Постанова № 74096946, 15.05.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2018 р. м. ХарківСправа № 818/1799/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Сіренко О.І.

суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Сумській області на додаткове рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15.01.2018, суддя О.А. Прилипчук, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, повний текст складено 19.01.18 по справі № 818/1799/17

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Сумській області , Заступника начальника Головного управління Національної поліції в Сумській області Бабича Володимира Григоровича

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовною заявою до Заступника начальника Головного управління Національної поліції в Сумській області Бабича Володимира Григоровича, Головного управління Національної поліції в Сумській області, в якій просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання інформації за заявою №497 та зобов'язання вчинити дії, а саме: повторно розглянути зазначену заяву.

27 грудня 2017 року рішенням Сумського окружного адміністративного суду задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Заступника начальника Головного управління Національної поліції в Сумській області Бабича Володимира Григоровича, Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії. Визнано протиправною бездіяльність заступника начальника Головного управління Національної поліції в Сумській області Бабича Володимира Григоровича щодо ненадання інформації на заяву ОСОБА_1 №497. Зобов'язано заступника начальника Головного управління Національної поліції в Сумській області Бабича Володимира Григоровича повторно розглянути заяву №497 ОСОБА_1.

02 січня 20108 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення по даній справі, в якому просив вирішити питання про відшкодування йому судових витрат, а саме витрат, пов'язаних із прибуттям до суду, добових витрат та компенсації за втрачений заробіток та відрив від звичайних занять. Із урахуванням поданого 15.01.2018 у судовому засіданні клопотання про уточнення вимог, позивач просить відшкодувати йому судові витрати у загальному розмірі 782, 75 грн., у тому числі: витрати, пов'язані з переїздом на судові засідання з с. Будилка до м. Суми і у зворотному напрямку - 208, 75 грн.; добові витрати - 180, 00 грн. та компенсацію за втрачений заробіток та відрив від звичайних занять - 394, 00 грн.

15 січня 2018 року рішенням Сумського окружного адміністративного суду частково задоволено заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Заступника начальника Головного управління Національної поліції в Сумській області Бабича В.Г., Головного управління національної поліції в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління національної поліції в Сумській області судові витрати у розмірі 602 (шістсот дві) грн. 75 коп. У задоволенні інших вимог - відмовлено.

В апеляційній скарзі представник Головного управління Національної поліції в Сумській області зазначає, що приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи.

В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.

Згідно частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

На підставі частини 4 статті 229 цього ж Кодексу фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось у зв'язку із неявкою сторін.

Колегія суддів вислухавши суддю доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що вказаною статтею передбачено можливість ухвалення у справі додаткового судового рішення з метою усунення такого недоліку, як неповнота судового рішення, тобто невирішеність якихось питань, які необхідно було вирішити.

Додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними вимоги учасника справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

За приписами п. 2 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду;

3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

В силу положень ч.1 ст.135 КАС України витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони.

Частиною другою вказаної норми процесуального закону передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, та її законному представнику сплачується іншою стороною компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно до розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно до розміру мінімальної заробітної плати.

Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх законних представників, що пов'язані із прибуттям до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Отже, вказана стаття визначає порядок несення судових витрат сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду. Її положення спрямовані на компенсацію стороні, яка виграє справу, витрат на прибуття до суду, з іншого боку, вони запобігають завищенню витрат сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду.

Водночас, колегія суддів звертає увагу на те, що розмір витрат визначається вартістю квитків на залізничний, автомобільний, водний, повітряний транспорт або ж підтвердженою вартістю пального, необхідного для переїзду до суду власним автотранспортом.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо не віднесення до судових витрат добових та відшкодування судових витрат, понесених позивачем у зв'язку з прибуттям до суду та компенсації за відрив від звичайних занять за дні судових засідань під час розгляду даної справи.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 понесено витрати, які пов'язані з прибуттям до суду на загальну суму 208, 75 рн. На підтвердження вказаного факту, позивачем надано наступні документи: квиток на автобус ААВЖ № 488001 від 20.12.2017 на суму 40,00 грн. (маршрут Будилка - Суми), квиток № 3996536 П від 20.12.2018 на суму 38,13 грн. (маршрут Суми - Лебедин), квиток на проїзд в міському автобусі Серія САВЗ 12 № 010041, квиток № 602167804 П від 27.12.2017 на суму 46, 16 грн. (маршрут Суми - Будилка), квиток № 81018524 П від 27.12.2017 на суму 38,73 грн. (маршрут Лебедин-Суми), квиток № 6015882 від 15.01.2018 на суму 38,73 грн. (маршрут Лебедин - Суми), квиток на проїзд у міському автобусі ВВВИ № 618759 на суму 4,00 грн., а всього на загальну суму 208,75 грн. (40,00грн.+3,00грн.+38,13грн.+38,73грн.+46,16 грн.+38,73 грн.+4,00 грн.), які підтверджують факт понесення витрат позивача на прибуття до суду 20.12.2017, 27.12.2017 та 15.01.2018 (а.с. 52, 63, 70А).

Як вбачається з матеріалів справи позивач ОСОБА_1 був присутній у судових засіданнях в приміщенні Сумського окружного адміністративного суду під час розгляду даної справи 20.12.2017, 27.12.2017 та 15.01.2018. Колегія суддів погоджується з розрахунком суду першої інстанції щодо компенсації за відрив від звичайних занять за вказані дні на суму 394 грн, а саме:

- за 20.12.2017 (мін. зарплата 3200 грн./22 дні = 160 грн. / 8 = 20 грн./год. х 6 год. (з 13 до 19 год.) = 120 грн.;

- за 27.12.2017 (мін. зарплата 3200 грн./22 дні = 160 грн. / 8 = 20 грн./год. х 6 год. (з 11 до 17 год.) = 120 грн.;

- за 15.01.2018 (мін. зарплата 3723 грн./22 дні = 177 грн. / 8 = 22 грн./год. х 7 год. (з 7 до 14 год.) = 154 грн.), всього у сумі 394, 00 грн.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що добові, відповідно до ст. 132 КАС України не відносяться до витрат, пов'язаних розглядом справи.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано частково задовольнив заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення по справі № 818/1799/17 та стягнув на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління національної поліції в Сумській області судові витрати у розмірі 602 (шістсот дві) грн. 75 коп.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на наведене, апеляційна скарга не підлягає до задоволення, а ухвала суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 315 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Сумській області залишити без задоволення .

Додаткове рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15.01.2018 по справі № 818/1799/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

.

Головуючий суддя О.І. СіренкоСудді Л.В. Любчич О.А. Спаскін Повний текст постанови складений та підписаний: 21.05.2018.