Постанова № 74099281, 15.05.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2018 р. м. ХарківСправа № 818/1799/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Сіренко О.І.

суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

головного спеціаліста відділу інформаційно-технічного забезпечення: Марченко О.Г.

представника відповідача: Литвиненко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27.12.2017, суддя О.А. Прилипчук, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, повний текст складено 28.12.17 по справі № 818/1799/17

за позовом ОСОБА_3

до Заступника начальника Головного управління Національної поліції в Сумській області Бабича Володимира Григоровича , Головного управління Національної поліції в Сумській області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_3, звернувся до суду з позовною заявою до Заступника начальника Головного управління Національної поліції в Сумській області Бабича Володимира Григоровича, Головного управління Національної поліції в Сумській області, в якій просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання інформації за заявою №497 та зобов'язання вчинити дії, а саме: повторно розглянути зазначену заяву.

Представник відповідача проти позову заперечував, надавши письмові пояснення.

27 грудня 2017 року рішенням Сумського окружного адміністративного суду задоволено адміністративний позов ОСОБА_3 до Заступника начальника Головного управління Національної поліції в Сумській області Бабича Володимира Григоровича, Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії. Визнано протиправною бездіяльність заступника начальника Головного управління Національної поліції в Сумській області Бабича Володимира Григоровича щодо ненадання інформації на заяву ОСОБА_3 №497. Зобов'язано заступника начальника Головного управління Національної поліції в Сумській області Бабича Володимира Григоровича повторно розглянути заяву №497 ОСОБА_3.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що 15 жовтня 2017 року ОСОБА_3 звернувся до Головного управління національної поліції в Сумській області із заявою №497, в якій повідомив, що працівники Лебединського ВП порушили ст. 35 ЗУ "Про поліцію", а саме: необґрунтовано зупиняли автотранспортні засоби. Після звернення позивача було проведено перевірку з цього приводу та надано відповідь, оформлену листом № К-399/04/20-2017 від 08.11.2017р., відповідно до якої порушень не виявлено. Крім того, відповідач вказує, що вказані вимоги у скарзі №497 є необґрунтованими, та не відповідають вимогам чинного законодавства.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін, посилаючись на те, що відповідачем не доведено, що розгляд його заяви №497 був об'єктивним та відповідав вимогам чинного законодавства.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та наданий письмовий відзив на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та у її задоволенні належить відмовити, виходячи з наступного.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 15 жовтня 2017 року позивач, ОСОБА_3, звернувся до Головного управління національної поліції в Сумській області із заявою №497, в якій повідомив про те, що працівники Лебединського ВП порушили ст. 35 ЗУ "Про поліцію", а саме: необґрунтовано зупиняли автотранспортні засоби.

У заяві ОСОБА_3 просив провести з цього приводу службове розслідування за яким:

1. З'ясувати та повідомити, чому перевірку проводила особа, яка була співучасником зазначеного правопорушення та назвати особу яка дала розпорядження провести перевірку ОСОБА_6

2. Притягнути до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_7 та ОСОБА_6, які допустили порушення ЗУ "Про поліцію" та прав водіїв.

3. Притягнути до дисциплінарної та кримінальної відповідальності за службове підроблення начальника Лебединського ВП ОСОБА_8 та працівника відділу кадрів ОСОБА_9, які допустили проведення перевірки винною особою (учасником правопорушення) та умисно приховали очевидні правопорушення ОСОБА_7 та ОСОБА_6

У відповідь на вищезазначену заяву відповідач надіслав лист № К-399/04/20-2017 від 08.11.2017 р. (а. с. 6). Лист складений згідно до висновку за результатами службової перевірки скарги ОСОБА_3, складеного у присутності старшого інспектора з ОД відділу ОДГР УПД ГУНП в Сумсьій області ОСОБА_10, уповноваженого УКР ГУНП в Сумській області ОСОБА_11, начальника УПД ГУНП в Сумській області ОСОБА_12 Згідно до висновку встановлено, що порушень ЗУ «Про національну поліцію» з боку інспектора СРПП №3 старшого сержанта поліції ОСОБА_7 та начальника СРПП №1 майора поліції ОСОБА_6, старшого інспектора СКЗ Сумського РВП майора поліції ОСОБА_13, не встановлено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не було розглянуто по суті усі питання, викладені у зверненні позивача та не надано повної та обґрунтованої відповіді на них.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Спірні відносини, що склались між сторонами регулюються Конституцією України, Законом України «Про звернення громадян» та Законом України «Про Національну поліцію».

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ст. 40 Конституції України встановлено, що всі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Статтею 1 Закону України «Про звернення громадян» встановлено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно з ст. 2 Закону України «Про звернення громадян» законодавство України про звернення громадян включає цей Закон та інші акти законодавства, що видаються відповідно до Конституції України та цього Закону.

Частиною 1 статті 3 Закону України «Про звернення громадян» визначено, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.

Відповідно до положень ст. 5 Закону України «Про звернення громадян» , зокрема, звернення може бути усним чи письмовим.

Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення).

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз'ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону.

Статтею 7 Закону України «Про звернення громадян» визначено, зокрема, якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.

Частинами 3, 4 статті 15 Закону України «Про звернення громадян» передбачено, що відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про звернення громадян» скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.

Положеннями ст. 18 Закону України «Про звернення громадян» визначено, що громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право, зокрема, одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 19 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані, в тому числі, письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.

Зі змісту наявної у матеріалах справи копії звернення позивача від 15.10.2017р. вбачається, що останній просив призначити проведення службового розслідування за фактом неправомірних дій/бездіяльності співробітників та начальника Лебединського ВП.

За результатом службової перевірки складений висновок від 08.11.2018, яким встановлено, що порушень ЗУ «Про національну поліцію» з боку інспектора СРПП №3 старшого сержанта поліції ОСОБА_7 та начальника СРПП №1 майора поліції ОСОБА_6, старшого інспектора СКЗ Сумського РВП майора поліції ОСОБА_13, не встановлено. Дослідивши вищезазначений висновок колегія суддів зазначає, з вказано висновку вбачається, що транспортні засоби були зупиненні ОСОБА_7 у відповідності до виконання плану-завдання щодо проведення оперативно-профілактичних заходів: «Розшук», «Мак», та «Автомобіль». Однак, доказів зупинки транспортних засобів 15.07.2017р. на виконання вказаних оперативно-профілактичних заходів окрім усних пояснень самого ОСОБА_7 висновок не містить.

За результатами розгляду скарги позивача від 15.10.2017 року оформлено лист № К-399/04/20-2017 від 08.11.2017р. за підписом заступника начальника Головного управління національної поліції в Сумській області Бабича В.Г. У листі зазначено, що водії транспортних засобів, зупинених 15.07.2017р. ОСОБА_7 з заявами про порушення їх прав не звертались та особисті соціальні-економічні, політичні та особисті права, законні інтереси під час зупинки транспортних засобів з боку ОСОБА_7 не порушувались.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вказаний лист не містить мотивів відмови в задоволенні вимог, викладених в заяві, тим самим порушив право ОСОБА_3 на доступ до інформації. З листа відповідача не можливо визначити, які саме заходи проводились щодо перевірки вимог позивача. Надані заявником апеляційної скарги матеріали проведення перевірки щодо зупинки автотранспортних засобів не містить достатніх підстав для відмови у розгляді заяви №497.

У зв'язку з чим колегія суддів вважає вірним і обґрунтованим висновок суду першої інстанції стосовно того, що відповідачем в порушення норм чинного законодавства не були вжитті заходи щодо належного розгляду звернення позивача - скарги від 15.10.2017 року, чим, допущено протиправну бездіяльність щодо належного розгляду звернення позивача.

Доводи апеляційної скарги вищезазначених висновків суду першої інстанції не спростовують у зв'язку з чим колегією суддів відхиляються.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції повно та всебічно з'ясовано обставини в адміністративній справі, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального при дотриманні норм процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргою Головного управління Національної поліції в Сумській області залишити без задоволення .

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27.12.2017 по справі № 818/1799/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

.

Головуючий суддя О.І. СіренкоСудді О.А. Спаскін Л.В. Любчич Повний текст постанови складений та підписаний: 21.05.2018.