Постанова № 74122582, 18.05.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄУН 315/1176/17

Провадження №22ц/778/1660/18

Головуючий у 1 інстанції: Романько О.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2018 року місто Запоріжжя

Апеляційний суд Запорізької області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого, судді-доповідачаКухаря С.В.,суддів:Крилової О.В., Полякова О.З,

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 17 січня 2018 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2017 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору № б/н від 07.11.2011 року відповідач отримав кредит у розмірі 300,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Позивач в позові зазначає про те, що при зміні кредитного ліміту банк керується п.3.2, п. 3.3 Умов та правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Далі в позові зазначив, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві, згідно доданих до позовної заяви копій Витягу з «Умов та правил надання банківських послуг» та Витягу з «Тарифів Банку».

Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 5.5 «Правил користування платіжною карткою». Одночасно пунктом 5.2 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни тарифів та інших невід'ємних частин договору. Таким чином, розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватись банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 4.9 Умов та правил надання банківських послуг і п. 5.8 «Правил користування платіжною карткою». Відповідно до п. 6.3 до обов'язків позичальника відноситься отримання виписки про стан картрахунків та про здійснені операції по картрахункам.

Позивач зазначає, що свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.

Відповідно до п. 6.5 Умов та правил надання банківських послуг, - позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором.

Згідно п. Відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг, - при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн.+5 % від суми позову.

Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору. Таким чином, як зазначає позивач, у порушення умов кредитного договору та ст. ст. 509, 526,1054 ЦК України, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав.

Відповідно п. 5.6 «Правил користування платіжною карткою», боржник доручає списувати з будь-якого рахунку, відкритого в банку, зокрема з картрахунку грошові кошти для здійснення платежу з метою повного або часткового погашення боргових зобов'язань. Відповідно до п. 6.4 «Умов та правил надання банківських послуг» за незгодою зі зміною Правил та/або Тарифів банку, які викладені на сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70 позичальник зобов'язується надати банку письмову заяву про розірвання цього договору та погасити виниклу перед банком заборгованість. На підставі п. 5.3 Умов та правил надання банківських послуг» банк має право на зміну Тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків.

Як слідує далі з тексту позовної заяви, згідно п. 4.6 Умов та правил надання банківських послуг» клієнт доручає банку здійснювати списання грошових коштів з рахунків клієнта, відкритих у валюті кредитного ліміту, в межах суми підлягаючих сплаті банку за договором, при настанні строків платежів, а також списання грошових коштів з картрахунку у разі настання строків платежів за іншими договорами клієнта в межах, встановлених цими договорами (договірне списання), в межах платіжного ліміту картрахунку. Згідно п.5.2 Умов та правил надання банківських послуг» уразі порушення власником або довіреною особою вимог діючого законодавства України та/або умов договору, та/або у разі виникнення овердрафту, банк має право призупинити здійснення розрахунків по карті (блокувати карту) та /або визнати карту недійсною до моменту усунення порушень, а також вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов'язків за цим Договором.

Таким чином, позивач зазначає, що у зв'язку з вказаними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 30.06.2017 року має заборгованість в розмірі 39064,01 грн., яка складається з наступного: заборгованість за кредитом - 961,25 грн., заборгованість по процентам за користуванням кредитом - 31478,53 грн., заборгованість за пенею та комісією - 4287,85 грн., а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: штраф (фіксована частина) - 500,00 грн., штраф (процентна складова) - 1836,38 грн.

На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов'язань і заборгованість за договором не погашає.

Банк просив суд стягнути з відповідача на користь позивача 39064,01 грн. в рахунок погашення кредитної заборгованості та судові витрати у розмірі 1600,00 грн. - судовий збір.

Рішенням Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 17 січня 2018 року відмовлено у задоволенні позову.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду ПАТ КБ «ПриватБанк» подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду, ухвалити нове, про задоволення позову у повному обсязі.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області справу призначено до апеляційного розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання в порядку ст. 369 ч. 2 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року.

В силу вимог ст. 7 ч. 13 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Заслухавши суду суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, апеляційний суд в складі колегії суддів, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що між позивачем та відповідачем ОСОБА_4 укладено договір № б/н від 07.11.2011 року, відповідно до анкети-заяви про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг у «ПриватБанку» від 07.11.2011 року (а.с. 6).

Відповідно до цього відповідач 07.11.2011 року отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, що підтверджується довідкою про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Тип кредитної лінії - відновлювальна. Розмір щомісячних платежів становить 7 % від заборгованості, але не менше 50 грн. і не більше залишку заборгованості. Строк внесення щомісячних платежів до 25 числа місяця, наступного за звітним (а. с. 7).

Згідно змісту вказаної заяви, підписаної ОСОБА_4, останні погодився, що ця заява разом з пам'яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку становлять між сторонами договір про надання банківських послуг. Умови і правила викладені на банківському сайті, складають договір, укладений між ним та банком про надання банківських послуг. Даних про те, що відповідач приєднується до вказаних Умов і правил не в повному обсязі послуг, які надає банк за цими ж Умовами і правилами, заява не містить (а.с.6,7-13).

Таким чином, Умовами та правилами надання банківських послуг (далі за текстом - Умов) передбачено, що крім встановленого кредитного ліміту на картку банк надає кредит у вигляді відновлювальної і не відновлювальної лінії. Особливістю кредитного ліміту є те, що кредит, який надається банком в межах встановленого ліміту заборгованості використовується повністю або частинами і поновлюється в міру погашення раніше встановленого кредиту. Клієнт, використавши та погасивши всю заборгованість за кредитним лімітом, може знову користуватися кредитними коштами у межах, що не перевищують визначеного кредитною угодою ліміту.

Згідно розрахунку заборгованості за договором № б/н від 07.11.2011 року, укладеного між ПриватБанк та клієнтом - ОСОБА_4 станом на 30.06.2017 року (а.с. 4-5), вбачається, що 06.11.2013 року відповідачем було внесено кошти в сумі 800 грн. на його картковий рахунок. Також 12.06.2014 року внесено кошти в сумі 12,15 грн..

Відповідно до виписки за основною карткою НОМЕР_1 ОСОБА_4 за період з 01.11.2011 року по 04.01.2018 року кредитний ліміт складав 1000 грн. (а.с. 76-81). Відповідач активно користувався даною карткою починаючи з 08.11.2011 року і до 06.11.2013 року. З виписки вбачається, що з моменту внесення суми 800 грн. (06.11.2013 року), відповідачем будь-які інші операції по картці не здійснювалися, що не суперечить викладеному у наданому суду відзиві представника відповідача. При цьому платіж в сумі 12,15 грн. від 12.06.2014 року визначений як автоматичне погашення простроченої заборгованості з карти 22**68. Як слідує з додаткових пояснень представника позивача, ця сума була автоматично знята з рахунку клієнта в порядку договірного списання (п. 1.4 Постанови НБУ «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» від 29.03.2004 року (а.с.73,78).

Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

За змістом ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Відповідно до положень ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснювати свої права і виконувати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти ОСОБА_4 вбачається, що в один день 07.11.2011 року йому встановили кредитний ліміт в розмірі 300 грн. і в цей же час збільшили його до 1000 грн. (а.с.83).

Обставин щодо отримання відповідачем картки з новим строком дії позивачем не наведено.

У відповідності до положень ст. ст. 76,77, 80 ЦПК України суд попередньої інстанції критично оцінив довідку, складену банком станом на 05.01.2018 року щодо строку дії карти та не вважав її достатнім доказом для встановлення обставин отримання відповідачем саме такої картки.

Сплив позовної давності є підставою для відмови в позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України). Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (ч. 5 ст. 267 ЦК України).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України ).

За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України).

Таким чином, судом попередньої інстанції встановлено, що відповідно до анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у «ПриватБанку» від 07.11.2011 року, відповідачем отримано кредитну платіжну картку «Універсальна» з встановленим кредитним лімітом 300 грн., який згодом було збільшено банком до 1000 грн. на строк 12 місяців, як передбачено п. 9.12 Умов та правил надання банківських послуг (а.с. 12). Договір було пролонговано позивачем до 07.11.2013 року.

Останній платіж відповідачем внесено 06.11.2013 року на суму 800 грн. тому, станом на 26 грудня 2013 року позивач дізнався про порушення своїх прав з боку відповідача, а в суд подав позов поза межами строку позовної давності, з підстав чого суд першої інстанції відмовив в позові.

За вказаних обставин апеляційний суд погоджується з висновком суду попередньої інстанції, що за наявності доведення невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором від 07.11.2011 року, строк позовної давності в даному випадку сплинув 26.12.2016 року, в той час як позивач звернувся з зазначеним позовом до суду 06.10.2017 року (а.с. 2).

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги щодо терміну дії банківської карти, є такими що не впливають на спірні правовідносини, оскільки суд вірно визначив початок перебігу строку позовної давності з наступного місяця після останнього погашення заборгованості за договором.

Інші доводи апеляційної скарги в тому числі і щодо не пропуску позивачем строку звернення до суду, щодо неприпинення договірних відносин між сторонами, про можливість стягнення заборгованості в межах строку позовної давності, невірним застосуванням судом норм законодавства, про наявність підстав для задоволення позову зводяться лише до незгоди з рішенням суду першої інстанції, ґрунтуються фактично на тих же доводах, на які посилався апелянт в суді першої інстанції, як на підстави задоволення позову, вони фактично оцінені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні і його висновків не спростовують.

Таким чином, при розгляді справи апеляційним судом встановлено, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його висновків.

Немає передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» залишити без задоволення, а рішення Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 17 січня 2018 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Повна постанова складена 18 травня 2018 року.

Головуючий, суддя-доповідач

судді: