридична адреса Товариства з обмеженою відповідальністю “МБК - Продукт” - 70500, Запорізька область, Оріхівський район, м. Оріхів, вул. Пісочна, буд. 5.

В судове засідання 15.05.2018 з’явився представник позивача.

Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання 15.05.2018 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Представник позивача позов підтримав у повному обсязі.

У судовому засіданні 15.05.2018 справу розглянуто по суті за наявними матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, оголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

06 грудня 2016 року між Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк «Укргазбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «МБК-Продукт» було укладено Генеральний кредитний договір №2016/ГЕН/184-003.

Відповідно до п. 1.1 Генерального кредитного договору цей договір визначає загальні умови та порядок кредитування Банком Позичальника на умовах забезпеченості, повернення, платності, строковості та цільового характеру використання кредитних коштів, а також встановлює права та обов'язки, відповідальність Сторін та інші умови, які визнаються Сторонами обов'язковими для застосування протягом всього строку дії Генерального кредитного договору та до всіх відносин, що виникнуть на підставі Генерального кредитного договору та Додаткових договорів, укладених в рамках Генерального кредитного договору, які зазначені в додатку 1 до цього Генерального кредитного договору.

Надання Кредитів здійснюється у порядку, визначеному у відповідних Додаткових договорах.

Погашення Кредитів та виконання інших грошових зобов'язань, передбачених Додатковими договорами, здійснюється у порядку, визначеному у відповідних Додаткових договорах, та з урахуванням положень цього Генерального кредитного договору.

Згідно з п.1.2 Генерального кредитного договору кредитування за цим Генеральним кредитним договором проводиться виключно після укладання Додаткових договорів до цього Генерального кредитного договору, які є невід'ємною частиною цього Генерального кредитного договору та містять посилання на Генеральний кредитний договір.

Відповідно до п.1.3 Генерального кредитного договору загальний ліміт кредитування за цим Генеральним кредитним договором встановлюється в розмірі 1 435 000,00 гривень (Один мільйон чотириста тридцять п'ять тисяч гривень 00 копійок).

Ліміт кредитування за кожним Додатковим договором встановлюється в межах Загального ліміту кредитування.

Пунктом 1.4 Генерального кредитного договору закріплено, що за користування кредитними коштами, отриманими позичальником на підставі Додаткових договорів, позичальник зобов’язаний сплачувати банку проценти в розмірі, що визначатимуться у додаткових договорах, а також сплачувати комісії у розмірі та в порядку, визначеними тарифами, які є додатками до додаткових договорів.

Відповідно до п.1.5. генерального договору строк кредитування за цим Генеральним кредитним договором встановлюється з 06 грудня 2016 року по 05 грудня 2019 року (включно).

Строки кредитування за додатковими договорами встановлюються в Додаткових договорах, але в будь - якому разі не можуть перевищувати строк кредитування, що встановлений цим пунктом Генерального кредитного договору.

Відповідно до п.п 3.3., 3.4 генерального договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за наданими кредитними коштами, виходячи з процентної ставки у розмірі, визначеному додатковим договором.

Проценти нараховуються банком щомісячно, не пізніше останнього банківського дня місяця, за період з дати надання кредиту по останній календарний день місяця, в якому наданий кредит, та надалі з першого дня по останній календарний день місяця, в день дострокового розірвання відповідного додаткового договору та /або цього генерального кредитного договору, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, згідно умов відповідного додаткового договору, для кредитів або не відновлювальних ліній в день повного ( в т. ч. дострокового) погашення заборгованості по кредиту, за період з першого календарного дня місяця, в якому відбувається погашення кредиту, по день, що передує дню погашення кредиту.

Проценти сплачуються позичальником щомісячно, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом, а також в день закінчення строку на який надано кредит відповідно до додаткового договору

Згідно з п. 3.7 генерального договору за користування кредитними коштами, що не повернуті в строки, передбачені додатковими договорами (прострочена заборгованість), процента ставка встановлюється в розмірі, передбаченому додатковими договорами, але не може перевищувати 27,8 % річних.

Відповідно до п.3.8. генерального договору нарахування процентів за користування кредитними коштами, що не повернуті в строки, передбачені Додатковими договорами (прострочена заборгованість), здійснюється на суму фактичного щоденного залишку простроченої заборгованості по кредиту, виходячи з процентної ставки, зазначеної у відповідному додатковому договорі.

Проценти нараховуються банком щомісячно не пізніше останнього банківського дня місяця за період з дати виникнення простроченої заборгованості по останній календарний день місяця, в якому виникла така заборгованість (або до дня погашення простроченої заборгованості), та надалі з першого дня по останній календарний день місяця, в якому існує така прострочена заборгованість, та з першого календарного дня місяця до дня погашення простроченої заборгованості в місяці, в якому відбулось таке погашення.

Відповідно до п.п 6.2.2.-6.2.4. генерального кредитного договору позичальник зобов'язаний використовувати кредит за цільовим призначенням, відповідно до умов додаткових договорів.

Своєчасно та в повному обсязі, в строки, встановлені в додаткових договорах до цього генерального кредитного договору та в п.1.5. цього генерального кредитного договору здійснювати повернення Кредиту.

Своєчасно та в повному обсязі, в строки та в порядку, встановлені в п. п. З.4.- 3.8. цього Генерального кредитного договору та Додатковими договорами до цього Генерального кредитного договору сплачувати плату за Кредит у вигляді процентів та комісій.

Відповідно до п.п 7.3, 7.5 генерального кредитного договору за порушення визначених в даному генеральному кредитному договорі та/або додаткових договорах строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитними коштами та/або комісій, позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню, яка обчислюється від суми простроченої заборгованості, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня. Пеня сплачується в національній валюті на рахунок, про який банк повідомляє позичальника.

У відповідності до ч. 6 ст.232 Господарського кодексу України сторони домовляються, що розрахунок пені за прострочення виконання зобов'язань (щодо строків (визначених у цьому Генеральному кредитному договорі та Додаткових договорах) повернення Кредиту та/або сплати процентів та/або комісій за користування кредитними коштами) припиняється через один рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В пункті 7.11 генерального договору сторони домовились встановити строк позовної давності за цим генеральним кредитним договором у десять років, у т.ч. до вимог про стягнення неустойки (пені).

Згідно з п. 9.15 генерального договору генеральний кредитний договорі набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє д закінчення строку кредитування, зазначеного в п. 1.5 цього генерального кредитного договору. У разі якщо у вище значений термін зобов’язання за цим генеральним кредитним договором, у тому числі додатковими договорами, не будуть виконані, генеральний кредитний договір залишається чинним до дати повного виконання сторонами зобов’язань за цим генеральним кредитним договором, у тому числі додатковими договорами.

Доказів припинення дії генерального договору сторони не надали, отже на момент розгляду справи, його умови є чинними.

В рамках генерального кредитного договору 06.12.2016 року між сторонами було укладено додатковий договір №2016/ГЕН/184-003-1 про відкриття відновлювальної кредитної лінії.

Відповідно до п.1 додаткового договору банк на умовах генерального кредитного договору №2016/ГЕН/184-003 та цього додаткового договору відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію в сумі 1 160 000,00 грн.

Згідно з п.п. 2.1, 2.2 додаткового договору надання кредитних коштів здійснюється з 06.12.2016 року по 05.12.2017 року (включно).

Позичальник зобов'язаний сплачувати Кредит у строки визначені в Графіку зменшення Ліміту кредитної лінії за Додатковим договором (Додаток 2 до цього додаткового договору) та у будь - якому випадку повернути Кредит у повному обсязі в термін по 05 грудня 2017 року (включно).

Відповідно до п. 3 додаткового договору за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, визначеного п.2. цього додаткового договору, процентна ставка встановлюється в розмірі 21,2 % (Двадцять одна цілих дві десятих відсотка) річних.

За користування кредитними коштами, що не повернуті в строк відповідно до п.2 цього Додаткового договору (прострочена заборгованість) процентна ставка встановлюється в розмірі 26,2% (Двадцять шість цілих дві десятих процентів) річних.

Згідно з п. 4 додаткового договору кредитні кошти надаються банком позичальнику шляхом перерахування з позичкового рахунку №20623312000333.980 на поточний рахунок Позичальника №26008265622.980, відкритий в ЗОД АБ «Укргазбанк».

Додатком 2 до додаткового договору №2016/ГЕН/184-003-1 сторони погодили графік зменшення ліміту відновлювальної кредитної лінії. Так, позивальник зобов’язався виплатити банку суму кредиту відповідно до наступного графіку платежів:

1. Період ліміту - з 06 грудня 2016 року по 05 жовтня 2017 року. Діючий ліміт кредитної лінії – 1160000,00 грн.

2. Період ліміту - з 06 жовтня 2017 року по 05 листопада 2017 року. Діючий ліміт кредитної лінії – 773000,00 грн.

3. Період ліміту - з 06 листопада 2017 року по 05 грудня 2017 року. Діючий ліміт кредитної лінії – 386000,00 грн.

Пунктом 13 додаткового договору закріплено, що цей додатковий договір набирає чинності з дня підписання його сторонами та діє до закінчення строку кредитування, зазначеного в п. 2.1 цього додаткового договору. У разі, якщо у вищезазначений термін зобов’язання за цим додатковим договором не будуть виконані, додатковий договір залишається чинним до дати повного виконання сторонами зобов’язань за цим додатковим договором.

Доказів припинення дії додаткового договору сторони не надали, отже на момент розгляду справи, його умови є чинними.

Позивач виконав свої зобов’язання за кредитним договором належним чином та відкрив відповідачу відновлювальну відкличну кредитну лінію в сумі 1 160 000,00 грн відповідно до виписки по особовому рахунку відповідача.

Відповідач надані кредитні кошти повернув частково всього в сумі 100679,75 грн відповідно до меморіального ордеру № 2586715.9052.9044 від 02.02.2018 на суму 678,75 грн, № 2586715.72164.8876 від 31.01.2018 на суму 1,00 грн та № 451 від 02.02.2018 на суму 100000,00 грн. Залишок основної заборгованості у розмірі 1059320,25 грн на час розгляду справи несплачений.

Позивачем також нараховані проценти за весь час користування кредитом за ставкою 21,20 % у розмірі 224709,56 грн та проценти на прострочену заборгованість за ставкою 26,20 % за період з 06.10.2017 по 12.03.2018 у розмірі 103170,39 грн. Всього нараховано проценти у розмірі 327879,95 грн. Відповідачем оплачені проценти у розмірі 271595,33 грн відповідно до меморіальних ордерів, що містяться в матеріалах справи. Непогашена заборгованість за процентами складає 56284,62 грн.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 2. ст. 345 Господарського кодексу України, кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст. 1046 ЦК України).

Як було встановлено, позивач виконав покладені на нього кредитним договором зобов’язання та відповідно до додаткового кредитного договору відкрив відповідачу відновлювальну відкличну кредитну лінію в сумі 1 160 000,00 грн відповідно до виписки по особовому рахунку відповідача, що міститься в матеріалах справи

Відповідач не виконав взятих на себе зобов’язань, порушував графік повернення коштів, встановлений додатком 2 до додаткового договору, та всупереч п. 1.5 генерального договору та п.2.2 додаткового договору в термін по 05 грудня 2017 року включно не повернув у повному обсязі надані кредитні кошти, у зв’язку з чим за ним утворилась заборгованість по поверненню кредитних коштів в розмірі 1059320,25 грн.

Окрім цього, як вбачається з матеріалів справи, відповідач не виконував належним чином зобов’язання по сплаті 21,20% процентів річних за послуги по наданню кредитів, та 26,20% процентів річних за користування кредитними коштами, що не повернуті в строк. Непогашена заборгованість за процентами складає 56284,62 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріали справи свідчать, що відповідач не виконав належним чином своє зобов’язання перед позивачем щодо сплати заборгованості та процентів за додатковим договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 2016/ГЕН/184-003-1 від 06.12.2016, в зв’язку з чим, вимога про стягнення несплачених відповідачем сум основної заборгованості за кредитом в розмірі 1059320,25 грн та процентів за користування кредитом у розмірі 56284,62 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Окрім цього позивачем на прострочену заборгованість по кредиту нараховано пеню за період з 06.10.2017 по 12.03.2018 у розмірі 115246,17 грн та пеню на прострочену заборгованість по процентам за період з 06.07.2017 по 06.07.2017, з 07.08.2017 по 10.08.2017, з 06.09.2017 по 07.09.2017 та з 06.10.2017 по 12.03.2018 у розмірі 3464,49 грн. Всього пеня нарахована у розмірі 118710,67 грн.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 N 543/96-ВР “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.п 7.3, 7.5 генерального кредитного договору за порушення визначених в даному генеральному кредитному договорі та/або додаткових договорах строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитними коштами та/або комісій, позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню, яка обчислюється від суми простроченої заборгованості, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня. Пеня сплачується в національній валюті на рахунок, про який банк повідомляє позичальника.

У відповідності до ч. 6 ст.232 Господарського кодексу України сторони домовляються, що розрахунок пені за прострочення виконання зобов'язань (щодо строків (визначених у цьому Генеральному кредитному договорі та Додаткових договорах) повернення Кредиту та/або сплати процентів та/або комісій за користування кредитними коштами) припиняється через один рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, вимога про стягнення з відповідача пені за порушення зобов’язань щодо сплати кредиту та процентів заявлена обґрунтовано.

Суд перевірив розрахунок пені та визнав його вірним. Сума пені у розмірі 118710,67 грн відповідачем несплачена, доказів оплати суду не подано, у зв’язку з чим вимога про стягнення пені у розмірі 118710,67 грн підлягає задоволенню.

Згідно ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Таким чином, позовні вимоги є такими, що доведені та обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача у розмірі 18514,73 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку “Укргазбанк” до Товариства з обмеженою відповідальністю “МБК - Продукт” задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “МБК - Продукт” (70500, Запорізька область, Оріхівський район, м. Оріхів, вул. Пісочна, буд. 5, код ЄДРПОУ 33954646) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку “Укргазбанк” (03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1, код ЄДРПОУ 23697280) основну заборгованість у розмірі 1059320 (один мільйон п’ятдесят дев’ять тисяч триста двадцять) грн 25 коп., проценти за користування кредитом у розмірі 56284 (п’ятдесят шість тисяч двісті вісімдесят чотири) 62, пеню у розмірі 118710 (сто вісімнадцять тисяч сімсот десять) грн 67 коп. та 18514 (вісімнадцять тисяч п’ятсот чотирнадцять ) грн 73 коп. судового збору.

Повне рішення складено 22.05.2018.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення розміщується у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя О.В. Ярешко