Рішення № 74094069, 14.05.2018, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 822/1084/18

РІШЕННЯ

іменем України

14 травня 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Лабань Г.В.

за участі:секретаря судового засідання Вересняк А.А. позивача: ОСОБА_1 представника позивача: ОСОБА_2 представника відповідача: Гринишина І.П. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування наказу, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ГУНП в Хмельницькій області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ГУНП в Хмельницькій області від 22.02.2018 №295 "Про скасування окремих пунктів наказів ГУНП щодо виплати одноразової грошової допомоги" в частині скасування у пункті 2 наказу ГУНП в Хмельницькій області від 22.12.2017 №2192 "Про виплату одноразової грошової допомоги" - абзацу щодо виплати ОСОБА_1, інваліду II групи, одноразової грошової допомоги;

- визнати протиправними дії Начальника ГУНП України в Хмельницькій області щодо відмови у затвердженні висновку про призначення ОСОБА_1, інваліду II групи, майору поліції, оперуповноваженому відділу організаційно-аналітичної роботи управління протидії наркозлочинності ГУНП України в Хмельницькій області одноразової грошової допомоги від 16 лютого 2018 р.;

- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області призначити га виплатити, ОСОБА_1, інваліду II групи, майору поліції, оперуповноваженому відділу організаційно-аналітичної роботи управління протидії наркозлочинності ГУНП України в Хмельницькій області одноразову грошову допомогу у порядку та розмірі, визначеному відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом МВС України №4 від 11.01.2016, відповідно до п.3 частини 1 ст.97 Закону України "Про Національну поліцію".

Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначає, що відповідно до положень Закону № 580-VIII має право на отримання одноразової грошової допомоги, як інвалід ІІ групи, у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Вважає протиправним наказ ГУНП в Хмельницькій області від 22.02.2018 № 295 в частині скасування в пункті 2 наказу ГУНП в Хмельницькій області від 22.12.2017 № 2192 "Про виплату одноразової грошової допомоги" абзацу щодо виплати ОСОБА_1, як інваліду ІІ групи, одноразової грошової допомоги та безпідставною відмову ГУНП в Хмельницький області у призначенні одноразової грошової допомоги.

Ухвалою від 16.03.2018 Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі та призначив до розгляду за правилами загального позовного провадження.

У поданому відзиві відповідач зазначив, що у зв'язку з уточненням розподілу асигнувань на 2018 рік ГУНП в Хмельницькій області переглянуло матеріали позивача на виплату одноразової грошової допомоги та встановило, що відповідно до наказу ГУНП в Хмельницькій області від 29.06.2017 № 211 о/с позивач звільнений з органів Національної поліції за пунктом 7 частини 1 статті 77 (за власним бажанням). Вказує, що статтею 97 Закону № 580-VIII не передбачено право на призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням групи інвалідності та визначення відсотку втрати працездатності, через звільнення зі служби в поліції за власним бажанням. Тому, у позивача відсутнє право на отримання одноразової грошової допомоги.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку та сукупності, суд вважає, що адміністративний позов необхідно задовольнити частково з підстав, викладених нижче.

Позивач - ОСОБА_1 проходив службу в органах МВС України, а згодом - в органах Національні поліції.

Наказом начальника ГУНП в Хмельницькій області від 29.06.2017 № 211 о/с позивач звільнений зі служби в поліції на підставі пункту 7 частини 1 статті 77 Закону № 580-VIII (за власним бажанням) з 30.06.2017.

25.07.2017 Хмельницька обласна МСЕК встановила позивачу ІІ групу інвалідності, внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ (довідка серії АВ № 0944713).

23.11.2017 позивач звернувся до ГУНП в Хмельницькій області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності на підставі пункту 4 частини 1 статті 97 Закону № 580-VIII.

На підставі поданих позивачем документів ГУНП в Хмельницькій області сформували висновок від 15.12.2017 про призначення одноразової грошової допомоги в розмірі 480 000,0 грн. Начальник ГУНП в Хмельницький області затвердив вказаний висновок та 22.12.2017 видав наказ № 2192 про виплату позивачу одноразової грошової допомоги у вказаному вище розмірі.

Здійснивши у 2018 році повторну перевірку документів, на підставі яких позивачу у 2017 році призначена одноразова грошова допомога, посадові особи ГУНП в Хмельницькій області сформували висновок від 16.02.2018 про відмову позивачу щодо призначення одноразової грошової допомоги. Начальник ГУНП в Хмельницькій області відмовив щодо його затвердження.

Наказом від 22.02.2018 № 295 "Про скасування окремих пунктів наказів ГУНП щодо виплати одноразової грошової допомоги" начальник ГУНП в Хмельницькій області скасував пункт 2 наказу ГУНП в Хмельницькій області від 22.12.2017 № 2192 в частині виплати ОСОБА_1, інваліду ІІ групи, одноразової грошової допомоги в сумі 480 000,00 грн.

Листом від 26.02.2018 № 29/с-81 відповідач повідомив позивача про те, що в результаті перегляду матеріалів на виплату одноразової грошової допомоги та встановленням відсутності правових підстав для виплати грошової допомоги, передбачених статтею 97 Закону № 580-VIII, 16.02.2018 ГУНП в Хмельницькій області складений висновок про відмову позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги та виданий наказ від 22.02.2018 № 295 про скасування виплати одноразової допомоги, раніше призначеної наказом від 22.12.2017 № 2192.

Вважаючи зазначений висновок та наказ ГУНП в Хмельницькій області протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, порядок проходження служби в Національній поліції України, а також їх соціальний захист визначає Закон № 580-VIII.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 97 Закону № 580-VIII одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

Пунктом 4 частини 1 статті 99 Закону № 580-VII передбачено, що розміри одноразової грошової допомоги поліцейським, а в разі їх загибелі (смерті) - особам, які за цим Законом мають право на її отримання, визначаються виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату визначення поліцейському внаслідок причин, зазначених у пункті 4, інвалідності II групи - 90 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.

Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейських центрального органу управління поліції, територіальних органів поліції, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції, установ та організацій, що належать до сфери управління Національної поліції України, поліцейських в т. ч. слухачів та курсантів вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, поліцейських, відряджених до інших органів державної влади, установ, організацій визначає Порядок № 4.

У відповідності до пункту 3 розділу ІІІ Порядку № 4 заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у разі втрати працездатності поліцейського (додаток 1) подається Голові Національної поліції (керівнику міжрегіонального, територіального органу поліції) за останнім місцем служби поліцейського.

Згідно з пунктом 1 розділу ІV Порядку № 4 фінансові підрозділи в десятиденний строк з дня реєстрації документів готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, форма якого наведена у додатку 2 до цього Порядку. Висновок про призначення ОГД складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівником фінансового підрозділу та керівником підрозділу, де проходить (проходив) службу поліцейський. Висновок про призначення ОГД затверджує/відмовляє начальник Головного управління Національної поліції або особа, на яку покладено виконання таких функцій.

Керівник Національної поліції (міжрегіонального, територіального органу поліції) у п'ятнадцятиденний строк приймає рішення про призначення виплати ОГД, у якому проходив (проходить) службу поліцейський, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням осіб із зазначенням мотивів відмови.

Таким чином, за змістом Порядку № 4:

1) розгляд питання про виплату одноразової грошової допомоги у разі втрати працездатності поліцейського здійснюється після надходження відповідної заяви (рапорту) з документами, що підтверджують встановлення інвалідності (довідки медико-соціальної експертної комісії) та зв'язку захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва) з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції;

2) фінансовий підрозділ, де проходить (проходив) службу поліцейський, в десятиденний строк з дня реєстрації документів готує висновок про призначення одноразової грошової допомоги;

3) начальник Головного управління Національної поліції або особа, на яку покладено виконання таких функцій, висновок про призначення ОГД затверджує або відмовляє у затвердженні.

Висновок від 16.02.2018 складений фінансовим підрозділом ГУНП в Хмельницькій області з порушенням зазначених вище вимог Порядку № 4, оскільки: у 2018 році позивач не звертався до відповідача з заявою про призначення одноразової грошової допомоги чи про перегляд раніше прийнятого рішення про її призначення; у цьому висновку відсутнє посилання на відповідний підпункт та частину статті 97 Закону № 580-VIII, як на підставу призначення допомоги, а також не вказаний розмір одноразової грошової допомоги, яка призначається позивачу. Цей висновок не містить інформації про призначення позивачу одноразової грошової допомоги.

У Рішенні від 20.10.2011 у справі "Rysovskyy v. Ukraine" Суд Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип "належного урядування" передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб ("Beyeler v. Italy", "Oneryildiz v. Turkey", "Megadat.com S.r.l. v. Moldova", "Moskal v. Poland").

Суд вважає, що висновок від 09.02.2018 складений фінансовим підрозділом ГУНП в Хмельницькій області з порушенням принципу "належного урядування" без дотримання своїх власних процедур та з перевищенням повноважень, встановлених Порядком № 4.

У позовній заяві позивач не просить визнати протиправним та скасувати зазначений висновок. Разом з тим, надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту, слід зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України").

Ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Прийняття рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Тому, з метою забезпечення ефективного захисту законних прав позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та скасувати неправомірний висновок від 16.02.2018, складений фінансовим підрозділом ГУНП в Хмельницькій області.

Начальник ГУНП в Хмельницькій області відмовив у затвердженні висновку від 16.02.2018, що підтверджується відповідним записом у правому верхньому куті цього висновку, тому підстави для визнання його дій протиправними та, відповідно, задоволення позовних вимог в цій частині відсутні.

Досліджуючи правомірність пункту 7 наказу ГУНП в Хмельницькій області від 22.02.2018 № 295 "Про скасування окремих пунктів наказів ГУНП щодо виплати одноразової грошової допомоги" в частині скасування у пункті 2 наказу ГУНП в Хмельницькій області від 22.12.2017 № 2192 абзацу щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги, суд встановив, що підставою для його прийняття слугували складений фінансовим підрозділом ГУНП в Хмельницькій області висновок від 16.02.2018, а також відсутність підстав для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, передбачених статтею 97 Закону №580-VIII, оскільки не передбачено право на призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням групи інвалідності та визначення відсотку втрати працездатності, через звільнення зі служби в поліції за власним бажанням.

У відповідності до пункту 4 частини 1 статті 97 Закону № 580-VIII одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

За змістом пункту 5 розділу І Порядку № 4 випадок, пов'язаний з проходженням служби в органах внутрішніх справ - обставина, яка виникла внаслідок отриманого поліцейським захворювання або поранення (контузії, травми або каліцтва) під час проходження служби в органах внутрішніх справ.

Пунктом 1 розділу ІІ Порядку № 4 в редакції, що діяла на час існування спірних відносин, передбачено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Таким чином, право на отримання передбаченої пунктом 4 частини 1 статті 97 Закону № 580-VII одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності, виникає у поліцейського з дати встановлення втрати працездатності, зазначеної в довідці медико-соціальної експертної комісії, а підставою для її призначення та виплати - встановлення інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції.

Згідно з частиною 1 статті 101 Закону № 580-VIII призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність, часткова втрата працездатності без визначення інвалідності поліцейського є наслідком: а) учинення ним діяння, яке є кримінальним або адміністративним правопорушенням; б) учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння; в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, який доведений судом); г) подання особою свідомо неправдивої інформації про призначення і виплату одноразової грошової допомоги. Інші підстави для відмови щодо призначення одноразової грошової допомоги Законом № 580-VII не передбачені.

Отже, ані Законом № 580-VII ані Порядком № 4 не встановлені обмеження щодо реалізації поліцейським права на отримання такої допомоги в залежності від дати чи підстави звільнення зі служби в органах Національної поліції.

Право на отримання грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності відповідно до пункту 4 частини 1 статті 97 Закону № 580-VII в розмірі, встановленому частиною 1 статті 99 Закону № 580-VII, виникло у позивача з 25.07.2017 ( з дати встановлення інвалідності). Передбачені частиною 1 статті 101 Закону № 580-VIII обставини, за наявності яких така допомога позивачу не призначається, відсутні.

Тому, відповідач безпідставно пунктом 9 наказу від 22.02.2018 № 295 "Про скасування окремих пунктів наказів ГУНП щодо виплати одноразової грошової допомоги" скасував пункт 2 наказу ГУНП в Хмельницькій області від 22.12.2017 № 2192 в частині виплати ОСОБА_1, інваліду ІІ групи, одноразової грошової допомоги в сумі 480 000,0 грн.

Доводи відповідача щодо відсутності підстав для призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги, передбачених статтею 97 Закону № 580-VIII, оскільки останній звільнений з органів Національної поліції за власним бажанням, суд вважає необґрунтованими.

Право на отримання одноразової грошової допомоги виникає у поліцейського відповідно до пункту 4 частини 1 статті 97 Закону № 580-VII та пункту 1 розділу ІІ Порядку № 4 з дати встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії і не залежить від дати чи причини звільнення зі служби в поліції.

Суд також враховує, що право позивача на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням групи інвалідності підтверджене самим відповідачем, який на підставі висновку від 15.12.2017 про призначення одноразової грошової допомоги в розмірі 480 000,00 грн, затвердженого начальником ГУНП в Хмельницький області, 22.12.2017 видав наказ № 2192 про виплату позивачу одноразової грошової допомоги у вказаному вище розмірі. Повторний перегляд питання щодо призначення поліцейському одноразової грошової допомоги та скасування відповідного наказу про її призначення органом, який призначив таку допомогу, ані Законом № 580-VIII ані Порядком № 4 не передбачене.

У пункті 50 рішення по справі "Щокін проти України" Європейський суд з прав людини вказує, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Позбавлення власності можливе тільки "на умовах, передбачених законом".

Призначена на підставі висновку від 15.12.2017, затвердженого начальником ГУНП в Хмельницький області, та наказу від 22.12.2017 № 2192 одноразова грошова допомога в розмірі 480 000,00 грн є власністю позивача. Тому скасувавши наказ про її призначення відповідач позбавив позивача права на володіння зазначеним майном у спосіб, не передбачений законом.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з статтею 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

У пункті 53 Рішення по справі "Федорченко та Лозенко проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумними сумнівом", тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

В процесі судового розгляду спору на підтвердження правомірності пункту 7 наказу ГУНП в Хмельницькій області від 22.02.2018 № 295 в частині скасування у пункті 1 наказу ГУНП від 16.11.2017 № 1952 абзацу щодо виплати ОСОБА_4 одноразової грошової допомоги відповідач не навів суду аргументів, які б відповідали зазначеним вище критеріям доведення "поза розумними сумнівом", та не надав належні та допустимі докази, які спростовують доводи позивача.

Тому, позовні вимоги про визнання зазначеного рішення неправомірним та скасування в частині, вказаній вище, необхідно задовольнити.

Вирішуючи позовні вимоги про зобов'язання ГУНП в Хмельницькій області призначити та виплатити позивачу одноразової грошової допомоги, як інваліду ІІ групи, у порядку та розмірі, визначеному відповідно до Порядку № 4, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 97 Закону № 580-VIII, суд враховує, що за змістом пунктом 1 розділу ІV Порядку №4 керівник територіального органу Національної поліції, у якому проходив (проходить) службу поліцейський, на підставі затвердженого висновку про призначення одноразової грошової допомоги приймає рішення про призначення виплати шляхом видання наказу про виплату такої допомоги.

Висновок ГУНП в Хмельницькій області від 15.12.2017 про призначення позивачу одноразової грошової допомоги в розмірі 480 000,00 грн є чинним, і, враховуючи скасування судом пункту 9 наказу ГУНП в Хмельницькій області від 22.02.2018 № 295 "Про скасування окремих пунктів наказів ГУНП щодо виплати одноразової грошової допомоги" в частині скасування у пункті 2 наказу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області від 22.12.2017 № 2192 абзацу щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги, є підставою для виплати такої допомоги.

Тому, у задоволенні позовних вимог позивача щодо зобов'язання відповідача призначити одноразову грошову допомогу необхідно відмовити.

Водночас, застосовуючи задекларований статтею 6 Конвенції принцип правової визначеності, який, серед іншого, вимагає, щоб остаточні рішення суду не могли бути поставлені під сумнів, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача вчинити дії щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги, як інваліду ІІ групи, у порядку та розмірі, визначеному відповідно до Порядку № 4, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 97 Закону № 580-VIII.

Враховуючи вищенаведене, адміністративний позов необхідно задовольнити частково.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1,29001, ідентифікаційний код НОМЕР_1) до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області (вул. Зарічанська, 7,Хмельницький,Хмельницька область,29017, код ЄДРПОУ 40108824) задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ГУНП в Хмельницькій області від 22.02.2018 №295 "Про скасування окремих пунктів наказів ГУНП щодо виплати одноразової грошової допомоги" в частині скасування у пункті 2 наказу ГУНП в Хмельницькій області від 22.12.2017 №2192 "Про виплату одноразової грошової допомоги" - абзацу щодо виплати ОСОБА_1, інваліду II групи, одноразової грошової допомоги.

Визнати протиправними дії начальника ГУНП України в Хмельницькій області щодо відмови у затвердженні висновку про призначення ОСОБА_1, інваліду II групи, майору поліції, оперуповноваженому відділу організаційно-аналітичної роботи управління протидії наркозлочинності ГУНП України в Хмельницькій області одноразової грошової допомоги від 16 лютого 2018.

Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1, інваліду II групи, майору поліції, оперуповноваженому відділу організаційно-аналітичної роботи управління протидії наркозлочинності ГУНП України в Хмельницькій області одноразову грошову допомогу у порядку та розмірі, визначеному відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом МВС України №4 від 11.01.2016, відповідно до пункту З частини 1 статті 97 Закону України "Про Національну поліцію".

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з його проголошення, а у випадку, якщо в судовому засіданні були проголошені вступна та резолютивна частини рішення суду, - з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 21 травня 2018 року

Головуючий суддя Г.В. Лабань