Постанова № 74098399, 18.05.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/2509/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Григорова А.М.

суддів: Тацій Л.В. , Подобайло З.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду, м. Харків, від 05.04.2018, суддя Бадюков Ю.В., , повний текст складено 05.04.18 по справі № 820/2509/18

за позовом ОСОБА_2

до Національного агентства з питань запобігання корупції

про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій та зобов'язання утриматися від певних дій,

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_2 з адміністративним позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Національного агентства з питань запобігання корупції №№ 384,385 "Про результати повної перевірки декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 та 2016 роки, подані ОСОБА_2, слідчим слідчого управління Головного управління Національної поліції в Харківській області" від 7 березня 2018 року.

- визнати дії співробітників Національного агентства з питань запобігання корупції, які склали та підписали рішення №№ 384,385 "Про результати повної перевірки декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 та 2016 роки, подані ОСОБА_2, слідчим слідчого управління Головного управління Національної поліції в Харківській області" від 7 березня 2018 року протиправними та зобов'язати утриматися від подальших дій, спрямованих на притягнення до відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05.04.2018р. адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Національного агентства з питань запобігання корупції про оскарження рішень - передано на розгляду до Московського районного суду м. Харкова.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, в якій зазначає, що вказана ухвала прийнята з істотними порушеннями норм матеріального та процесуального у права та підлягає скасуванню у повному обсязі. Зазначає, що при винесені ухвали в описовій частині суддя, посилаючись на статті КУпАП та на п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України визначив територіальну юрисдикцію ( підсудність) адміністративної справи за позовною заявою місцевому загальному суду. Однак, у позовній заяві оскаржуються Рішення НАЗК, як індивідуальні акти суб'єкта владних повноважень, прийняті на виконання владних управлінських функцій, які стосуються моїх прав та інтересів, відповідно до визначення терміну п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України, які і є предметом спору. Також зазначає, що в резолютивній частині оскаржуваного рішення зазначено: "В діях суб'єкта вбачаються ознаки правопорушення передбачено ст. 172-6 КУпАП", однак не має жодних висновків щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності та складання відповідних процесуальних документів, передбачених КУпАП. У зв'язку з недопущенням подальшого порушення прав позивача, дотримуючись вимог ст.ст. 5, 20, 25 КАС України позивачка звернулась з позовом до Харківського окружного адміністративного суду щодо визнання протиправним та скасування індивідуальних актів, визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій. Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що суддею Харківського окружного адміністративного суду при постановлені ухвали від 05.04.2018 по адміністративній справі № 820/2509/18 порушені норми матеріального та процесуального права, відповідно до вимог ст. 317 КАС України, що є підставами для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення. На підставі викладеного просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 05.04.2018 по адміністративній справі № 820/2509/18 про передачу адміністративної справи та ухвалити нове рішення про направлення вказаної справи до Харківського окружного адміністративного суду для розгляду.

Також позивачка просить розгляд справи провести за її участю.

Відповідно до ч. 2 ст. 312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 5-7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Враховуючи вищенаведене, ч. 2 ст. 312 КАС України колегія суддів приходить до висновку, що клопотання позивачки про розгляд справи за її участю не підлягає.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі ч. 2 ст. 312 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Передаючи справу на розгляд до Московського районного суду м. Харкова суд першої інстанції виходив з того, що зі змісту позовної заяви судом встановлено, що позивачем оскаржується рішення №385 від 07.03.2018 року, яким встановлено ознаки правопорушення передбаченого статтею 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України суд першої інстанції прийшов до висновку, що зазначена справа не підсудна Харківському окружному адміністративному суду, а підсудна місцевому загальному суду за місцем проживання позивача, як адміністративному суду, так як адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Колегія суддів не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції про передачу справи на розгляд до Московського районного суду м. Харкова, виходить з наступного.

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції ОСОБА_2 подано позовну заяву до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправними та скасувати рішення Національного агентства з питань запобігання корупції №№ 384,385 "Про результати повної перевірки декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 та 2016 роки, подані ОСОБА_2, слідчим слідчого управління Головного управління Національної поліції в Харківській області" від 7 березня 2018 року та визнання дії співробітників Національного агентства з питань запобігання корупції, які склали та підписали рішення №№ 384,385 "Про результати повної перевірки декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 та 2016 роки, подані ОСОБА_2, слідчим слідчого управління Головного управління Національної поліції в Харківській області" від 7 березня 2018 року.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:

1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;

2) адміністративні справи, пов'язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо:

оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій; уточнення списку виборців; оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум; оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб;

3) адміністративні справи, пов'язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо: примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства; примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті.

Відповідно до ч.2 ст.20 КАС України окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що правила підсудності у своїй сукупності складають алгоритм визначення компетентного суду для розгляду і вирішення конкретної адміністративної справи.

Відповідно до норм чинного законодавства підсудність поділяється на інстанційну (функціональну), предметну і територіальну.

Призначення предметної підсудності полягає в тому, щоб розподілити всю сукупність адміністративних справ між окремими ланками судової системи, тобто така підсудність розмежовує судову компетенцію по вертикалі.

В даному випадку, предметна підсудність є імперативною, оскільки відповідно до норм адміністративного судочинства, зокрема ст. 19 КАС України, визначено лише один суд, який уповноважений розглядати дану справу - окружний адміністративний суд.

Так, окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно ст. 4 Закону України «Про запобігання корупції», Національне агентство з питань запобігання корупції є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.

Колегія суддів зазначає, що владну управлінську функцію необхідно розуміти як діяльність усіх суб'єктів владних повноважень з виконання покладених на них Конституцією чи законами України завдань.

Таким чином, визначальною ознакою суб'єкта владних повноважень є виконання ним владних управлінських функцій. Надання правового захисту у порядку адміністративного судочинства правам, свободам, інтересам, що порушені суб'єктом владних повноважень, не пов'язується з обов'язковим віднесенням такого суб'єкта до системи органів державної влади або місцевого самоврядування та не ставиться у залежність від наявності або відсутності у такого суб'єкта владних повноважень статусу юридичної особи.

Колегія суддів зазначає, що у даній справі спір виник між фізичною особою з одного боку і центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом з іншого боку.

Враховуючи вищенаведене, те що зазначений спір виник із публічно-правових відносин у яких відповідач є суб'єктом владних повноважень. Зазначений спір згідно з вимогами ст.19 Кодексу адміністративного судочинства України належить до компетенції адміністративних судів та має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Щодо посилань суду першої інстанції на те, що оскільки позивачем оскаржується рішення №385 від 07.03.2018 року, яким встановлено ознаки правопорушення передбаченого статтею 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС зазначена справа не підсудна Харківському окружному адміністративному суду, колегія суддів зазначає наступне.

В позовній заяві позичем оскаржуються Рішення НАЗК, як індивідуальні акти суб'єкта владних повноважень, прийняті на виконання владних управлінських функцій, які стосуються прав та інтересів позивача, відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України.

При цьому, колегія суддів зазначає, що жодних висновків щодо притягнення позивачки до адміністративної відповідальності та складання відповідних процесуальних документів, передбачених КУпАП матеріали справи не містять.

Таким чином посилання суду першої інстанції на ст. 172-6 КУпАП є помилковими.

Приймаючи рішення суд першої інстанції не врахував, що з оскаржуваних позивачем рішень Національного агентства з питань запобігання корупції № 384,385 "Про результати повної перевірки декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 та 2016 роки, подані ОСОБА_2, слідчим слідчого управління Головного управління Національної поліції в Харківській області" від 7 березня 2018 року, не вбачається, що воно безпосередньо стосується притягнення позивачки до адміністративної відповідальності. В оскаржуваних рішеннях констатується факт того, що державний орган вважає, що в діях позивачки наявні ознаки адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону України " Про запобігання корупції" у разі виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, уповноважені особи Національного агентства складають протокол про таке правопорушення, який направляється до суду згідно з рішенням Національного агентства. У разі виявлення ознак іншого корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, Національне агентство затверджує обґрунтований висновок та надсилає його іншим спеціально уповноваженим суб'єктам у сфері протидії корупції. Висновок Національного агентства є обов'язковим для розгляду, про результати якого воно повідомляється не пізніше п'яти днів після отримання повідомлення про вчинене правопорушення.

Колегія суддів зазначає, що оскаржувані рішення не містять вирішення питання щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення та направлення відповідних матеріалів до суду в відповідності до норм Закону України " Про запобігання корупції".

Враховуючи наведене, висновки суду першої інстанції не можна вважати обґрунтованими.

Суд першої інстанції у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин справи не надав оцінку зазначеним обставинам, внаслідок чого прийняв передчасне рішення про передаючу справи на розгляд до Московського районного суду м. Харкова без з`ясування всіх обставин щодо строку оскарження прийняв рішення.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

З урахуванням вищенаведеного, матеріали справи ухвалою апеляційного суду, підлягають поверненню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 05.04.2018 по справі № 820/2509/18 скасувати

Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя (підпис)А.М. Григоров Судді(підпис) (підпис) Л.В. Тацій З.Г. Подобайло