Рішення № 74112787, 21.05.2018, Чугуївський міський суд Харківської області

Справа № 636 / 1333 / 18

№ 2-о / 636 / 55 / 2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2018 року Чугуївський міський суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Ковригіна О. С.

при секретарі - Фатєєвої С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: Дворічанська державна нотаріальна контора Харківської області про встановлення факту, що має юридичне значення, -

В С Т А Н О В И В :

Заявник звернулася до суду з заявою про встановлення факту родинних відносин, в якій просить встановити факт родинних відносин між нею і ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в селищі Гостомель, Київської області, як між донькою та батьком.

В обґрунтування заявлених вимог Заявник зазначає, що вона не може оформити спадщину після смерті батька так як Свідоцтва про народження у неї відсутнє та у неї немає можливості його отримати, так як воно видавалося ще коли вона проживала з сім'єю в Душанбе. Після переїзду в Україну Свідоцтво про народження було втрачене.

Для оформлення спадкових прав заявнику необхідно встановити факт родинних відносин з батьком. Тому вона вимушена звернутися до суду з даною заявою.

Заявник в судове засідання не з'явилася, належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи, через канцелярію суду надала заяву про слухання справи без її участі, заявлені вимоги підтримала та просила суд заяву задовольнити (а.с. 17).

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, через канцелярію суду надав заяву про слухання справи без його участі (а.с. 16).

Якщо всі учасники справи заявили клопотання про розгляд справи у їх відсутність, судовий розгляд здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів, що відповідає вимогам ч. 3 ст. 211 ЦПК України.

Суд відповідно до ч. 1ст. 223 ЦПК України вважає за можливе розглядати справу у відсутність нез'явившихся учасників за наявними доказами справи.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько Заявника, ОСОБА_2, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, виданим повторно 26 вересня 2017 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Чугуєву, Чугуївському та Печенізькому районах Головного управління юстиції в Харківській області.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина.

Заявник фактично вступила в управління майном померлого після його смерті та є єдиною спадкоємицею після смерті батька.

Однак нотаріус оглянув представлені нею документи і виявив, певну невідповідність у документах, що підтверджують родинний зв'язок між нею та її батьком.

20 лютого 2018 року Державним нотаріусом Дворічанської державної нотаріальної контори було постановлено відмовити ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії - видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька, ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2.

У мотивувальній частині Постанови вказано, що таке Рішення прийняте, так як спадкоємиця не може надати документи, що підтверджують факт родинних відносин зі спадкодавцем.

ОСОБА_1, є дочкою померлого ОСОБА_2, що підтверджується Свідоцтвом про установлення батьківства серії НОМЕР_2, виданим бюро ЗАГС Желєзнодарського району, Душанбе, де вказано, що ОСОБА_2 признаний батьком дитини ОСОБА_1, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1.

Крім того, відповідно до довідки Колодязненської сільської ради Дворічанського району Харківської області від 30 січня 2018 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 є донькою померлого ОСОБА_2.

Свідоцтво про народження у заявника відсутнє та у неї немає можливості його отримати, так як воно видавалося ще коли вона проживала з сім'єю в Душанбе. Після переїзду в Україну свідоцтво про народження було втрачене.

Через вказану невідповідність їй було рекомендовано звернутися до суду для встановлення факту родинних відносин.

Для оформлення спадкових прав заявнику необхідно встановити факт родинних відносин з батьком.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» N5 від 31.03.95, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно п. 1 Постанови Пленуму ВСУ №5 від 31.03.1995 якщо встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право, заява розглядається в порядку окремого провадження.

Згідно п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо твердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію у зв'язку із втратою годувальника.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Частиною 4 статті 315 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Із роз'яснень, які містяться в пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» вбачається, що справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з'ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз'яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.

Згідно роз'яснень, викладених в пунктах 1, 3, 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

У тому разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов'язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Виходячи з Постанови Державного нотаріуса Дворічанської державної нотаріальної контори у нашому випадку спір про право відсутній.

Єдиною причиною, по якій Заявник не може оформити спадкове майно після смерті батька, є те, що у неї відсутні документи, які підтвердили б факт родинних відносин між нею та ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, як між дочкою та батьком.

Суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника.

Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

Встановлення факту родинних відносин між Заявником, ОСОБА_1, та ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, як між дочкою та батьком має для неї юридичне значення, оскільки дає можливість оформити нотаріально спадщину.

Іншим шляхом встановити факт неможливо, для заявника це має істотне значення для оформлення права на спадщину, тому заява підлягає задоволенню в судовому порядку.

Таким чином, вищевказані докази в сукупності підтверджують факт родинних стосунків.

Враховуючи вище викладене, керуючись: ст. ст. 10, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 293, 294, 319 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа: Дворічанська державна нотаріальна контора Харківської області про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.

Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Душанбе, і ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в селищі Гостомель, Київської області, як між донькою та батьком.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до або через Чугуївський міський суд Харківської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя -