Рішення № 74088770, 02.05.2018, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 520/6884/17

Провадження № 2/520/2579/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.05.2018

Київський районний суд м.Одеси у складі головуючого судді Бескровного Я.В., при секретарі Бундєвій Я.І., розглянувши цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Банк «ТРАСТ» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2, третя особа Регіональний сервісний центр МВС в Одеській області, про визнання договору недійсним та скасування державної реєстрації -

ВСТАНОВИВ:

В червні 2017 року ПАТ Банк «ТРАСТ» звернулося до суду з позовом, в якому просила визнати недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу Богдан А09201 2005 року випуску д\н ВН0990АА, на підставі якого проведено державну реєстрацію за ОСОБА_2 і скасувати таку реєстрацію.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 7 листопада 2008 року було укладено договір застави рухомого майна з ОСОБА_1, предметом якого був вказаний транспортний засіб і така застава була зареєстрована у відповідному реєстрі обтяжень. Посилаючись на те, що спірна угода була вчинена без згоди заставодержателя, просив позов задовольнити.

Представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити.

Представник відповідача та відповідач проти задоволення позову заперечували, дали пояснення, що у реєстрі не було зареєстровано заборони відчуження транспортного засобу, а крім того, ОСОБА_1 уклав з банком іншу угоду, якою надав банку у заставу інший автомобіль і Банк надавав згоду на відчуження автомобілю Богдан.

Представник третьої особи до суду не явився, у письмових поясненнях зазначив, що заборони на відчуження автомобілю Богдан у день його перереєстрації не було.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що 7.11.2008 року між ОСОБА_1 та ВАТ Банк «ТРАСТ», правонаступником якого є позивач, був укладений кредитний договір №S051.0006725 за яким ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 15000 доларів США. У забезпечення зобов’язань ОСОБА_1 за цими договором, між ним та позивачем 7.11.2008р. укладено договір застави №S051.0006725-Р-1 за яким він надав у заставу позивачу автомобіль Богдан А09201 2005 року випуску д\н ВН0990АА.

6.01.2012р. вказаний автомобіль Богдан на підставі довідки-рахунку ДПІ 122892 виданої ФЛП «Дайбер», ОСОБА_1 було відчужено на користь ОСОБА_2 і за останньою зареєстровано право власності на цей автомобіль.

У 2017р. позивач дізнався, що вказаний предмет договору застави відчужено, і новим його власником є ОСОБА_2.

За змістом ч. 3 ст. 215 ЦК України договір може бути визнаний недійсним за позовом особи, яка не була його учасником, за обов‘язкової умови встановлення судом факту порушення цим договором прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Саме по собі формальне порушення сторонами договору при його укладенні окремих вимог закону не може бути підставою для визнання його недійсним, якщо судом не буде встановлено, що укладеним договором порушено право чи законний інтерес позивача і воно може бути відновлене шляхом визнання договору недійсним.

Судом встановлено, що з метою забезпечення виконання ОСОБА_1 своїх зобов’язань перед позивачем, за укладеним з ним кредитним договором, ОСОБА_1 передав банку в заставу вказаний автомобіль Богдан. В подальшому ОСОБА_1 без згоди заставодержателя продав автомобіль ОСОБА_2. Посилаючись на порушення цим договором своїх прав банк просить визнати договір недійсним.

Суд вважає, що укладеним ОСОБА_1 з ОСОБА_2 договором купівлі-продажу заставленого автомобіля право банку-позивача не порушено, оскільки обтяження автомобіля зберігає свою силу і для нового власника – покупця ОСОБА_2.

Такий висновок, суд робить виходячи з наступного. Так, за змістом ст.ст. 9, 10, 12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі відчуження предмета обтяження боржником без згоди обтяжувача обтяження рухомого майна, що є предметом обтяження, зберігає свою силу для нового власника (покупця) в разі, якщо воно зареєстроване в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. Судом встановлено, що обтяження проданого автомобіля було внесено до такого реєстру, з відміткою «дозволено відчужувати» (а.с.18).

За таких обставин суд приходить до висновку, що сама по собі формальна відсутність згоди банку на відчуження заставодавцем - ОСОБА_1, обтяженого заставою автомобіля Богдан не може бути підставою для визнання цього договору недійсним, оскільки обтяження, будучи внесеним на момент укладення договору до Державного реєстру обтяжень, зберігає свою силу і для нового власника - ОСОБА_2, банк і надалі має право звернути стягнення на предмет застави, відтак, укладеним договором його право не порушено і підстави для визнання його недійсним за позовом банку відсутні.

Під час розгляду справи стороною відповідача не було надано доказів про те, що відповідач укладав з позивачем інший договір застави іншого транспортного засобу та надання позивачем дозволу на відчуження автомобілю, а тому суд такі доводи сторони відповідача не приймає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 4-13,76-89,258-273 ЦПКУкраїни, суд –

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання Апеляційному суду Одеської області через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Бескровний Я. В.