Постанова № 74098403, 15.05.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: С.С. Бойко

15 травня 2018 р. м. ХарківСправа № 816/2311/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Рєзнікової С.С.

суддів: Тацій Л.В. , Бегунца А.О.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

позивача: ОСОБА_1,

представника позивача: ОСОБА_2,

представника відповідача: Вовк Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Держпраці у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.03.2018 по справі № 816/2311/17, ухвалене о 13:10 за адресою вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст рішення складено 16.03.2018р.

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Управління Держпраці у Полтавській області

про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

14.12.2017р., позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі - позивач, ФОП ОСОБА_1) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Полтавській області, в якому просив суд:

- скасувати постанову від 07.12.2017р. № 16-01-258/1007-467 "Про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами".

В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що оскаржувана постанова про накладення штрафу є протиправною, ухваленою з порушенням вимог чинного законодавства та без з'ясування всіх необхідних обставин по справі, тому підлягає скасуванню.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 06.03.2018р. адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову Управління Держпраці у Полтавській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 07.12.2017 № 16-01-258/1007-467.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Полтавській області (код ЄДРПОУ 39777136) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1920,00 (одна тисяча дев'ятсот двадцять гривень).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а також неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи.

14.05.2018р. позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог без змін.

Представник відповідача, в суді апеляційної інстанції, підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.

Позивач та представник позивача наполягали на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції та просили відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та представників сторін по справі, перевіривши рішення суду та доводи апеляційних скарг, дослідивши письмові докази, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 22.11.2017р. заступником начальника Управління Держпраці в Полтавській області видано направлення на проведення інспекційного відвідування на предмет додержання вимог законодавства про працю в діяльності ФОП ОСОБА_1 Таке інспекційне відвідування приписано провести з 23.11.2017 по 24.11.2017 (а.с. 16).

Посадовими особами Управління Держпраці у Полтавській області у період з 23.11.2017р. по 24.11.2017р. проведено позапланову перевірку (інспекційне відвідування) на предмет додержання вимог законодавства з питань праці у діяльності Позивача - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, за результатами якої було складено акт перевірки від 24.11.2017 № 16-01-258/1007 (а.с.17-23).

За висновками акту встановлено порушення ч. 1, 3 ст. 24 Кодексу законів України про працю: порушення встановлено 22.11.2017р. під час підготовки до інспекційного відвідування. Зокрема, в приміщенні у АДРЕСА_2 знаходилася особа чоловічої статті, який здійснював продаж товарів за прилавком.

Крім того у приміщенні у АДРЕСА_1 було виявлено дві особи жіночої статі, одна з яких перебувала за прилавком, інша здійснювала прибирання приміщення. Громадянка, яка перебувала за прилавком (ОСОБА_4) надала пояснення, що вона тимчасово тричі підміняла ОСОБА_1, протягом години прибирала кафе та одного разу обслуговувала знайомого товариша. Також у акті відображено пояснення самого ФОП ОСОБА_1, який заперечував факти перебування з ним у трудових відносинах найманих працівників (а.с.22). Зроблено висновок про те, що ОСОБА_4 перебуває у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_1 Даний акт підписаний ФОП ОСОБА_1 із відміткою про незгоду, викладені факти не відповідають дійсності - згідно запису, та до акту будуть подані заперечення.

На даний акт ФОП ОСОБА_1 подано заперечення, у яких останній про порушення процедури інспекційного відвідування працівниками відповідача та наголошував на відсутності у нього трудових відносин із найманими працівниками (а.с. 25-29).

На ці заперечення надано відповідь, згідно якої зауваження позивача не були прийняті до уваги (а.с.29-30).

Посадовими особами Головного управління ДФС у Полтавській області з 22.11.2017 по 27.11.2017 було проведено фактичну перевірку позивача на предмет додержання вимог законодавства з питань праці у діяльності ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, за результатами якої було складено акт від 27.11.2017 №1565/16-31-13-12-14/НОМЕР_1 (а.с.39-41). Згідно даного акту встановлено факт неоформлення трудових відносин ФОП ОСОБА_1 з гр. ОСОБА_4 Такий висновок, згідно акту, зроблено на підставі пояснення гр. ОСОБА_4, яка повідомила, що вона тимчасово з жовтня 2017 року тричі підміняла ОСОБА_1, обслуговувала відвідувачів. Договору про найму не укладала, заробітної плати не отримувала. (а.с.41)

Крім того, посадовими особами Головного управління ДФС у Полтавській області з 22.11.2017 по 01.12.2017 було проведено фактичну перевірку позивача на предмет додержання вимог законодавства з питань праці у діяльності ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2, за результатами якої було складено акт від 01.12.2017 №1602/16-31-13-12-14/НОМЕР_1 (а.с.42-45). Згідно висновків даного акту, встановлено факт допущення до роботи без оформлення трудових відносин гр. ОСОБА_5 без оформлення трудового договору. Такий висновок обґрунтований тим, що 30.11.2017 під час виходу на проведення фактичної перевірки присутня на місці здійснення розрахунків жінка, яка відмовилася представитися і особу якої пізніше встановлено за допомогою працівників поліції, здійснила розрахункову операцію з продажу пива. Надати пояснення відмовилася. В усній розмові повідомила, що прийшла підмінити ОСОБА_1 на робочому місці (а.с.44).

Так, перевірками встановлено та зафіксовано в актах перевірок використання ФОП ОСОБА_1 праці найманих працівників ОСОБА_4 та ОСОБА_5 без належного оформлення трудових відносин, що є порушенням ст. 24 Кодексу законів про працю України та постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу" від 17.06.2015 №413 щодо допущення працівника до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та не повідомлення територіального органу ДФС про прийняття працівника на роботу.

На підставі інформації, зафіксованій у вищезазначених актах перевірок, та у відповідності до абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, постановою Управління Держпраці у Полтавській області "Про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами" №16-01-258/1007-467 від 07.12.2017 на позивача було накладено штраф у розмірі 192000,00 грн. (а.с. 14-15).

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено належними доказами порушення позивачем вимог статті 24 КЗпП України та наявності підстав для прийняття оскаржуваної постанови Управління Держпраці у Полтавській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 07.12.2017р. №16-01-258/1007-467.

Колегія суддів погоджується з вищевказаними висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 24 КЗпП України, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч. 1 ст. 265 КЗпП України, посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Штрафи, зазначені у ч. 2 цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процедура накладення даного виду адміністративно-господарських санкцій регламентована Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 (надалі - Порядок 509).

Згідно п. 2 Порядку 509, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи можуть бути накладені на підставі: рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації; акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади; акта документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Як свідчать матеріали справи, оскаржувана постанова про накладення штрафу прийнята на підставі акту перевірки як вчиненої працівниками Управління Держпраці в Полтавській області (інспекційне відвідування), так і актів фактичних перевірок, проведених працівниками ГУ ДФС у Полтавській області.

Процедура проведення перевірочної роботи, за наслідками якої може відбуватися накладення даного виду адміністративно-господарських санкцій, регламентована Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 (надалі - Порядок 295).

Відповідно до п. 2 Порядку 295, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, з-поміж іншого, Держпраці та її територіальних органів.

Підстави для проведення заходів державного контролю передбачені пунктом 5 Порядку: Інспекційні відвідування проводяться: 1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; 2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин; 3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту; 4) за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю; 5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю.

Інспекційні відвідування проводяться за інформацією: 1) Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати; ДФС та її територіальних органів про: невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності; факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень; факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом; роботодавців, що мають заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника; 2) Пенсійного фонду України та його територіальних органів про: роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної; роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу; роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків; працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року; роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу Законів про працю України та Закону України "Про відпустки"); роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації; роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів; роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників; за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених в ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю.

Як свідчать матеріали справи, наказ Управління Держпраці в Полтавській області № 44/09 від 22.11.2017, яким прийнято рішення про проведення інспекційного відвідування, з-поміж іншого, ФОП ОСОБА_1, у відповідній частині не посилається на жодну з наведених підстав. Єдине посилання на підставу проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 - у зв'язку з виконанням протоколу зустрічі представників Управління Держпраці у Полтавській області та ГУ ДФС у Полтавській області від 21.11.2017р.

Вказана підстава для проведення інспекційних заходів Порядком 295 не передбачена. Протокол "зустрічі представників Управління Держпраці у Полтавській області та ГУ ДФС у Полтавській області від 21.11.2017" неможливо розцінити як підставу Порядку 295: за інформацією ДФС та її територіальних органів про факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень, оскільки висновки працівників ДФС про такі факти були отримані значно пізніше, вже після проведення відповідачем інспекційного відвідування - тільки у актах фактичних перевірок від 27.11.2017 та 01.12.2017, проведених ГУ ДФС в Полтавській області.

Крім того, Відповідно до п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно пп. 75.1.2. п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Підпунктом 75.1.3. пункту 75.1. статі 75 Податкового кодексу України передбачено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

При цьому, п. 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 встановлено, що Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками можуть бути накладені штрафи на підставі акта документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Однак, органами ДФС було проведено саме фактичні перевірки ФОП ОСОБА_1, на підставі актів яких прийнята спірна постанова, в той час як застосування штрафів за порушення законодавства про працю передбачено виключно на підставі акта документальної виїзної перевірки ДФС.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції стосовно відсутності нормативно передбачених підстав для проведення заходів державного контролю ФОП ОСОБА_1 у даному разі.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України від 05.04.2007 №877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (надалі Закону України №877-V) визначено, що органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов'язані: - повно, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом; - не допускати здійснення заходів державного нагляду (контролю) та інших заходів, що не відповідають або не встановлені цим Законом; - не перешкоджати праву суб'єктів господарювання на будь-який законний захист, у тому числі третіми особами; - дотримуватися встановлених законом принципів, вимог та порядку здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Серед принципів здійснення державного нагляду (контролю) відповідно до ст.3 Закону визначені: - гарантування прав та законних інтересів кожного суб'єкта господарювання; - об'єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю); - здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; - відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю); - презумпції правомірності діяльності суб'єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків суб'єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю).

Вказані вимоги Закону відповідачем не дотримано.

Стосовно доведеності встановленого Управлінням Держпраці в Полтавській області факту трудових відносин між ФОП ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_4, ОСОБА_5, колегія суддів зазначає наступне.

Так, згідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно до ст. 76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даній категорії справ суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно до п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

В обґрунтування доведеності встановленого факту трудових відносин між ФОП ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_4, ОСОБА_5 відповідач зазначає наявність наступних документів: акт інспекційного відвідування Управління Держпраці в Полтавській області від 24.11.2017 № 16-01-258/1007; акти фактичних перевірок, складені працівниками ГУ ДФС в Полтавській області від 27.11.2017 № 1565/16-31-13-12-14/НОМЕР_1 та акт від 01.12.2017 № 1602/16-31-13-12-14/НОМЕР_1 та відібране у ході інспекційного відвідування 23.11.2017 пояснення гр. ОСОБА_7 (а.с. 87).

Однак дослідження цих документів призводить до висновку, що встановлено факт лише перебування у приміщеннях, які орендує ФОП ОСОБА_1 осіб, у тому числі ОСОБА_7, ОСОБА_5; виконання ними якоїсь одиничної дії, пов'язаної з перебуванням у приміщенні кафетерію. Навіть у ході перевірки, ані вказані особи, ані сам ОСОБА_1 не повідомили жодних даних щодо наявності постійних трудових відносин між ними.

В той же час ознаками трудових відносин, є наявність відповідної угоди в тій чи іншій формі, встановлення обов'язків працівників, систематичність виконання обов'язків, систематичний характер оплати встановленого угодою розміру, підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку.

Так, згідно ст.21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Аналіз наведених норм чинного законодавства України вказує на те, що трудовий договір це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється.

В судовому засіданні суду першої інстанції допитано в якості свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, та з наданих пояснень та матеріалів справи судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що факт допущення позивачем до виконання вказаних осіб до трудових обов'язків без оформлення трудових відносин, свого підтвердження не знайшов, доказів на спростування вищевказаних обставин до суду апеляційної інстанції не надано, тому постанова Управління Держпраці у Полтавській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 07.12.2017 №16-01-258/1007-467 в цій частині, є неправомірною та підлягає скасуванню.

Враховуючи, що відповідачем не доведено належними доказами порушення позивачем вимог статті 24 КЗпП України, а отже і наявності підстав, передбачених абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, для прийняття оскаржуваної постанови Управління Держпраці у Полтавській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 07.12.2017 №16-01-258/1007-467, судом першої інстанції правомірно постановлено, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції від 06.03.2018р. відповідає вимогам ст. 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційних скарг, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Держпраці у Полтавській області залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.03.2018 по справі № 816/2311/17 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

.

Головуючий суддя (підпис)С.С. РезніковаСудді(підпис) (підпис) Л.В. Тацій А.О. Бегунц Повний текст постанови складено 21.05.2018.