Рішення № 74089347, 18.05.2018, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 573/555/18

Номер провадження 2/573/251/18

РІШЕННЯ

іменем України

18 травня 2018 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючої судді: Черкашиної М.С.

при секретарі: Терещенко О.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в м. Білопіллі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 селищної ради Білопільського району Сумської області, треті особи: приватний нотаріус Білопільського районного нотаріального округу ОСОБА_3, відділ у Білопільському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом

В С Т А Н О В И В:

06 квітня 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 селищної ради про визнання права власності на земельну частку (пай) у порядку спадкування за заповітом. ОСОБА_4 вимоги мотивовані тим, що 24 вересня 2006 року в смт. Тьоткіно Глушковського району Курської області РФ помер його батько – ОСОБА_5. Після смерті останнього відкрилась спадщина на все належне йому майно, в тому числі на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності сільськогосподарського акціонерно-пайового товариства закритого типу «Жовтень» Білопільського району сумської області, розміром 3,95 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка належала померлому на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії СМ № 037991 від 20 травня 1996 року, виданого на ім’я померлого на підставі розпорядження Білопільської районної державної адміністрації від 16 травня 1996 року № 145. За життя ОСОБА_5 заповів все своє майно сину – ОСОБА_1. Рішенням суду від 27 грудня 2017 року йому визначено додатковий строк для подання заяви для прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_5 Маючи намір отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на вищевказану земельну частку (пай), належну ОСОБА_5, позивач звернувся до приватного нотаріуса, але у видачі вказаного свідоцтва йому було відмовлено у зв’язку із втратою правовстановлюючого документа на зазначену земельну частку (пай). На даний час ОСОБА_1 не може отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом у нотаріальному порядку і вільно розпоряджатися спадковим майном, а тому звернувся до суду із захистом своїх спадкових прав. Посилаючись на викладені вище обставини, позивач просить визнати за ним у порядку спадкування за заповітом після батька ОСОБА_5, який помер 24 вересня 2006 року, право власності на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності САПТЗТ «Жовтень», розміром 3,95 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на території Товстянської сільської ради Білопільського району Сумської області, посвідчену сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії СМ № 037991, виданого на ім’я померлого на підставі розпорядження Білопільської районної державної адміністрації від 16 травня 1996 року № 145.

В підготовче засідання позивач ОСОБА_1 не з’явився, його представник за довіреністю ОСОБА_6 надала до суду письмову заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи у їх відсутність (а. с. 39).

Представник відповідача – ОСОБА_2 селищної ради Білопільського району Сумської області в підготовче засідання не з’явився, надіславши письмову заяву про розгляд справу без участі представника селищної ради, позов визнають у повному обсязі (а. с. 38).

Третя особа – приватний нотаріус Білопільського районного нотаріального округу ОСОБА_3 у підготовче засідання також не з’явилась. Нотаріус надіслала письмову заяву про розгляд справи без її участі (а. с. 29).

Представник третьої особи – відділу у Білопільському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумської області, будучи належним чином повідомлений про час, день та місце розгляду справи, у підготовче засідання також не з’явився (а. с. 24).

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Частиною 1 ст. 206 ЦПК передбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

При ухваленні рішення суд керувався наступними правовими нормами.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

Стосовно визнання права власності на земельну частку (пай) у порядку спадкування за заповітом, суд враховує слідуюче.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народився 11 листопада 1949 року. Його батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_7’я Іванівна, що підтверджується свідоцтвом про народження позивача серії ЯЛ № 647702 (а. с. 6).

Відповідно до заповіту, посвідченого секретарем виконавчого комітету Товстянської сільської ради Білопільського району Сумської області 18 лютого 1995 року, зареєстрованого в реєстрі за № 21, ОСОБА_5 все своє майно заповів у власність своєму сину – ОСОБА_1 (а. с. 9).

ОСОБА_7’я Іванівна померла 23 жовтня 1995 року в с. Товста Білопільського району Сумської області, а ОСОБА_5 помер 24 вересня 2006 року в смт. Тьоткіно Глушковського району Курської області РФ, що підтверджується копіями свідоцтв про смерть серії 1-БП № 203133 та серії І-ЖТ № 686370 відповідно (а. с. 7-8).

За життя ОСОБА_5 мав право на земельну частку (пай) розміром 3,95 умовних кадастрових гектарів, яка перебувала у колективній власності сільськогосподарського акціонерно-пайового товариства закритого типу «Жовтень» в с. Товста для ведення товарного сільськогосподарського виробництва відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії СМ № 037991, виданого 20 травня 1996 року на підставі розпорядження Білопільської районної державної адміністрації від 16 травня 1996 року № 145 (а. с. 10).

Із інформаційної довідки, виданої відділом у Білопільському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області вбачається, що станом на 2018 рік оціночна вартість об’єкта оцінки – земельної частки (паю), розміром 3,95 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) складає 78 606 грн. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Товстянської сільської ради (бувше САПТЗТ «Жовтень») на а. с. 13.

Із довідки Товстянського старостату ОСОБА_2 селищної ради Білопільського району Сумської області від 29 березня 2018 року № 175 ОСОБА_5 постійно та до дня смерті 24 вересня 2006 року був зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_1. Заповіт від імені ОСОБА_5 посвідчувався виконкомом сільської ради 18 лютого 1995 року за № 21, який не змінювався і не відмінявся (а. с. 14).

Згідно з п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" при розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до п.п 4.20 п. 4 гл. 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за №282/20595, видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом проводиться на підставі документів, оформлених відповідно до статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та витягу з Державного земельного кадастру.

Як зазначено в п.п 4.18 п. 4 гл. 10 розділу ІІ зазначеного Порядку за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Зі змісту постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, виданої приватним нотаріусом Білопільського районного нотаріального округу ОСОБА_3 05 березня 2018 року вбачається, що оформлення спадщини після померлого 24 вересня 2006 року ОСОБА_5, не вдається можливим у зв’язку з відсутністю правовстановлюючого документа, який посвідчує право власності спадкодавця на майно (а. с. 12).

У відповідності до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру вбачається, що після ОСОБА_5, який помер 24 вересня 2006 року приватним нотаріусом Білопільського районного нотаріального округу ОСОБА_3 заведено спадкову справу за № 31/2018 за заявою ОСОБА_1 (а. с. 28, 30-36).

Зокрема, статтею 1216 ЦК України 2003 року визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

В силу ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Статтею 1233 ЦК України визначено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно із ч. 1 ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності.

Частиною першою статті 316 Цивільного кодексу України поняття права власності визначено як право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. При цьому право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст. 328 ЦК України).

У відповідності до ч. 2 ст. 373 ЦК України право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

За змістом п. «г» ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Пленум Верховного Суду України у п. 11 своєї постанови "Про судову практику справах про спадкування» від 30 травня 2008 року роз'яснив, що при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).

Згідно п. 17 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Статтею 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» передбачено, що основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документом, який посвідчує право на земельну частку (пай) також є: рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Відповідно до вимог ст. 392 ЦК України, власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 та визнати за ним право власності на земельну частку (пай), розміром 3,95 умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, в порядку спадкування за заповітом після померлого 24 вересня 2006 року батька ОСОБА_5.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 316, 328, 373, 392, 1216, 1218, 1220, 1222, 1223, 1233, 1235 ЦК України 2003 року, ст. 81 Земельного Кодексу України, ст. ст. 10, 81, 200, 206, 247, 259, 265, 273, 354-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 Миколайовича (НОМЕР_1, РНОКПП: НОМЕР_2, зареєстрований та проживає за адресою: смт. Тьоткіно, тер. ЛікарніАДРЕСА_1 РФ) до ОСОБА_2 селищної ради Білопільського району Сумської області (ЄДРПОУ: 04390083, місце знаходження: 41854, Сумська область, Білопільський район, смт. Миколаївка, бульвар Свободи, 2), треті особи: приватний нотаріус Білопільського районного нотаріального округу ОСОБА_3 (місце знаходження: 41856, Сумська область, Білопільський район, смт. Улянівка, вул. Центральна, буд. 5, прим. 2), відділ у Білопільському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (місце знаходження: 41800, Сумська область, м. Білопілля, вул. Старопутивльська, буд. 20, ЄДРПОУ: 39765885), про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 у порядку спадкування за заповітом після батька ОСОБА_5, який помер 24 вересня 2006 року, право власності на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності САПТЗТ «Жовтень», розміром 3,95 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на території Товстянської сільської ради Білопільського району Сумської області, посвідчену сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії СМ № 037991, виданого на ім’я померлого на підставі розпорядження Білопільської районної державної адміністрації від 16 травня 1996 року № 145.

Відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Сумської області через Білопільський районний суд Сумської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя :