Вирок № 74105053, 17.05.2018, Арбузинський районний суд Миколаївської області

Справа № 467/418/18

1-кп/467/85/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.05.2018 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі :

головуючого - судді Явіци І.В.

за участю секретаря судового засідання Андросової А.В.

прокурора - Донаканян А.Д.

обвинуваченого - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Арбузинка кримінальне провадження № 12018150130000062 від 13 лютого 2018 року по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Миколаєва, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимий:

-01 квітня 1997 року Жовтневим районним судом Миколаївської області за ч.2, 3 ст. 140 КК України (в редакції 1960 року) до 4 років позбавлення волі, в силу ст. 45 КК України (в редакції 1960 року) звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки;

-20 вересня 1999 року Жовтневим районним судом Миколаївської області за ч.3 ст. 140, ст. 208 КК України (в редакції 1960 року) із застосуванням ст.ст. 42, 43 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнився 19.03.2003 року умовно-достроково на 7 місяців 12 днів згідно постанови Черкаського міського суду Черкаської області від 11 березня 2003 року;

-12.05.2005 року Черкаським міським судом Черкаської області за ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнився 16.10.2007 року умовно-достроково на 3 місяці 20 днів згідно постанови Казанківського районного суду Миколаївської області від 08 жовтня 2007 року;

-13.04.2010 року Баштанським районним судом Миколаївської області за ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 70 КК України до 6 років 6 місяців позбавлення волі; 11.07.2013 року звільнений з місць позбавлення волі по відбуттю терміну покарання;

-10 квітня 2018 року Арбузинським районним судом Миколаївської області за ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі, вирок не набрав законної сили,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ :

Суд визнав доведеним, що 12 лютого 2018 року, в нічний час, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1, перебуваючи на вул. Шкільній в с. Іванівка Арбузинського району Миколаївської області, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, розуміючи протиправний характер своїх дій, шляхом вільного доступу викрав телефонний кабель повітряної лінії зв'язку КСПП 1х4х1,2, загальною довжиною 98 метрів, вартістю 33 грн. 45 коп. за один погонний метр та телефонний кабель повітряної лінії зв'язку ТПП 30х2х0,4, загальною довжиною 90 метрів, вартістю 35,24 грн. 00 коп. за один погонний метр, а всього загальною довжиною 188 метрів та вартістю 6 449 грн. 00 коп., розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим спричинив потерпілому - юридичній особі ПАТ «Укртелеком» матеріальних збитків на вказану суму.

Таких висновків суд дійшов, провівши судовий розгляд лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, ураховуючи положення ст. 84 КПК України і оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні з точки зору належності, допустимості й достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку.

Так, допитаний в судовому засіданні у порядку ст. 351 КПК України обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, визнав повністю, так само як і пред'явлений до нього цивільний позов, розкаявся у скоєному та показав суду, що 12 лютого 2018 року, приблизно в період з 24 год. 00 хв. до 01 год. 00 хв. він йшов до свого знайомого через вул. Шкільну в с. Іванівка Арбузинського району Миколаївської області та неподалік сільської школи побачив провисаючий телефонний кабель, який був протягнутий від стовпа до стовпа. Він повернувся додому, взяв мотузку, з якою повернувся до стовпів з провисаючим кабелем, прив'язавши шматок кирпичини до мотузки, яку, в свою чергу, накинув на кабель. Коли мотузка зачепилась за кабель, він потягнув її, відірвавши край кабелю. Тоді він пішов до свого знайомого, знайшов на його подвір'ї сокиру, та, повернувшись, відрубав три секції кабелю, який заховав в посадці біля школи. В подальшому, зачистивши його ножем та обпаливши, здав на металобрухт та отримав за нього близько 800,00 грн. Близько трьох метрів неочищеного кабелю він кинув в погріб на території свого домоволодіння, його і знайшли співробітники поліції.

Вказані показання обвинуваченого щодо часу і місця, де відбувалися події, способу вчинення кримінального правопорушення, суд визнає належними, оскільки вони прямо і непрямо підтверджують існування/відсутність обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, а також інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а саме: в частині перебігу подій, які мали місце, у тому числі наявності або ж відсутності у обвинуваченого умислу та щодо способу вчинення кримінального правопорушення (злочину), а також наслідків, що настали.

Представник потерпілого - юридичної особи ПАТ «Укртелеком», яка діє на підставі довіреності № 2723 від 12.12.2017 року, подала до суду заяву, в якій просила розглядати справу за її відсутності. Цивільний позов підтримала в повному обсязі.

Крім повного визнання своєї вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, обвинувачений погодився з недоцільністю дослідження усіх зібраних в ході досудового розслідування доказів, так як повністю згодний з обставинами, встановленими досудовим слідством та визнає їх. Пред'явлений до нього цивільний позов також визнав у повному обсязі.

Обвинувачений дав в судовому засіданні послідовні і логічні показання, які за своєю суттю та деталях збігаються з викладеними фактичними обставинами вчиненого кримінального правопорушення, а тому вони не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

За такого, переконавшись, що обвинувачений вірно розуміє зміст обставин провадження та правову кваліфікацію своїх дій, за відсутності сумнівів в добровільності його позиції, роз'яснивши йому наслідки такого порядку розгляду справи та переконавшись, що він усвідомлює їх, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують його особу, а також інших доказів, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для правильної кваліфікації дій обвинуваченого та призначення йому покарання у відповідності до положень Кримінального Кодексу України.

Зокрема, судом у порядку ст. 358 КПК України були досліджені такі докази, подані стороною обвинувачення:

-висновок експерта про ринкову вартість майна від 12 березня 2018 року, згідно якого ринкова вартість об'єкта оцінки - кабелю телефонного КСПП 1х4х0,9 станом на 12 лютого 2018 року становить 33 грн. 45 коп. 1 п.м.; вартість кабелю телефонного ТПП 30х2х0,4 станом на 12 лютого 2018 року становить 35,24 грн. за 1.м.п. (а.к.п. 54-56);

-довідку про судимість від 22 лютого 2018 року;

-довідку Арбузинської ЦРЛ від 13 лютого 2018 року № 01-346-10, згідно якої ОСОБА_1 на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває;

-довідку Арбузинського районного військового комісаріату № 639 від 13 березня 2018 року, згідно якої обвинувачений на військовому обліку не перебуває;

-довідку-характеристику Іванівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області № 237 від 03 березня 2018 року, за якою ОСОБА_1 не працює, веде незадовільний спосіб життя, зловживає спиртними напоями, скарги від жителів села на нього не надходили.

Надані стороною обвинувачення постанову про призначення товарознавчої експертизи від 07 березня 2018 року та постанову про визнання і долучення до кримінального провадження речових доказів від 01 березня 2017 року суд оцінює як такі, що підтверджують можливість використання інших доказів, зокрема, висновку експерта про ринкову вартість майна від 12 березня 2018 року, а саме, що останній отриманий у спосіб, що передбачений кримінальним процесуальним законом.

Враховуючи наведене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, у межах ч. 3 ст. 349 КПК України, керуючись законом, оцінюючи надані докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за обставин, доведених перед судом і кваліфікує його дії за ч.2 ст. 185 КК України, так він скоїв таємне викрадення чужого майна (крадіжку) повторно.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому, суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання, а також те, що згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Так, суд бере до уваги, що обвинувачений на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше неодноразово судимий; ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), яке згідно ч.3 ст. 12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості, особливості й обставини вчинення правопорушення, форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, щире каяття обвинуваченого, як обставину, що пом'якшує покарання, невстановленість обставин, що обтяжують його, і вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції ч.2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі.

При цьому суд переконаний, що дана міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів (кримінальних правопорушень).

Окрім вищевикладеного, суд ураховував досудову доповідь відносно обвинуваченого, складену та долучену до матеріалів кримінального провадження начальником Арбузинського МРВ з питань пробації.

При вирішенні цивільного позову ПАТ «Укртелеком» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, який поданий в рамках даного кримінального провадження, суд виходив з такого.

Позов обґрунтовано тим, що діями обвинуваченого цивільному позивачу заподіяно матеріальну шкоду у розмірі 7 116 грн. 18 коп.

Згідно з ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право пред'явити цивільний позов до обвинуваченого.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, частиною 1 статті 82 ЦПК України визначено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

У цьому випадку, в судовому засіданні цивільний відповідач/обвинувачений зазначені вимоги визнав повністю, розмір матеріальної шкоди внаслідок вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення (злочину) доведено у відповідності до вимог кримінального процесуального закону, а тому суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення зазначених вимог.

Проте, суд вважає за необхідне задовольнити цивільний позов частково - у розмірі 6 449 грн. 00 коп., оскільки такий розмір матеріальної шкоди підтверджується висновком експерта від 12 березня 2018 року та достовірно встановлений в ході судового слідства.

При цьому суд відхиляє докази вартості викраденого кабелю, надані цивільним позивачем, так як доказів того, що така вартість визначена особою, яка має достатній фаховий рівень у сфері оціночної діяльності не надано.

Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, обвинуваченому не обирався та підстав для його обрання на даному етапі немає.

Долю речових доказів судом вирішено за правилами ст. 100 КПК України.

Підстав для стягнення з обвинуваченого процесуальних витрат за правилами ст. 124 КПК України суд не убачає, оскільки останні в ході судового розгляду стороною обвинувачення підтверджені не були.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 127-129, 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

ОСОБА_1 визнати винуватим за пред'явленим обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Цивільний позов Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» до ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Миколаївської філії (п/р 26001023722201 в ПАТ Альфа-банк, м. Київ, МФО 300346, ЄДРПЛУ 22437619) матеріальну шкоду у сумі 6 449 (шість тисяч чотириста сорок дев'ять) грн. 00 коп.

Речові докази - фрагмент телефонного кабелю загальною довжиною 3 (три) метра, який переданий на відповідальне зберігання до кімнати речових доказів Арбузинського ВП Братського ВП ГУНП в Миколаївській області, - знищити.

Вирок набирає законної сили після строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Миколаївської області через Арбузинський районний суд Миколаївської області протягом 30 (тридцяти днів) з дня його проголошення.

Копію судового рішення негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, іншим учасникам судового провадження та не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя І.В. Явіца