Постанова № 74096646, 15.05.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2018 р.м.ОдесаСправа № 522/6993/17

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Чернявська Л.М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача-головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Потапчука В.О., Семенюка Г.В.,

при секретарі - Ханділян Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 лютого 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Роздільнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

Короткий зміст позовних вимог.

У квітні 2017 року ОСОБА_2 звернувся з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови листом від 07.02.2017 року за №99/Б-11 ОСОБА_2 у задоволенні скарги на дії управління Пенсійного фонду України в Іванівському районі Одеської області щодо виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 22.01.2015 року по справі №2а-31/10/1509; визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Іванівському районі Одеської області з не проведення, на виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 22.01.2015 року по справі №2а-31/10/1509, ОСОБА_2 перерахунку пенсії за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року з урахуванням належного йому права на пенсію по інвалідності у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та на додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком; зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Іванівському районі Одеської області здійснити ОСОБА_2 за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року перерахунок пенсії з урахуванням належного йому права на пенсію по інвалідності у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та на додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, з виплатою різниці між перерахованим розміром пенсії та фактично отриманим.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що постановою ВАСУ від 22.01.2015 року по справі №2а-31/10/1509 було частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 та зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Іванівському районі Одеської області здійснити призначення, нарахування та виплату державної пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст.ст.50,54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої частиною першою ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 24.02.2005 року без обмеження будь-якою датою.

Листом від 28.12.2016 року № 43/Б-2 позивачеві управлінням Пенсійного фонду України в Іванівському районі Одеської області було надано інформацію про виконання вказаної постанови суду та дорахування доплати на суму 222870,20 грн.

Однак, при ознайомленні з вказаним листом, позивачем виявлено, що УПФ не здійснило перерахунок пенсії за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року.

Не згодившись з таким перерахунком пенсії, позивач звернувся до ГУПФУ в Одеській області зі скаргою на дії управління Пенсійного фонду України в Іванівському районі Одеської області з цього приводу, однак листом від 07.02.2017 року №99/Б-11 йому було відмовлено у задоволенні даної скарги.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 09 лютого 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з даним рішенням суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує увагу на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуємого судового рішення:

- пенсійний орган протиправно не провів перерахунок пенсії за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 р.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Обставини справи.

Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_2 є інвалідом 2 групи, інвалідність пов'язана із виконанням обов'язків військової служби під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Позивач отримує пенсію по інвалідності та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до положень ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 22.01.2015 року по справі №2а-31/10/1509 було частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 та зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Іванівському районі Одеської області здійснити призначення, нарахування та виплату державної пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої частиною першою ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 24.02.2005 року.

Листом від 28.12.2016 року № 43/Б-2 позивачеві управлінням Пенсійного фонду України в Іванівському районі Одеської області було надано інформацію про виконання вказаної постанови ВАСУ від 22.01.2015 року та дорахування доплати на суму 222870,20 грн.

Проте, в цьому ж листі відповідач послався на те, що за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року перерахунок пенсії Державним бюджетом України не передбачено.

Не згодившись з таким перерахунком пенсії, позивач звернувся до ГУПФУ в Одеській області зі скаргою на дії управління Пенсійного фонду України в Іванівському районі Одеської області з приводу, однак листом від 07.02.2017 року №99/Б-11 йому було відмовлено у задоволенні даної скарги.

При цьому, ГУПФУ в Одеській області послалось на те, що оскільки у виконуваній постанові ВАСУ від 22.01.2015 року відсутня кінцева дата перерахунку та виплати пенсії, управлінням пенсійного фонду України в Іванівському районі Одеської області, перерахована за судовим рішенням пенсія виплачувалась до зміни законодавчих норм, що регулюють призначення пенсії цього виду або до зміни обставин, на які спирався суд при винесенні рішення. Так, з набранням чинності постанови Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 року № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23.07.2011 року, виплати доплат за рішенням суду припинені.

Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.

Висновок суду першої інстанції.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості позовних вимог.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.

За змістом постанови Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 року № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23.07.2011 року, та постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка набрала чинності 01.01.2012 року, розмір пенсії по інвалідності та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначалися в 2014 році згідно вказаних постанов.

Тобто, обчислення пенсії по інвалідності згідно Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ, проводиться на підставі довідки про заробітну плату в зоні відчуження. Розмір пенсії, обчислений із заробітної плати отриманої за роботу в зоні відчуження, нижчий від законодавчо визначеного мінімального розміру пенсії, або якщо особа не може надати відповідну довідку, призначається в мінімальному розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тобто розмір мінімальної пенсії визначається у відсотках від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, і перераховується в разі його зміни.

Законом України «Про державний бюджет України на 2014 рік» від 16.01.2014 року №719-VІІ, статтею 7 встановлено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність в розмірі 949 грн.

Отже, що для учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, мінімальний розмір пенсії з 01.01.2014 року становив для інвалідів ІІ групи 1518,40 гривень (949х160%).

Пунктом 12 постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, якщо розмір пенсійної виплати (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає в інвалідів - учасників ліквідації аварії на ЧАЕС, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою ІІ групи - 255% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, виплачується щомісячна державна допомога до пенсії в сумі, що не вистачає до таких розмірів.

В ході судового розгляду встановлено, що загальний розмір пенсії позивача станом на 01.01.2014 року становив 2419,95 гривень (949х255%) виплачувався відповідно до вимог закону.

Отже в даний момент відсутні підстави вважати дії Управління Пенсійного фонду України в Іванівському районі Одеської області у неперерахуванні пенсії позивача в період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року, неправомірними.

Водночас слід врахувати, що постановою ВАСУ від 22.01.2015 року по справі №2а-31/10/1509 правомірність дій відділень Пенсійного фонду України щодо виплати, перерахунку основної і додаткової пенсії позивачеві в період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року не розглядалась і рішень з цього приводу не приймалось.

Оскільки кінцевої дати щодо перерахунку пенсії позивача у постанові ВАСУ не вказано, управлінням пенсійного фонду нарахування пенсії здійснено з 24.02.2005 року по 22.07.2011 року, тобто по дату набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 року № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», якою було змінено розміри відповідних виплат.

До того ж, відповідно до статті 62 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ, роз'яснення порядку застосування даного Закону проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими.

Згідно статті 63 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією даного Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, коштів які враховуються при визначенні міжбюджетних трансферів, та інших джерел, не заборонених законодавством.

Слід зазначити, що пенсійний орган діяв на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 року № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», а тому підстави для проведення виплат позивачу пенсії з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року в інших розмірах, ніж ті, які нею передбачені - відсутні.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході розгляду справи позивач не довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Доводи апеляційної скарги.

Стосовно доводів щодо протиправності не проведення перерахунку пенсії за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 р. слід зазначити, що пенсійний орган, керуючись нормами постанови Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 року №745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», при нарахуванні позивачу щорічної разової допомоги на оздоровлення як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи діяв в межах наданої компетенції та відповідно до норм чинного законодавства.

Інші доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині постанови, ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 лютого 2017 року у справі № 522/6993/17 - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення та підписання повного тексту судового рішення - 18 травня 2018 року.

Головуючий: Шляхтицький О.І.Суддя: Суддя: Потапчук В.О. Семенюк Г.В.