Ухвала суду № 74097479, 21.05.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2018 р.м. ОдесаСправа № 821/1836/17

Категорія: 6.3 Головуючий в 1 інстанції: Ковбій О.В. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Домусчі С.Д.,

- Кравець О.О.,

за участю: секретар судового засідання - Ніцевич О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгросолід Інтернешнл» про залишення без руху апеляційної скарги Сільськогосподарського приватного акціонерного товариства «Водолій» на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгросолід Інтернешнл» до Державного реєстратора відділу реєстрації Новокаховської міської ради Херсонської області Кобіцької Інни Сергіївни, Державного реєстратора з питань реєстрації речових прав на нерухоме майно Відділу реєстрації Новокаховської міської ради Херсонської області Соценко Катерини Олександрівни, за участю третьої особи: Сільськогосподарського приватного акціонерного товариства «Водолій», третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76, ОСОБА_77, ОСОБА_78, ОСОБА_79, ОСОБА_80, ОСОБА_81, ОСОБА_82, ОСОБА_83, ОСОБА_84, ОСОБА_85, ОСОБА_86, ОСОБА_87, ОСОБА_80, ОСОБА_88, ОСОБА_89, ОСОБА_90, ОСОБА_91, ОСОБА_92, ОСОБА_93, ОСОБА_94, ОСОБА_95, ОСОБА_96, ОСОБА_97, ОСОБА_98, ОСОБА_99, ОСОБА_100, ОСОБА_101, ОСОБА_102, ОСОБА_103, ОСОБА_104, ОСОБА_105, ОСОБА_106, ОСОБА_107, ОСОБА_108, ОСОБА_109, ОСОБА_110, ОСОБА_111, ОСОБА_112, ОСОБА_113, ОСОБА_114, ОСОБА_115, ОСОБА_116, ОСОБА_117, ОСОБА_118, ОСОБА_119, ОСОБА_120, ОСОБА_121, ОСОБА_122, ОСОБА_123, ОСОБА_124, ОСОБА_125, ОСОБА_126, ОСОБА_127, ОСОБА_128, ОСОБА_129, ОСОБА_130, ОСОБА_131, ОСОБА_132, ОСОБА_133, ОСОБА_134, ОСОБА_135, ОСОБА_136, ОСОБА_137, ОСОБА_138, ОСОБА_139, ОСОБА_140, ОСОБА_141, ОСОБА_142, ОСОБА_143, ОСОБА_144, ОСОБА_145, про визнання дій протиправними, скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Одеського апеляційного адміністративного суду перебуває справа за апеляційною скаргою Сільськогосподарського приватного акціонерного товариства «Водолій» на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року у справі № 821/1836/17.

Під час апеляційного розгляду вказаної справи 21.05.2018 року через канцелярію суду представником позивача було подано заяву про залишення без руху апеляційної скарги Сільськогосподарського приватного акціонерного товариства «Водолій» на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року посилаючись на недоплату апелянтом судового збору за подання такої скарги.

В судовому засіданні 21.05.2018 року представник позивача та третіх осіб підтримала подану заяву.

Представники третьої особи Сільськогосподарського приватного акціонерного товариства «Водолій», відповідачі та їх представник заперечували проти задоволення поданої заяви.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, доводи заяви про залишення апеляційної скарги без руху, приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на викладене.

Звертаючись із заявою про залишення апеляційної скарги Сільськогосподарського приватного акціонерного товариства «Водолій» без руху під час судового засідання суду апеляційної інстанції щодо розгляду такої скарги заявником жодним чином нормативно необґрунтовано подану заяву, заявником не вказано якими вимогами КАС України передбачено можливість подання такої заяви. В поданій заяві заявник лише вказує на положення ст. 298 КАС України, проте наведені положення КАС України не містять жодних положень щодо можливості заявлення стороною у справі в судовому засіданні суду апеляційної інстанції клопотання про залишення апеляційної скарги без руху.

Більш того, колегія суддів наголошує, що заявлену Сільськогосподарським приватним акціонерним товариством «Водолій» апеляційну скаргу на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року судом апеляційної інстанції перевірялось на відповідність вимогам ст. 296 КАС України при вирішенні питання щодо відкриття апеляційного провадження за такою скаргою та заявлену апеляційну скаргу залишалось без руху з метою представлення доказів щодо сплати судового збору у розмірі згідно вимог КАС України, Закону України «Про судовий збір».

Так, згідно пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI, у редакції станом на момент подання апеляційної скарги, визначено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно вимог ч. 4 ст. 6 вказаного Закону якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Тобто, при вирішенні питання щодо розміру судового збору, який необхідно сплатити при поданні апеляційної скарги, підлягає встановленню обставини щодо розміру судового збору, що підлягав сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, а також встановити, які саме вимоги задоволені судом першої інстанції та оскаржуються.

При цьому, слід звернути увагу, що підлягає визначенню розмір судового збору, що підлягав сплаті при поданні позовної заяви, а не реально був сплачений, оскільки положення Закону України «Про судовий збір» містять так само поняття помилково сплаченого судового збору, а також згідно вимог КАС України суд апеляційної інстанції при вирішенні апеляційної скарги, в тому числі, перевіряє правильність здійснення судом першої інстанції розподілу судових витрат.

За правилами пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI, у редакції станом на момент подання позову, ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, згідно вимог абз. 2 ч. 3 ст. 6 вказаного Закону у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до частини четвертої статті 105 КАС України, у редакції станом на момент подання позову, адміністративний позов може містити вимоги про: 1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; 2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; 5) виконання зупиненої чи невчиненої дії; 6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

Згідно з частиною п'ятою цієї статті адміністративний позов суб'єкта владних повноважень може містити інші вимоги у випадках, встановлених законом.

Отже, частини четверта та п'ята статті 105 КАС України (у редакції станом на момент подання позову) містять формулювання позовних вимог, що може використати позивач, звертаючись до суду про захист прав, свобод чи інтересів, які він вважає порушеними. Перелік позовних вимог не є вичерпним.

Стаття 162 КАС України (у редакції станом на момент подання позову) визначає, які рішення суд може прийняти, вирішуючи такі вимоги.

Частиною другою статті 162 КАС України (у редакції станом на момент подання позову) встановлено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача коштів; 5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Суд за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень може прийняти іншу постанову у випадках, встановлених законом.

Як вимагають положення пункту 1 частини другої статті 162 КАС України (у редакції станом на момент подання позову) вирішуючи справу, суд повинен визначитися щодо правомірності чи неправомірності оскаржуваного акта, дії чи бездіяльності та встановити правові наслідки протиправності акта. Такими наслідками згідно з вказаним положенням є скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень. При цьому вимога про визнання рішення протиправним може бути окремим способом захисту порушеного права.

Таким чином, перевіряючи правильність сплати позивачем судового збору та визначаючи кількість вимог немайнового характеру, звернених до суду, необхідно враховувати, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

Наведена позиція викладена в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 року «Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» та у рішеннях Верховного Суду України, зокрема, у справі № П/800/559/16 від 14.03.2017 року.

Позивачем були заявлені та задоволені судом першої інстанції вимоги про визнання протиправними та скасування 35 рішень державних реєстраторів про скасування державної реєстрації, а також про відновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, що скасовані оскаржуваними рішеннями.

Таким чином, позивачем заявлені та задоволені судом першої інстанції 35 вимог немайнового характеру, оскільки вимоги про скасування рішень державного реєстратора про скасування державної реєстрації та відновлення в реєстрі рішень, що скасовані оскаржуваними рішеннями, є однією вимогою.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» від 21.12.2016 року № 1801-VIII установлено у 2017 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2017 року - 1544 гривні, з 1 травня - 1624 гривні, з 1 грудня - 1700 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: працездатних осіб: з 1 січня 2017 року - 1600 гривень.

З огляду на викладене, при подачі апеляційної скарги апелянтом повинен бути доданий документ про сплату судового збору у розмірі 84000 грн. (150 х ((1600 грн. х 35) = 56000 грн.)/100).

Судом апеляційної інстанції залишалась подана апеляційна скарга без руху для сплати наведеної суми судового збору та зазначена сума судового збору сплачена апелянтом у повному обсязі.

Ухвала суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху та про відкриття апеляційного провадження оскарженню не підлягає.

Таким чином, доводи заявника щодо недоплати апелянтом судового збору спростовуються матеріалами справи та суперечать наведеним положенням Закону України «Про судовий збір» і практиці Верховного Суду України, вимоги поданої заяви не засновані на положенням КАС України, а тому підстави для задоволення поданої заяви відсутні.

Керуючись ст.ст. 241, 243, 248, 321, 325, 328 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгросолід Інтернешнл» про залишення без руху апеляційної скарги Сільськогосподарського приватного акціонерного товариства «Водолій» на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року у справі № 821/1836/17 - відмовити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: М.П. Коваль

Суддя: С.Д. Домусчі

Суддя: О.О. Кравець