Постанова № 74107765, 17.05.2018, Апеляційний суд Сумської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2018 року

м.Суми

Справа №592/14563/17

Номер провадження 22-ц/788/645/18

Апеляційний суд Сумської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Ткачук С. С. (суддя-доповідач),

суддів - Хвостика С. Г. , Собини О. І.

за участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.,

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,

представники позивача: Савіхіна Анастасія Миколаївна, Демченко Анастасія Михайлівна, Литвиненко Олена Леонідівна,

відповідач - ОСОБА_4,

представник відповідача - ОСОБА_5,

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банка «ПриватБанк» на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 27 лютого 2018 року в складі судді Котенко О.А., ухваленого у м. Суми,

в с т а н о в и в:

Звернувшись до суду із позовом 11.12.2017 року, Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») просило суд стягнути з ОСОБА_4 на свою користь заборгованість за кредитним договором № б/н від 08.02.2011 року у розмірі 15200,54 грн. та судові витрати у розмірі 1600,00 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що 08.02.2011 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_4 укладений кредитний договір, за умовами якого позивач надав позичальнику кошти у розмірі 2100,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту, що може бути змінений банком, на платіжну картку зі сплатою 30 % річних за користування кредитними коштами. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою, затверджені наказом №СП-2010-256 від 06.03.2010 року, та Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті, складає між нею та банком договір, який є договором приєднання, що підтверджується підписом у заяві. Позичальник взяті на себе кредитні зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого, станом на 30.09.2017 року, виникла заборгованість - 15200,54 грн., яка складається з: 1951,77 грн. - заборгованість за кредитом; 9377,33 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2671,41 грн. - заборгованість за пенею та комісією; штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 700,03 грн. - штраф (процентна складова). Відповідач ухиляється від виконання взятих на себе зобов'язань, що і стало підставою звернення до суду.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 27.02.2018 року в задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовлено у зв'язку із пропуском позовної давності звернення до суду.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ПАТ КБ «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове про задоволення позову у повному обсязі, вирішити питання судових витрат.

Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що між сторонами у справі було укладено кредитний договір, що є договором приєднання. Відповідачем були порушені Умови і правила надання банківських послуг в частині нерозголошення персональної інформації по кредитній карті третім особам, що призвело до шахрайських дій з викрадення кредитних коштів з рахунку відповідача. Відповідно до п. 1.1.5.29 кредитного договору, клієнт несе повну відповідальність за операції проведені з картою. Клієнт у свою чергу має право стягнути суму відшкодування з винних осіб встановлених в кримінальному порядку. Вказує, що строк позовної давності, відповідно до п. 1.7.31 Умов договору було збільшено до 50 років. Крім того, перебіг позовної давності щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а останні платежі відбулися 14.11.2014 року у розмірі 263,86 грн., та 28.04.2015 року в розмірі 0,86 грн., а позивач звернувся до суду з позовом 30.11.2017 року, тобто до спливу позовної давності.

Відзиву на апеляційну скаргу стороною відповідача не направлено.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час судового розгляду був повідомлений належним чином.

Відповідач та її представник проти скарги заперечили та просили рішення залишити без змін.

Відповідно до п. 3 розділу ХIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.06.2016 року №1402-VII «Про судоустрій і статус суддів», апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних суддів у відповідних апеляційних округах.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк», суд першої інстанції виходив з того, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у справі, є підставою відмови у позові.

Колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого суду виходячи з наступного.

Як вбачається із цивільної справи та встановлено судом першої інстанції, що 08.02.2011 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_4 відбулось підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку. У розділі визначення бажаної банківської карти стоїть відмітка по платіжній картці «кредитка «Універсальна». Розмір кредитного ліміту не зазначено (а.с. 5).

Друкованим текстом анкети-заяви передбачено, зокрема, наступне - «Я согласен(-на) с тем, что данное заявление вместе с Памяткой клиента, Условиями и Правилами предоставления банковских услуг, а также Тарифами составляют между мной и банком договор о предоставлении банковских услуг. Я ознакомился(-ась) и согласен(-на) с Условиями и Правилами предоставления банковских услуг, а также Тарифами банка, которые были предоставлены мне для ознакомления в письменном виде. Условия и Правила предоставления банковских услуг размещены на официальном сайте ПриватБанка www.privatbank.ua. Я обвязуюсь исполнять требования Условий и Правил предоставления банковских услуг, а также регулярно ознакомляться с их изменениями на сайте Приватбанка www.privatbank.ua».

Отже, у анкеті - заяві суму кредитного ліміту не визначено.

ОСОБА_4 на підставі вказаної анкети-заяви від 08.02.2011 року було видано кредиту карту НОМЕР_1 строком дії до листопада 2014 року (а.с. 56, 86-87).

Також, банком надано Довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» від 08.02.2011 року, підписану ОСОБА_4, якою визначено, зокрема, відсоткову ставку в розмірі 2,5 % на місяць за користування кредитом, пеню за несвоєчасне погашення заборгованості, яка нараховується наступним чином: пеня (1)=(базова відсоткова ставка по договору)/30 - нараховується за кожен день прострочення кредиту + пеня(2)=1% від заборгованості, але не менше 30,00 грн. в місяць, нараховується один раз в місяць при наявності при наявності прострочення по кредиту чи відсоткам 5 і більше днів при наявності прострочення на суму більше 50,00 грн. Крім того, даною довідкою передбачений штраф за порушення строків платежів більш ніж на 30 днів у розмірі 500 грн.+5 % від суми заборгованості (а.с. 6).

Доданий банком до позовної заяви витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, затверджених наказом №СП-2010-256 від 06.03.2010 року, ОСОБА_4 не підписаний (а.с. 7-30).

Пунктом 1.1.7.31 цих Умов строк позовної давності за кредитним договором, щодо вимог про повернення кредиту, відсотків, винагороди, неустойки збільшено до 50 років.

Представлений до позову банком розрахунок кредитної заборгованості станом на 30.09.2017 року складає - 15200,54 грн., з яких: 1951,77 грн. - заборгованість за кредитом; 9377,33 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2671,41 грн. - заборгованість за пенею та комісією; штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 700,03 грн. - штраф (процентна складова).

Також встановлено, що внаслідок неправомірних дій групи осіб з карткового рахунку ОСОБА_4 НОМЕР_1 02.04.2012 року були викрадені кошти в сумі 2100,77 грн. (з урахуванням комісії 80,77 грн.), що підтверджується вироком Перевальського районного суду Луганської області від 24.12.2013 року (а.с. 91-120).

Відповідно до представленого банком розрахунку кредитної заборгованості та виписки з руху коштів по картковому рахунку за період з 01.02.11 по 31.01.18р. по цьому рахунку 02.04.12 проводилося зняття коштів в сумі 2000 грн., через термінал самообслуговування 27.04.12 було зараховано 147,00грн.; 10.04.12 - 150,00 грн.;14.11.14 відбулось автоматичне погашення простроченої заборгованості в сумі 263,86грн.; 30.05.15 - відбувся перевід коштів між рахунками на суму 0,86 грн. Крім того, протягом вказаного періоду по рахунку банком здійснювалися банківські операції щодо зняття сум відсотків за користування кредитом.

Наведені дані руху коштів по цьому картковому рахунку спростовують доводи апеляційної скарги про переривання позовної давності через вчинення відповідачем платежів за карткою, а саме 14.11.14 - 263,86 грн. та 28.04.15 - 0,86 грн.

17.01.2018 року ОСОБА_4 було подано до суду письмову заяву про застосування строків позовної давності (а.с. 53-55), оскільки термін дії картки сплинув 30.11.14, а позов було відправлено до суду кур'єрською доставкою тільки 11.12.17.

Підставами позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» є неналежне виконання ОСОБА_4 умов кредитного договору, який було укладено шляхом підписання відповідачем анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку, та стягнення заборгованості по тілу кредиту, відсоткам за користування кредитними коштами, а також штрафних санкцій, визначених відповідно до вказаним Умов та правил, а також Тарифів банку.

Умовами обслуговування, які визначені у п. 2.1.1.2. Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, передбачено, що для надання послуг банку клієнту видається картка, її вид визначений у Пам'ятці клієнта/Довідці про умови кредитування і заяві, підписанням якої клієнт і банк укладає договір про надання банківських послуг. Датою укладення договору є дата отримання картки, вказаної у заяві. Після отримання банком необхідних документів, а також заяви, банк проводить перевірку пред'явлених документів і приймає рішення про можливість встановлення кредитного ліміту на кредитну карку. Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою клієнта відносно прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.

Отже, банком визначено порядок надання банківських послуг викладений в Умовах та правилах надання банківських послуг, і передбачає обов'язковість укладання договору у письмовій форми шляхом підписання клієнтом складових такої форми кредитного договору, а саме: заяви, пам'ятки, довідки про умови кредитування.

Відповідно до положень ст.ст. 1054, 1055, 1056-1 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Частинами 1, 2 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

В ч.1 ст. 259 та ч.1 ст. 547 ЦК України позовна давність встановлюється законом і може бути збільшена за домовленістю сторін, а правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання визначається у письмовій формі.

Частина 2 ст. 207 ЦК України передбачає, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Викладеними нормами матеріального закону визначені істотні умови укладення кредитного договору, а саме розмір суми кредиту, умови його надання, сплати процентів за користування кредитом, які визначаються при укладенні сторонами договору шляхом складення його в письмовій формі, що підписується сторонами.

Кредитний договір вважається укладеним, якщо сторонами, у передбачених законом порядку та формі, досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов відповідно до норм чинного законодавства.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторонам повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх заявлених вимог у позові, дотримуючись засад змагальності у цивільному судочинстві.

Аналіз приведених норм матеріального права вказує, що правочин по укладенню кредитного договору вчиняється сторонами в письмовій формі, яким узгоджуються розмір кредиту, процентів за користування кредитом, строк позовної давності та у забезпечення виконання кредитного зобов'язання узгоджуються питання застосування до позичальника, в разі невиконання ним своїх зобов'язань, застосування неустойки (пені, штрафу) у розмірі визначеному кредитним договором, підписаному сторонами.

Оскільки відповідачем Умови і правила надання банківських послуг не підписані, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про відсутність підстав вважати про існування домовленості між сторонами про збільшення позовної давності за цим кредитним договором до 50 років і, враховуючи клопотання відповідача про застосування позовної давності, відмовив у задоволенні позову.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Апеляційний суд звертає увагу, що місцевий суд, відмовляючи у позові через застосування позовної давності за клопотанням відповідача, помилково зробив суперечливий висновок про відсутність у останньої обов'язку про повернення кредитної заборгованості, оскільки матеріалами справи доведено, що відповідач не забезпечила таємницю інформації про свій картковий рахунок. Але цей висновок суду не впливає на правильність вирішення спору і не може бути підставою для скасування самого рішення.

Крім того, під час розгляду справи апеляційним судом в судовому засіданні ОСОБА_4, погоджуючись з рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову у зв'язку з застосуванням строків позовної давності, чим фактично не заперечує проти виникнення заборгованості за кредитним договором у зв'язку з недотриманням нею вимог по нерозголошенню персональної інформації по її картковому рахунку.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції всебічно і повно з'ясував, обставини, що мають значення для справи і доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-382 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банка «ПриватБанк» залишити без задоволення.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 27 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 21 травня 2018 року.

Головуючий - С.С. Ткачук

Судді: С.Г. Хвостик

О.І. Собина