Ухвала суду № 74113662, 04.05.2018, Багачевський міський суд Черкаської області (до 25.04.2025 - Ватутінський міський суд Черкаської області)

04.05.18

Справа № 690/147/18

Провадження № 1-кп/690/30/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2018 року Ватутінський міський суд Черкаської області

у складі: головуючого - судді: Пасацької Л.А.,

секретаря судового засідання Вельган А.І.,

за участю сторін кримінального провадження :

прокурора: Гончара Р.В.,

обвинуваченої ОСОБА_1

захисника: ОСОБА_2,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора про обрання обвинуваченій запобіжного заходу у виді тримання під вартою в межах кримінальної справи №690/147/18 (провадження №1-кп/690/30/18), під час досудового розслідування № 12013250140000671, внесеного 06.08.2013 р. до ЄРДР відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2’янка Черкаської області, українки, громадянки України, має середню спеціальну освіту за спеціальністю «повар» (ПТУ №76 в пгт Межова Дніпропетровської області), не заміжня, не працює, має статус багатодітної матері, яка самостійно виховує 6 дочок: Ярославу (11.02.2003 р.н.), Таїсу (16.06.2004 р.н.), Росіту (17.12.2006 р.н.), Вікторію (12.12.2009 р.н.), Софію (27.01.2012 р.н.), ОСОБА_2 (17.02.2013 р.), які перебувають на повному державному утриманні, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судима:

-13.03.2012 р. Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області за ч.2 ст. 190 КК України до 2 років позбавлення волі, за ч.3 ст.185 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.70 КК України - 4 роки позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України встановлено іспитовий строк 2 роки;

-14.03.2014 р. Тростянецьким районним судом Вінницької області за ч.1 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі, за ч.2 ст.190 КК України до 2 років позбавлення волі, за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.70 КК України - остаточно у виді 3 років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України встановлено іспитовий строк 2 роки,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого. 3 ст. 185, КК України,

В С Т А Н О В И В:

До Ватутінського міського суду Черкаської області із Звенигородської місцевої прокуратури надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_1., обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 185 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про обрання обвинуваченій запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обґрунтовуючи наявністю ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме: обвинувачена може переховуватися від суду; - перебуваючи на волі може незаконно впливати на потерпілого і свідків у цьому ж кримінальному провадженні, які ще не допитані судом, тобто вживати дій щодо уникнення кримінальної відповідальності; - вчиняти інші кримінальні правопорушення, з урахуванням того, що маючи непогашені та не зняті у відповідності до закону судимості вчиняла інші умисні злочини, а тому наявні підстави вважати що обвинувачена схильна до вчинення злочинів.

Обвинувачена ОСОБА_1, та її захисник, адвокат ОСОБА_2, заперечили проти задоволення клопотання прокурора, просили застосувати домашній арешт за адресою місця проживання її цивільного чоловіка.

Відповідно до положень ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

У відповідності до положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобіганням спробам, зокрема: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка … у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Єдиною підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави … суду вважати, що… обвинувачений… може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п’ятою статті 176 цього Кодексу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки (п.5 ч.2 ст. 183).

Відповідно до положень ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує, у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого обвинувачується; вік та стан їх здоров’я; міцність соціальних зв’язків в місці постійного проживання, у тому числі наявність родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію; майновий стан; наявність судимостей; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачуються особи, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно п. 3 ст.5 «Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини», кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.

При цьому, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м’яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).

Сама лише тяжкість вчиненого злочину, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

Суд, з’ясувавши думку учасників судового розгляду, з урахуванням відомостей, викладених в обвинувальному акті та реєстрі матеріалів досудового розслідування, встановив наступне.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за ч.3 ст.185 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років, вона раніше неодноразово судима за аналогічні злочини проти власності, судимість у встановленому законом порядку не знята та не погашена. Під час дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту під час досудового розслідування порушила його умови. З 01.06.2014 р. перебувала у міждержавному розшуку, внаслідок чого ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 27.06.2014 р. їй було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Перебуваючи з червня 2017 р. на території України, будучи обізнаною про кримінальне провадження відносно неї, до органів досудового розслідування не звернулась, і була затримана працівниками поліції 06.03.2018 р. в м. Жмеринка Вінницької області.

Зазначене може свідчити про свідоме ухилення обвинуваченої від явки до органів досудового розслідування, та в подальшому від суду, а також незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, і реальну можливість вчинення ОСОБА_1 інше кримінальне правопорушення.

Таким чином суд вважає доведеним стороною кримінального провадження наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність наведених ризиків, які є самостійними, передбаченими законом підставами для обґрунтування обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки свідчать про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України.

На підставі викладеного суд приходить до переконання, що обрання виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою викликано об’єктивною необхідністю, та буде співмірним з існуючими ризиками, відповідає її особі (не працює, не має постійного місця проживання, неповнолітні діти перебувають на повному державному утриманні, відсутні усталені соціальні зв’язки в тимчасових місцях її проживання), а також ступеню тяжкості висунутого обвинувачення, і зможе забезпечити належне виконання нею процесуальних обов’язків під час судового провадження.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов’язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі суду зазначаються, які обов’язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно обвинувачення за ч.3 ст. 185 КК України заборон щодо визначення розміру застави, як альтернативного заходу забезпечення кримінального провадження, судом не було встановлено , оскільки вчинений злочин здійснено без застосування насильства або погрози його застосування; злочин, який спричинив загибель людини; або щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

З урахуванням положень ст. 182 КПК України суд визначає розмір застави з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченої, інших даних про її особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, який повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченою покладених на неї обов’язків та не може бути завідомо непомірним для неї, а тому вважає необхідним визначити мінімальний її розмір щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину.

На підставі викладеного, ст.ст. 176-177, 182-183, 194, 197 КПК України, керуючись ст.ст. 314-316 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч.3 ст. 185 КК України, який провести одноособово у відкритому розгляді в залі засідань приміщення Ватутінського міського суду Черкаської області, за адресою: м. Ватутіне, вул. Будівельна, 1, зал № 1 – 14.05.2018 р. о 13 год. 00 хв.

У судове засідання викликати прокурора, обвинувачену, потерпілого та свідків.

Клопотання прокурора Звенигородської місцевої прокуратури, ОСОБА_3, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Обрати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою в державній установі «Черкаський слідчий ізолятор» протягом шістдесяти днів строком до 02.07.2018 р. 16 год. 30 хв. включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Одночасно визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим, ОСОБА_1, обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, у розмірі 20 прожиткових мінімумів доходів громадян у загальній сумі 35240 грн. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Ватутінського міського суду Черкаської області.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (протягом строку дії цієї ухвали).

У разі внесення застави покласти на обвинувачену, ОСОБА_1, наступні обов'язки: прибувати за викликом до суду; не відлучатися із населеного пункту за місцем своєї реєстрації, а саме: Черкаська обл., Звенигородський район, с. Богачівка, вул. Гагаріна, 106, - без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; докласти зусиль до пошуку роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт та інші документи, що дають право на виїзд за кордон з України, носити електронний засіб контролю.

У разі внесення застави вказані обов'язки покласти на ОСОБА_1 на строк не більше двох місяців (до 60 днів).

Після отримання та перевірки оригінала документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа державної установи «Черкаський слідчий ізолятор» повинна негайно здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченої з-під варти та повідомити усно і письмово суд.

З моменту звільнення з – під варти у зв’язку з внесенням застави обвинувачена вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз'яснити обвинуваченій, ОСОБА_1, положення п.п. 8, 10 ст.182 КПК України, згідно з якими у разі, якщо вона, будучи належним чином повідомлена, не з’явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов’язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Повний текст ухвали виготовлений і проголошений 08.05.2018 р. о 13:30 год..

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Л.А. Пасацька