Постанова № 74098412, 15.05.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2018 р. м. Одеса Справа № 815/4960/17

Категорія: 5.6 Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю. В.

Час і місце ухвалення: м. Одеса

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Лук'янчук О.В.

суддів - Бітова А. І.

- Ступакової І. Г.

при секретарі - Черкасовій Є.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Теплодарської міської ради Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року по справі за адміністративним позовом Заступника керівника Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області до Теплодарської міської ради Одеської області, 3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ТОВ "Теплодаренерго" про визнання протиправним та скасування п.п.2 п.1 рішення "Про фінансову підтримку юридичним особам, які надають житлово-комунальні послуги для населення м.Теплодар" №5-VІІ від 12.11.2015р. в частині надання фінансової підтримки ТОВ "Теплодаренерго" у сумі 924787,28грн., -

В С Т А Н О В И Л А :

Заступник керівника Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області звернувся до суду з адміністративним позовом до Теплодарської міської ради Одеської області, 3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ТОВ "Теплодаренерго" у якому просить визнати протиправним та скасувати п.п.2 п.1 Рішення Теплодарської міської ради Одеської області "Про фінансову підтримку юридичним особам, які надають житлово-комунальні послуги для населення м.Теплодар" №5-VІІ від 12.11.2015р. в частині надання фінансової підтримки ТОВ "Теплодаренерго" у сумі 924787,28грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року адміністративний позов Заступника керівника Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області до Теплодарської міської ради Одеської області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплодаренерго" про визнання протиправним та скасування п.п.2 п.1 Рішення "Про фінансову підтримку юридичним особам, які надають житлово-комунальні послуги для населення м. Теплодар" №5-VІІ від 12.11.2015р. в частині надання фінансової підтримки ТОВ "Теплодаренерго" у сумі 924787,28грн., задоволено.

В апеляційній скарзі Теплодарської міської ради Одеської області, ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що Іллічівською місцевою прокуратурою Одеської області пропущено строк звернення до суду відповідно до ст. 99 КАС України ( в редакції яка діяла на час виникнення спірних правовідносин). Також зазначається, що рада мала повноваження приймати оскаржуване рішення, оскільки жодний нормативний акт не містить заборони органам місцевого самоврядування надавати фінансову підтримку житлово-комунальному господарству, крім того оскаржуване рішення прийнято на підставі міської програми реформування розвитку житлово-комунального господарства м. Теплодар на 2015-2017 роки.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи та їх представників, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно п.п.2 п.1 рішення Теплодарської міської ради Одеської області "Про фінансову підтримку юридичним особам, які надають житлово-комунальні послуги для населення м.Теплодар" №5-VІІ від 12.11.2015р. ТОВ "Теплодаренерго" надано фінансову підтримку у сумі 924787,28грн. на виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 14.05.2015року по справі №916/568/15, постанови Вищого господарського суду України від 06.04.2015року по справі №916/3895/14 про стягнення коштів на користь ПАТ "НАК" Нафтагаз України".

Так, рішенням Господарського суду Одеської області від 01.04.2015р., залишеного без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.05.2015 року по справі №916/568/15 задоволено частково позов НАК "Нафтогаз України", присуджено до стягнення з ТОВ "Теплодаренерго" на користь НАК "Нафтогаз України" пеню у розмірі 24797грн. 19коп., 3% річних у сумі 4959грн. 47коп., інфляційні втрати у сумі 3949грн. 61коп., штраф у сумі 58468грн., та 1849грн. 06коп. судового збору. У задоволенні решті позовних вимог відмовлено.

Судом з'ясовано, що у постанові Одеського апеляційного господарського суду від 14.05.2015року по справі №916/568/15, та у постанові Вищого господарського суду України від 06.04.2015р. у справі №916/3895/14, надавалась оцінка правовідносинам між НАК "Нафтогаз України" та ТОВ "Теплодаренерго", котрі виникли в межах виконання Договору купівлі-продажу природного газу №12/1068-ТЕ-23 від 18 жовтня 2012року.

Між тим, судом встановлено, що вищеозначені судові рішення жодним чином не впливають на права, свободи, та охоронювані законом інтереси Теплодарської міської ради Одеської області, оскільки суто стосуються виконання умов Договору купівлі-продажу природного газу №12/1068-ТЕ-23 від 18 жовтня 2012 року, укладеного між ПАТ "НАК" Нафтагаз України" та ТОВ "Теплодаренерго".

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що спірне рішення є протиправним, та підлягає скасуванню, оскільки Теплодарська міська рада Одеської області не є засновником ТОВ "Теплодаренерго", та орган місцевого самоврядування не мав законодавчо передбачених підстав на виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 14.05.2015року по справі №916/568/15, постанови Вищого господарського суду України від 06.04.2015року по справі №916/3895/14 надавати фінансову підтримку ТОВ «Теплодаренерго».

Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, та вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону №2147-VIII) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 171 КАС України (яка дублюється з вимогами частини першої статті 107 КАС України в його редакції чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Аналогічні вимоги, щодо строку звернення до суду були закріплені Кодексом адміністративного судочинства України в його редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (стаття 99 КАС України).

При цьому згідно ч. 3 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу стало відомо про оскаржуване рішення під час здійснення нагляду у формі процесуального керівництва досудового розслідування у кримінальному провадженні 42016160000000917 - 04 листопада 2016 року.

Проте, з позовними вимогами про визнання протиправним та скасування п.п.2 п.1 рішення Теплодарської міської ради Одеської області "Про фінансову підтримку юридичним особам, які надають житлово-комунальні послуги для населення м.Теплодар" №5-VІІ від 12.11.2015р. в частині надання фінансової підтримки ТОВ "Теплодаренерго" у сумі 924787,28 грн. позивач звернувся лише 26 вересня 2017 року, тобто із значним пропуском шестимісячного строку, передбаченого ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду) та ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону №2147-VIII).

Твердження позивача, що місцевою прокуратурою пропущено строк звернення до суду з поважних причин, оскільки аналогічний позов перебував на розгляді в суді та в подальшому був залишений без розгляду, колегія суддів вважає помилковими.

Так, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 18.05.2017 року позов Заступника керівника Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області до Теплодарської міської ради Одеської області, 3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ТОВ "Теплодаренерго" про визнання протиправним та скасування п.п.2 п.1 рішення "Про фінансову підтримку юридичним особам, які надають житлово-комунальні послуги для населення м.Теплодар" №5-VІІ від 12.11.2015р. в частині надання фінансової підтримки ТОВ "Теплодаренерго" у сумі 924787,28грн. залишено без розгляду та позивачу надано строк до 26.05.2017 року для усунення недоліків. В подальшому, ухвалою суду від 11.07.2017 року адміністративний позов повернуто позивачу. Іллічівською місцевою прокуратурою зазначена ухвала суду отримана 01.08.2017 року.

Вищевказані ухвали позивачем не оскаржувалися та набрали законної сили.

Проте, як вже зазначалось вище Іллічівською місцевою прокуратурою лише 26 вересня 2017 року до Одеського окружного адміністративного суду адміністративний позов подано повторно.

Однак подачу позову повторно, через 10 місяців після того як Іллічівська місцева прокуратура дізналась про оскаржуване рішення та більш як два місяці після її повернення Одеським окружним адміністративним судом не можна визнати своєчасною та обґрунтованою.

Крім того, колегія суддів зазначає, що зазначений період часу, протягом якого відповідач усував недолік апеляційної скарги, є явно перебільшеним для вчинення такої дії і неспіврозмірним із процесуальним строком, встановленим для подачі позову до суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем пропущено строк звернення до суду, встановлений нормами Кодексу адміністративного судочинства України.

Окремо колегія суддів звертає увагу на те, що встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Згідно ч.ч. 1-2 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що в силу закону, поважними причинами пропуску строку визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Будь-яких доказів того, що у позивача існували дійсно такі обставини, які можна визнати поважними позивачем не надано ані суду першої, ані апеляційної інстанції.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

У відповідності до пп. пп. 1, 3 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно із ч. 1 ст. 319 КАС України, рішення суду першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Враховуючи, що судом першої інстанції порушені норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів, керуючись ч.1 ст. 319 КАС України вважає необхідним, скасовуючи постанову суду першої інстанції, залишити адміністративний позов без розгляду.

Інші доводи викладені апелянтом в апеляційній скарзі щодо суті позовних вимог судом апеляційної інстанції не розглядаються, оскільки адміністративний позов підлягає залишенню без розгляду, так як поданий з пропуском шестимісячного строку, передбаченого ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду) та ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону №2147-VIII).

Керуючись ст.ст. 308, 310, ст. 315, ст. 319, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Теплодарської міської ради Одеської області - задовольнити частково

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року - скасувати.

Адміністративний позов Заступника керівника Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області до Теплодарської міської ради Одеської області, 3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ТОВ "Теплодаренерго" про визнання протиправним та скасування п.п.2 п.1 рішення "Про фінансову підтримку юридичним особам, які надають житлово-комунальні послуги для населення м.Теплодар" №5-VІІ від 12.11.2015р. в частині надання фінансової підтримки ТОВ "Теплодаренерго" у сумі 924787,28грн., - залишити без розгляду.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено та підписано 18 травня 2018 року.

Головуюча суддя: О.В. Лук'янчук

Суддя: А. І. Бітов

Суддя: І. Г. Ступакова