Постанова № 74099421, 16.05.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/2342/17-а

Головуючий у 1-й інстанції: Крапівницька Н. Л.

Суддя-доповідач: Драчук Т. О.

16 травня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Драчук Т. О.

суддів: Полотнянка Ю.П. Загороднюка А.Г.

за участю:

секретаря судового засідання: Охримчук М.Б.,

представника позивача: Бойко Д.В.,

представника відповідача: Кононова В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Вінницький агрегатний завод" на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2018 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Вінницький агрегатний завод" до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

в грудні 2017 року позивач ТОВ "ТД "Вінницький агрегатний завод" звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області щодо визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 21.09.2017 №0008421402 в частині застосування до ТОВ "Вінницький агрегатний завод" штрафних (фінансових) санкцій за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 30 243 грн. 02 коп.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення адміністративного позову в повному обсязі. В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано всіх обставини справи, що призвело до неправильного її вирішення.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував щодо задоволення апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін Разом з тим у своєму відзиві зазначив, що суд першої інстанції об'єктивно та повно дослідив докази по справі, а доводи апеляційної скарги є безпідставними.

Заслухавши, суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами по справі, на підставі направлення від 15.08.2017 №1585, виданого ГУ ДФС у Вінницькій області головним державним ревізор-інспектором відділу перевірок фінансових операцій управління аудиту ГУ ДФС у Вінницькій області проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Торговий дім «Вінницький агрегатний завод» з питань дотримання вимог валютного законодавства України при проведенні розрахунків за контрактами: №258/29-2Р-16К від 12.05.2016 за період з 01.11.2016 по 31.07.2017, №258/31-15-14 від 05.06.2014 за період з 01.11.2016 по 31.07.2017, №258/30-14-16 від 28.09.2016, №258/30-07-16 від 27.04.2016, №258/30-12-16 від 20.09.2016, №258/29-ЗР-16К від 01.08.2016, №258/31-9-16 від 22.06.2016, №258/30-02-16 від 25.01.2016, №АТК19 від 11.04.2016 за період з дати укладання по 31.07.2017.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Торговий дім «Вінницький агрегатний завод»: ст.1 Закону України №185/94-ВР від 23.09.1994 «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (зі змінами та доповненнями), п.1 Постанови Правління Національного Банку України від 14.09.2016 №386 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України», п.1 постанови правління Національного банку України від 07.06.2016 №342 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» (із змінами, внесеними постановою Правління Національного банку України від 28.07.2016 №361) та п.1 Постанови Правління Національного Банку України від 13.12.2016 №410 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» - в частині порушення законодавчо встановлених строків надходження валютної виручки.

За результатами перевірки складено акт від 08.09.2017 №1615/1402/35370339.

На підставі вказаного акту ГУ ДФС у Вінницькій області прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.09.2016 №0008421402, яким підприємству застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 367 236 грн. 16 коп.

В тому випадку, коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

ТОВ "Торговий дім "Вінницький агрегатний завод" звернулось зі скаргою № від 255/101 від 02.10.2017 до Державної фіскальної служби України.

30.11.2017 ДФС України прийнято рішення про результати розгляду скарги №2814916/99-99-11-01-02-25, якою у задоволенні вимог товариства відмовлено, а скаргу залишено без задоволення.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Вінницькій області від 21.09.2016 №0008421402, прийняте на підставі акту про результати позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ "ТД "ВАЗ" від 08.09.2017 №1615/1402/35370339 протиправним, прийнятим з порушенням вимог законодавства і таким, що підлягає скасуванню в частині зайво нарахованої пені в сумі 30 243 грн. 02 коп. позивач звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що оскільки зарахування надходжень на користь резидентів за зовнішньоекономічними (експортними) договорами здійснюється через поточні рахунки цих резидентів, то це і буде підставою для зняття відповідних експортних операцій з валютного контролю, а тому у суду першої інстанції відсутні підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.09.2017 №0008421402 в частині застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 30 243грн. 02 коп.

Колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції, з таких підстав.

Законом України від 23.09.1994 №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" встановлено граничні строки одержання валютної виручки за вивезений товар, в разі його експорту, або одержання товару, в разі здійснення авансового платежу за межі України, а також передбачено відповідальність за порушення вказаних строків у вигляді пені, що нараховується за кожний день прострочення.

Відповідно до ч.1, 4 ст.1 Закону України №185/94-ВР виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Частиною 4 ст.2 Закону України №185/94-ВР встановлено, що Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Відповідно до п.1 постанови Правління Національного банку України від 03.03.2016 №140 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Пунктом 9 постанови Правління Національного банку України від 03.03.2016 №140 передбачено, що вона діяла у період з 05.03.2016 до 08.06.2016 включно.

Аналогічні норми закріплені в пункті 1 постанови Правління Національного банку України від 07.06.2016 № 342 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України". Вказана постанова набрала чинності з 09.06.2016 та діяла до 14.09.2016 включно.

Разом з тим, постановою Правління Національного банку України від 28.07.2016 № 361 внесено зміни до постанови Правління Національного банку України від 07.06.2016 № 342, а саме: збільшено строки проведення розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, які передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" із 90 до 120 календарних днів.

Таким чином, у період з 05.03.2016 по 28.07.2016 виручка нерезидентів у іноземній валюті підлягала зарахуванню на їх рахунки у строк, що не перевищує 90 днів з дати митного оформлення товару, а з 29.07.2016 - 120 днів.

Предметом спору в даній справі є визначення моменту з якого виручка в іноземній валюті вважається зарахованою на рахунки резидента у розумінні Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", на що колегія суддів зазначає наступне.

Правовідносини, які виникають під час відкриття банками, їх відокремленими підрозділами, які здійснюють банківську діяльність від імені банку, та філіями іноземних банків в Україні поточних і вкладних (депозитних) рахунків у національній та іноземних валютах суб'єктам господарювання, фізичним особам, іноземним представництвам, нерезидентам-інвесторам, ініціативній групі з проведення всеукраїнського референдуму регулюються Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, яка затверджена Постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 № 492 (далі - Інструкція № 492).

Згідно з пунктом 1.3 Інструкції № 492, клієнти мають право відкривати рахунки в будь-яких банках України відповідно до власного вибору, крім випадків, якщо банк не має змоги прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами.

Юридичні особи - резиденти, відокремлені підрозділи юридичних осіб - резидентів, нерезиденти - інвестори, іноземні представництва мають право відкривати рахунки для забезпечення своєї господарської діяльності.

Юридичні особи-резиденти можуть відкривати поточні та/або вкладні (депозитні) рахунки в банках через свої відокремлені підрозділи (далі - поточний рахунок відокремленого підрозділу, вкладний (депозитний) рахунок відокремленого підрозділу).

Пунктом 5.2 Інструкції № 492 передбачено, що поточний рахунок в іноземній валюті відкривається суб'єкту господарювання для зберігання грошей і проведення розрахунків у межах законодавства України в безготівковій та готівковій іноземній валюті, для здійснення поточних операцій, визначених законодавством України, для здійснення інвестицій за кордон, розрахунків за купівлю-продаж облігацій зовнішньої державної позики України, для зарахування, використання і погашення кредитів (позик, фінансової допомоги) в іноземній валюті, для надходження іноземних інвестицій в Україну відповідно до законодавства України, а також для проведення операцій, передбачених генеральною ліцензією Національного банку на здійснення валютних операцій.

За поточними рахунками, що відкриваються банками суб'єктам господарювання в національній валюті, здійснюються всі види розрахунково-касових операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України (пункт 5.1 Інструкції № 492).

При цьому, згідно з пунктом 5.3 Інструкції № 492, кошти в іноземній валюті, перераховані з-за кордону нерезидентами за зовнішньоекономічними контрактами (договорами, угодами), зараховуються на поточні рахунки резидентів - юридичних осіб через розподільчі рахунки.

Також постановами правління Національного банку України № 863 від 04.12.2016, № 342 від 07.06.2016, № 140 від 03.03.2016 встановлено вимогу щодо обов'язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України надходжень в іноземній валюті у вигляді валютної виручки резидентів від продажу товарів за зовнішньоекономічними договорами.

Цими ж постановами закріплено обов'язок уповноважених банків попередньо зараховувати надходження в іноземній валюті, на які поширюється вимога щодо обов'язкового продажу, на окремий аналітичний рахунок балансового рахунку 2603 (далі - розподільчий рахунок). Уповноважений банк зобов'язаний здійснити обов'язковий продаж надходжень в іноземній валюті відповідно до вимог цього пункту: без доручення клієнта; виключно наступного робочого дня після дня зарахування таких надходжень на розподільчий рахунок.

Обов'язковому продажу на міжбанківському валютному ринку України підлягали надходження в іноземній валюті у розмірі 50 процентів. Решта надходжень в іноземній валюті залишалась в розпорядженні резидентів (постанови Національного банку України від 15.11.2013 № 457, від 12.05.2014 № 271).

Згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 №280, балансовий рахунок 2603 "Розподільчі рахунки суб'єктів господарювання" призначений для обліку коштів, що підлягають розподілу або додатковому попередньому контролю, у тому числі сум коштів в іноземній валюті, що підлягають обов'язковому продажу. За кредитом рахунку проводяться суми надходжень. За дебетом рахунку проводяться суми перерахувань згідно з режимом роботи рахунків.

Таким чином, відповідно до вимог нормативно - правових актів Національного банку України виручка в іноземній валюті за експортними операціями у повному обсязі зараховується на розподільчий рахунок 2603 суб'єкта господарювання.

З цього розподільчого рахунку надходження в іноземній валюті в частині, встановленій нормативними правовими актами Національного банку України, підлягають обов'язковому продажу не раніше наступного робочого дня після дня зарахування таких надходжень на розподільчий рахунок.

Решта надходжень в іноземній валюті перераховується на поточні рахунки та залишається в розпорядженні резидентів і використовується ними відповідно до правил валютного регулювання. Згідно постанов Національного банку України на поточні рахунки виручка в іноземній валюті не зараховується.

Таким чином, розподільчі рахунки підприємств в установах банку нерозривно пов'язані з поточними рахунками та не можуть відкриватись без відкриття поточних рахунків і функціонувати самостійно від них. Розподільчі рахунки призначені виключно для цілей внутрішньобанківського аналітичного бухгалтерського обліку і виконують суто технічну функцію контролю чи розподілу коштів підприємства, що зараховуються на його поточний рахунок.

Отже, нарахування санкцій у сумі 30 243 грн. 02 коп. обліковуючи момент порушення з дня зарахування виручки саме на поточний, а не розподільний рахунок, - є необґрунтованим.

Крім того, щодо обрахування суми податкового повідомлення-рішення від 21.09.2017 №0008421402 в частині застосування до ТОВ "ТД "Вінницький агрегатний завод" штрафних (фінансових) санкцій за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 30 243 грн. 02 коп., відповідач в судовому засіданні погодився щодо правильності математичних розрахунків та зазначив, що він не погоджується з позицією позивача в цілому щодо неправомірного нарахування штрафної санкції (пені) на прострочення надходження коштів з розподільчого рахунку на поточний валютний рахунок.

Верховний Суд в своїх постановах від 21.02.2018 у справі №804/2465/17, від 20.03.2018 у справі №826/10318/16, від 27.03.2018 у справі №826/9288/16, зазначає, що датою зарахування валютної виручки вважається зарахування її на відповідний валютний рахунок. Подальший рух коштів з валютного на поточний рахунок юридичної особи, у тому числі і з використанням розподільчого рахунку, свідчить про використання коштів вже на території України в перерахунку на національну валюту і не може вважатись первинним надходженням коштів внаслідок виконання зовнішньоекономічних контрактів.

Порядок зарахування виручки резидентів у іноземній валюті, передбачений Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», чітко встановлює обов'язок її зарахування саме на валютні рахунки, не розмежовуючи їх при цьому на розподільчі чи поточні.

Також згідно з інформацією зазначеною в матеріалах справи, а саме по контракту №258/31-15-14 від 05.06.2014 за період з 01.11.2016 по 31.07.2017, надходження валютної виручки від нерезидента в сумі 978,13 доларів США та зарахування її до розподільчого рахунку відбулось 17.11.2016, разом з тим 18.11.2016 було здійснено перерахування на поточний валютний рахунок в межах уповноваженого банку. Водночас були присутні аналогічні випадки, а саме:

по контракту №258/31-15-14 від 05.06.2014: зарахування суми на розподільчий рахунок 02.02.2017, а 03.02.2017 здійснено перерахування на поточний валютний рахунок в межах уповноваженого банку; зарахування суми на розподільчий рахунок 16.03.2017, а 17.03.2017 здійснено перерахування на поточний валютний рахунок в межах уповноваженого банку;

по контракту №258/29-2Р-16К від 12.05.2016 за період з 01.11.2016 по 31.07.2017: зарахування суми на розподільчий рахунок 09.11.2016, а 10.11.2016 здійснено перерахування на поточний валютний рахунок в межах уповноваженого банку; зарахування суми на розподільчий рахунок 11.11.2016, а 14.11.2016 здійснено перерахування на поточний валютний рахунок в межах уповноваженого банку (з урахуванням перебігу вихідних днів); зарахування суми на розподільчий рахунок 16.11.2016, а 17.11.2016 здійснено перерахування на поточний валютний рахунок в межах уповноваженого банку; зарахування суми на розподільчий рахунок 17.11.2016, а 18.11.2016 здійснено перерахування на поточний валютний рахунок в межах уповноваженого банку; зарахування суми на розподільчий рахунок 24.11.2016, а 25.11.2016 здійснено перерахування на поточний валютний рахунок в межах уповноваженого банку; зарахування суми на розподільчий рахунок 25.11.2016, а 28.11.2016 здійснено перерахування на поточний валютний рахунок в межах уповноваженого банку (з урахуванням перебігу вихідних днів);

по контракту №258/30-14-16 від 28.09.2016: зарахування суми на розподільчий рахунок 03.03.2017, а 06.03.2017 здійснено перерахування на поточний валютний рахунок в межах уповноваженого банку (з урахуванням перебігу вихідних днів); зарахування суми на розподільчий рахунок 06.03.2017, а 07.03.2017 здійснено перерахування на поточний валютний рахунок в межах уповноваженого банку; зарахування суми на розподільчий рахунок 07.03.2017, а 09.03.2017 здійснено перерахування на поточний валютний рахунок в межах уповноваженого банку (з урахуванням перебігу вихідного дня, державного свята); зарахування суми на розподільчий рахунок 10.03.2017, а 13.03.2017 здійснено перерахування на поточний валютний рахунок в межах уповноваженого банку (з урахуванням перебігу вихідних днів);

по контракту №258/30-07-16 від 27.04.2016: зарахування суми на розподільчий рахунок 27.02.2017, а 28.02.2017 здійснено перерахування на поточний валютний рахунок в межах уповноваженого банку; зарахування суми на розподільчий рахунок 06.03.2017, а 07.03.2017 здійснено перерахування на поточний валютний рахунок в межах уповноваженого банку; зарахування суми на розподільчий рахунок 05.04.2017, а 06.04.2017 здійснено перерахування на поточний валютний рахунок в межах уповноваженого банку; зарахування суми на розподільчий рахунок 21.04.2017, а 24.04.2017 здійснено перерахування на поточний валютний рахунок в межах уповноваженого банку ( з урахуванням перебігу вихідних днів); зарахування суми на розподільчий рахунок 12.06.2017, а 13.06.2017 здійснено перерахування на поточний валютний рахунок в межах уповноваженого банку;

по контракту №258/30-12-16 від 20.09.2016: зарахування суми на розподільчий рахунок 15.02.2017, а 16.02.2017 здійснено перерахування на поточний валютний рахунок в межах уповноваженого банку;

по контракту №258/29-3Р-16К від 01.08.2016: зарахування суми на розподільчий рахунок 15.12.2016, а 16.12.2016 здійснено перерахування на поточний валютний рахунок в межах уповноваженого банку; зарахування суми на розподільчий рахунок 16.12.2016, а 19.12.2016 здійснено перерахування на поточний валютний рахунок в межах уповноваженого банку (з урахуванням перебігу вихідних днів); зарахування суми на розподільчий рахунок 19.12.2016, а 20.12.2016 здійснено перерахування на поточний валютний рахунок в межах уповноваженого банку; зарахування суми на розподільчий рахунок 20.12.2016, а 21.12.2016 здійснено перерахування на поточний валютний рахунок в межах уповноваженого банку; зарахування суми на розподільчий рахунок 22.12.2016, а 23.12.2016 здійснено перерахування на поточний валютний рахунок в межах уповноваженого банку; зарахування суми на розподільчий рахунок 23.12.2016, а 26.12.2016 здійснено перерахування на поточний валютний рахунок в межах уповноваженого банку (з урахуванням перебігу вихідних днів); зарахування суми на розподільчий рахунок 10.01.2017, а 11.01.2017 здійснено перерахування на поточний валютний рахунок в межах уповноваженого банку; зарахування суми на розподільчий рахунок 11.01.2017, а 12.01.2017 здійснено перерахування на поточний валютний рахунок в межах уповноваженого банку; зарахування суми на розподільчий рахунок 27.01.2017, а 30.01.2017 здійснено перерахування на поточний валютний рахунок в межах уповноваженого банку (з урахуванням перебігу вихідних днів); зарахування суми на розподільчий рахунок 31.01.2017, а 01.02.2017 здійснено перерахування на поточний валютний рахунок в межах уповноваженого банку; зарахування суми на розподільчий рахунок 01.02.2017, а 02.02.2017 здійснено перерахування на поточний валютний рахунок в межах уповноваженого банку; зарахування суми на розподільчий рахунок 03.02.2017, а 06.02.2017 здійснено перерахування на поточний валютний рахунок в межах уповноваженого банку (з урахуванням перебігу вихідних днів); зарахування суми на розподільчий рахунок 07.02.2017, а 08.02.2017 здійснено перерахування на поточний валютний рахунок в межах уповноваженого банку; зарахування суми на розподільчий рахунок 03.03.2017, а 06.03.2017 здійснено перерахування на поточний валютний рахунок в межах уповноваженого банку (з урахуванням перебігу вихідних днів); зарахування суми на розподільчий рахунок 19.04.2017, а 20.04.2017 здійснено перерахування на поточний валютний рахунок в межах уповноваженого банку; зарахування суми на розподільчий рахунок 27.03.2017, а 28.03.2017 здійснено перерахування на поточний валютний рахунок в межах уповноваженого банку;

по контракту №258/31-9-16 від 22.06.2016 зарахування суми на розподільчий рахунок 30.11.2016, а 01.12.2016 здійснено перерахування на поточний валютний рахунок в межах уповноваженого банку;

по контракту №258/30-06-16 від 07.04.2016 зарахування суми на розподільчий рахунок 12.10.2016, а 13.10.2016 здійснено перерахування на поточний валютний рахунок в межах уповноваженого банку.

Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що позивачем надано суду достатньо належних доказів, які свідчать про обґрунтованість заявлених позовних вимог, а тому доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог.

У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування постанови суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.

В частині розподілу судових витрат колегія суддів зазначає наступне.

Враховуючи, що суд апеляційної інстанції частково задовольнив адміністративний позов та згідно з п.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач сплатив судовий збір за подання адміністративного позову згідно платіжного доручення №1014960 від 11.12.2017 (а.с.2 т.1) в сумі 1 600 грн. 00 коп. та за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції згідно платіжного доручення №903415 від 26.03.2018 (а.с.86 т.2) в сумі 2 400 грн. 00 коп., у зв'язку з цим слід стягнути з ГУ ДФС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 39402165, 21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, буд. 7) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ТОВ "ТД "Вінницький агрегатний завод" (код ЄДРПОУ 35370339, 21007, м. Вінниця, вул. Батозька, буд. 16б, р/р260070000021569) судовий збір в розмірі 4 000 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Вінницький агрегатний завод" задовольнити повністю.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2018 року скасувати.

Прийняти постанову, якою адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Вінницький агрегатний завод" до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області задовольнити повністю.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.09.2017 №0008421402 в частині застосування до товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Вінницький агрегатний завод" штрафних (фінансових) санкцій за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 30 243 грн. 02 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 39402165, 21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, буд. 7) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Вінницький агрегатний завод" (код ЄДРПОУ 35370339, 21007, м. Вінниця, вул. Батозька, буд. 16б, р/р260070000021569) судовий збір в розмірі 4 000 грн. 00 коп.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 22 травня 2018 року.

Головуючий Драчук Т. О. Судді Полотнянко Ю.П. Загороднюк А.Г.