Постанова № 74103645, 15.05.2018, Ружинський районний суд Житомирської області

Ружинський районний суд Житомирської області

Справа № 291/1113/17

2-а/291/5/18

Україна

Ружинський районний суд Житомирської області

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

15 травня 2018 року

Ружинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді: Грека М.М.

за участю:

секретаря судового засідання - Кащук Л.С.,

представника позивача- ОСОБА_3.,

представника відповідача- ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Ружинського районного суду Житомирської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ГУ Держгеокадастру у Житомирській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення.

ВСТАНОВИВ:

27 вересня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Жиомирській області області, в якому просить: скасувати постанову від 20.09.2017 року № 222- ДК/0076/ПО/08/01/-17 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення , передбаченого частиною 1 статті 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в розмірі 170 гривень і закрити справу за відсутністю події і складу правопорушення.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, що 20.09.2017 року державний інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Андрушівському, Бердичівському, Любарському, Ружинському, Чуднівському районах Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного Управління Держгеокадастру у Житомирській області ОСОБА_2, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.1 ст. 53-1 КУпАП та накладено на нього адмінстативне стягнення у виді штрафу в розмірі 170 гривень. Адміністративне провадження проведено з грубим порушенням вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення, а тому постанову державного інспектора вражає, незаконною і такою, що підлягає скасуванню виходячи із наступного. Як видно із змісту вищевказаної постанови вона винесена за результатами розгляду протоколу від 11.09.2017 року за № 222 - ДК/0078/По/07/01/-17, який склав державний інспектор. Суть порушення, на думку державного інспектора, полягає у тому, що при обстежені земельної ділянки водного фонду за кадастровим номером НОМЕР_1 державної власності на території Малочернявської сільської ради, Ружинського району, Житомирської області встановлено самовільне зайняття вказаної земельної ділянки державної форми власності на площі 6,9373 га. на момент перевірки право власності або право користування вищевказаною земельною ділянкою за будь-якими фізичними або юридичними особами не зареєстровано. Рішення органів місцевого самоврядування, державної виконавчої влади чи будь-яких інших органів про передачу вказаної земельної ділянки у власність чи користування ( оренду ) відсутнє, що вказує на її самовільне зайняття і чим порушено вимоги ст.1 Закону України « Про державний контроль за використанням та охороною земель ». На думку державного інспектора самовільним зайняттям земельної ділянки державної форми власності ОСОБА_1 заподіяно матеріальну шкоду на суму 6022.25 грн. Просив позов задовольнити та постанову державного інспектора скасувати.

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав та просив відмовити в задоволенні позовних вимог, з підстав викладених у письмових запереченнях, також зазначив, що, діяльність державних інспекторів з контролю за використанням і охороною земель регламентується Інструкцією з оформлення державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель матеріалів про адміністративні правопорушення, що затверджена Наказом Міністерства аграрної політики ТА продовольства України від 19.01.2017 № 6. В пункті 2 розділу 1 вказується «Вимоги Інструкції є обов'язковими для виконання державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальних органів, яким відповідно до законодавства України надано право складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення, які діють як державні інспектори сільського господарства відповідно до статті 244 Кодексу України про адміністративні правопорушення». Постанова про накладення адмінстартивного стягнення від 20.09.2017 року № 222-ДК/00076По/08/01/-17 винесена законно з дотриманням вимог чинного законодавства та надіслана правопорушнику поштовим відправленням.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11.09.2017 старшим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства про охорону земель ОСОБА_2 у присутності правопорушника ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення за ст. 53-1 ч.І КУпАП та ст. 211 « б « Земельного кодексу України. В протоколі міститься пояснення ОСОБА_1 про те, що порушення відбулося не з його вини, документація із землеустрою на даний час відсутня. Своїми проясненнями у протоколі правопорушник сам визнав факт, що на дану земельну ділянку документи відсутні.

З протоколом ОСОБА_1 ознайомлений, про що свідчить його підпис. Також у протоколі повідомлено про дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Статтею 268 КУпАП передбачено, що під час відсутності особи справу можна розглянути лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Про час та місце розгляду справи ОСОБА_1 був належним чином повідомлений - під особистий підпис, однак на розгляд справи не з»явився, про причини неявки не повідомив, клопотання про відкладення не надійшло. Державний інспектор мав право на розгляд справи у відсутності правопорушника.

Позивач в своїй позовній заяві зазначає, що розпорядженням Житомирської облдержадміністрації від 15.07.2015 № 212 «Про затвердження проектів землеустрою, технічної документації із землеустрою та укладання договорів оренди», йому надано дозвіл про укладення договору оренди з подальшим виготовленням технічної документації.

Зі змісту розпорядження передбачається намір на укладення договору оренди землі, а сам договір оренди землі передбачає факт укладання. Розпорядження не дає право користування земельною ділянкою.

На сьогоднішній день позивач не додав до позовної заяви підтвердження того, що договір оренди землі та виготовленої технічної документації укладений на новий строк. Також до позову не додано додатки до розпорядження, які є невід»ємною його частиною, в яких буде видно, що з ним мають намір укласти договір оренди.

Пленумом Вищого господарського суду України у постанові №6 від 17.05.2011 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" п. 3.6. У вирішенні питання про задоволення вимог щодо стягнення шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки, господарським судам необхідно мати на увазі, що розмір такої шкоди визначається відповідно до розрахунку, зробленого територіальними органами інспекції Міністерства екології та природних ресурсів України або Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель Держкомзему та її територіальними підрозділами на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 N 963.

Підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок є: акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства; протокол про адміністративне правопорушення; припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства); акт обстеження земельної ділянки. Постанова ВГСУ від 02.03.2017 року у справі №903/136/16.

Постановою від 25 липня 2007 р. N 963 Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу вказується що Розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, проводиться Держекоінспекцією та її територіальними органами або Держгеокадастром та його територіальними органами. Дана позиція підтверджується постановою Вищого господарського суду України 25 січня 2011 р. № 16/17/10.

Постанова про накладення адміністративного стягнення від 20.09.2017 № 22"- ДК/00076По/08/01/-17 винесена законно з дотриманням вимог чинного законодавства надіслана правопорушнику поштовим відправленням.

Отже, державним інспектором у сфері державного контролю за використанням охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянк яка становить 6022,25 грн.

Відповідно до статті 1 Закону № 963-ІУ самовільне зайняття земельної ділянки будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування пр і передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Посилання позивача на Закон України від 03.11.2016 № 1728-У11І Про тимчасові її особливості здійснення заходів державшого нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, де запроваджено мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері| господарської діяльності, є необгрунтованим, оскільки до ст. 3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Отже, старший державний інспектор у сфері державного контролю використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель ніяким чином не перевіряє господарську діяльність, а здійснює державний контроль за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України.

Стаття 4 Закону № 963-ІУ Земля як об'єкт державного контролю та охорони. Об'єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно ж Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень

Приписами п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація речових прав нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Статтею 3 вказаного Закону передбачено, що державна реєстрація речових прав с обов'язковою.

Суд вважає, що старший державний інспектор у сфері державного контролю використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель ОСОБА_2, як посадова особа Головного управління та з урахуванням Закону № 963-ІУ діяв в межах визначених повноважень.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Земельні відносини в Україні, відповідно до статті 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з ч. 1,2 ст. 2 ЗК України, земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України. (ст. 187 ЗК України).

Приписами статті 188 ЗК України унормовано, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Згідно постанови КМУ від 22.07.2016 № 482 Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності є завданнями Держгеокадастру.

Останнє узгоджується з положенням про Головне управління Держгеокадастру у Житомирської області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 № 308, яке відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності.

У відповідності до преамбули ЗУ Про державний контроль за використанням та охороною земель від 19.06.2003 № 963-IV (далі Закон № 963-IV), цей Закон визначає правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.

Відповідно до статті 9 Закону № 963-IV здійснюються шляхом, у т. ч. проведення перевірок.

При цьому стаття 6 Закону № 963-IV визначає повноваження центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі; стаття 10 вказаного Закону визначає повноваження державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотриманням вимог законодавства України про охорону земель.

Так, згідно положень статті 6 Закону № 963-IV до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать зокрема здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю та виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням.

В свою чергу, у відповідності до положень ст. 10 Закону № 963-IV державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право:

безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель;

давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;

складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності;

у разі неможливості встановлення особи правопорушника земельного законодавства на місці вчинення правопорушення доставляти його до органів Національної поліції чи до приміщення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради для встановлення особи порушника та складення протоколу про адміністративне правопорушення;

викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов'язаних з порушенням земельного законодавства України;

передавати до органів прокуратури, органів досудового розслідування акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення;

проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України;

звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Таким чином, державний інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель ОСОБА_2, як посадова особа Головного управління та з урахуванням Закону № 963-IVдіяв в межах визначених повноважень.

Судом встановлено, що при проведенні перевірки щодо дотримання вимог земельного законодавства ОСОБА_1 посадовою особою ГУ Держгеокадастру у Житомирської області, виявлено факт самовільного зайняття земельної загальною площею 6,9373 га, які розташовані в адмінмежах Малочернявської сільської ради Ружинського району Житомирської області.

Згідно Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877) останній визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

При цьому, суд звертає увагу, що перевірка проведена уповноваженою особою ГУ Держгеокадастру в Житомирської області здійснена не суб'єкта господарювання - ФОП ОСОБА_1, а обєкта земельна ділянка.

Згідно ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Згідно із статтею 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Порядок передачі в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, передбачений статтею 124 ЗК України.

Згідно із частиною першою статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Документи, що посвідчують право на земельну ділянку, вказані в статті 126 ЗК України, зокрема, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, право постійного користування земельною ділянкою - державним актом на право постійного користування, а право оренди земельної ділянки - договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Таким чином, відповідно до наведених вимог закону обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність у цієї особи на час прийняття судом рішення таких документів є самовільним зайняттям вказаної земельної ділянки.

Статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 використовує земельну ділянку без відповідних документів, тому суд вважає, що інспектором правильно визначено особу, яка має відповідати за вказане правопорушення. Також матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 був присутній під час обстеження земельної ділянки та не заперечував вказаної обставини.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 в ході перевірки та суду не надано документів, що підтверджують право користування вказаною земельною ділянкою, то державним інспектором обгрунтовано зроблено висновок про наявний факт самовільного зайняття ОСОБА_1 земельної ділянки, у зв'язку з чим правомірно винесено постанову про накладення адміністративного стягнення за ст.53-1 КУпАП на ОСОБА_1 При цьому, адміністративне стягнення, у вигляді штрафу, яке застосовано до позивача узгоджується з розміром штрафу, який визначено ст.53-1 КУпАП.

Посилання представника позивача на порушення відповідачем порядку проведення перевірки, процедури оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, не можуть бути підставою для скасування спірної постанови про накладення адміністративного стягнення з огляду на встановлений факт самовільного зайняття ОСОБА_1 земельної ділянки.

При цьому, суд враховує, що позивача було ознайомлено під підпис з протоколом у справі про адміністративне правопорушення, в якому зазначено про суть скоєного правопорушення, про права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення та останній надав пояснення, що порушення відбулося не з його вини, документація із землеустрою на даний час відсутня.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що обставини на які посилався позивач та його представник, як на підставу скасування постанови, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, представником відповідача надано суду докази правомірності прийнятого державним інспектором рішення, тому позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 241, 243, 250, 255, 295 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного Управління Держгеокадастру у Житомирській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.

З повним текстом постанови сторони можуть ознайомитися 24.05.2018 року.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текс постанови не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на постанову суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту постанови суду.

Суддя: М. М. Грек