Постанова № 74097028, 21.05.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2018 р. м. ХарківСправа № 529/138/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Тацій Л.В.

суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Ткаченка А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Диканського районного суду Полтавської області від 13.03.2018р., суддя Гвоздик А.Є., смт. Диканька, Полтавська область, повний текст складено 13.03.2018 р. по справі № 529/138/18

за позовом ОСОБА_1

до Державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Капустян Володимира Леонідовича, третя особа: Державна екологічна інспекція у Полтавській області

про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері охорони навколишнього природного середовища, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_3, звернувся до Диканського районного суду Полтавської області із адміністративним позовом до Державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Капустян Володимира Леонідовича, третя особа: Державна екологічна інспекція у Полтавській області, в якому просив постанову відповідача № 07-24-03 по справі про адміністративне правопорушення від 13.12.2008 року про накладення на нього адміністративного стягнення по ст. 188-5 КУпАП у розмірі 272 грн. визнати незаконною та скасувати.

Рішенням Диканського районного суду Полтавської області від 13.03.2018р. по справі № 529/138/18 позов залишено без задоволення.

Не погодившись з вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що судом першої інстанції при ухваленні рішення порушені норми матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти постанову про задоволення позову.

В доводах апеляційної скарги позивач також вказує на те, що оскаржувана постанова складена з порушенням ст. 268 КУпАП, що полягає у позбавленні його права на правову допомогу, надавати пояснення, подавати докази та заявляти клопотання. Зазначив також, що адміністративного правопорушення не вчиняв, оскільки ні за потужністю теплових котлів, ні за їх цільовим призначенням, а також за кількістю шкідливих викидів в атмосферне повітря, перевірені у ДП «Диканське ДЛМГ» стаціонарні побутові котли не підпадають під регулювання, визначене вимогами ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».

В судовому засіданні представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав.

Інші учасники справи в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника позивача, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач, ОСОБА_1, є мисливствознавцем І-ї категорії ДП "Диканське досвідне лісомисливське господарство" та відповідальною особою за охорону навколишнього природного середовища та нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно з постановою № 07-24-03 від 05. 02. 2018 року ОСОБА_1 допустив невиконання приписів посадових осіб органів, які здійснюють контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, а саме пункту 3 припису від 27. 10. 2017 року № 07-23/21, щодо одержання дозволу на відходи, тим самим порушив вимоги ст. ст. 20-2, 68 ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 11 ЗУ "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" і скоїв адміністративне правопорушення передбачене статтею 188-5 КУпАП. І за що на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 272 грн.

Позивач, не погодившись із постановою, оскаржив її до суду, вказуючи на те, що він, не здійснював адміністративне правопорушення. Вважає постанову незаконною та необґрунтованою, такою, що суперечить нормам діючого законодавства та порушує його права, а тому підлягає скасуванню.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що висновок про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення здійснено на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, а відповідальність за ст. 185-5 КУпАП застосована правомірно.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.2 ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно ч. 1 ст. 242-1 КУпАП, до компетенції органів виконавчої влади у галузі екології та природних ресурсів України віднесено розгляд справ про адміністративні правопорушення, у тому числі і за ст. 188-5 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє середовище, як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовуванні в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

За правилами п.п. а), е) ч. 1 ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить: організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства в тому числі, про охорону атмосферного повітря; надання обов'язкових до виконання приписів щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань, що належать до його компетенції, та здійснення контролю за їх виконанням.

У відповідності до п.4.3. Положення про державну екологічну інспекцію в АРК, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Наказом Міністерства Екології та природних ресурсів України від 04. 11. 2011 № 429 Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань складає протоколи про адміністративні правопорушення та розглядає справи про адміністративні правопорушення, накладає адміністративні стягнення у випадках, передбачених законом.

Згідно п. 6 Положення Держекоінспекція має право проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції, видавати за їх результатами обов'язкові для виконання приписи, розпорядження, та у відповідності до п. 6.17, має право вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.

Відповідно до вимог до п. 3 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) господарської діяльності» №877-V планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб'єкта господарювання, встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку.

З матеріалів справи судом встановлено, що Державною екологічною інспекцією у Полтавській області, з метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ДП "Диканське досвідне лісомисливське господарство", проведеної в період з 09. 10. 2017 року по 23. 10. 2017 року відповідачем по справі - державним інспектором Капустяном В. Л., складено припис із зазначенням його змісту, строку виконання та обґрунтування застосування.

У відповідності до частини 7 статті 7 Закону України "Про основні засади нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" у разі необхідності вжиття заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Згідно зі ст. 8 вказаного закону, припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

У зв'язку з цим, за результатами вказаної перевірки видано припис №07-23/21 від 27. 10. 2017 року, який у вказаний строк не виконано.

Колегія суддів звертає увагу на те, що позивачем обов'язковий для виконання припис ані виконано, ані оскарженого, проти чого він не заперечує, як у доводах адміністративного позову, так і у доводах апеляційної скарги.

Відповідно до частини дев'ятої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» невиконання приписів, розпоряджень та інших розпорядчих документів органу державного нагляду (контролю) тягне за собою застосування штрафних санкцій до суб'єкта господарювання згідно із законом.

Також, відповідно до ч. 5 ст. 11 ЗУ "Про охорону атмосферного повітря" викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Відповідно до ч. 3 Положення про Державну екологічну інспекцію в автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 11.08.2017 року № 312 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04.09.2017 року № 11.08.2017 № 1080/30948, Держекоінспекція проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов'язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням, здійснює лабораторні вимірювання (випробування).

Станом на 02.01.2018 року пункт 3 Припису державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Полтавській області - Капустян В. Л. виконаний не був, прохання про відтермінування чи скасування вказаного пункту до державного інспектора не надходило.

Статтею 188 - 5 КУпАП передбачено, що невиконання законних розпоряджень чи приписів посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної безпеки або охорону природних ресурсів. Невиконання законних розпоряджень чи приписів, інших законних вимог посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної безпеки або охорону природних ресурсів, ненадання їм необхідної інформації або надання неправдивої інформації, вчинення інших перешкод для виконання покладених на них обов'язків - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від дев'яти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'ятнадцяти до сорока п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, не спростовано позивачем, що ним не виконано обов'язковий для виконання припис, тобто наявний об'єкт правопорушення та позивач є суб'єктом правопорушення, передбаченого ст. 188-5 КУпАП.

З приводу доводів апеляційної скарги про порушення ст. 268 КУпАП при розгляді справи відповідачем, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

З матеріалів справи встановлено, що розгляд справи проведено за участі позивача, ОСОБА_1 не надав суду жодного доказу подання ним будь-яких клопотань, не навів конкретного переліку клопотань, інших заяв, які ним заявлені та не розглянуті або відхилені відповідачем. Окрім того, підписи у протоколі та постанові свідчать про те, що позивач ознайомлений та йому роз'яснено права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України.

Щодо доводів представника позивача в судовому засіданні, що припис виконано шляхом направлення листа третій особі, колегія суддів зазначає наступне.

Даний лист не є підтвердженням виконання припису, а є незгодою позивача з даним приписом.

Колегія суддів зазначає, що достатньою та необхідною правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях (бездіяльності) відповідного складу правопорушення, що повинно підтверджуватися належними і допустимими доказами.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем доведено правомірність прийнятого рішення. Сам факт невиконання припису, а отже вчинення правопорушення не заперечується і позивачем, доводи адміністративного позову та апеляційної скарги зводяться до непогодження із приписом, який не виконано та не оскаржено позивачем.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ч.1 ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 246, 250, 308, 310, п. 1 ч.1 ст. 315, 316, 321, 322, 325, 326, 328 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Диканського районного суду Полтавської області від 13.03.2018р. по справі № 529/138/18- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає згідно вимог ст. 272 КАС України.

Головуючий суддя Л.В. ТаційСудді А.М. Григоров З.Г. Подобайло Повний текст постанови складено 21.05.2018.