Рішення № 74091356, 15.05.2018, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.05.2018 Справа №905/156/18

Господарський суд Донецької області у складі судді Кротінової О.В.,

при секретарі судового засідання Мунтяну Ю.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Київ, ЄДРПОУ 40075815, в особі регіональної філії “Львівська залізниця” Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Львів, ЄДРПОУ 40081195,

до відповідача, Приватного акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь”, м.Маріуполь Донецької області, ЄДРПОУ 00191158,

про стягнення 14966,90 грн., -

за участю уповноважених представників:

від позивача: не з’явився;

від відповідач: не з’явився,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство “Українська залізниця”, м.Київ, в особі регіональної філії “Львівська залізниця” Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Львів, звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою №ДНЮ-25 від 17.01.2018р. до Приватного акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь”, м.Маріуполь Донецької області, про стягнення коштів пов’язаних із затримкою вагона у сумі 14966,90 грн. на підставі ст.129 Статуту залізниць України.

Ухвалою суду від 29.01.2018р. даний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №905/156/18; визначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; судове засідання призначене на 22.02.2018р.; встановлено строк відповідачу для подання відзиву на позовну заяву і всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів і заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову до 15.02.2018р., але не пізніше 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; встановлено строк позивачу для подання відповіді на відзив до 22.02.2018р.; визнано явку представників сторін у судове засідання обов’язковою.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 15.07.2017р. зі станції Сартана Донецької залізниці ПрАТ “Металургійний комбінат “Комбінат Азовсталь” на станцію Чиєрна над Тисою ЖСР відправлено за залізничною накладною №51025583 у вагоні №56925530 вантаж - сляби. При перевірці поїзда в комерційному відношенні на станції Клепарів 22.07.2017р. позивачем виявлено комерційну несправність у вагоні №56925530, а саме: в передній і задніх частинах вагона відсутні розпірні рами, про що складено акт загальної форми №1524 від 22.07.2017р. Після відставлення вагона на знеструмлену колію ст.Клепарів, при детальному огляді було виявлено, що вантаж у вагон завантажено з порушенням вимог пункту 7.5.3 Технічних умов розміщення і кріплення вантажу глави 3 Додатку 3 до Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (УМЗВС) – були відсутні розпірні рами. Оскільки комерційна несправність такого роду є загрозою безпеці руху, вагон №56925530 був направлений 23.07.2017р. на станцію Скнилів для виправлення комерційної несправності, про що складено акт загальної форми №5132 від 23.07.2017р. Після прибуття на станцію Скнилів, комерційну несправність вагону №56925530 виправлено позивачем, про що складено акти загальної форми №2226 від 23.07.2017р., №2239 від 25.07.2017р. та калькуляцію виправлення комерційного браку у вагоні №56925530 по ст.Скнилів 24.07.2017р.. Внаслідок чого, відповідно до ст.129 Статуту залізниць України, складено акти загальної форми №1925 від 23.07.2017р., №2239 від 25.07.2017р. та виникли підстави для нарахування коштів пов’язаних із затримкою вагона у загальній сумі 14966,90грн.

На підтвердження викладених обставин позивач надав у копіях: залізнична накладна №51025583 (дата відправки 15.07.2017р.), акти загальної форми №1524 від 22.07.2017р., №5132 від 23.07.2017р., №1925 від 23.07.2017р., №2226 від 23.07.2017р., №2239 від 25.07.2017р., калькуляція виправлення комерційного браку у вагоні №56925530 по ст.Скнилів 24.07.2017р., телеграми №956 від 22.07.2017р., №960 від 23.07.2017р., №157 від 23.07.2017р., №159 від 25.07.2017р., правоустановчі документи головного підприємства позивача та регіональної філії, довіреності на представників позивача.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст.1, 2, 4, 20, 27, 42, 46, 161-164 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.10, 11, 16, 526, 530, 610, 611, 614, 908, 920 Цивільного кодексу України, ст.ст.2, 4, 5, 6, 23, 24, 118, 122, 129 Статуту залізниць України, ст.ст.173-175, 179-180, 306, 312 Господарського кодексу України, ст.ст.5, 14, 28, 31, 32 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення, п.1.8, п.2.1, п.2.14, п.2.3 Правил комерційного огляду поїздів і вагонів, затверджених наказом Укрзалізниці №152-Ц від 24.04.2006р., п.7.5.3 Технічних умов розміщення і кріплення вантажу глави 3 Додатку 3 до Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення.

Ухвалою суду від 12.02.2018р. відмовлено у задоволенні клопотання представника Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Київ, в особі регіональної філії “Львівська залізниця” Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Львів, ОСОБА_1 №ДНЮ – 46 від 05.02.2018р. про забезпечення проведення судового засідання у справі №905/156/18, що призначене на 22.02.2018р. об 11год. 30хв., у режимі відеоконференції; визначення суду, відповідального за проведення відео конференції під час вищевказаного судового засідання – господарський суд Львівської області (79014, м.Львів, вул.Личаківська, 128).

21.02.2018р. від представника відповідача через канцелярію господарського суду Донецької області отримано відзив №09 – 10/36 від 16.02.2018р. по справі №905/156/18, до якого додано документи, наведені у переліку (надіслано поштою 16.02.2018р.), за змістом якого зазначено, що вантаж у вагоні №56925530 відповідачем був розміщений та скріплений правильно, та на момент прийняття залізницею вагону до перевезення та укладання договору перевезення №51025583 будь-яка комерційна несправність відсутня; зауважено, що комерційна несправність у вигляді відсутності кріплення у вагоні №56925530 виникла під час перевезення внаслідок незабезпечення збереження кріплення залізницею або крадіжки розпірних рамок; звернуто увагу, що з матеріалів справи вбачається, що при прийнятті вантажу на станції відправлення у спірному вагоні зауважень щодо кріплення вантажу від залізниці не надходило, матеріали справи не містять даних про те, що виявлений залізницею комерційний брак у даному випадку виник з вини відповідача, залізницею не надано доказів на підтвердження того, що при прийнятті вантажу до відправлення на станції відправлення виявлений нею комерційний брак мав скритий характер; кріплення вантажу у спірному вагоні здійснювалося на підставі затвердженого залізницею креслення; вказано, що позивачем не надано відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46, що є підставою для стягнення плати за користування вагонами, не надано відповідного акту про затримку вагона, доказів інформування відповідача про затримку вагонів, відсутнє належне документальне оформлення здійснення маневрових робіт, обґрунтований розрахунок їх вартості; вважає, що за відсутності доказів затримки спірного вагону з вини відповідача, вимоги щодо стягнення плати за зберігання вантажу у вказаній за позовом сумі є необґрунтованими та безпідставними; наполягає, що підстави для стягнення з відповідача тарифу Клепарів-Скнилів-Клепарів та вартості виконаних робіт по усуненню комерційної несправності відсутні; просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 22.02.2018р. визначено розгляд справи №905/156/18 за позовом Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Київ, в особі регіональної філії “Львівська залізниця” Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Львів, до відповідача, Приватного акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь”, м.Маріуполь Донецької області, про стягнення коштів пов’язаних із затримкою вагона у сумі 14966,90грн. на підставі ст.129 Статуту залізниць України, за правилами загального позовного провадження, стадія: відкриття провадження у справі; призначено підготовче засідання на 20.03.2018р. о 12:00 год.; встановлено строк позивачу для надання відповідно до ст.166 Господарського процесуального кодексу України відповідь на відзив у строк до 10.03.2018р., але не пізніше 15 днів з дня вручення ухвали; визнано явку представників сторін на судове засідання обов’язковою.

22.02.2018р. позивачем подано клопотання №ДНЮ-62 від 19.02.2018р. про відкладення розгляду справи №905/156/18, яке залишено судом без розгляду, оскільки отримано після судового засідання, мова про яке йдеться в означеному зверненні.

20.03.2018р. представником відповідача на електронну адресу суду надіслано клопотання №09-10/36 від 20.03.2018р. про відкладення підготовчого судового засідання.

20.03.2018р. представником позивача представлено суду відповідь на відзив №ДНЮ-97 від 16.03.2018р., у якій зазначено, що позиція відповідача щодо відсутності підстав для задоволення вимог про стягнення з відповідача додаткової плати за користування вагонами, збереження вантажу, маневрової роботи, телеграми, тарифу Клепарів – Скнилів – Клепарів, вартість робіт виконаних ВП “Львівська механізована дистанція вантажно–розвантажувальних робіт” по виправленню комерційної несправності є безпідставними та не обґрунтованими, оскільки згідно параграфу 6 ст.28 СМГС передбачено, що перевізнику повинні бути сплачені додаткові платежі та витрати, якщо перепони для перевезення вантажу виникли з причин, що не залежать від перевізника, а враховуючи те, що в нашому випадку, як свідчать матеріали справи виявлення залізницею комерційної несправності, а саме відсутності розпірних рам при кріпленні вантажу, яка виникла з причини завантаження вантажу вантажовідправником в порушення Технічних умов розміщення та кріплення вантажу, тобто саме з вини Приватного акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь”, тому вважає наявними підстави для задоволення вимог про стягнення з відповідача вищевказаних додаткових платежів; вказано, що наявні акти загальної форми свідчать, що затримка вагону не залежала від нього, а також що дані акти засвідчують обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу у вагоні і є належними доказами по справі; щодо позиції відповідача про те, що позивачем не складено в порушення параграфу 2 ст.12 СМГС комерційного акту, звертає увагу, що даною статтею на яку, зокрема, посилається відповідач, не передбачено обставин для складання саме комерційного акту; роз’яснено нарахування плати за користування вагоном, маневрові роботи, телеграми, зберігання вантажу, тарифу Клепарів-Скнилів-Клепарів.

Ухвалою суду від 20.03.2018р. продовжено строк підготовчого провадження до 23.05.2018р. (включно); відкладено підготовче засідання на 26.04.2018 року; встановлено строк відповідачу для подання заперечень на відповідь на відзив №ДНЮ-97 від 16.03.2018р. у порядку ст.167 Господарського процесуального кодексу України до 26.04.2018р., одночасно надіслати позивачу копію заперечень та доданих до них документів, докази такого направлення надати суду до дати підготовчого засідання; визнано явку представників сторін у судове засідання обов’язковою.

26.03.2018р. через канцелярію господарського суду Донецької області надійшов оригінал клопотання №09-10/36 від 20.03.2018р., копія якого була надіслана 20.03.2018р. електронною поштою.

02.04.2018р. позивачем подано супровідний лист №ДНЮ-115 від 28.03.2018р., до якого додано фіскальний чек ПАТ «Укрпошта» ВПЗ Львів 07 №б/н від 23.03.2018р.

Ухвалою суду від 05.04.2018р. відмовлено у задоволенні клопотання представника Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Київ, в особі регіональної філії “Львівська залізниця” Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Львів, ОСОБА_1 №ДНЮ-117 від 29.03.2018р. про забезпечення проведення судового засідання у справі №905/156/18, що призначене на 26.04.2018р. о 12год. 00хв., у режимі відеоконференції.

26.04.2018р. від представника позивача через канцелярію господарського суду Донецької області отримано лист №ДНЮ-140 від 24.04.2018р., у якому висловлено прохання здійснювати подальший розгляд справи без участі представника позивача.

Клопотання позивача №ДНЮ-140 від 24.04.2018р. про розгляд справи без участі представника позивача задоволено судом, про що відображено в ухвалі суду від 26.04.2018р.

Одночасно ухвалою суду від 26.04.2018р. закрито підготовче провадження по справі №905/156/18; призначено справу №905/156/18 до судового розгляду по суті; визначено проведення судового засідання 15.05.2018р. для розгляду справи по суті.

14.05.2018р. відповідачем надіслано електронною поштою клопотання №09-10/36 від 14.05.2018р. про розгляд справи за відсутності представника з врахуванням наданого відзиву на позовну заяву та наданих доказів.

Представник позивача у судове засідання 15.05.2018р. не з’явився.

Представник відповідача у судове засідання 15.05.2018р. не з’явився.

Як зазначено в ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Так, враховуючи суть спору, загальну тривалість розгляду справи, а також забезпечення з боку суду можливості учасників справи для реалізації своїх процесуальних прав, в тому числі шляхом направлення поштою (іншим належним засобом зв’язку) відповідних доказів до суду, з огляду на таке суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та існуючою можливість розглянути спір за наявними в справі матеріалами, у цьому судовому засіданні.

З огляду на таке, суд вважає за можливе розгляд справи за відсутності представника відповідача з врахуванням відзиву на позовну заяву та наданих доказів.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, щодо наступного.

За приписами статті 7 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Згідно ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

15.07.2017р. згідно дорожньої відомості №51025583 (що за своїм змістом та формою є залізничною накладною) відправник – ПрАТ “Металургійний комбінат “Комбінат Азовсталь”, м.Маріуполь Донецької області, відправив зі станції Сартана Донецької залізниці у вагоні №56925530 сляби (заготівки сталеві), вантаж не запакований, масою 67759 кг, кількість місць – 3, на станцію призначення Чиєрна над Тисою ЖСР-56, вантажоотримувач – АТ «Будамар Логістік», м.Братислава Словаччина, прикордонні станції переходів (розділ 6 перевізного документа) – УЗ-22 Чоп, ЖСР-56 Чиєрна над Тисою.

Згідно відомостей зазначених в графі 3 дорожньої відомості №51025583, вантаж у вагоні №56925530 був розміщений та закріплений у відповідності до креслення №059497-2МЧ від 05.09.2012р. У цій графі залізничної накладної також визначені кількість та розмір реквізитів кріплення (розпірних рамок), а у графі 15 зазначена їх вага – 219 кг.

Правильність внесення відомостей до дорожньої відомості №51025583 підтвердив своїм підписом представник відповідача. На станції відправлення Сартана вантаж у вагоні №56925530 до перевезення у міжнародному сполученні був прийнятий залізницею без зауважень, у тому числі і щодо кріплення вантажу у вагоні.

22.07.2017р. при перевірці поїзда в комерційному відношенні із застосуванням засобів відеоспостереження на станції Клепарів Львівської залізниці позивачем виявлено комерційну несправність у вагоні №56925530, а саме: в передній і задніх частинах вагона відсутні розпірні рами, про що складено акт загальної форми №1524 від 22.07.2017р.

23.07.2017р. працівниками позивача складено акт загальної форми №5132, зі змісту якого вбачається, що при огляді вагону №56925530 виявлено, що згідно перевізних документів вантаж завантажено згідно додатку 3 гл.7 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (УМЗВС) без вказаних пунктів. Фактично - відсутні розпірні рами у даному вагоні, чим порушено додатку 3 гл.3 пункт 7.5.3 УМЗВС. У зв’язку з чим вагон №56925530 був направлений 23.07.2017р. на станцію Скнилів для виправлення комерційної несправності.

Після прибуття на станцію Скнилів Львівської залізниці, комерційну несправність вагону №56925530 виправлено позивачем, про що складено акти загальної форми №1925 від 23.07.2017р., №2239 від 25.07.2017р. та калькуляцію виправлення комерційного браку від 24.07.2017р.

За розрахунком позивача, наведеним у позовній заяві, керуючись ст.129 Статуту залізниць України, на підставі актів загальної форми №1925 від 23.07.2017р., №2239 від 25.07.2017р., за затримку вагона №56925530 відповідачу нараховано наступні платежі на загальну суму 12472,42 грн. без ПДВ.

По станції Клепарів Львівської залізниці, за даними акту загальної форми №1925 від 23.07.2017р.:

1. Плата за користування вагонами (з 22.07.2017р. 08:13 год. по 23.07.2017р. 10:01год. = 26 год.) – 41,70 грн.;

2. Маневрова робота (2 манев.роб. по 00:30 хв.) – 1347,20 грн.;

3. Телеграми 2 шт. – 244,00 грн.;

4. Зберігання (1 доба) – 626,10 грн.

По станції Скнилів Львівської залізниці, за даними акту загальної форми №2239 від 25.07.2017р.:

1. Виправлення комерційної несправності: тариф Клепарів-Скнилів – 2018,00 грн., Скнилів-Клепарів – 2018,00 грн.;

2. Плата за користування вагонами (з 23.07.2017р. 16:19 год. по 24.07.2017р. 20:00год. = 28 год.) – 49,80 грн.;

3. Загальний час затримки (Клепарів 25:48 год.+Скнилів 27:41 год. = 53:29 год.) – 384,70 грн.;

4.Зберігання вантажу (1 доба 68 т.) = 626,10 грн.;

5. Маневрова робота (30 хв.) – 673,60 грн.;

6. Телеграма (2шт.) – 244,00 грн.;

7. Калькуляція МЧ Львів – 4290,72 грн.

Посилаючись на необхідність відшкодування витрат пов’язаних з перевезенням вантажу не передбачених застосованими тарифами і викликані причинами, які не залежать від перевізника, Публічне акціонерне товариство “Українська залізниця”, в особі регіональної філії “Львівська залізниця”, звернулось до суду з позовом про стягнення з ПрАТ “Металургійний комбінат “Комбінат Азовсталь” коштів сумі 14966,90 грн. з ПДВ.

За приписами ч.1 ст.909 Цивільного кодексу України та ч.1 ст.307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно із ч.2 ст.908 Цивільного кодексу України та ч.5 ст.307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ч.2 ст.306 Господарського кодексу України суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.

За змістом ч.5 ст.307 вказаного кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

Частиною 3 ст.909 Цивільного кодексу України встановлено, що укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Згідно з ч.2 ст.924 Цивільного кодексу України, перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 Цивільного кодексу України закріплено, що у разі порушення зобов’язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Частиною 1 ст.12 Закону України “Про залізничний транспорт” передбачено, що залізниці забезпечують збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.

Згідно з ч.1 ст.23 вищевказаного Закону, перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України.

Стаття 110 Статуту залізниць України (далі - Статут) встановлює, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Відповідно до ст.4 Статуту залізниць України перевезення залізницями вантажів, багажу і вантажобагажу у міжнародному сполученні здійснюється відповідно до угод про залізничні міжнародні сполучення. Згідно параграфу 3 ст.14 УМЗВС (Угода про міжнародне залізничне вантажне сполучення), договір перевезення оформляється залізничною накладною. Одночасно з пред’явленням вантажу до перевезення відправник до кожної відправки повинен представити станції відправлення правильно заповнену і підписану залізничну накладну.

Правилами перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 20.08.2001 № 542, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 вересня 2001 р. за № 796/5987 передбачено, що у вагонах відкритого типу (на платформах, у напіввагонах і т.ін.) допускається перевезення вантажів, зазначених у додатку. До вказаного додатку, зокрема, включені й сляби (заготовки стальні) код єдиної тарифно-статистичної номенклатури вантажів 31407.

Правилами приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Мінтрансу України № 644 від 21.11.2000р. встановлено що, вантажі до перевезення приймаються за наявності місячного плану або дозволу на перевезення, оформленого відповідно до Правил планування перевезень вантажів. Відправники можуть пред'являти вантажі до перевезення на місцях загального й незагального користування (пункт 1).

Вантажі, що потребують тари для збереження їх від утрати, псування або пошкодження при перевезенні, повинні пред'являтися до перевезення у справній тарі, яка відповідає стандартам або технічним умовам, а вантажі, на тару і упакування яких стандарти та технічні умови не встановлено, - у справній тарі, що забезпечує їх збереження. Упаковка, в якій вантаж пред'являється до перевезення, не повинна завдавати шкоди рухомому складу, залізничній колії й навколишньому середовищу (пункт 3).

Відправник несе відповідальність за пред'явлений до перевезення вантаж у нестандартній і неякісній упаковці.

Якщо при зовнішньому огляді тари або упаковки пред'явленого до перевезення вантажу будуть помічені недоліки, які можуть призвести до втрати, псування або пошкодження вантажу, то відправник зобов'язаний на вимогу станції привести тару або упаковку у відповідність до вимог стандартів або інших нормативно-технічних документів на продукцію.

Відправник зобов'язаний на вимогу станції пред'явити стандарт або технічні умови, сертифікат на відвантажувану продукцію (якщо вона підлягає сертифікації), а також на її тару.

Залізниця може не приймати вантаж до перевезення у разі відсутності або неналежного його маркування, а також у тарі, що не відповідає вимогам стандартів або інших нормативних документів.

Навантаження вагонів здійснюється згідно з правилами розміщення і кріплення вантажів, правилами перевезення вантажів із забезпеченням безпеки руху, схоронності вантажів і безпечного виконання вантажних робіт (пункт 20).

Забороняється приймати до перевезення вантажі у вагонах, завантажених з перевищенням їх вантажопідйомності, та в інших випадках, передбачених Правилами перевезення окремих видів вантажів (пункт 26).

Договір про перевезення вантажу вважається укладеним з моменту проставлення календарного штемпеля станції відправлення в оформленій паперовій накладній або з моменту накладення електронного цифрового підпису працівником залізниці в електронній накладній.

Факт приймання вантажу до перевезення, завантаженого у вагон (контейнер) відправником, підтверджується підписанням Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, видачу/приймання контейнерів працівниками відправника і залізниці.

Вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу (пункт 28).

Приймаючи до уваги, що сляби (заготовки стальні) перевозяться залізницею у вагонах відкритого типу, вантаж, завантажений відповідачем по дорожній відомості №51025583 у вагоні №56925530 мав прийматися 15.07.2017р. до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування та кріплення.

Оскільки в дорожній відомості №51025583 проставлений календарний штемпель станції відправлення, суд дійшов висновку, що договір про перевезення вантажу за цією накладною був укладений 15.07.2017р., що свідчить про відсутність зі сторони залізниці зауважень щодо навантаження та кріплення вантажу у вагоні №56925530.

При цьому, суд звертає увагу, що комерційна несправність, встановлена 22.07.2017р. на станції Клепарів Львівської залізниці, а саме: відсутність розпірних рам в передній і задніх частинах вагона, не є прихованою комерційною несправністю, та згідно пункту 28 Правил приймання вантажів до перевезення, відсутність кріплення слябів мала бути виявлена працівниками залізниці при прийнятті вантажу 15.07.2017р. у вагоні №56925530.

Вищенаведене свідчить, що вантаж у вагоні №56925530 відповідачем був розміщений за правилами розміщення і кріплення вантажів, на момент прийняття залізницею вагону №56925530 до перевезення та укладання договору перевезення №51025583, комерційна несправність в частині кріплення вантажу була відсутня.

На шляху прямування від станції Сартана Донецької залізниці до станції Клепарів Львівської залізниці (станції затримання) вагон №56925530 прослідував через інші пункти комерційного огляду поїздів і вагонів (ПКО), проте доказів виявлення будь-яких комерційних несправностей в кріпленні вантажу (відсутності розпірних рам) у вагоні №56925530 до станції Клепарів Львівської залізниці перевізником не надано.

Відповідно до параграфів 1-2 статті 32 УМЗВС перевізнику мають бути відшкодовані всі витрати, пов’язані з перевезенням вантажу, не передбачені застосованими тарифами і викликані причинами, які не залежать від перевізника.

Параграфом 6 ст.28 УМЗВС передбачено, що перевізнику повинні бути сплачені додаткові провізні платежі та витрати, якщо перепони для перевезення вантажу виникли з причин, що не залежать від перевізника.

З матеріалів справи вбачається, що при прийнятті вантажу на станції відправлення у спірному вагоні, зауважень щодо кріплення вантажу від залізниці не надходило.

Позивачем не доведено, що виявлений залізницею комерційний брак у даному випадку виник з вини відповідача, та не надано доказів на підтвердження того, що при прийнятті вантажу на станції відправлення Сартана Донецької залізниці, виявлений залізницею на станції Клепарів Львівської залізниці комерційний брак мав скритий характер.

Усупереч вказаним нормам, позивач не надав господарському суду доказів, які обґрунтовують його вимоги, що виключає можливість стягнення з відповідача заявлених в позові коштів.

Таким чином, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Київ, в особі регіональної філії “Львівська залізниця” Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Львів, до Приватного акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь”, м.Маріуполь Донецької області, про стягнення коштів пов’язаних із затримкою вагона у сумі 14966,90 грн. на підставі ст.129 Статуту залізниць України є такими, що не підлягають задоволенню.

За змістом відзиву №09 – 10/36 від 16.02.2018р. відповідачем наведено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які останній очікує понести до закінчення розгляду справи по суті, у розмірі 5000,00 грн. (вартість проїзду та проживання у м.Харків).

Відповідно до ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв’язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі.

При цьому, відповідачем не надано суду доказів у підтвердження понесених ним витрат на проїзд та проживання у м.Харків.

Відтак, вимога відповідача, що містить відзив на позовну заяву, про покладення судових витрат на позивача, у приведеній частині, не підлягає задоволенню.

В іншому судові витрати підлягають розподілу з урахуванням норм статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.4, 7, 13, 42, 73-81, 86, 129, 202, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” (03680, м.Київ, вул.Тверська, буд.5, ЄДРПОУ 40075815), в особі регіональної філії “Львівська залізниця” Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” (79000, м.Львів, вул.Гоголя, буд.1, ЄДРПОУ 40081195) до Приватного акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь” (87500, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Лепорського, буд.1, ЄДРПОУ 00191158) про стягнення коштів пов’язаних із затримкою вагона у сумі 14966,90 грн. на підставі ст.129 Статуту залізниць України, відмовити.

2. В судовому засіданні 15.05.2018р. ухвалено рішення (вступна та резолютивна частини рішення).

3. Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

4. Повний текст рішення складено та підписано 21.05.2018р.

Суддя О.В. Кротінова