Постанова № 74096658, 15.05.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/6765/17

Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача-головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Потапчука В.О., Семенюка Г.В.,

при секретарі - Ханділян Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 січня 2018 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Дунайська імпортна компанія до Одеської митниці ДФС про скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA500060/2017/000091/2 від 11.07.2017р. та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2017/00802 від 11.07.2017 р, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2017 року ТОВ «Дунайська імпортна компанія» звернулась з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500060/2017/000091/2 від 11.07.2017 року; визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2017/00802 від 11.07.2017 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що 05.07.2017 року між TOB Дунайська імпортна компанія (Покупець за контрактом) та Фірмою FRUTOPOLIS S.A. (Греція) (Продавець за контрактом) було укладено зовнішньоекономічний контракт № 341/17 про поставку товару в асортименті, у кількості й за цінами, зазначеними в Специфікаціях до кожної партії товару (надалі за текстом - Контракт). Згідно п. 4.2 Контракту базисні умови поставки FCA-Скідра (склад постачальника) відповідно до ІНКОТЕРМС 2010 року. Допускаються поставки на інших умовах згідно ІНКОТЕРМС 2010 pоку, які зазначаються в інвойсі на окрему партію товару. Надалі, згідно Контракту на умовах FCA-Скідра (склад постачальника) та інвойсу № 059 від 08.07.2017 року Фірма S.A. поставила ТОВ Дунайська імпортна компанія товар. З метою здійснення митного контролю та митного оформлення товару між TOB Дунайська імпортна компанія та ТОВ Брокерська Експедиційна компанія Атаман-Груп декларантом ОСОБА_2 до митного поста Одеса-Порт Одеської митниці ДФС подано електронну митну декларацію № UA500060/2017/010920, де було визначено митну вартість Товару, що імпортується, за основним методом, за ціною зовнішньоекономічного контракту № 341/17 від 05.07.2017 року. За результатами перевірки ЕМД № UA500060/2017/010920 та документів, що підтверджують визначену митну вартість товару митним органом було відмовлено в митному оформленні товару та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 500060/2017/00802 від 11.07.2017 року, а також було прийнято рішення про корегування митної вартості товарів UA 500060/2017/000091/2 від 11.07.2017 року, відповідно до якого митну вартість товарів самостійно визначено за резервним методом. Не погодившись з висновками відповідача про наявність розбіжностей в поданих позивачем для митного оформлення документах, вважаючи рішення про коригування заявленої митної вартості протиправним, таким що не ґрунтуються на вимогах митного законодавства та підлягаючим скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22 січня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду ТОВ «Дунайська імпортна компанія» подало апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з неповним встановленням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про необхідність її задоволення.

Суд першої інстанції встановив, що згідно Рішення про коригування митної декларації № UA 500060/2017/000091/2 від 11.07.2017 року позивачем на підтвердження митної вартості товарів до митного органу надано зовнішньоекономічний контракт від 05.07.2017 року № 341/17, інвойс від 08.07.2017 року № 059 та інші документи.

Під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зокрема, відповідно наявних документів поставка товарів здійснюється на умовах FCA-Скінда (склад постачальника).

У графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів митним органом зазначено наступні розбіжності:

до митного оформлення надано декларацію країни відправлення від 08.07.2017 року № 17GREX410100041324 у якій не визначений клас (А, В) товару, що не дає змоги перевірити вартість товару;

для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 року № 599 до зазначених документів можуть належати:

рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунку-фактури;

калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Однак, до митного оформлення надано лише лист від «Masiv Avto» SRL від 08.07.2017 року б/н та рахунок-фактура від «Caticaro-Trans» SRL від 08.07.2017 року № 07, при цьому, у наданих транспортних документах (CMR від 14.07.2017 року № 0061417) наведені підприємства не значиться.

Декларанту було запропоновано, відповідно до пункту 3 статті 53 МК України для підтвердження заявленої митної вартості протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації, висновки про якість та вартість характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У відповідності до статті 254 МКУ, запропоновано надати переклад копії митної декларації країни відправлення на українську мову.

11.07.2017 року позивачем було направлено листа № 1107-3, згідно якого вказано, що позивачем було надано усі документи в тому числі щодо визначення класу товарів у експортній ВМД, а саме договір-заявку № 07-D від 06.07.2017 року, довідку про транспортні витрати б/н від 08.07.2017 року, рахунок-фактуру № 07 від 08.07.2017 року. Також до ВМД був наданий договір про надання транспортно-експедиційних послуг № 340/17 від 29.06.2017 року та надано Договір на транспортно-експедиційне обслуговування та перевезення вантажів № 01/02/17-MD від 01.02.2017 року.

Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення, прийняте Одеською митницею ДФС в межах компетенції та у спосіб, що передбачені законодавством, що регулює спірні правовідносини та обґрунтовано.

Проте з вказаним висновком погодитись не можна з огляду на наступне.

За змістом статті 1 МК України законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

За правилами частини 3 статті 53 МК України для підтвердження заявленої митної вартості декларанта було повідомлено про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості. У зв'язку із ненаданням декларантом витребуваних документів митний орган при наявності встановлених автоматизованою системою ризиків видав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та прийняв Рішення про коригування митної вартості.

У відповідності до частини 4 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний випускати у вільний обіг товари, що декларуються, зокрема, у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

На підставі статті 306 Митного кодексу України способом забезпечення сплати митних платежів є, зокрема, фінансові гарантії. Відповідно до частини 1 статті 308 Митного кодексу України розмір фінансової гарантії визначається органом доходів і зборів виходячи з суми митних платежів, що підлягає сплаті при випуску товарів для вільного обігу на митній території України або при вивезенні товарів за межі цієї території у митному режимі експорту. Статтею 309 Митного кодексу України встановлено, що забезпечення сплати митних платежів фінансовою гарантією здійснюється у формах: - надання фінансової гарантії, виданої гарантом (гарантія, що надається у вигляді документа); - внесення коштів на відповідний рахунок або в касу органу доходів і зборів (грошова застава).

За змістом статті 310 Митного кодексу України фінансові гарантії надаються органам доходів і зборів під час або до декларування товарів до митного режиму транзиту, попереднього декларування товарів, до їх прибуття на митну територію України та під час декларування товарів до митних режимів, що передбачають сплату митних платежів або передбачають перебування товарів під митним контролем до моменту закінчення дії відповідного митного режиму. Фінансові гарантії надаються: - у вигляді документа; - у вигляді внесення декларантом, уповноваженою ним особою, перевізником або гарантом грошової застави на відповідний рахунок органу доходів і зборів.

До того ж, товар позивача було випущено у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом, та сплатою різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х МК України.

Згідно статті 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на органи доходів і зборів.

До митної справи відповідно до статті 7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

За правилами пунктів 23, 24 статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно положень Митного кодексу України орган доходів і зборів здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до статті 49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

На підставі частини 2 статті 53 МК України визначений перелік документів, які декларант подає органу доходів і зборів щодо підтвердження митної вартості товарів і обраний метод її визначення.

За змістом частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений в даній нормі закону.

Згідно частини 1 статті 337 МК України визначено, що перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до частини 4 статті 337 МК України визначено, що контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Також слід зазначити, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Отже, виключно у разі наявності розбіжностей (наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, ) у поданих декларантом до митного оформлення документах для підтвердження заявленої митної вартості товару, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані надати додатковий перелік документів.

При цьому, витребування митним органом таких документів може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки саме з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

При цьому, як слідує зі змісту приписів частини 3 статті 318 МК України, митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Аналогічні положення містяться і в пунктах 3.16 та п.6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011р. №3018-VI «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими, в свою чергу, запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Також, зазначене узгоджується і з проголошеними у статті 8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.

До того ж, відповідно до вимог частини 7 статті 54 МК України, у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Як зазначено в Наказі Міністерства фінансів України від 24.05.2012р. №598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» митницею при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

У всіх спірних випадках Митницею скориговано митну вартість імпортованих товарів за резервним (шостим) методом визначення митної вартості.

Пунктом 2 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року деталізовано процедуру проведення відповідних консультацій, зокрема, у випадках, коли митна вартість не може бути визначена за «контрактною вартістю», як правило, повинен проводитися процес консультацій між митною адміністрацією та імпортером для визначення основи вартості. Наприклад, може статися так, що імпортер має інформацію про митну вартість ідентичних або подібних імпортних товарів, якої безпосередньо немає в митній адміністрації пункту перевезення. З іншого боку, митна адміністрація може мати інформацію про митну вартість ідентичних або подібних товарів, якої безпосередньо немає в імпортера. Процес консультацій між двома сторонами дозволить обмінятися інформацією за умови дотримання вимог комерційної конфіденційності для визначення належної основи визначення митної вартості для митних цілей.

Відповідно до частини 5 статті VІІ Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, де вказано, що базис і методи визначення вартості товарів, які підпадають під обкладання митом чи іншими зборами або імпортні чи експортні обмеження, основані на вартості товару чи регульовані будь-яким способом на основі вартості, повинні бути стабільними і оприлюдненими достатньою мірою для того, щоб надати можливість комерсантам з достатньою впевненістю оцінити вартість товарів для митних цілей.

Так, у рішенні Відповідач зазначив наступні підстави для коригування митної вартості товару:

- не визначення класу товарів у експортної декларації.

- не підтверджені транспортні витрати.

Стосовно відсутності розділення товарів на класи у експортної декларації слід зазначити наступне.

Експортна декларація ЕХ-1 - митний документ, що підтверджує експорт товарів з країн Європейського Союзу законність вивезення продукції з країни-експортера і ввезення в країну- імпортер.

Згідно умов Інкотермс 2010 експортну декларацію може оформляти продавець чи покупець продукції.

Експортна декларація що до постачання товару за інвойсом № 059 була оформлена Постачальником товару компанією FRUTOPOLIS S.A. про що зазначено у розділі 1 декларації згідно з правилами оформлення такого документу в країні відправлення.

До митного оформлення, крім Контракту на постачання товару, експортної декларації та інвойсу були надані інші документи, які підтверджують контрактну вартість товарів, що постачаються, а саме: специфікація до Контракту про постачання товару, прайс-листи виробника, Пакувальний лист.

В усіх вищезазначених документах товари розділені на класи.

Але, відсутність розділення товарів по класам не є принциповим для підтвердження митної вартості товару у зв'язку з наступним.

З метою визначення митної вартості товарів Україні діє спеціальний класифікатор продукції та послуг - Державний класифікатор продукції та послуг (далі - ДКПП). Це систематизоване зведення назв угруповань продукції та послуг, кодування яких побудовано на ієрархічній системі класифікації.

ДКПП: згармонізовано зі Statistical classification of Products by Activity (CPA) (Статистичною класифікацією продукції та послуг за видами діяльності) редакції 2008 року до рівня підкатегорій, а також з PRODucts of the European COMmunity (PRODCOM) (Переліком промислової продукції Європейського Союзу) редакції 2008 року на рівні позицій; узгоджено з ДК 009:2010 "Класифікація видів економічної діяльності" (далі - КВЕД). У ДКПП продукція/послуга - це результат окремого виду економічної діяльності відповідно до КВЕД, тобто кожному угрупованню видів економічної діяльності за КВЕД на ієрархічних рівнях "секція - клас" відповідає угруповання (одне чи кілька) продукції, яка є результатом його виконання; пов'язано з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТЗЕД), що відображено через посилання на відповідні коди УКТЗЕД.

Так, у ДКПП відсутнє розподілення товару, який ввозив Позивач, по класам.

Так згідно ДКПП для товару:

- «Нектарини» визначен єдиний код «0809301000» та одна позиція у класифікаторі, без розділення на класи А,В.

- «Персики» визначен єдиний код «0809309000» та одна позиція у класифікаторі, без розділення на класи А,В.

Розділення на класі було потрібно та зручно для визначена та пояснення при розмитнені товару різної ціни на один і той же вид товару. Тобто, великий фрукт коштує дорожчі чим дрібнішого калібру.

Контрактна вартість товару визначається виключно за домовленістю сторін та вказується у Специфікації та інвойсі до Контракту на постачання, які були надані митниці та суду.

З урахуванням наведеного, висновок суду першої інстанції щодо неможливості визначити вартість товару у зв'язку з відсутністю класів у експортної декларації є безпідставними. Більш того, відсутність поділення на класи не е розбіжностями у числових значеннях митної вартості товару, що унеможливили б визначення митної вартості за ціною контракту, тобто за першим методом.

Крім того на підтвердження транспортних витрат Покупця, останній надав до митници наступні документи:

1. Контракт на перевезення № 340/17 від 29.06.2017р. укладений між ТОВ «Дунайська імпортна компанія» та Компанія S.C. «CATICARO-TRANS» S.R.L. (Молдова).

2. Договір-заявка S.C. «CATICARO-TRANS» S.R.L. (Молдова), до Контракту на перевезення, якій містить усі необхідні реквізити для підтвердження вартості товару:

- реквізити Постачальника та Покупця

- найменування товару, його важу

- маршрут перевезення

- ставка на перевезення та інші...

3. Рахунок-фактура від S.C. «CATICARO-TRANS» S.R.L. (Молдова), якій містить реквізити сторін, суму платежу, назву послуги та Контракт за яким здійснюється сплата.

4. Довідка про транспортні витрати S.C. «CATICARO-TRANS» S.R.L. (Молдова), яка містить відомості про маршрут перевезення та вартість послуг від Постачальника товару до кордона України та від кордону до місця вивантаження товару.

5. Товаросупроводний документ - CMR № 0061404.

Щодо ненадання калькуляції слід зазначити, що законодавець не ставить в обов'язок декларанту подання конкретних документів, у тому числі калькуляції ціни перевізення, при наявності інших документів, які підтверджують транспортні витрати.

У Наказі Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року № 599 зазначено, що калькуляція може бути подана, якщо перевезення здійснюється Покупцем товару власним транспортом.

Перевезення спірного товару було здійснено за допомого Компанії- перевізника за відповідним Контрактом на перевезення. Тобто не власним транспортом Покупця. Тому відсутність калькуляції не може бути причиною для відмови у митному оформленні за контрактною ціною товару.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні справи неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а тому, керуючись пунктом 1 частини 1 статті 317 КАС України, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення, яким адміністративний позов слід задовольнити.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» - задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 січня 2018 року у справі № 815/6765/17 - скасувати, ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500060/2017/000091/2 від 11.07.2017 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2017/00802 від 11.07.2017 року.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення та підписання повного тексту судового рішення - 18 травня 2018 року.

Головуючий суддя Шляхтицький О.І.Судді Семенюк Г.В. Потапчук В.О.