Рішення № 74113402, 07.05.2018, Багачевський міський суд Черкаської області (до 25.04.2025 - Ватутінський міський суд Черкаської області)

07.05.18

Справа № 690/5/18

Провадження № 2/690/28/18

РІШЕННЯ (заочне)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2018 року Ватутінський міський суд Черкаської області

у складі: головуючого-судді Пасацької Л.А.,

за участю секретаря Вельган А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань приміщення суду в м. Ватутіне цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 57876 грн. 54 коп.,

В С Т А Н О В И В :

09.01.2018 р. ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся досуду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 57876 грн. 54 коп..

Зазначив, що відповідно до укладеного договору б/н від 18.11.2011 р. ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 4600 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків, визначених «Тарифами банку».

Договір про надання банківських послуг є договором приєднання згідно ст.634 ЦК України, який складають: Заява відповідача разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку», викладеними на банківському сайті: www.ргіvatbank.ua.

Відповідач свої зобов’язання належним чином не виконує, не повернув банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов цього договору.

Станом на 31.08.2017 р. заборгованість ОСОБА_1 склала суму 57876 грн. 54коп., з яких: за кредитом – 4145 грн. 65 коп., процентами – 47398 грн. 67 коп., пенею та комісією – 3100 грн. 00 коп, штрафами: фіксована частина - 500 грн., процентна складова – 2732 грн. 22 коп..

Просив позов задовольнити, і віднести за рахунок відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 1600 грн.

Представник позивача на підставі довіреності, ОСОБА_2, подала до суду клопотання про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі з наведених підстав, не заперечила проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач відзив на позовну заяву суду не надіслав.

За ухвалою суду від 07.05.2018 р. справа згідно вимог ст.ст. 280-281 ЦПК України розглядається заочно за відсутності відповідача ОСОБА_1 за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, встановив наступні фактичні обставини та застосував до них з наведенням мотивів відповідні норми права.

Згідно із анкетою-заявою від 18.11.2011 р. ОСОБА_1 підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з запропонованими «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг у ПАТ КБ «ПриватБанк» (далі Договір). Вказане підтверджує той факт, що ОСОБА_1 повністю проінформована про умови кредитування в ПАТ КБ «ПриватБанк», які були надані їй для ознайомлення в письмовій формі.

Відповідно до наданого розрахунку через порушення відповідачем умов зазначеного Договору станом на 31.08.2017 р. в нього виникла заборгованість у загальній сумі 57876 грн. 54коп., з яких: за кредитом – 4145 грн. 65 коп., процентами – 47398 грн. 67 коп., пенею та комісією – 3100 грн. 00 коп, штрафами: фіксована частина - 500 грн., процентна складова – 2732 грн. 22 коп. (а.с.34-36).

При укладенні кредитного договору сторони керувались ч.1 ст. 634 ЦПК України, зокрема договір приєднання - це договір, умови якого встановлені однією із сторін у формуляторах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

ПАТ КБ «ПриватБанк» свої зобов’язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором, що підтверджується відповідною довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки (а.с.37).

Відповідач зобов’язання своєчасно не виконав, не повернув банку грошові кошти для погашення існуючої заборгованості, останній платіж здійснила 26.02.2015 р., що підтверджується розрахунком заборгованості за договором.

Відповідно до змісту п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг кредитний ліміт встановлюється банком на підставі наданих ним клієнтом документів, та позивач надає згоду на прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту і його зміну (збільшення, зменшення, анулювання) за рішенням банку.

Згідно з п.п. 2.1.1.5.5, 2.1.1.5.6 Умов та правил надання банківських послуг відповідач зобов’язувався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, на перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах передбачених цим договором. У разі невиконання зобов’язань за Договором, на вимогу банку виконати зобов’язання з повернення кредиту (у тому числі прострочених кредитах і овердрафту), оплату винагороди банку.

Відповідно до змісту п.п. 2.1.1.12.5, 2.1.1.12.6 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що у разі непогашення клієнтом боргових зобов’язань за кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були здійсненні трати, за користування кредитом клієнт сплачує банку проценти в розмірі, зазначеному в тарифах, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті https://privatbank.ua/kredity/, з розрахунку 360 календарних днів на рік.

У разі виникнення прострочених зобов’язань за кредитом згідно з п.2.1.1.12.2.1 Умов та правил надання банківських послуг клієнт сплачує банку проценти в подвійному розмірі від зазначених в тарифах, що діють на дату нарахування.

При непогашенні суми простроченого кредиту згідно п. 2.1.1.12.6.1 Умов та правил надання банківських послуг на суму від 100 грн. клієнт сплачує банку пеню відповідно до встановлених тарифів. Пеня нараховується в день нарахування відсотків по кредиту.

Відповідно до змісту п.п. 2.1.1.4.2, п.п. 2.1.1.12.11 Умов та правил надання банківських послуг, банк має право вимагати достроково виконання боргових зобов’язань в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов’язків у цілому чи в певній частці.

Пунктом 1.1.7.12 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той самий строк.

Водночас сторонами не надано суду документів, які б підтверджували припинення дії цього Договору, а також щодо волевиявлення сторін з цього приводу.

Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На підставі ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення ст.ст. 1046-1053 цього Кодексу, якщо інше не встановлено параграфом 2 Глави 71 і не випливає із суті кредитного договору.

Положеннями ч. 1 ст. 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до норм ст. 257 ЦК України стягнення боргу обмежується останніми трьома роками перед зверненням кредитора до суду.

Згідно ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність в один рік.

Згідно ч. 1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Відповідно до п.п. 1.1.7.31 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що строк позовної давності стосовно вимог банку щодо повернення кредиту, оплати процентів за користування кредитом, винагороди, пені, штрафів складає 50 років (а.с.53).

Тобто, сторонами визначено строк позовної давності для вимог за цими договірними зобов’язаннями, який складає 50 років, і на день звернення позивача до суду не сплив.

Відповідно до положень ст. 212 ЦК України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина). Особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити припинення прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (скасувальна обставина)…

Так, пунктом 2.1.1.12.6.4 «Умов та правил…» передбачено зміну та припинення прав та обов’язків сторін Договору, зокрема у випадку непогашення суми простроченого кредиту або його частини понад 210 днів вся (загальна) заборгованість за кредитом вважається простроченою. Уразі виникнення прострочених зобов’язань із терміном прострочки понад 210 днів, клієнт сплачує банку пеню в розмірах, зазначених в тарифах, що діють на дату нарахування. При цьому відсотки за користування кредитом клієнт не сплачує (а.с. 61).

Враховуючи наведені умови Договору, зокрема зобов’язання відповідача вносити на картрахунок обов’язковий щомісячний платіж до 25 числа місяця, при цьому останній платіж ОСОБА_1 було внесено 26.02.2015 р., а тому виникла прострочена заборгованість з 26.03.2015 р..

З урахуванням цього після виникнення прострочених зобов’язань із терміном прострочки понад 210 днів, тобто починаючи з 24.10.2015 р., відповідач не має обов’язку сплачувати відсотки за користування кредитом, а оплаті підлягає лише пеня в розмірах, зазначених в тарифах, що діють на дату нарахування.

Виходячи із засад законності та справедливості, враховуючи положення Цивільного кодексу України та умов кредитного договору (Порядок нарахування і сплати відсотків та комісії. Порядок погашення боргових зобовязань за Кредитом), тобто визначення сторонами у цьому ж договорі змінюваної процентної ставки, настання якої передбачено певними обставинами (ст. 212 ЦК України), а також наявність обов’язку Банку щодо дотримання порядку нарахування і сплати відсотків та відсутність обовязку клієнта щодо сплати відсотків за користування кредитом у разі виникнення прострочених зобовязань із терміном прострочки понад 210 днів, суд вважає необхідним позовні вимоги в частині стягнення суми кредиту у розмірі 4145 грн. 65 коп. задовольнити повністю, а вимогу щодо стягнення заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом частково – щодо нарахованих процентів за період користування до 23.10.2015 р. включно, що становить 6058 грн. 99 коп. (5527,69+531,30).

Щодо зазначеного позивачем в розрахунку заборгованості розміру нарахованої неустойки внаслідок неналежного виконання кредитного договору відповідачем, зокрема: пені та комісії – 3100 грн. та штрафів: фіксована частина - 500 грн., процентна складова –2732 грн. 22 коп., суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 1050 ЦК України встановлено, що уразі порушення боржником зобов'язання він зобов'язаний сплатити неустойку.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Проте, статтею 61 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Оскільки, відповідно до ст. 549 ЦК України, штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Усталена судова практика з огляду на правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові №6-2003цс15 від 21.10.2015 р., яка згідно зі ст. 263 ЦПК України враховується судом.

За умовами договору відповідач зобов’язаний сплатити неустойку (штраф та пеню) в разі порушення ним зобов’язання, проте з огляду на законодавчу заборону одночасного їх застосування суд вважає доцільним стягнути з відповідача неустойку у виді штрафу, враховуючи наступне.

Відповідно до висновків, що містяться у абз.3 п.п.3.2 п.3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 10.11.2011 р. № 15-рп/2011 у справі про захист прав споживачів кредитних послуг, відповідно до яких держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг.

З урахуванням цих підстав, на засадах розумності і пропорційності, враховуючи розмір отриманого позивачем кредиту, період та розрахунок нарахування пені одночасно з комісією, а також здійснені відповідачем періодичні погашення заборгованості, які першочергово списувались банком в рахунок сплати пені, з метою дотримання рівності прав та інтересів учасників справи, суд вважає необхідним стягнути з відповідача саме штраф, а тому у задоволенні вимог щодо стягнення пені відмовляє.

Згідно з п.2.1.1.7.6.Умов та правил надання банківських послуг при порушенні Клієнтом строків платежів по кожному з грошових зобов’язань, передбачених цим Договором, більш ніж на 30 днів Клієнт зобов'язаний сплатити Банку штраф, розмір якого встановлено тарифами договору. Штраф нараховується на окремий рахунок і підлягає оплаті в зазначені банком терміни.

Відповідно до довідки про умови кредитування з використанням кредитної карти «Універсальна» встановлено штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов’язань, а саме 500 грн. + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій (а.с.39).

З урахуванням цих умов кредитного договору вважаю вимоги про стягнення штрафу підтвердженими у загальній сумі 1010 грн. 23 коп., з яких: фіксована частина - 500 грн. та процентна складова –510 грн. 23 коп. (4145,65+6058,99/100*5)

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за заявою № б\н від 18.11.2011 р. доведені та підлягають задоволенню в частині стягнення суми кредиту – 4145 грн. 65 коп., процентів за користування кредитом - 6058 грн. 99 коп., штрафу – 500 грн. (фіксована частина), штрафу – 510 грн. 23 коп. (процентна складова), і у задоволенні решти позовних вимог відмовляє.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд присуджує з відповідача на користь позивача понесені ним і документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в сумі 1600 грн..

На підставі наведеного, ст. 61 Конституції України, Рішення Конституційного Суду України від 10.11.2011 року № 15-рп/2011, постанови Верховного Суду України №6-2003цс15 від 21.10.2015 р., ст.ст. 11, 15, 16, 212, 509, 525-526, 530, 549, 599, 610, 611, 615, 629-631, 634, 1048, 1050, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, керуючись ст. ст. 4, 9, 7, 12, 13, 76-78, 141, 223, 258-259, 263-265, 282, 284, 288-289 ЦПК України , суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: 20251, Черкаська обл., м. Ватутіне, вул. Коцюбинського, 1, реєстраційний номер облікової картки платника податків надати неможливо) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, код ЄДРПОУ – 14360570) за договором б/н від 18.11.2011 р. заборгованість за кредитом у сумі 4 145 грн. 65 коп., за процентами у сумі 6 058 грн. 99 коп., за штрафами в сумі 1010 грн. 23 коп., а також витрати по сплаті судового збору - 1600 грн. 00 коп, а всього стягнути суму 12 814 грн. 87 коп. (дванадцять тисяч вісімсот чотирнадцять гривень 87 коп.)

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку безпосередньо до Апеляційного суду Черкаської області. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Відповідно до п.15.5) Перехідних положень ЦПК України (чинного з 15.12.2017 р.) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Апеляційного суду Черкаської області через Ватутінський міський суд Черкаської області, а матеріали справ надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 17 травня 2018 року.

Суддя: Л.А. Пасацька