Постанова № 74094642, 15.05.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2018 р. Справа№ 910/556/18

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Тищенко О.В.

Отрюха Б.В.

секретар судового засідання Каніковський А.О.

без повідомлення (виклику) учасників справи

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГОССТРАХ"

на рішення господарського суду міста Києва

від 13.03.2018 (повне рішення складено 22.03.2018)

у справі №910/556/18 (суддя Турчин С.О.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГОССТРАХ"

до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА"

про стягнення 13250,22 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ІНГОССТРАХ" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" про стягнення 13250,22 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ПрАТ "Страхова компанія "ІНГОССТРАХ" на підставі договору №CNH0CPS-1612P4 від 02.02.2016 добровільного страхування наземного транспорту, внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, виплачено страхове відшкодування, а тому до позивача, відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України, перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки, цивільна відповідальність власника/водія транспортного засобу Renаult, державний номерний знак НОМЕР_1, з вини водія якого трапилось ДТП, була застрахована в ПАТ "НАСК "ОРАНТА", позивач просить стягнути з останнього страхове відшкодування у розмірі 13250,22 грн. (різниця невиплаченого відповідачем страхового відшкодування).

Рішенням господарського суду міста Києва від 13.03.2018 відмовлено в позові повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ІНГОССТРАХ" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 13.03.2018 у справі №910/556/18 та прийняти нове, яким задовольнити позов повністю.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому скаржник зазначає, що суд першої інстанції, враховуючи коефіцієнт фізичного зносу до даних, що містяться в Акті №6236 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), що дорівнює 56740,75 грн. (вартість відновлювального ремонту згідно Акту №6236 повністю збігається із розміром вартості відновлювального ремонту, що встановлений звітом №114674/07/16, який в свою чергу визначив таку вартість з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу 0,57), фактично застосував його (коефіцієнт фізичного зносу) двічі, що суперечить положенням ст.ст. 22.1, 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2018 (у складі колегії суддів: головуючий суддя: Іоннікова І.А., судді: Тищенко О.В., Отрюха Б.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГОССТРАХ" на рішення господарського суду міста Києва від 13.03.2018 у справі №910/556/18; призначено справу до розгляду на 15.05.2018.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить рішення господарського суду міста Києва від 13.03.2018 у справі №910/556/18 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що мотиви та підстави, зазначені в ній щодо скасування рішення суду є безпідставними та необґрунтованими, а рішення суду ухвалено у відповідності до вимог чинного законодавства. Відповідач вказує, що ПАТ "HACK "ОРАНТА" було здійснено виплату страхового відшкодування на користь позивача в розмірі 43490,53 грн. на підставі Акту №6236 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), складеного автосервісом "Восток", страхового акту №ОЦВ-Р-16-5357/1 від 31.07.2017 та розрахунку страхового відшкодування. Страхове відшкодування було виплачено відповідачем з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу транспортного засобу, що складає 0,57, встановлений Звітом №114674/07/16 від 20.07.2016. За таких обставин, відповідач стверджує, що оскільки позивачу було повністю відшкодовано вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Skoda Octavia, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, то у відповідача відсутній обов'язок з відшкодування вартості коефіцієнту фізичного зносу транспортного засобу Skoda Octavia, державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вбачається з довідки №96261572 про дорожньо-транспортну пригоду, 07.07.2016 на Набережному шосе в м. Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів: Skoda Octavia, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, Renаult державний реєстраційний номер НОМЕР_1, Acura державний номерний знак НОМЕР_3, Seat Leon державний номерний знак НОМЕР_4.

Постановою Печерського районного суду міста Києва від 2 вересня 2016 року у справі №757/40159/16-п встановлено, що ДТП відбулося внаслідок порушення ОСОБА_2 п. 13.1. Правил дорожнього руху України. Відповідно до вказаної постанови ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

На момент дорожньо-транспортної пригоди, на підставі договору №CNH0CPS-1612P4 добровільного страхування наземного транспорту від 02.02.2016, укладеного з ТОВ "Автокредит плюс" (страхувальник) майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортного засобу Skoda Octavia, державний номерний знак НОМЕР_2 були застраховані у позивача.

У відповідності до Звіту №114674/07/16 про оцінку колісного транспортного засобу від 20.07.2016, вартість відновлювального ремонту автомобіля Skoda Octavia, державний номерний знак НОМЕР_2 з врахуванням фізичного зносу становить 56740,75 грн.; вартість відновлювального ремонту КТЗ без урахування фізичного зносу становить 69595,24 грн.

Згідно із рахунком на оплату №ОЛ 0006236 від 21.07.2016, Актом №6236 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 21.07.2016 вартість ремонтних робіт автомобіля Skoda Octavia, державний номерний знак НОМЕР_2 становить 56740,75 грн.

Позивачем затверджено страховий акт №И-6949340 від 28.07.2016 відповідно до якого визначено розмір страхового відшкодування та вирішено здійснити виплату страхового відшкодування в сумі 56740,75 грн.

На підставі страхового акта позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 56740,75 грн. (шляхом перерахування коштів на користь ТОВ "Автокредит плюс"), що підтверджується платіжним дорученням №2944 від 29.07.2016.

Станом на 07.07.2016, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом Renаult державний номерний знак НОМЕР_1 з вини водія якого трапилось ДТП, була застрахована в ПАТ "НАСК "ОРАНТА" (відповідач у справі) згідно із полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/9042632, (термін дії з 31.05.2016 по 30.05.2017).

Вказаним полісом встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, що складає 100000,00 грн. та франшизу у розмірі 0,00 грн.

Враховуючи те, що цивільна відповідальність осіб, які користуються транспортним засобом Renаult державний номерний знак НОМЕР_1, з вини водія якого трапилась ДТП, була застрахована у відповідача, позивач звернувся до відповідача із претензією вих. №14-07/02-10 від 14.07.2017 про відшкодування збитків в порядку регресу.

Відповідач відповідно до платіжного доручення №38041 від 01.08.2017 сплатив на користь позивача 43490,53 грн. з призначенням платежу страхове відшкодування регресної вимоги №И-6949340 від 14.07.2017.

Оскільки відповідачем було частково сплачено позивачу страхове відшкодування в сумі 43490,53 грн., позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача частини невиплаченої суми страхового відшкодування у розмірі 13250,22 грн. (56740,75 грн. - 43490,53 грн.).

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Статтею 979 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно із ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування", здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

У відповідності до умов договору №CNH0CPS-1612P4 добровільного страхування наземного транспорту від 02.02.2016, внаслідок настання 07.07.2016 страхового випадку (ДТП) позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 56740,75 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2944 від 29.07.2016.

Відповідно до ст. ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.

На підставі статей 512, 514 Цивільного кодексу України, страховик стає замість потерпілої особи кредитором у зобов'язанні щодо відшкодування заподіяної шкоди у межах виплаченої суми.

Згідно із положеннями статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Отже, виплативши страхове відшкодування відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту, позивач в силу приписів ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" набув права вимоги до відповідача у межах фактичних затрат.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Франшиза при відшкодуванні шкоди, заподіяної життю та/або здоров'ю потерпілих, не застосовується.

Полісом №АІ/9042632 встановлено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну в розмірі 100000,00 грн., франшиза за даним полісом 0,00 грн.

Оскільки, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом Renаult державний номерний знак НОМЕР_1, водій якого вчинив дорожньо-транспортну пригоду, була застрахована у відповідача відповідно до полісу засобів №АІ/9042632 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то особою відповідальною за завдані в даному випадку збитки, відповідно положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у межах, передбачених вказаним Законом та договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, є відповідач.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно із ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

В силу приписів ст. 22, ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у спорах, пов'язаних з відшкодуванням шкоди за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів норми Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є спеціальними.

Тобто, відповідач, як страховик винної у ДТП особи, зобов'язаний відшкодувати завдані останньою збитки третій особі (у даному випадку - позивачу) в обсязі, визначеному Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", та відповідно до договору страхування, укладеному з особою, що застрахувала свою цивільно-правову відповідальність.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджується факт пошкодження транспортного засобу автомобіля Skoda Octavia, державний номерний знак НОМЕР_2, особою, цивільно-правова відповідальність якої на час ДТП була застрахована у відповідача.

Згідно із п. 15.5. договору №CNH0CPS-1612P4 добровільного страхування наземного транспорту від 02.02.2016, розмір завданих збитків визначається на підставі експертної оцінки розміру збитку (кошторису вартості відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу) з урахуванням документів, наданих страхувальником (вигодонабувачем), а також документів, наданих страхувальником самостійно.

Розмір страхового відшкодування в розмірі 56740,75 грн., що виплачений за договором №CNH0CPS-1612P4 добровільного страхування наземного транспорту від 02.02.2016, згідно із платіжним дорученням №2944 від 29.07.2016, визначений позивачем у відповідності до визначеної у Звіті №114674/07/16 від 20.07.2016 вартості відновлювального ремонту автомобіля Skoda Octavia, державний номерний знак НОМЕР_2 з врахуванням фізичного зносу.

Як встановлено судом вище, коефіцієнт фізичного зносу (Ез = 0,57) було розраховано у Звіті №114674/07/16 про оцінку колісного транспортного засобу від 20.07.2016, складеного на замовлення позивача.

Відповідач застосував коефіцієнт фізичного зносу (розрахований у Звіті №114674/07/16 про оцінку колісного транспортного засобу від 20.07.2016, складеного на замовлення позивача (Ез = 0,57)) до вартості запасних частин, зазначених в Акті №6236 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 21.07.2016 та сплатив на користь позивача 43490,53 грн. страхового відшкодування, що підтверджується платіжним дорученням №38041 від 01.08.2017.

Як визначено в пункті 1.6 затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092, відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин.

Згідно із п. 8.1. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, для визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ, застосовуються витратний підхід і метод калькуляції вартості відновлювального ремонту.

Відповідно до п. 8.2. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, для визначення вартості матеріального збитку, вартість матеріального збитку (У), завданого власнику КТЗ, визначається такою, що дорівнює ринковій вартості КТЗ на момент пошкодження у разі, зокрема, якщо сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу КТЗ і втрати товарної вартості не менша за ринкову вартість КТЗ за умови, що С вр ? С,

С врз + ВТВ ? С

С врз = С р + С м + С с х (1- Ез),

де: С р - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, грн.; С м - вартість необхідних для ремонту матеріалів, грн.; С с - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, грн.; ВТВ - величина втрати товарної вартості;

Згідно із п. 7.36 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, ринкова вартість окремої складової частини враховує її комплектність і фактичний технічний стан, умови, у яких вона експлуатувалася (зберігалася), особливості кон'юнктури ринку регіону. Ринкова вартість складової частини КТЗ з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу визначається за формулою Ссз= Ц с х (1- Ез), де:

Ссз - вартість складової частини КТЗ з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу, грн..;

Ц с - ціна нової складової частини, грн.;

Ез - коефіцієнт фізичного зносу.

Отже, якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (відповідач у справі) відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу.

Наведені висновки суду узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові 01 лютого 2018 року у справі №910/22886/16.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем було правомірно здійснено розрахунок вартості запасних частин, що були замінені під час ремонту, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу транспортного засобу Skoda Octavia, державний номерний знак НОМЕР_2 та здійснено оплату на користь позивача 43490,53 грн. страхового відшкодування, що підтверджується платіжним дорученням №38041 від 01.08.2017, посилаючись на те, що розрахунок суми страхового відшкодування, яке відповідач має відшкодувати позивачу, необхідно здійснювати за фактичними витратами на ремонт автомобіля згідно із Актом №6236 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 21.07.2016; враховуючи вартість робіт та матеріалів визначену в Акті №6236 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 21.07.2016 та визначену вартість замінюваних деталей з урахуванням фізичного зносу, судом першої інстанції встановлено, що вартість ремонтних робіт з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 43490,53 грн.

Проте, колегія суддів не може погодитись з даним висновком місцевого господарського суду, оскільки як встановлено вище, у Звіті №114674/07/16 від 20.07.2016 визначено вартість відновлювального ремонту автомобіля Skoda Octavia, державний номерний знак НОМЕР_2 з врахуванням фізичного зносу, яка становить 56740,75 грн., в Акті №6236 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), складеному 21.07.2016, зазначена вартість робіт та матеріалів повністю співпадає з встановленим у Звіті розміром вартості відновлювального ремонту автомобіля з врахуванням фізичного зносу - 56740,75 грн., що вказує на те, що в Акті визначено вартість робіт та матеріалів з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, визначеному у Звіті.

Отже відповідачем безпідставно застосовано коефіцієнт фізичного зносу до даних, що містяться в Акті, що суперечить положенням ст.ст. 22.1, 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що позовна вимога Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГОССТРАХ" про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" страхового відшкодування у розмірі 13250,22 грн. (різниця невиплаченого відповідачем страхового відшкодування) є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.1 ст.277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права, крім того неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГОССТРАХ" задовольнити.

Рішення господарського суду міста Києва від 13.03.2018 у справі №910/556/18 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГОССТРАХ" 13250 (тринадцять тисяч двісті п'ятдесят) грн. 22 коп. страхового відшкодування, 1762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви, 2643 (дві тисячі шістсот сорок три) грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Матеріали справи №910/556/18 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді О.В. Тищенко

Б.В. Отрюх

(повний текст постанови складено 18.05.2018)