Постанова № 74099416, 16.05.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/3422/17

Головуючий у 1-й інстанції: Тарновецький І.І.

Суддя-доповідач: Драчук Т. О.

16 травня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Драчук Т. О.

суддів: Полотнянка Ю.П. Загороднюка А.Г. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Охримчук М.Б.,

позивача: ОСОБА_2,

представника відповідача: Місяця К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

в грудні 2017 року позивач ФОП ОСОБА_2 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області щодо скасування податкового повідомлення-рішення форми "С" від 05.09.2017 №0002434001 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій на суму 17 000 грн. 00 коп. та скасування податкового повідомлення-рішення форми "С" від 05.09.2017 №0002444001 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій на суму 1 грн. 00 коп.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.12.2017 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову про задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував щодо доводів апеляційної скарги та просив відмовити в її задоволенні.

Позивач в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати.

Заслухавши, суддю-доповідача, позивача та представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами по справі, ОСОБА_2 (реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1) є фізичною особою-підприємцем, що підтверджується випискою з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.8).

Наказом від 15.08.2017 № 2389, направленнями № 1769 та № 1770 від 15.08.2017 посадовими особами Головного управління ДФС у Хмельницькій області, з метою здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства під час провадження діяльності, пов'язаної з обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів проведено фактичну перевірку магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1", розташованому за адресою: АДРЕСА_1, у якому здійснює господарську діяльність ОСОБА_2

За результатами даної перевірки складено Акт від 16.08.2017 № 089/22-01-40-01/НОМЕР_1 про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами та встановлено факт реалізації однієї пляшки пива.

Тобто перевіркою встановлено факт роздрібної торгівлі алкогольними напоями (пляшка пива "Хмельпиво Проскурівське", місткістю 0,5 л., міцністю 4,5%, за ціною 13 грн. 00 коп.) без наявності ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та видачі розрахункового документа встановленої форми на повну суму проведеної операції, чим порушено вимоги ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та п. 1, п.2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Особа, що проводила розрахунки від підписання акту перевірки відмовилась, про що свідчить Акт від 16.08.2017 №0170/22-01-40-01/НОМЕР_1 про відмову від підпису акта фактичної перевірки.

На підставі Акту від 16.08.2017 № 089/22-01-40-01/НОМЕР_1 та виявлених порушень відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення форми "С" від 05.09.2017 №0002434001 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій на суму 17 000 грн. 00 коп. та від 05.09.2017 №0002444001 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій на суму 1 грн. 00 коп.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями позивач 25.09.2017 звернувся із скаргою до ДФС України, однак рішенням про результати розгляду скарги від 23.11.2017 № 15561/І/99-99-11-03-01-25 залишено без змін рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області про застосування фінансових санкцій від 05.09.2017 №0002434001 та від 05.09.2017 №0002444001, а скаргу ФОП ОСОБА_2 - без задоволення.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача ФОП ОСОБА_2 звернувся з позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що суб'єкти господарювання, які здійснюють торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, повинні дотримуватися законодавчо встановлених правил здійснення зазначеної діяльності, а у разі порушення нести відповідальність передбачену законодавством України. А оскільки позивач порушив вимоги Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», тому відповідачем правомірно прийнято рішення про застосування санкцій до позивача.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції враховуючи наступні обставини.

Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з п.75.1.3. ст.75 ПКУ, «фактичною» вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Як визначено п.п.80.1,80.2 ст.80 ПК України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Також фактична перевірка може проводитися і на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

- у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

- письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування;

- неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

- у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3;

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій ст.19-3 цього Кодексу здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері (п. 19-1.1.14 ст. 19-1 ПКУ).

Також, як передбачено п.81.1 ст.80 ПК України, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

У відповідності до приписів п.84.1 ст.84 ПК України, акт (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у 2-х примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Відповідно до п.86.8 ст.86 ПКУ, податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному п.44.7 ст.44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Основні ж засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян визначає Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» №481/95-ВР.

Так, за приписами ч.12 ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Відповідно до ч.18 ст.15 Закону України №481/95-ВР, ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб'єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов'язковій реєстрації в органі державної податкової служби, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб'єкта господарювання.

Згідно з Постановою КМУ від 30.07.1996 №854 основні вимоги до роздрібної торгівлі горілкою і лікеро-горілчаними виробами, вином виноградним та плодово-ягідним, коньяком, шампанським, вином ігристим і спрямовані на забезпечення прав споживачів щодо належної якості товару і рівня торговельного обслуговування визначаються «Правилами роздрібної торгівлі алкогольними напоями», які поширюються на всіх суб'єктів господарювання на території України незалежно від форм власності, які зареєстровані в установленому порядку і мають ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, отриманий згідно з вимогами законодавства.

Відповідно до п.2 Правил №854, роздрібна торгівля алкогольними напоями - діяльність з продажу алкогольних напоїв безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших закладах ресторанного господарства.

Згідно абз.1 ст.17 Закону України №481/95-ВР, за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

А у відповідності до положень ст.17 Закону України №481/95-ВР, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі порушення вимог абз.5 ч.2 ст.17 цього Закону - 17 000 грн.

Крім того, перевіркою встановлено проведення працівником позивача розрахункової операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Його дія поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Статтею 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" встановлено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (пункт 1); видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції (пункт 2); забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (пункт 13).

Згідно з пунктом 1 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності у юридичних осіб на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання юридичною особою розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання: вчинене вперше - 1 гривня; за кожне наступне вчинене порушення - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).

Відповідно до ст.17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР від 06.07.1995 до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів за порушення вимог ст.3 цього Закону - 1 грн.

Так, як встановлено судами обох інстанцій з матеріалів справи та вже зазначалось вище, посадовими особами ГУ ДФС у Хмельницькій області, на підставі наказу від 15.08.2017 №2389, направлення № 1769 та № 1770 від 15.08.2017, було проведено фактичну перевірку об'єкта торгівлі магазину, за адресою - АДРЕСА_1, у якому здійснює господарську діяльність ОСОБА_2

В ході проведення фактичної перевірки, інспекторами контролюючого органу було проведено «контрольну - розрахункову операцію», а саме придбано пляшку пива "Хмельпиво Проскурівське", місткістю 0,5 л., міцністю 4,5%, за ціною 13 грн. 00 коп. на підставі, якої складено Акт від 16.08.2017 № 089/22-01-40-01/НОМЕР_1 про результати фактичної перевірки

Отже враховуючи вище зазначене колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем правомірно прийнято податкові повідомлення-рішення форми "С" від 05.09.2017 №0002434001 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій на суму 17 000 грн. 00 коп. та від 05.09.2017 №0002444001 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій на суму 1 грн. 00 коп., оскільки, як вірно зазначив суд першої інстанції- суб'єкти господарювання, які здійснюють торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, повинні дотримуватися законодавчо встановлених правил здійснення зазначеної діяльності, а у разі порушення нести відповідальність передбачену законодавством України.

Також колегія суддів зазначає, що Правила роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 №854 поширюються на всіх суб'єктів господарювання на території України, які зареєстровані у встановленому порядку та мають ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Відповідно до абз.2 п.2 зазначених Правил роздрібна торгівля алкогольними напоями - діяльність з продажу алкогольних напоїв безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших підприємствах громадського харчування.

Роздрібна торгівля алкогольними напоями здійснюється через спеціалізовані підприємства, в тому числі фірмові, спеціалізовані відділи (секції) підприємств з універсальним асортиментом продовольчих товарів, підприємства чи спеціалізовані відділи (секції) магазинів споживчої кооперації, а також підприємства громадського харчування.

Згідно з ч.14 ст.15 Закону № 481/95-ВР ліцензії на право оптової торгівлі видаються терміном на п'ять років уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до абз.5 ч.2 ст.17 Закону 481/95-ВР до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом), - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17 000 гривень.

А оскільки фізична особа-підприємець ОСОБА_2 є суб'єктом господарювання, що підтверджується випискою з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських організації та того, що ФОП ОСОБА_2 є власником магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1" (не заперечувалось в судових засіданнях) то відповідач правомірно прийняв фінансові санкції у вигляді штрафів саме до нього.

В частині апеляційної скарги щодо не ознайомлення з актом перевірки та податковими повідомленнями-рішеннями спростовується копіями рекомендованих повідомлень (а.с.30) за якими з Актом від 16.08.2017 № 089/22-01-40-01/НОМЕР_1 ознайомилась особа за довіреністю 25.08.2017, а з податковими повідомленнями-рішеннями від 05.09.2017 №0002434001 та від 05.09.2017 №0002444001 сам позивач 15.09.2017. Також колегія суддів зазначає, що позивач підтвердив особу продавця ОСОБА_5 в свої апеляційній скарзі, а так як дана особа знала про проведення перевірки та виявлення порушення, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 26, 58-59) то й позивач мав дізнатись про даний факт.

В частині апеляційної скарги щодо виклику свідка по справі ОСОБА_5, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.1 ст.65 КАС України, як свідок в адміністративній справі судом може бути викликана будь-яка особа, якій відомі обставини, що належить з'ясувати у справі. Оскільки у суду не виникло обставин, які необхідно з'ясувати по справі тому й підстави для виклику свідка відсутні.

Оскільки доводи апеляційної скарги позивача не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 22 травня 2018 року.

Головуючий Драчук Т. О. Судді Полотнянко Ю.П. Загороднюк А.Г.