Ухвала суду № 74117685, 21.05.2018, Центральний районний суд м. Миколаєва

490/3963/17

н\п 1-в/490/155/2018

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2018 року м.Миколаїв

Центральний районний суд м.Миколаєва

у складі: головуючого судді Мамаєвої О.В.,

за участю секретаря Баришнікової І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву засудженого ОСОБА_1 про вирішення питання про звільнення від відбування покарання у зв'язку із тяжкою хворобою,

З участю сторін кримінального провадження:

сторона обвинувачення: прокурор Кузнецов В.В.

сторона захисту: засуджений ОСОБА_1, захисник ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

Вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 11.12.2017 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочинів передбачених ч.2 ст. 307 ч.1 ст. 263 КК України та на підставі ч.1 ст. 70, СТ. 69 КК України призначено остаточне покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць, з конфіскацією 1/2 частини належного йому майна, та відповідно до ст. 54 КК України з позбавленням спеціального звання - лейтенант поліції.

Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 20.03.2018 року вищевказаний вирок суду змінено. На підставі ч.5 ст.72 КК України зараховано ОСОБА_1 у строк покарання у виді позбавлення волі строк попереднього ув'язнення з 17.03.2017 року по 15.05.2017 року включно з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 2 дні позбавлення волі. Вирок набрав законної сили 20.03.2018 року.

25.04.2018 року до канцелярії суду надійшла заява засудженого ОСОБА_1 про звільнення його від подальшого відбування покарання у вигляді позбавлення волі у зв'язку з тим, що він хворіє на тяжку хворобу. в обґрунтування своєї заяви посилався на те, що з раннього дитинства він хворіє на бронхіт, та останнім часом його фізичний стан лише погіршувався, у зв'язку з чим він був вимушений регулярно звертатись за медичною допомогою. В період цвітіння амброзії та соняшнику він постійно відчуває підвищення температури та посилення дихання. Його перебування в СІЗО перешкоджало йому проходити необхідне обстеження та лікування, у зв'язку з чим його хвороби постійно прогресували та він змушений був неодноразово проходити курс лікування для їх призупинення, але повністю вилікуватись не виявилось можливим, оскільки хвороби дуже тяжкі та потребують довготривалого перебування на стаціонарному лікуванні.

На підтвердження своїх доводів надав суду копію виписки Миколаївської обласної клінічної лікарні №1987/160 від 27.02.2018 року, відповідно до якої він знаходився на стаціонарному лікуванні та був виписаний з діагнозом бронхіальна астма 3 ст. середньої тяжкості в стадії загострення, легенева недостатність 2-3 ст.

У судовому засіданні захисник засудженого ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просив задовольнити заяву засудженого. Пояснив, що ОСОБА_1 має тяжке захворювання, а саме: бронхіальна астма 3 ст. перситирующа середньої тяжкості в стадії загострення; легенева недостатність 2-3 ст.; симптоматичний еротроцитоз; метаболічний синдром з нейроендокринним ожирінням; вазомоторний риніт.

Засуджений ОСОБА_1 підтримав клопотання.

Прокурор в судовому засіданні підтримав заяву засудженого і просив його звільнити від покарання за хворобою.

Заслухавши думки учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заяву необхідно задоволити, з наступних підстав.

У ст. 152 КВК України зазначено, що однією з підстав звільнення від відбування покарання є хвороба особи.

Згідно ч.2 ст.84 КК України, особа, яка після вчинення злочину або постановлення вироку захворіла на іншу тяжку хворобу, що перешкоджає відбуванню покарання, може бути звільнена від покарання або від подальшого його відбування. При вирішенні цього питання суд враховує тяжкість вчиненого злочину, характер захворювання, особу засудженого та інші обставини справи.

Згідно п.6 ч.1 ст.537, ст. 539 КПК України під час виконання вироків місцевий суд, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, має право вирішувати питання про звільнення від покарання за хворобою.

За змістом вказаної статті, звільнення від відбування покарання за хворобою може бути застосоване тільки у випадках, якщо засуджений занедужав важким захворюванням під час відбування покарання. Таке положення кримінально-процесуального закону не кореспондується із положеннями ст. 84 КК України, яка передбачає звільнення від покарання не тільки осіб, які захворіли під час його відбування, а й тих засуджених, які після вчинення злочину або постановлення вироку, захворіли на тяжку хворобу, що перешкоджає відбуванню покарання вироки щодо яких у зв'язку із цим не були виконані.

Таким чином, оскільки засуджений ОСОБА_1 звернувся до суду, який вирішував кримінальну справу по суті, тому дане клопотання підсудне Центральному районному суду м.Миколаєва.

Судом встановлено, що вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 11.12.2017 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочинів передбачених ч.2 ст. 307, ч.1 ст. 263 КК України та йому призначено покарання із застосуванням ст.ст.70, 69 КК України, у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць, з конфіскацією 1/2 частини належного йому майна, та відповідно до ст. 54 КК України з позбавленням спеціального звання - лейтенант поліції. Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 20.03.2018 року вищевказаний вирок суду змінено. На підставі ч.5 ст.72 КК України зараховано ОСОБА_1 у строк покарання у виді позбавлення волі строк попереднього ув'язнення з 17.03.2017 року по 15.05.2017 року включно з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 2 дні позбавлення волі. Вирок набрав законної сили 20.03.2018 року.

В період з 09.02.2018 року по 23.02.2018 року ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в Миколаївській обласній клінічній лікарні. У засудженого ОСОБА_1 відповідно до виписки №1987/160 від 27.02.2018 року виявлено тяжке захворювання, яке є підставою для подання в суд матеріалів про звільнення засудженого від подальшого відбування покарання. В нього встановлений діагноз: бронхіальна астма 3 ст. середньої тяжкості в стадії загострення; легенева недостатність 2-3 ст.; симптоматичний еротроцитоз; метаболічний синдром з нейроендокринним ожирінням; вазомоторний риніт.

Випискою з постанови ЛКК, Миколаївського районного центру первинної медико-санітарної допомоги від 11.05.2018 року, також підтверджено наявність у ОСОБА_1 таких захворювань як бронхіальна астма ІІІ ст., персистеруюча середньої тяжкості в стадії не стійкої ремісії, легенева недостатність ІІ-ІІІ ст., симптоматичний еротроцитоз, метаболічний синдром з нейроендокринним ожирінням, вазомоторний риніт. Відповідно до п.9 Переліку захворювань, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, (додаток 12 до Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженому наказом Міністерства Юстиції України та Міністерством охорони здоров'я від 15.08.2014 року №1348/5/572), усі захворювання органів дихання з легеневою недостатністю ІІІ стадії є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання.

Таким чином,ОСОБА_1 під час виконання вироку захворів на тяжку хворобу, яка перешкоджає відбуванню покарання у вигляді позбавлення волі, оскільки подальше утримання в місцях позбавлення волі може призвести до серйозно погіршення здоров'я чи інших тяжких наслідків. Враховуючи тяжкість вчиненого злочину, поведінку засудженого, який не намагався уникнути покарання, характеризується позитивно, характер захворювання ОСОБА_1, яке перешкоджає відбуванню ним призначеного покаранняу вигляді позбавлення волі, суд вважає необхідним задоволити заяву та звільнити ОСОБА_1 від подальшого відбування покарання у вигляді позбавлення волі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 537, 539, 376 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву засудженого ОСОБА_1 про вирішення питання про звільнення від відбування покарання у зв'язку із тяжкою хворобою - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, від подальшого відбування покарання у вигляді позбавлення волі, призначеного вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 11 грудня 2017 року, у зв'язку із тяжкою хворобою, що перешкоджає відбуванню покарання, строком на 3 роки.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Миколаївської області протягом семи днів з дня її проголошення

Суддя: О.В.Мамаєва