Постанова № 74088516, 15.05.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 466/9523/17 Головуючий у 1 інстанції: Баєва О.І.

Провадження № 22-ц/783/930/18 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.

Категорія: 2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді Ніткевича А.В.,

суддів: Бойко С.М., Савуляка Р.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, в приміщенні Апеляційного суду Львівської області цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 31 січня 2018 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Львівської міської ради, Львівської міської ради, Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради про зобов'язання до вчинення дій,-

встановила:

01.12.2017р. позивач ОСОБА_2 звернувся в суд із позовною заявою до Виконавчого комітету Львівської міської ради, Львівської міської ради, Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради про зобов'язання до вчинення дій. Просив зобов'язати виконавчий комітет Львівської міської ради виконати належним чином покладені на нього організаційно-розпорядчі функції, а саме: здійснити державну реєстрацію права власності територіальної громади м. Львова на будинок по АДРЕСА_1; розглянути питання повернення незаконно приватизованих житлових приміщень будинку; розглянути звернення громадян щодо законності приватизації окремих житлових приміщень по суті; ініціювати перед уповноваженими органами, які здійснюють контролюючі функції відносно арбітражних керуючих - ліквідаторів перевірити законність тривалого завершення ліквідаційної процедури ДП «Текстиль» ЗАТ «Левтекс»; вжити заходів до приведення житлових приміщень до технічних вимог для житлових квартир; розглянути питання стосовно правомірності закріплення за окремими мешканцями житлових приміщень будинку, які тривалий час в ньому не проживали; зобов»язати виконавчий комітет Львівської міської ради внести зміни до рішення №995 від 23.08.2006 року, а саме: замінити п. 1.3 із «надати статус житлового будинку гуртожитку на АДРЕСА_1» на «здійснити перепланування житлових приміщень у гуртожитку на АДРЕСА_1 до технічних вимог для житлових квартир»; п. 4 рішення вважати п.5; рішення доповнити п. 4 «надати статус житлового будинку гуртожитку на АДРЕСА_1 після виконання п.п. 1.1, 1.2, 1.3, 2, 3.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 12 грудня 2017 року відкрито провадження у даній справі. Справу призначено до розгляду.

Оскаржуваною ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 31 січня 2018 рокуцивільну справу № 466/9523/17 (номер провадження 2/466/2846/17) за позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Львівської міської ради, Львівської міської ради, Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради про зобов'язання до вчинення дій направлено за підсудністю до Галицького районного суду м.Львова.

Ухвалу суду оскаржив представник позивача ОСОБА_3, вважає її такою, що постановлена з порушенням норм чинного законодавства.

Звертає увагу на те, що оскаржувана ухвала постановлена з врахуванням клопотання представника відповідача Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради, однак таке в матеріалах справи відсутнє, тому встановити його зміст неможливо.

Крім цього зазначає, що позовні вимоги заявлені, в тому числі до Шевченківської районної адміністрації та стосуються будівлі гуртожитку, нерухомого майна, що знаходиться на вул. Лінкольна у м. Львові.

Відтак, враховуючи те, що місцезнаходження одного із відповідачів є Шевченківський район, а також предмет спору, який стосується нерухомого майна, вважає, що справа підсудна Шевченківському районному суду м. Львова.

Просить скасувати ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 31 січня 2018 рокута направити справу для продовження розгляду до Шевченківського районного суду м. Львова.

Згідно із ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про передачу справи на розгляд іншого суду (п. 9 ч. 1 ст. 353 ЦПК України) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, судове засідання не проводиться.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення враховуючи таке.

Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що місцезнаходження відповідачів Виконавчого комітету Львівської міської ради, Львівської міської ради згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб є: 79006, м. Львів, пл.Ринок, 1, що не відноситься до території Шевченківського району м. Львова, тому з врахуванням клопотання представника Шевченківської районної адміністрації суд дійшов висновку про наявність підстав для направлення справи до Галицького районного суду м. Львова за підсудністю.

Враховуючи наявні матеріали справи та вимоги закону колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, тому оскаржувана ухвала не може залишатись в законній силі.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддя має перевірити належність справи до юрисдикції та підсудності суду.

Підсудність - це розподіл підвідомчих загальним судам цивільних справ між різними судами першої інстанції залежно від роду (характеру) справ, що підлягають розгляду, і від території, на яку поширюється юрисдикція того чи іншого суду.

Територіальна підсудність - це підсудність цивільної справи загальному суду в залежності від території, на яку поширюється юрисдикція даного суду. За її допомогою вирішується питання, яким з однорідних судів підсудна для розгляду відповідна справа.

Положеннями ст. 27 ЦПК України визначено загальні положення підсудності справ за місцем проживання або місцезнаходження відповідача.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Разом з цим, згідно із ч. 15 ст. 28 ЦПК України, позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред'являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача. Аналогічні за змістом норми містились у статтях 109 та 110 ЦПК України (в редакції закону від 18.03.2004 року) чинного на момент подання позову та відкриття провадження у справі. Таким чином, законодавець надав право позивачу на власний розсуд вибирати підсудність справ, у яких останній звертається, зокрема, з вимогами до кількох відповідачів.

Встановлення альтернативної підсудності, яка на відміну від загальної, є додатковою процесуальною гарантією забезпечення інтересів окремих категорій позивачів, пов'язане з необхідністю створення позивачеві більш сприятливих умов для звернення за судовим захистом.

З матеріалів справи вбачається, що звернувшись з позовом ОСОБА_2 визначив відповідачами Виконавчий комітет Львівської міської ради, Львівську міську раду, Шевченківську районну адміністрацію Львівської міської ради, при цьому серед вимог просив, зокрема, здійснити державну реєстрацію права власності територіальної громади м.Львова на будинок по АДРЕСА_1 у м. Львові. Відповідач Шевченківська районна адміністрація м. Львова знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Липинського, 11, вказана адреса належить за адміністративним поділом до Шевченківського району м. Львова, відтак належить до юрисдикції Шевченківського районного суду м. Львова.

Таким чином, звертаючись з позовними вимогами позивач ОСОБА_2 дотримався вимог статті 110 ЦПК України, що відповідає положенню ст. 28 ЦПК України (в редакції закону від 03.10.2017 року) в частині підсудності справи.

В свою чергу, частиною 1 ст. 114 ЦПК України (в редакції чинній на момент звернення до суду), а також частиною 1 ст. 30 ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 року, чинній з 15.12.2017 року) визначено, що позови, які виникають з приводу нерухомого майна, пред»являються за місцезнаходженням майна або його основної частини.

Згідно із ч.ч. 1 та 2 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

За наведеного, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном.

У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об'єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності.

Із позовної заяви вбачається, що позивач фактично просить зобов'язати відповідачів вчинити дії, які напряму пов'язані із нерухомим майно (гуртожитком), що знаходиться на АДРЕСА_1 у м. Львові.

Встановлене свідчить проте, що майно з приводу якого виник спір, відноситься до територіальної юрисдикції Шевченківського районного суду м. Львова.

Таким чином, аналіз суб'єктивного складу та характеру спірних правовідносин свідчить про те, що даний спір має розглядатись Шевченківським районним судом м. Львова.

Відтак, відкриваючи провадження у даній справі, місцевий суд дійшов правильного висновку про підсудність справи Шевченківському районному суду м. Львова, тому висновок суду про передачу справи за підсудністю до Галицького районного суду м. Львова є помилковим.

Враховуючи наведені обставин, колегія суддів приходить переконання про підставність апеляційної скарги та необхідність скасування оскаржуваної ухвали з підстав порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали (п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України).

Керуючись ст.ст. 258, 259, 367, 368, 372, п. 6 ч. 1 ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 379, ст.ст. 381, 382, 383 ЦПК України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 31 січня 2018 рокускасувати, справу направити до Шевченківського районного суду м. Львова для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складений 15 травня 2018 року.

Головуючий: А.В. Ніткевич

Судді: С.М. Бойко

Р.В. Савуляк