
Справа № 456/1215/18
Провадження № 1-кп/456/233/2018
ВИРОК
іменем України
18 травня 2018 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого-судді Яніва Н. М. ,
участю секретаря Сунак Н.М.
прокурора Бежик А.М.
захисника Хомин В.Д.
обвинуваченого ОСОБА_2
потерпілого ОСОБА_3
представника потерпілого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Стрий кримінальне провадження № 12017140130001891 про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, непрацюючого, розлученого, раніше не судимого;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2, 22.10.2017р. близько20.00 год, керуючи автомобілем «Мерседес-Бенц Е-300», р.н. «НОМЕР_1», по вул. Сколівська у м. Стрий, Львівської області, у напрямку до центру м. Стрий, проїжджаючи повз будинок № 12 зазначеної вулиці, проявивши злочинну недбалість та неуважність до дорожньої обстановки та її змін, без причин технічного характеру, порушуючи вимоги «Правил дорожнього руху України», які затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001р. та введені в дію з 01.01.2002р., а саме: п. 1.2. «в Україні встановлено правосторонній рух транспортних засобів»; п.1.5 «дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров»ю громадян, завдавати матеріальних збитків», п.2.3 п.п. «б» - «для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: «бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміни і не відволікатись від керування цим засобом у дорозі» п.п. «д» - «водій зобов»язаний не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху»; п. 10.1 «перед початком руху перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»; п.11.3 «на дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об»їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу», порушив правила безпеки дорожнього руху, виїхав на смугу зустрічного руху, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем «Пежо 206» р.н. «НОМЕР_2» під керуванням ОСОБА_3, який рухався в зустрічному напрямку. В результаті вказаного ДТП ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді, закритих переломів лівої стегнової кістки, обох кісток лівої гомілки, синців на руках на ногах, рани в ділянці 4-5 го пальців лівої кисті, дефект нігтьової пластини із крововиливом під неї 3-го пальця лівої кисті, плями на шкірі, які являються слідами загоєних саден на правій руці, на правій нозі, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня важкості по ознаці тривалого розладу здоров»я.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю та дав покази про те, що дійсно керуючи автомобілем проявив неуважність, об»їжджаючи маршрутне таксі, яке здійснило зупинку, не переконався, що це буде безпечно виїхав на смугу зустрічного руху, внаслідок чого здійснив наїзд на автомобіль, що рухався на зустріч. Щиро розкаюється у вчиненому просить його суворо не карати. На даний час частково відшкодував завдані збитки на суму 15800 грн. та зобов»язується в подальшому відшкодовувати потерпілому заподіяну шкоду.
Крім повного визнання своєї винності обвинуваченим, його винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення доведена зібраними органом досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, які учасники судового провадження не оспорювали та вважали їх дослідження в судовому засіданні недоцільним. Судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, сумніви у добровільності та істинності їх позицій відсутні.
Заслухавши думку учасників судового провадження, роз'яснивши їм зміст ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин і визнає фактичні обставини доведеними наявними у матеріалах кримінального провадження доказами.
Суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_2 вірно кваліфіковані за ч.1 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Доведеність вини і така кваліфікація дій обвинуваченого в суду не викликає сумнівів. Наведені вище докази винності у своїй сукупності є логічними і послідовними та відтворюють реальні події, що мали місце.
Визначаючи міру покарання обвинуваченому по даній справі суду слід суворо дотримуватися принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що метою покарання засудженого є його виправлення, виховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових правопорушень як ним, так і іншими особами.
Також при призначенні покарання особі, яка вчинила кримінальне правопорушення суд повинен віднайти розумний баланс між обов'язком держави забезпечити правопорядок, інтересом потерпілого, щодо міри покарання та правом обвинуваченого на справедливе покарання.
В даній справі, суд, призначаючи ОСОБА_2 покарання, при виборі останньому заходу примусу і порядку його відбування разом зі ступенем тяжкості вчиненого злочину, враховує дані про особу обвинуваченого та всі інші обставини, які відповідно до положень КК України, у тому числі статей 66, 67 цього Кодексу, впливають на вибір заходу примусу та порядок його відбування.
При цьому до обставин, щопом"якшують відповідальність суд визнає те, що ОСОБА_2, щиро розкаявся у вчиненому, сприяв розкриттю кримінального правопорушення, добровільно частково відшкодував завдані збитки.
Обтяжуючих відповідальність ОСОБА_2 обставин по справі не встановлено.
Враховується, що обвинувачений вчинив злочин невеликої тяжкості, вперше притягується до кримінальної відповідальності, посередньо характеризуються по місцю проживання, не працевлаштований, має молодий вік, має на утриманні малолітню дитину. Також враховується, що потерпілий зазнав значних тілесних ушкоджень, до цього часу перебуває на лікуванні, пересувається виключно з ціпком, та просить обвинуваченого за скоєне покарати суворо.
Беручи до уваги всі обставини по справі, особу винного, суд приходить до переконання, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_2 можливе в умовах без ізоляції його від суспільства, призначивши йому покарання в межах санкцій інкримінованої йому статті КК України, звільнивши його на підставі ст. 75 КК України від реального відбування покарання та застосувавши ст. 76 КК України.
Витрати на залучення експерта для проведення експертиз в розмірі 5759,50 грн. стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 в користь держави.
Питання речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України і призначити покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі з позбавленням права керування транспортними засобами на строк два роки.
Згідно ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування даного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 /одного/ року шести місяців іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов»язки.
Згідно ст. 76 ч. 1 п. п. 1, 2 КК України зобов»язати ОСОБА_2 періодично з»являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
Стягнути в користь держави з ОСОБА_2 5759 (п»ять тисяч сімсот п»ятдесят дев»ять) гривень 50 копійок за проведення експертиз в кримінальному провадженні № 12017140130001891.
Речові докази: автомобіль марки «Мерседес-Бенц Е-300», р.н. «НОМЕР_1», який перебуває на зберіганні на автостоянці по вул. Коссака, 12 в м. Стрий - повернути володільцю ОСОБА_2; автомобіль марки «Пежо 206» р.н. «НОМЕР_2», який перебуває на зберіганні на автостоянці по вул. Львівська, 14б в м. Стрий - повернути володільцю ОСОБА_3; змиви із керма; сліди РБК з поверхні панелі; змиви з ручки передач; сліди рук із поверхні дверей із сторони водія та пасажира; подушки безпеки із РБК з сидіння водія та пасажира автомобіля «Мерседес-Бенц Е-300», які передані на зберігання в камеру зберігання речових доказів Стрийського ВП - знищити.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області через Стрийський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті.
Головуючий-суддя Н. М. Янів
Судове рішення № 74103296, Стрийський міськрайонний суд Львівської області було прийнято 18.05.2018. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 456/1215/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: