Рішення № 74111122, 14.05.2018, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/2637/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2018 року Рівненський міський суд Рівненської області

в особі головуючої судді - Панас О.В.

при секретарі судового засіданні - ОСОБА_1

з участю:

представника позивача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування завданої шкоди, -

в с т а н о в и в:

В провадженні Рівненського міського суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування завданої шкоди.

Свої вимоги ОСОБА_3 обґрунтовує тим, що 08 листопада 2014 року о 12 год. 40 хв. на вулиці Полуботка, біля будинку 35 у м. Рівне сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу НONDA-CR-V, д.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 та транспортного засобу SКОDА OKTAVIA А5 д.н. НОМЕР_2,яким керував ОСОБА_5.

Постановою Святошинського районного суду № 759/20943/14-п від 24.12.2014 ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу.

ОСОБА_3 завдано матеріальної шкоди в зв’язку із пошкодженням автомобіля НОМЕР_3. Згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи №50 від 07.02.2018 р. вартість відновлювального ремонту з врахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу автомобіля НОМЕР_3, внаслідок його пошкодження в ДТП 08.11.2014 р. станом на 17.02.2017 р. становить 6445,29 грн.

ОСОБА_6 ОСОБА_7 вказує, що його відповідальність застрахована згідно страхового полісу АС 9788062 в ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія».

ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» відмовила у виплаті страхового відшкодування у зв'язку з тим, що станом на 08.11.2014 р. за даними Моторного (транспортного) страхового бюро України, транспортний засіб НONDA-CR-V, д.н. НОМЕР_1 не забезпечений страховкою, а поліс серії АС № 9788062 закріплено за АТ «СГ ТАС».

За інформацією МТСБУ на бланку поліса серії АС № 9788062 дійсно укладено договір АТ «СГ ТАС», але стосовно іншого транспортного засобу ніж автомобіль винуватця ОСОБА_8

Заявою від 26.03.2018р. позивач ОСОБА_3 зменшила позовні вимоги та просила стягнути з ОСОБА_4 на її користь завдані внаслідок дорожньо-транспортної пригоди матеріальні збитки у розмірі 6445,29 грн. та 6140,00 грн. судових витрат.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 -ОСОБА_2 підтримав позов до ОСОБА_4 в межах доводів позовної заяви та уточненої заяви, просив позов задовольнити повністю.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з’явився повторно. Подав до суду письмовий відзив.

Так, згідно поданого до суду відзиву ОСОБА_4 зазначив, що 07 липня 2014 року, між його дружиною, ОСОБА_9, та Приватним акціонерним товариством «Українська транспортна страхова компанія» (яку представляв страховий агент ОСОБА_10 з міста Городня Чернігівської області) було укладено внутрішній договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу - автомобіля Honda CR-V, 2008 року випуску, державний номерний знак АА 3301 1К.

Строк дії зазначеного Договору було визначено з 07 липня 2014 року до 06 липня 2015 року.

Факт укладання цього Договору посвідчується Страховим полісом серії АС № 9788062.

Вже під час розгляду даної цивільної справи, отримавши інформацію безпосередньо з матеріалів позовної заяви, а також від Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія», Моторного (транспортного) страхового бюро України та Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС», він 06 вересня 2017 року звернувся із Заявою до Городнянського відділення поліції Менського відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Чернігівській області, щодо наявності в діях ОСОБА_10 ознаки кримінального правопорушення.

Заява була розглянута та відомості про кримінальне правопорушення, відповідно до вимог частини 1 та частини 4 статті 214 КПК України, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017270110000329 від 06 вересня 2017 року.

Оригінал Страхового полісу від 07 липня 2014 року серії АС № 9788062 передано до Слідчого відділу Городнянського відділення поліції Менського відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Чернігівській області для проведення по кримінальному провадженню № 12017270110000329 технічної експертизи документів.

Згідно копії Висновку експерта за результатами проведення судово-технічної експертизи документів від 03 травня 2018 року № 1818/18-24, наданий на дослідження поліс№ АС/9788062 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, не є відповідним аналогічним бланкам, які виготовляються на підприємстві ТОВ «Бланк-Прес», за виконанням захисних елементів, тобто він виготовлений не на підприємстві ТОВ «Бланк-Плюс», яке здійснює їх випуск.

Суд визнав за можливе розглянути справу у відсутність відповідача, проти чого не заперечив представник позивача.

За клопотанням представника позивача було винесено ухвалу суду про витребування доказів від 21.04.2017 р., на виконання якої МТСБУ надано інформацію в листі №7/2-28/11697 від 17.05.2017 р. про те, що по відношенню до транспортного засобу «HONDA CR-V» д.н. НОМЕР_4 в ЦБД МТСБУ відсутня інформація про укладені договори страхування цивільно-правової відповідальності на дату ДТП 08.11.2014 р.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовна заява підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що 08 листопада 2014 року о 12 год. 40 хв. на вулиці Полуботка, біля будинку 35 у м. Рівне сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу НONDA-CR-V, д.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 та транспортного засобу SКОDА OKTAVIA А5 д.н. НОМЕР_2,яким керував ОСОБА_5.

Постановою Святошинського районного суду № 759/20943/14-п від 24.12.2014 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, встановлено, що власником транспортного засобу SКОDА OKTAVIA А5 д.н. НОМЕР_2. є ОСОБА_3 , яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. Згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи №50 від 07.02.2018 р. вартість відновлювального ремонту з врахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу автомобіля НОМЕР_3, внаслідок його пошкодження в ДТП 08.11.2014 р. станом на 17.02.2017 р. становить 6445,29 грн..

Отже, ОСОБА_3 внаслідок неправомірних дій ОСОБА_4, зазнала матеріальної шкоди на вказану суму. Між неправомірними діями ОСОБА_4 – скоєння ДТП та наслідками – завдання матеріальної шкоди має місце причинно-наслідковий зв’язок.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну фізичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана одній особі із вини іншої особи внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.

Згідно зі статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов’язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

З огляду на зазначені положення ЦК України факт завдання шкоди майну потерпілого джерелом підвищеної небезпеки, якщо ця особа (потерпілий) не перебуває в договірних правовідносинах з особою, яка завдала шкоди, та/або якщо завдання такого роду шкоди не пов’язане з виконанням цими особами обов’язків за договором, породжує виникнення позадоговірного, деліктного зобов’язання.

Воно виникає з факту завдання шкоди й припиняється належним виконанням у момент відшкодування потерпілому шкоди в повному обсязі особою, яка її завдала. Сторонами деліктного зобов’язання класично виступають потерпілий (кредитор) і особа, яка завдала шкоди (боржник).

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник – особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки – особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).

Разом з тим правила регулювання деліктних зобов’язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов’язок.

Так, відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов’язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров’я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов’язкове страхування). До відносин, що випливають з обов’язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов’язкового страхування належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України від 1 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі – Закон № 1961-IV).

Метою здійснення обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон № 1961-IV (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров’ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об’єктом обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов’язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров’ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону № 1961-IV).

Згідно зі статтею 6 Закону № 1961-IV страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

За змістом Закону № 1961-IV (статті 9, 22–31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров’ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов’язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на його отримання, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинне відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

З огляду на зазначене сторонами договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу.

Завдання потерпілому внаслідок ДТП шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, породжує деліктне зобов’язання, в якому право потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується з відповідним обов’язком боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов’язання згідно з договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника – в договірному зобов’язанні ним є страховик.

Разом з тим зазначені зобов’язання не виключають одне одного. Деліктне зобов’язання – первісне, основне зобов’язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування – виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, внаслідок якої завдано шкоди, буде кваліфікована як страховий випадок.

Неодержання потерпілим страхового відшкодування за договором (або його одержання, якщо страхового відшкодування недостатньо для повного покриття шкоди) не обов’язково припиняє деліктне зобов’язання, й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов’язаною.

При цьому потерпілий не є стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, але наділяється правами за договором: на його, третьої особи, користь страховик зобов’язаний виконати обов’язок зі здійснення страхового відшкодування.

Особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд (частина перша статті 12 ЦК України). Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов’язковим для неї (частина друга статті 14 цього Кодексу).

Відповідно до статті 511 ЦК України зобов’язання не створює обов’язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов’язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Згідно із частинами першою та четвертою статті 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена в договорі. Якщо третя особа відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору.

З огляду на зазначене право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов’язує одержувати його. При цьому відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування шкоди в деліктному зобов’язанні.

Отже, потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов’язань – деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права: а) шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди; б) шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування; в) шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1192 ЦК України підстав.

Потерпілий має право відмовитись від свого права вимоги до страховика та одержати повне відшкодування шкоди від особи, яка її завдала, в межах деліктного зобов’язання незалежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка завдала шкоди. У такому випадку особа, яка завдала шкоди і цивільно-правова відповідальність якої застрахована, після задоволення вимоги потерпілого не позбавлена права захистити свій майновий інтерес за договором страхування та звернутися до свого страховика за договором з відповідною вимогою про відшкодування коштів, виплачених потерпілому, в розмірах та обсязі згідно з обов’язками страховика як сторони договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Якщо потерпілий звернувся до страховика та одержав страхове відшкодування в розмірі, який у повному обсязі відшкодовує завдану шкоду, деліктне зобов'язання між потерпілим і особою, яка завдала шкоди, припиняється згідно зі статтею 599 ЦК України виконанням, проведеним належним чином.

Судом не встановлено, та не надано відповідачем належних та допустимих доказів наявності договору страхування, дійсного станом на 08.11.2014 р. по відношенню до транспортного засобу «HONDA CR-V» д.н. НОМЕР_4. Надано суду ксерокопія страхового поліса АС № 9788062 ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» є сумнівний доказ. На ухвалу суду про витребування доказів від 21.04.2017 р. оригінал страхового поліса не наданий.

Надана суду відповідачем ОСОБА_4 ксерокопія висновку експерта №1818/18-24 від 03.05.2018р. є недостовірним доказом, оскільки оригінал висновку суду не надано, ксерокопія не завірена належним чином.

За таких обставин є підстави стверджувати, що на момент ДТП цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «HONDA CR-V» д.н. НОМЕР_1 не була застрахована.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позивач ОСОБА_3 , як потерпіла особа від ДТП , згідно діючого законодавства обрала деліктний спосіб захисту порушеного права пред’явивши позов до ОСОБА_4 о.А., як винуватця ДТП, оскільки вона є вільною у обранні способу захисту, і даний вид захисту не суперечить закону.

За наведених обставин , суд прийшов до висновку, що завдана внаслідок ДТП матеріальна шкода в сумі 6445, 29 коп. підлягає до стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3

Відповідно до ст. 141 ЦПК підлягають до стягнення з відповідача в на користь позивача сплачений судовий збір в сумі 640,00 грн., та 2200,00 грн. витрат понесених по оплаті послуг судового експерта , витрати підтверджені квитанціями.

Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За ч.3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відповідно до ч.4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Враховуючи положення ЦПК, висновків суду щодо позовних вимог, понесені витрати позивачем за надання правничої допомоги адвокатом, суд прийшов до висновку, що вимога в частині стягнення витрат на правничу допомогу підлягає до задоволення частково та стягнення 2560,00 грн. за 4 год. Витрачених на консультацію, підготовку позовної заяви та заяви про уточненн позовних вимог, участь в судових засіданнях – 640,00 грн. х 4 год. = 2560,00 грн. А всього підлягають до стягнення судові витрати в сумі 5400 грн. 00 коп.

На підставі викладеного ст.ст. 386,395, 1166, 1167, 1192,1194,1995 ЦК України, Постанови Пленуму ВССУ №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263-268, 273,354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд –

в и р і ш и в:

Позовну заяву ОСОБА_3 задовольнити .

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 завдану внаслідок ДТП матеріальну шкоду в сумі 6445 (шість тисяч чотириста сорок п’ять ) грн. 29 коп., та судові витрати в сумі 5400(п’ять тисяч чотириста) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_3, проживає: ІНФОРМАЦІЯ_2 33028 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5.

Відповідач: ОСОБА_4, проживає: ІНФОРМАЦІЯ_3 01000 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6.

Повне рішення виготовлене – 17.05.2018р.

Суддя: О.В.Панас