Рішення № 74116545, 04.05.2018, Немирівський районний суд Вінницької області

Справа № 140/2765/17

Провадження № 2/140/160/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.05.2018 року Немирівський районний суд

Вінницької області

у складі: головуючого судді Науменка С.М.

за участю: секретаря судового засідання Буназів К.В.

учасників справи: представника позивача адвоката ОСОБА_1

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Немирів, цивільну справу № 140/2765/17 за позовом представника позивача ОСОБА_2 – адвоката ОСОБА_3 до Обідненської сільської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача - ОСОБА_3, звернулась до Немирівського районного суду Вінницької області з позовом до Обідненської сільської ради, в якому просить визначити ОСОБА_2 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті матері ОСОБА_4, яка померла 27 серпня 1995 року, строком на два місяці.

Позов мотивований тим, 27 серпня 1995 року померла мати позивача - ОСОБА_4. За життя, ОСОБА_4 склала заповіт, посвідчений 17 серпня 1993 року секретарем виконавчого комітету Обідненської сільської ради народних депутатів Немирівського району Вінницької області, зареєстрованого в реєстрі № 8 , відповідно до якого вона заповіла все своє майно своїм дітям: ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6. 07.12.1998 року помер брат позивачки – ОСОБА_5, 26.12.2011 року помер брат позивачки – ОСОБА_6.

Спадкодавцеві - ОСОБА_4 на день смерті належала земельна частка (пай) відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ВН № 0278365 від 15.07.1997 року та майновий пай члена колективного сільського господарського підприємства серії ВІ ХІV№ 412 від 21.01.2016 року.

Маючи намір прийняти спадщину, позивачка у вересні 2017 року звернулася із заявою про прийняття спадщини до Немирівського державної нотаріальної контори, проте, їй було відмовлено у прийнятті заяви про прийняття спадщини в зв’язку з пропуском встановленого законодавством строку на прийняття спадщини(шість місяців).

Представник ОСОБА_2, вказує на те, що строк для прийняття спадщини останньою був пропущений з поважних причин, а саме: в період з 13.02.1996 по 05.03.1996 року вона перебувала на лікуванні у Вінницькій центральній районній клінічній лікарні Вінницької області з приводу пошкодження (розриву) внутрішньої колатеральної зв’язки лівого колінного суглобу та не могла пересуватися, що перешкодило з’явитися до нотаріальної контори для подачі заяви про прийняття спадщини.

Представник позивача адвоката ОСОБА_1, в судовому засіданні позов підтримав, просить задовольнити з підстав наведених в позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_7 сільської ради в судове засідання не з’явився, але з сільської ради надійшла заява з проханням розглянути справу без участі їх представника, позов визнають повністю.

Суд заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне в задоволені позову відмовити з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 27 серпня 1995 року померла ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтво про смерть серія І-АМ № 330723 від 28 серпня 1995 року (а/с 4).

Інформації щодо наявності спадкової справи після померлої ОСОБА_4 суду не надано.

З заповіту посвідченого секретарем виконавчого комітету Обідненської сільської ради Немирівського району Вінницької області 17 червня 1993 року, вбачається, що ОСОБА_4 заповіла все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде належати їй на день її смерті і на що вона законом матиме право заповіла своїм дітям : ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 (а/с 5).

07.12.1998 року, помер ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-АМ № 043583 виданого 10 грудня 1998 року (а/с 7).

26.12.2011 року, помер ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-АМ № 224008 виданого 03 січня 2012 року (а/с 8).

Встановлено, що ОСОБА_4 на день смерті належала земельна частка (пай) відповідно до о сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ВН № 0278365 від 15.07.1997 року та пай члена колективного сільського господарського підприємства серії ВІ ХІV№ 412 від 21.01.2016 року (а/с 10-11).

Відповідно до свідоцтва про народження V-УР № 0097600 від 12 лютого1964 року та витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № витягу 00018573311 від 22 серпня 2017 року ОСОБА_4 є матір’ю позивача ОСОБА_2.

Представник позивача в позовній заяві вказує на те, що відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України – за позовом спадкоємця,який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини , суд може визначити йому додатковий строк , достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Разом з тим, відповідно до п.п. 4,5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, який набрав чинності 01.01.2004 року, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила книги шостої Цивільного кодексу України(спадкове право) застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Згідно п.1 Постанови ПВСУ «Про судову практику у справах про спадкування від 30.05.2008 N 7 відносини спадкування регулюються правилами ЦК якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР , у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що представник позивач обрав невірний спосіб захисту своїх прав, а спірні правовідносини врегульовуються ЦК УРСР 1963 року, який був чинним на момент смерті ОСОБА_4 померлої 27 серпня 1995 року.

Згідно зі ст. 524 ЦК УРСР 1963 року спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

У статті 548 ЦК УРСР визначено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту її відкриття.

У статті 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління і володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені дії повинні бути вчинені протягом шести місяців із дня відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 550 ЦК УРСР строк для прийняття спадщини, встановлений ст. 549 цього Кодексу, може бути продовжений судом, якщо він визнає причини пропуску строку поважними.

Строк прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 сплинув 27 лютого 1996 року.

З матеріалів справи вбачається, що позивач спадщину не прийняв ні шляхом подачі заяви до нотаріальної контори, ні шляхом фактичного вступу в управління і володіння спадковим майном і зазначила в позовній заяві що, звернувся до нотаріуса із заявою лише у вересні 2017 р., з пропуском строку більше 23 років.

Постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від нотаріусу суду надано не було.

Представник позивача в позовній заві посилається на те, що в період з 13 лютого 1996 року по 05.03.1996 року ОСОБА_2, перебувала на лікуванні у Вінницькій центральній районній клінічній лікарні Вінницької області з приводу пошкодження (розриву) внутрішньої колатеральної зв’язки лівого колінного суглобу та не могла пересуватися, що перешкодило з’явитися до нотаріальної контори для подачі заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до Листа Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13, судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Надаючи оцінку твердженню про те, що позивач був позбавлений права на подання заяви, оскільки знаходилася на лікуванні, суд звертає увагу, що до отримання травми у позивача було понад 5 місяців для подання заяви про прийняття спадщини, окрім того, Верховним судом України також наголошується, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій, суд не вважає пошкодження (розриву) внутрішньої колатеральної зв’язки лівого колінного суглобу непереборними, істотними труднощами для спадкоємця для подання заяви про прийняття спадщини.

За наведених обставин, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Суд вважає, що заява представника відповідача – в.о. ОСОБА_7 сільського голови ОСОБА_8 про визнання позову суперечить закону, а тому суд не приймає це визнання.

Керуючись ст.ст. 524, 548, 549, 550 ЦК Української РСР від 18.07.1963 року, п.п.4,5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України та ст.ст. ст. 7, 10, 12, 13 81, 89, 133, 141, 206, 223, 259, 263-265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України,суд,-

ВИРІШИВ :

В задоволенні позовної заяви представника позивача ОСОБА_2 – адвоката ОСОБА_3 до Обідненської сільської ради про визначення ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, НОМЕР_1 виданий Немирівським РВ УМВС України у Вінницькій області 12.09.2008 року, проживаючої за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2 додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті матері ОСОБА_4, яка померла 27 серпня 1995 року, відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку передбаченому ст.ст.351-356 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Повний текст рішення виготовлено 10.05.2018 року.

Суддя: (підпис) ОСОБА_9

Копія вірна

Суддя: