Ухвала суду № 74121240, 17.05.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого судді Мельника В.В.,

суддів Фрич Т.В., Юрдиги О.С.

за участю секретаря Чекмак А.Д.

прокурора Горбаня В.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисників Божок А.А.,

ОСОБА_3

представника потерпілої ОСОБА_4

розглянувши в залі суду в місті Києві апеляційні скарги захисника ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_4 в інтересах потерпілої ОСОБА_5, прокурора Київської місцевої прокуратури №4 Вигівського Максима Івановича, та захисника Божок Алли Олександрівни в інтересах обвинуваченої ОСОБА_8, на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 15 січня 2018 року у кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015100040000242, за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Макіївки, Донецької області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 раніше судимого вироком Донецького обласного суду від 26 січня 2000 року за ст. 93 П "Б", "Г", "Е", "І", ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 140, ст. 42 КК України 1961 року до 15 років позбавлення волі, 12 червня 2013 року звільненого умовно-достроково з Біленківської ВК Запорізької області №99 на строк 10 місяців 28 днів,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України, та

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки м.Кам'янець-Подільський, Хмельницької обл., яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимої вироком Оболонського районного суду міста Києва від 23 квітня 2013 року за ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України до 6 років позбавлення волі, звільненої ухвалою апеляційного суду міста Києва від 15 травня 2014 року від відбування покарання на підставі ст. 2 Закону України "Про амністію" від 15 травня 2014 року,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України,

в с т а н о в и л а:

Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 15 січня 2018 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України, та йому призначено покарання: за ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна; за ч. 3 ст. 358 КК України у виді 4 років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_1 остаточно призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 358 КК України на підставі ст.ст. 44, 49 КК України, а кримінальне провадження у цій частині закрито, у зв'язку із закінченням строків давності.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 ухвалено обчислювати з 04 березня 2015 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, ОСОБА_1 зараховано в строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення з 04 березня 2015 року по 20 червня 2017 року включно, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Зараховано ОСОБА_1 в строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення з 21 червня 2017 року по 15 січня 2018 року включно, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу у вигляді тримання під вартою змінено на особисте зобов'язання, та негайно звільнено з-під варти.

Вироком ухвалено вважати ОСОБА_1 таким, що повністю відбув покарання.

Цим же вироком ОСОБА_8 визнано винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України, та їй призначено покарання: за ч. 4 ст. 190 КК України у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна; за ч. 3 ст. 358 КК України у виді 4 років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_8 остаточно призначено покарання у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

ОСОБА_8 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 358 КК України на підставі ст.ст. 44, 49 КК України, а кримінальне провадження у цій частині закрито, у зв'язку із закінченням строків давності.

Запобіжний захід ОСОБА_8 до вступу вироку в законну силу у виді застави залишено без змін.

Строк відбування покарання ОСОБА_8 ухвалено рахувати з моменту взяття її під варту у порядку виконання вироку.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України (у редакції Закону України № 838-VIII від 26 листопада 2015 року), ОСОБА_8 зараховано в строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення з 20 березня 2015 року по 14 квітня 2015 року, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 до ОСОБА_1 та ОСОБА_8 задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_8 на користь потерпілої ОСОБА_5 500 000 грн. 00 коп. моральної шкоди.

Судом у кримінальному провадженні вирішено питання про речові докази та процесуальні витрати.

Не погодившись із вироком суду першої інстанції, захисник ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просила вирок скасувати та ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_1 винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченогоч. 3 ст. 358 КК України, та закрити кримінальне провадження стосовно нього за ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України.

До початку апеляційного розгляду захисник ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 подала зміни та доповнення до апеляційної скарги, в яких просила вирок суду першої інстанції скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Від захисника ОСОБА_4 в інтересах потерпілої ОСОБА_5 надійшла апеляційна скарга на вирок суду першої інстанції, в якій вона, не оспорюючи фактичні обставини вчинених кримінальних правопорушень, доведеність винуватості обвинувачених та кваліфікацію їх дій, посилаючись на невідповідність призначеного ОСОБА_8 за ч. 4 ст. 190 КК України покарання тяжкості кримінального правопорушення унаслідок м'якості, просила скасувати вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 15 січня 2018 року стосовно ОСОБА_8 у частині призначеного покарання за ч. 4 ст. 190 КК України, та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_8 призначити покарання за ч. 4 ст. 190 КК України у виді 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_8 остаточно призначити покарання у виді 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. У іншій частині вирок суду першої інстанції залишити без змін.

Прокурор Київської місцевої прокуратури №4 Вигівський М.І. подав на вирок суду першої інстанції апеляційну скаргу, в якій, не оспорюючи фактичні обставини вчинених кримінальних правопорушень та кваліфікацію дій обвинувачених, посилаючись на невідповідність призначеного ОСОБА_8 та ОСОБА_1 покарання тяжкості кримінальних правопорушень унаслідок м'якості, просив скасувати вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 15 січня 2018 року у частині призначеного ОСОБА_8 та ОСОБА_1 покарання, та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_8 призначити покарання за ч. 4 ст. 190 КК України у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна, та за ч. 3 ст. 358 КК України у виді 4 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_8 остаточно призначити покарання у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна. ОСОБА_1 призначити покарання за ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна, та за ч. 3 ст. 358 КК України у виді 4 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_1 остаточно призначити покарання у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна. У іншій частині вирок суду першої інстанції залишити без змін.

Також на вирок суду першої інстанції надійшла апеляційна скарга захисника Божок А.О. в інтересах обвинуваченої ОСОБА_8, в якій вона, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просила вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 15 січня 2018 року стосовно ОСОБА_8 скасувати, та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні під час апеляційного розгляду 17 травня 2018 року заявив клопотання про відмову від захисника ОСОБА_3, мотивуючи відмову відсутністю коштів для оплати послуг захисника, та просив залучити захисника за призначенням для здійснення захисту його прав у судовому розгляді апеляційної інстанції, у зв'язку з неможливістю залучити його самостійно.

Заслухавши думку прокурора Горбаня В.В., обвинуваченого ОСОБА_1, представника ОСОБА_9 в інтересах потерпілої ОСОБА_5, захисника ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1, та захисника Божок А.А. в інтересах обвинуваченої ОСОБА_8, які не заперечували щодо клопотання обвинуваченого ОСОБА_1, колегія суддів вважає, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 54 КПК України підозрюваний, обвинувачений має право відмовитися від захисника або замінити його.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд зобов'язані забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні, зокрема і у випадку, якщо підозрюваний, обвинувачений заявив клопотання про залучення захисника, але за відсутністю коштів чи з інших об'єктивних причин не може його залучити самостійно.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за можливе задовольнити клопотання обвинуваченого ОСОБА_1, прийняти відмову від захисника ОСОБА_3 та залучити до кримінального провадження захисника для здійснення захисту обвинуваченого за призначенням.

Керуючись ст. ст. 48, 49, 54 КПК України, Законом України «Про безоплатну правову допомогу», колегія суддів,

п о с т а н о в и л а :

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 задовольнити.

Прийняти відмову обвинуваченого ОСОБА_1 від захисника ОСОБА_3.

Доручити Регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у місті Києві призначити обвинуваченому ОСОБА_1 адвоката для здійснення захисту за призначенням у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України, та ОСОБА_8

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України,

Забезпечити прибуття захисника для участі у кримінальному провадженні у судове засідання, яке відбудеться о 14 год. 00 хв. 12 липня 2018 року в Апеляційному суді міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Солом'янська, 2а.

Судді:

___ __ ______

В.В. Мельник Т.В. Фрич О.С. Юрдига