Рішення № 74089204, 03.05.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/4402/18 Провадження №2-а/522/990/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2018 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

судді Бондар В.Я.,

за участі секретаря – Грищук В.О.,

розглянувши у судовому засіданні в режимі відеоконференції в місті ОСОБА_1 адміністративну справу за позовом Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області до ОСОБА_2 про примусове видворення громадянина ОСОБА_3 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,

ВСТАНОВИВ:

16.03.2018 року позивач в особі представника ОСОБА_4 звернувся до Приморського районного суду міста ОСОБА_1 із позовом, яким просить примусово видворити за межі України громадянина ОСОБА_3 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим по справі було призначено суддю Домусчі Л.В. та ухвалою якої від 16.03.2018 року було відкрито провадження по справі.

20.03.2018 року до Канцелярії приморського районного суду міста ОСОБА_1 надійшло клопотання від позивача в особі представника – ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції мотивоване тим, що громадянина ОСОБА_3 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, було поміщено до Чернігівського пункту тимчасового розміщення іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України. Оскільки, відповідач на теперішній час знаходиться за адресою: с. Розсудів, вул. Лісна, 5, Ріпкинський р-н, Чернігівської обл.., 15044, та неможливо забезпечити його явку в судове засідання до Приморського районного суду м. Одеси, просили дану справу призначити до розгляду в режимі відеоконференцзв`язку.

Ухвалою від 20.03.2018 року клопотання позивача про проведення судового засідання по справі № 522/4402/18 в режимі відеоконференцзв`язку було задоволено та призначено справу до розгляду в режимі відео конференції на 23.03.2018 року об 11.00.

У зв’язку з повторним автоматизованим розподілом судової справи на підставі розпорядження керівника апарату суду № 1072/18 від 22.03.2018 року вказана адміністративна справа передана судді Бондар В.Я..

Справа надійшла в провадження судді Бондар В.Я. 23.03.2018 року.

29.03.2018 року на адресу суду надійшло клопотання позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, мотивоване тим. Що відповідач знаходиться в Чернігівського пункті тимчасового розміщення іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.

Ухвалою суду від 30.03.2018 року клопотання представника Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області було задоволено та призначено розгляд справи в режимі відео конференції на 13 квітня 2018 року о 12 год. 30 хв..

13.04.2018 року судове засідання не відбулося з причин відсутності вільного судового залу для проведення судового засідання в режимі відео конференції, в зв’язку з чим неможливо було забезпечити участь у судовому засіданні громадянина ОСОБА_3 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 в зв’язку з чим ухвалою суду від 13.04.2018 року розгляд справи було призначено в режимі відео конференції на 25.04.2018 року об 11 годині 30 хвилин.

В судовому засіданні 25.04.2018 року не вдалося вийти на зв'язок з Ріпкінським районним судом Чернігівської області в зв’язку з чим представником позивача – ОСОБА_5 в судовому засіданні було висловлено думку про неможливість проведення судового засідання.

25.04.2018 року з метою забезпечення своєчасного розгляду адміністративної справи та забезпечення права особи на участь у розгляді судової справи, суд прийшов до висновку, що клопотання представника позивача про проведення судового засідання по справі № 522/4402/18, призначеного на 25 квітня 2018 року об 12 год. 30 хв., в режимі відеоконференції підлягає задоволенню та постановив ухвалу про розгляд справи в режимі відеоконференції 03 травня 2018 року о 10 год. 35 хв..

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, та просив їх задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні заявив про те, що хоче добровільно покинути межі України в зв’язку тим, що хворіє його батько.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

14.03.2018 року працівниками ГУ ДМС України в Одеській області в ході проведення профілактичних заходів з протидії нелегальній (незаконній) міграції було виявлено громадянина ОСОБА_3 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, за адресою: вулиця Катерининська, будинок 10, с. Сухий Лиман, Овідіопольський район, Одеська область.

В результаті проведеної перевірки наявних документів та відібраних пояснень у Відповідача було встановлено, що громадянин ОСОБА_3 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, порушив правила перебування іноземців в Україні – ухилився від виїзду після закінчення терміну перебування.

Також позивач вказує, що ним було отримано інформацію з інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають кордон (система Аркан) та встановлено, що офіційний в’їзд на територію України Відповідач здійснив 26.06.2017 року на підставі багаторазової візи та паспортного документа.

По закінченню терміну перебування в Україні відповідач, всупереч вимогам законодавства, не виїхав та на час проведення перевірки та звернення позивача до суду у відповідача був відсутній паспортний документ.

Відповідно до ч. 3 ст. 25 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» рішення про добровільне повернення іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частинах першій і другій цієї статті, приймається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції, за заявою іноземця та особи без громадянства про добровільне повернення. Порядок провадження за заявами іноземців та осіб без громадянства про добровільне повернення визначається Кабінетом Міністрів України.

Позивач зазначив, що відповідач не звертався до ГУ ДМС України в Одеській області з заявою про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового або тимчасового захисту в Україні та не виявив відповідного бажання під час опитування, також в позові зазначається, що громадянин ОСОБА_3 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 не вважає себе жертвою торгівлі людьми.

Також судом встановлено, що під час проведення процедурних заходів посадовими особами позивача, відповідачем було зазначено про неможливість виконання рішення позивача про примусове видворення у зв’язку з відсутністю паспортного документа та коштів на виїзд.

Згідно до п. 14 ст. 1 Закону № 3773, нелегальний мігрант - іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.

Частиною 3 статті 3 розділу І Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 року № 3773-VІ (Далі - Закон № 3773), передбачено, що іноземці та особи без громадянства зобов'язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.

Відповідно до частини 1 стаття 9 розділу II Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства в'їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України.

Проаналізувавши всі обставини перебування Відповідача на території України було встановлено, що:

- відомості про в’їзд на територію України і подальше перебування на території України на законних підставах Відповідача відсутні, що вказує на грубе порушення з боку відповідача норм Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

- відповідач був затриманий співробітниками відділу запобігання нелегальній міграції, реадмісії та видворення управління у справах іноземців та осіб без громадянства ГУ ДМС України в Одеській області за порушення правил перебування іноземців в Україні, а саме проживання без документів на право проживання в Україні.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.

Беручи до уваги факт проживання на території України без документів на право проживання в Україні відповідач вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 203 КУпАП, у нього відсутній паспортний документ, який надає право здійснити виїзд з території України, які визначені ст.. 15 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», відповідно до якої в’їзд в Україну та виїзд з України іноземців та осіб без громадянства здійснюється за паспортним документом за наявності відповідної візи, якщо інший порядок в’їзду та виїзду не встановлено законодавством чи міжнародним договором України.

Зазначені обставини дають обґрунтовані підстави вважати, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення, не має документів для перетину державного кордону України на законних підставах та не має законних джерел існування, тому є підстави для примусового видворення відповідача за межі території України.

Відповідно до статті 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», статті 3 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», Постанови № 1 Пленуму Вищого Адміністративного суду України від 25.06.2009 року суд приходить до висновку, що рішення про примусове видворення громадянина ОСОБА_3 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 не буде означати для нього реальної загрози бути страченим або підданим катуванню, нелюдському чи принизливому поводженню з боку влади країни, куди він видворяється.

Згідно ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч.1ст. 77 КАС України), за згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Пунктом 3 частини 2статті 371 КАС України, передбачено, що суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства.

З огляду на викладене, є обґрунтовані підстави вважати, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення про його примусове видворення, що підтверджується його ухиленням від добровільного виїзду, а також відсутністю документів на повернення, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ст.ст. 2, 5, 7-9,72-79, 90, 241, 242, 243, 246, 250, 255, 288, 289, 371 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (65045, м. Одеса, вул. Преображенська, 44) до громадянина ОСОБА_6 ОСОБА_2 про примусове видворення громадянина ОСОБА_3 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Застосувати до громадянина ОСОБА_3 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідальність передбачену ст. 30 Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» у вигляді примусового видворення з України.

Примусово видворити за межі території України громадянина ОСОБА_3 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Рішення суду підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до суду першої інстанції апеляційної скарги в десятиденний строк з дня його проголошення. Оскарження рішення не зупиняє його негайного виконання.

Повний текст рішення суду складено 03.05.2018 року.

Суддя В.Я. Бондар

03.05.18