Постанова № 74117365, 17.05.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/8884/16-ц

Провадження № 22-ц/772/825/2018

Категорія: 47

Головуючий у суді 1-ї інстанції Сичук М. М.

Доповідач:Денишенко Т. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2018 рокуСправа № 127/8884/16-цм. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

судді-доповідача Денишенко Т.О.,

суддів Марчук В.С., Сопруна В.В.,

за участі секретаря судового засідання Торбасюк О.І., скаржника позивача ОСОБА_3, скаржника відповідача ОСОБА_4, представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Вінницької міської ради Олексюк Т.С., розглянувши у відкритому судовому за-сіданні в м. Вінниці, в залі судових засідань апеляційного суду цивільну справу за позовом

ОСОБА_3 до ОСОБА_4

про встановлення порядку користування земельною ділянкою,

за апеляційними скаргами ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 12 лютого 2018 року, ухвалене в приміщенні суду у м. Вінниці під головуванням судді Сичука М.М.,

В С Т А Н О В И В:

26 квітня 2016 року ОСОБА_3 звернувся у Вінницький міський суд Він-ницької області з позовом до ОСОБА_4, Вінницької міської ради про вста-новлення порядку користування земельною ділянкою. Позов мотивований тим, що ОСОБА_3 на підставі біржового контракту купівлі-продажу нерухомості від 15 жовтня 1997 року № 709, посвідченого Вінницькою товарною універ-сальною біржою, зареєстрованого КП «ВООБТІ» 28 жовтня 1994 року у реєс-тровій книзі № 123 за реєстровим № 6274, є власником 17/50 часток будинку з прибудовами, відповідною часткою господарських будівель, розташованого по АДРЕСА_1. Власником 33/50 часток цього будинку з 1988 року є відповідач ОСОБА_4 Порядок користування реальними част-ками усіх будівель фактично склався ще між попередніми власниками будинку, його до цього часу дотримуються й позивач з відповідачем. Вказані будівлі са-диби розташовані на земельній ділянці площею 0,0600 га, зареєстрованій за бу-динком згідно рішення виконавчого комітету Вінницької міської Ради депутатів трудящих від 06 липня 1955 року № 18/626. Проте порядок користування зе-мельною ділянкою між сторонами досі юридично не визначений, відповідач ОСОБА_4 перешкоджає позивачеві у доступі до неї. Маючи намір привати-зувати належну йому частину земельної ділянки, ОСОБА_3 повинен надати для цього ряд документів, які підтверджують розмір та межі земельної ділянки, якою він вправі користуватися окремо від співвласника садиби - відповідача. Однак через небажання останнього вирішити питання встановлення порядку користування земельною ділянкою мирним шляхом, позивач звернувся у суд з даним позовом. За таких обставин ОСОБА_3 просив встановити порядок ко-ристування земельною ділянкою, розташованою у АДРЕСА_1, між співвласниками даної садиби пропорційно їхнім часткам у праві власності на будинок з прибудовами, господарськими будівлями та спору-дами ( т. 1, а. с. 2-3 ).

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 22 листопада 2017 року, постановленою в судовому засіданні без виходу суду до нарадчої кімнати, процесуальний статус Вінницької міської ради змінений з відповідача на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на сто-роні позивача ( т. 1, а. с. 170-171 ).

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 12 лютого 2018 року позов ОСОБА_3 задоволений частково. Встановлений порядок користу-вання земельною ділянкою, розташованою по АДРЕСА_1, згідно варіанту 5 додатку 6 висновку експерта Подільського центру су-дових експертиз від 19 липня 2017 року № 354, відповідно до якого ОСОБА_3 користується земельною ділянкою площею 189 кв.м., що позначена у Додатку 6 ( варіант 5 ) рожевим кольором; ОСОБА_4 користується земельною ділян-кою площею 378 кв.м., що позначена у Додатку 6 ( варіант 5 ) зеленим кольо-ром. Земельна ділянка площею 10 кв.м., що позначена у Додатку 6 ( варіант 5 ) фіолетовим кольором, залишена у спільному користуванні співвласників сади-би. Вирішено питання розподілу судових витрат у справі ( т. 1, а. с. 219-222 ).

Не погоджуючись з ухваленим судом першої інстанції рішенням, позивач ОСОБА_3 оскаржує його в апеляційному порядку, просить дане рішення змі-нити, встановивши порядок користування спірною земельною ділянкою згідно варіанту 8 ( додаток 9 ) висновку експерта Подільського центру судових екс-пертиз від 19 липня 2017 року № 354. Скаржник вважає, що оскаржуване рі-шення суду ухвалене за неповного з'ясування усіх фактичних обставин справи, без належної оцінки наявних у матеріалах справи доказів, з порушенням норм матеріального та процесуального права. Ухвалюючи рішення про часткове за-доволення позову, суд першої інстанції не встановив, яким чином сторони фак-тично користувалися земельною ділянкою, не звернув уваги на доводи ОСОБА_3 про те, що обраний судом варіант користування земельною ділянкою по-рушує його право на користування належним йому майном, яке зазначене у тех-нічному паспорті, а вигрібна яма у технічній документації взагалі не значиться.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач ОСОБА_4 також оскаржує його в апеляційному порядку, просить дане рішення ска-сувати, ухвалити нове рішення, яким встановити порядок користування спір-ною присадибною земельною ділянкою згідно варіанту 1 висновку експерта Подільського центру судових експертиз від 19 липня 2017 року № 354. Скарж-ник вважає оскаржуване рішення незаконним, необґрунтованим, таким, що по-рушує його права як власника, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Судом першої інстанції при обранні варіанту користу-вання земельною ділянкою не враховані норми щодо розміщення господарсь-ких будівель, вигрібної ями та сараю, в той час як саме за варіантом 1 висновку експерта Подільського центру судових експертиз від 19 липня 2017 року № 354 такі норми будуть дотримані. Саме даний варіант встановлення порядку корис-тування земельною ділянкою не порушуватиме прав жодного учасника справи. До того ж скаржник вважає неправильним розподіл судом судових витрат у справі.

Пунктом 8 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України визначено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здій-снюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відзиви на апеляційні скарги суду не надійшли.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення та заперечення на обидві апеляційні скарги сторін у справі, думку з приводу вирішення спору представ-ника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Вінницької міської ради Олексюк Т.С., дослідивши матеріали справи, проаналі-зувавши наявні в ній докази в їх сукупності, перевіривши законність, обґрунто-ваність оскаржуваного судового рішення в межах доводів та вимог апеляційних скарг, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга позивача ОСОБА_3 задоволенню не підлягає; апеляційна скарга ОСОБА_4 заслуговує на увагу та підлягає задоволенню.

Згідно норм статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рі-шення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права, з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підста-ву своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимо-гам, воно є помилковим, не відповідає інтересам обох співвласників садиби, то-му залишатися без змін не може.

Судом встановлено та не оспорюється учасниками справи, що ОСОБА_3 на підставі Біржового контракту купівлі - продажу нерухомості від 15 жовтня 1997 року № 709, посвідченого Вінницькою товарною універсальною біржою, заре-єстрованого в КП «ВООБТІ» 28 жовтня 1994 року за № 6274 у реєстровій книзі № 123. є власником 17/50 часток будинку з прибудовами, з відповідною част-кою господарських будівель, розташованого в АДРЕСА_1. Решта 33/50 частки цього будинку з 1988 року на праві приватної власності належить ОСОБА_4 Садиба розташована на земельній ділянці площею 0,0600 га, що згідно рішення виконкому Вінницької міської Ради на-родних депутатів трудящих від 06 липня 1955 року № 18/626 зареєстрована за власниками будівель.

З висновку експерта Подільського центру судових експертиз від 19 липня 2017 року № 354 убачається, що відповідно до проведених інструментальних обмірів спірної земельної ділянки співвласники ОСОБА_4 та ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 фактично користуються земель-ною ділянкою площею 630,00 кв.м., що на 30,0 кв.м. більше від площі земель-ної ділянки, яка була виділена в користування відповідно до рішення виконав-чого комітету Вінницької міської Ради депутатів трудящих від 06 липня 1955 року № 18/626. На підставі топографо - геодезичних робіт визначені фактичні межі та координати поворотних точок меж земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 та графічно відображено їх на кадастро-вому плані в Додатку 11 до Висновку. Площа земельної ділянки по АДРЕСА_1 з урахуванням меж сусідніх земельних ділянок, ін-формація щодо яких внесена до бази державного земельного кадастру, стано-вить 641,0 кв.м., що на 41,0 кв.м. більше від площі земельної ділянки, що була виділена в користування рішенням виконкому Вінницької міської Ради депута-тів трудящих від 06 липня 1955 року № 18/626. На підставі аналізу даних про межі сусідніх земельних ділянок, інформація щодо яких внесена до бази ДЗК, визначено межі та координати поворотних точок меж земельної ділянки, розта-шованої по АДРЕСА_1 та графічно відображено їх у кадастровому плані в Додатку 12 до Висновку. У Додатку 1 графічно відобра-жена Схема порівняння меж земельної ділянки по АДРЕСА_1, яка перебуває у фактичному користуванні співвласників станом на час проведення дослідження та меж земельної ділянки з урахування меж сусідніх земельних ділянок, інформація щодо яких внесена до бази державного земель-ного кадастру. Варіанти встановлення порядку користування земельною ділян-кою садиби № 64 по АДРЕСА_1 розроблені на основі наданої спеціалістами МКП «ВМЦМіА» інформації про земельну ділянку в електронному вигляді, а саме на підставі результатів виконаних топографо-ге-одезичних робіт, визначених координат земельних ділянок, житлових будинків та парканів, розташованих по АДРЕСА_1, з прив'-язкою до державної системи координат 1963 року з урахуванням інформації про межі сусідніх земельних ділянок, що перебувають в приватній власності та відомості щодо яких внесені до бази ДЗК. На розгляд суду запропоновані варі-анти встановлення порядку користування земельною ділянкою площею 600,00 кв.м. між співвласниками садиби АДРЕСА_1. У всіх наданих варіантах передбачена можливість нормального користування будин-ком, здійснення догляду за ним, враховано розташування господарських буді-вель, споруд, необхідність зведення інших будівель, розташування плодово-я-гідних насаджень співвласників, можливість проходу з вулиці на подвір'я тощо. Можливі варіанти встановлення порядку користування земельною ділянкою площею 600,00 кв.м. садиби АДРЕСА_1 між спів-власниками відображені в таблицях № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 дослідницької час-тини та графічно зображені на схемах у Додатках 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10 до да-ного Висновку.

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, керуючись нормами статей 88, 120, 152 Земельного кодексу України, статті 377 Цивільного кодексу України, роз'ясненнями, викладеними у пункті 18 Постанови Пленуму Верхов-ного Суду України від 16 квітня 2004 року № 18 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», встановлюю-чи порядок користування спірною земельною ділянкою між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 згідно варіанту 5 висновку експерта від 19 липня 2017 року № 354, суд першої інстанції вважав, що саме такий варіант у найбільшій мірі вра-ховує інтереси обох учасників справи, передбачає доступ до всіх належних їм частин будинку, господарських споруд. Суд зауважив, що під час вирішення справи позивач просив встановити порядок користування присадибною земель-ною ділянкою згідно варіанту 8 експертного висновку, відповідач - згідно варі-анту 1. При цьому суд підкреслив, що експерт в судовому засіданні підтвердив існування вигрібної ями на спірній земельній ділянці, а відтак й необхідність виділення ОСОБА_4, який нею користується, земельної ділянки для її об-слуговування, можливості доступу до неї.

Обгрунтовуючи обрання порядку користування присадибною земельною ді-лянкою, визначеного варіантом 5 експертного висновку, суд вказав, що пого-джується з мотивами позивача, відповідно до яких він заперечує аби вікна його частини будинку виходили на земельну ділянку відповідача, а обраний судом 5-й варіант відповідає конфігурації земельної ділянки, на яку претендує ОСОБА_3 за обраним ним варіантом 8.

Суд першої інстанції окремо зазначив, що клопотань від сторін стосовно проведення повторної чи додаткової судової земельно-технічної експертизи не надходило.

З висновками суду першої інстанції щодо обрання варіанту 8 порядку ко-ристування земельною ділянкою сторонами у справі, визначеного експертним шляхом, погодитися не можна, оскільки він як такий, що повинен був би відпо-відати інтересам ОСОБА_3, не задовольнив жодного із співвласників садиби. Тому таке рішення суду не може залишатися без змін, воно не вирішує цивіль-ного спору, ухвалене не на користь користувачів присадибною земельною ді-лянкою.

Крім того, в оскаржуваному рішенні суд помилково, безпідставно послався на статтю 337 ЦК України, яка не регулюють виниклі та наявні між сторонами у справі правовідносини, на підпункт «е» пункту 18 Постанови Пленуму Вер-ховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 18 «Про практику застосуван-ня судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», який роз'-яснює питання володіння, користування та розпорядження земельною ділян-кою, що перебуває у спільній частковій власності. При цьому слід мати на увазі, що сторони у цій цивільній справі є лише користувачами присадибної зе-мельної ділянки, а не її власниками. У даному випадку колегія суддів апеляцій-ного суду виходить з того, що згідно підпункту «ґ» пункту 18 вказаної Поста-нови Пленуму Верховного Суду України при переході права власності на будів-лі та споруди за цивільно-правовими угодами, укладеними до 1 січня 2002 року ( ОСОБА_3 набув право власності на 17/50 часток будинку АДРЕСА_1 на підставі біржового контракту купівлі-продажу нерухо-мості від 15 жовтня 1997 року № 709 ), відповідно з положеннями чинної до цієї дати статті 30 Земельного кодексу ( 2768-14 ) до набувача від відчужувача пе-реходить належне йому право власності або право користування земельною ді-лянкою, на якій розташовані будівлі та споруди, якщо інше не передбачалося у договорі відчуження. Після 31 грудня 2001 року в таких випадках право власно-сті на земельну ділянку або її частини могло переходити відповідно до статті 120 Земельного кодексу 2001 року на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди, укладених відповідно відчужува-чем або набувачем.

Враховуючи набуття позивачем на підставі біржового контракту купівлі-продажу нерухомості від 15 жовтня 1997 року № 709 права власності на 17/50 частин житлового будинку АДРЕСА_1, що склада-ються з однієї кімнати 2-1 ( 1- 4 ) житловою площею 19,7 кв.м., а особливо і го-ловне те, що відповідач ОСОБА_4 не заперечує встановлення порядку ко-ристування присадибною земельною ділянкою відповідно до розміру часток співвласників у праві власності на житловий будинок, допоміжні будівлі і спо-руди, колегія суддів апеляційного суду дійшла переконання про обгрунтова-ність, об'єктивність і правильність встановлення порядку користування земель-ною ділянкою садиби АДРЕСА_1 згідно варіанту 1 додатку 2 висновку експерта Подільського центру судових експертиз від 19 липня 2017 року № 354, згоду на який висловлює відповідач, скаржник ОСОБА_4 При цьому слід наголосити, що всі варіанти встановлення порядку ко-ристування земельною ділянкою, зокрема, й той, який належить обрати суду, визначені без урахування лишків присадибної земельної ділянки, що не надава-лися у користування власників садиби. Дана обставина є похвальною у здійсне-ній експертній роботі.

У судовому засіданні апеляційного суду позивачеві, скаржнику ОСОБА_3 неодноразово у відповідності з нормами статті 12 ЦПК України роз'яснювало-ся, що його незгода з об'єктивним існуванням вигрібної ями на подвір'ї бу-динку, якою користується відповідач, не впливає на вирішення ним же заявле-ного спору про встановлення порядку користування присадибною земельною ділянкою. Доводи позивача щодо невідповідності розташування вигрібної ями чинним санітарним, будівельно-технічним нормам, а тому, нібито, цю яму нале-жить взагалі не брати до уваги, є неспроможними. ОСОБА_3 роз'яснюва-лося, що він вправі вирішувати питання щодо існування чи заборони на вико-ристання вигрібної ями в іншому судовому процесі, з іншим предметом спору, але у цій справі він такі доводи суду першої інстанції не наводив, у позовній заяві з цього приводу питання не порушувалося.

Твердження ОСОБА_3 про відсутність вигрібної ями у зв'язку з не зазна-ченням її у біржовому договорі купівлі-продажу ним частини будинку, техніч-них паспорах ( старому, новому ), його необізнаності про її існування не спро-стовують фактичної наявності цієї споруди, призначеної для збирання і збері-гання рідких відходів. З матеріалів справи ( експертного висновку, доданих фо-тографій ) убачається наявність у дворі садиби капітально обладнаної щільно прилягаючою чавунною кришкою вигрібної ями.

Згідно положень статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції пере-глядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що сто-суються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та ( або ) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, прий-маються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Вимога апеляційної скарги позивача ОСОБА_3 про встановлення порядку користування земельною ділянкою згідно варіанту 8 висновку експерта від 19 липня 2017 року № 354 не заслуговує на увагу з тієї причини, що даним варіан-том передбачено встановлення земельного сервітуту для експлуатації трубопро-воду каналізації. З приводу земельного сервітуту жодних умов скаржник ( пози-вач ) не висловлював, не пропонував, не вимагав. Крім цього, заперечував та-кий варіант й відповідач. Обрання такого варіанту встановлення порядку корис-тування земельною ділянкою не вбачається ані доцільним, ані кращим з огляду на можливість вирішення спору таким чином, аби усунути в майбутньому ви-никнення будь-яких спорів з приводу користування, приватизації частин при-садибної земельної ділянки, тим більше, що можливо обрати варіант встанов-лення такого порядку користування земельною ділянкою, який не передбачає земельного сервітуту чи спільного користування частиною земельної ділянки крім місця розташування стояка газопостачання.

Безпідставними є посилання ОСОБА_3 в апеляційній скарзі на ті норми матеріального права, правові позиції Верховного Суду України, які регулюють земельні відносини у праві власності як на земельні ділянки, так й на будівлі та споруди. Скаржник помиляється у застосуванні таких норм та роз'яснень, забу-ваючи, залишаючи поза увагою, що він та відповідач є лише користувачами спірної присадибної земельної ділянки.

Статтями 374, 376 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати су-дове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рі-шення або змінити рішення. Підставами для скасування судового рішення пов-ністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або змі-ни судового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесу-ального права або неправильне застосування норм матеріального права. Непра-вильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлу-мачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Нормами статті 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір поклада-ється на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, до яких належать й витрати, понесені на оплату проведеної у справі експертизи ( стягнення частини останніх оспорю-ється відповідачем ), покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропрційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змі-нює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Керуючись нормами статей 141, 367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 12 лютого 2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення порядку користування земельною ділянкою скасувати.

Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Встановити порядок користування земельною ділянкою, розташованою у АДРЕСА_1, згідно варіанту 1 висновку експерта По-дільського центру судових експертиз від 19 липня 2017 року № 354, відповідно до якого виділити у користування ОСОБА_3 земельну ділянку площею 203 кв.м., позначену в додатку 2 рожевим кольором; у корис-тування ОСОБА_4 виділити земельну ділянку площею 396 кв.м., позначену у додатку 2 зеленим кольором. Земельну ділянку площею 1 кв.м., позначену в додатку 2 фіолетовим кольором, залишити у спільному ко-ристуванні співвласників садиби.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 275,60 гривень ( двісті сімдесят п'ять гривень 60 коп. ) судового збору, сплаченого за подання позовної заяви, та 2550,00 гривень ( дві тисячі п'ятсот п'ятдесят гривень 00 коп. ) витрат з оплати виконаної судової земельно-технічної експертизи.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 826,80 гривень ( вісімсот двадцять шість гривень 80 коп. ) судо-вого збору, сплаченого при поданні апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, од-нак вона може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду про-тягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 21 травня 2018 року.

Суддя-доповідач: Підпис Т.О. Денишенко

Судді: Підпис В.С. Марчук

Підпис В.В. Сопрун

Згідно з оригіналом

Суддя апеляційного суду Т.О. Денишенко