Вирок № 74116362, 18.05.2018, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/2313/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2018 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області

в складі судді Ганкіної І.А.,

при секретарі Жигаровій Д.О.

з участю прокурора Хоменчука А.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12017020100000789 від 16.07.2017 року по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, Росії, зареєстрованого та проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, розлученого, не працюючого,

Раніше судимого:

1)- 12.12.2008 року Ленінським районним судом м. Вінниці за ст.301 ч.2, ст.301 ч.3 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України – від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком на 3 роки;

2)- 14.04.2010 року Вінницьким районним судом Вінницької області за ст.185 ч.1 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.71 КК України – приєднати 3 роки 1 місяць по вироку Ленінського районного суду м. Вінниці від 12.12.2008 року і всього 5 років 1 місяць позбавлення волі з конфіскацією відеопродукції з позбавленням права займати керуючі посади пов’язані з відеопродукцією строком на 3 роки; - 04.10.2013 року умовно – достроково звільнений з Крижопільської ВК №113 по рішенню Крижопільського районного суду Вінницької області від 26.09.2013 року з невідбутим строком 1 рік, 7 місяців, 5 днів,

3)- 03.06.2016 року Вінницьким міським судом Вінницької області за ст.185 ч.2 КК України до 2 років обмеження волі, на підставі ст.75 КК України – від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком на 1 рік;

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст.185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 15 липня 2017 року, у вечірній час, умисно, з метою власного незаконного збагачення та заволодіння чужим майном, з корисливих спонукань, розуміючи протиправність своїх дій та суспільно небезпечних наслідків, маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, шляхом пошкодження скла метало-пластикового вікна, проник до новобудови № 1, що розташована по вулиці Озерна в с. Зарванці, Вінницького району та области, та належить ОСОБА_2, звідки вчинив крадіжку циркулярної пили «Дніпро-М1800», вартістю 1289,60 грн., перфоратора електричного «Макіта», вартістю 3370,60 грн., дрилю електричного «Росскул», вартістю 1308,00 грн., та зварювального апарату «Кенде IN285», вартістю 2594,80 гривень. Після чого, ОСОБА_1 з місця скоєння кримінального правопорушення зник та викраденим розпорядився на власний розсуд, завдавши потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 8563, 00 гривень.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст.185 КК України визнав повністю, щиро розкаявся. Суду показав, що 15 липня 2017 року, у нічний час, він прийшов до будинку ОСОБА_2, у якого раніше працював, та знав де и що знаходиться у будинку, та розбивши скло вікна цеглою, проник у новобудову. Звідти він вчинив крадіжку циркулярної пили, перфоратора електричного, дрелі електричної та зварювального апарату. Після чого, склавши речі до пакету покинув будинок. З вкраденими речами він, зупинив попутний транспорт, та продав невідомому йому водієві вказані речі за 1500 грн.

За згодою обвинуваченого, згідно ст.349 ч.3 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів зібраних в ході досудового розслідування, стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, крім даних, що характеризують особу обвинуваченого, і при цьому судом з’ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, у суду немає сумніву у добровільності його позиції, а також роз’яснено, що в такому випадку обвинувачений буде позбавлений можливості оспорювати дані фактичні обставини в апеляційному порядку.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), кваліфікуючою ознакою якої є крадіжка, поєднана із проникненням у житло.

Згідно ст.337 КПК України суд діє в межах висунутого обвинувачення.

При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, обставини його вчинення, те, що ОСОБА_1, визнав вину, щиро розкаявся у скоєному, позитивно характеризується за місцем проживання, однак мір до відшкодування шкоди не прийняв. Потерпілий за заявою просить покарати обвинуваченого суворо.

Згідно висновку досудової доповіді Вінницького МВ з питань пробації ЦЗМУ ПВ КПП Міністерства юстиції з врахуванням інформації, що характеризує обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також високу ймовірність вчинення повторного правопорушення орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк може становити небезпеку для суспільства у т.ч. окремих осіб.

Обставини, що відповідно до ст. 66 КК України пом’якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 є щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 не встановлено.

Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлявся.

Згідно з п.3 ч.1 ст.65 КК України суд, призначаючи покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

При цьому суд також враховує, що відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого та у відповідності до ч. 2 ст. 50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових злочинів.

При розгляді даного кримінального провадження, суд керувався принципами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно статті 6 якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом; кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на наявність пом’якшуючої та відсутність обтяжуючої покарання обвинуваченого обставин, зважаючи на надані суду відомості щодо особи обвинуваченого, обставини вчинення ним злочину, суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_1 можливе виключно за умови ізоляції від суспільства та йому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі, передбачене санкцією ч.3 ст.185 КК України, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.

З обвинуваченого ОСОБА_1 згідно ч.2 ст.124 КПК України на користь держави підлягають до стягнення витрати на залучення експертів по даному кримінальному провадженню за проведення судових експертизи, що становлять загальну суму 5 940,50 грн., згідно наданої довідки про витрати на проведення експертизи в кримінальному провадженні.

Обрати ОСОБА_1 міру запобіжного заходу до вступу вироку в чинність у вигляді утримання під вартою з залу суду.

Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді 4 років позбавлення волі.

Обрати ОСОБА_1 міру запобіжного заходу до вступу вироку в чинність у вигляді утримання під вартою з залу суду.

Строк покарання початок – рахувати з моменту затримання, а саме, 18.05.2018р.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на залучення експертів по даному кримінальному провадженню на суму 5 940,50 грн.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Вінницької області через Вінницький районний суд Вінницької області шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з дня його проголошення.

З підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається засудженому та прокурору.

Суддя І.А. Ганкіна