Ухвала суду № 7408619, 19.10.2009, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2009 року справа №А38/430-07

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючого судді: Коршуна А.О.

суддів: Нагорної Л.М., Добродняк І.Ю.

при секретарі : Гулая О.Г.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська на постанову Господарського суду Дніпропетровської області

від 25.09.2007 року у справі №А38/430-07

(категорія статобліку 6.6.2) за позовом: Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська до:

про: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вент-Сіті», м. Дніпропетровськ

визнання недійсними статуту, фінансово-господарських та первинних документів, свідоцтва про державну реєстрацію, припинення юридичної особи

ВСТАНОВИЛА:

02.08.2007р Державна податкова інспекція у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ( далі - ДПІ у АНД районі м. Дніпропетровська) звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вент-Сіті» (далі ТОВ «Вент-Сіті) про визнання недійсними статуту, фінансово-господарських та первинних документів, свідоцтва про державну реєстрацію, припинення юридичної особи / а.с. 2-5/.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.08.2007р. відкрито провадження в адміністративній справі №А38/430-07 за вищезазначеною позовною заявою та справа призначена до судового розгляду / а.с. 1/.

Посилаючись у позовній заяві на те, що відповідача було зареєстровано 06.11.2006р., засновником підприємства є ОСОБА_1, у подальшому було зясовано, що ОСОБА_1 документи на реєстрацію підприємства відповідача не підписувала, не мала наміру та бажання здійснювати підприємницьку діяльність, доходів від діяльності ТОВ «Вент-Сіті» не отримувала, що свідчить про те, що установчі документи відповідача не відповідають чинному законодавству і реєстрація підприємства відбулась на підставну особу, крім цього підприємство не знаходиться за адресою місцезнаходження, яка зазначена у його статутних документах, податкову звітність останній раз було подано ІНФОРМАЦІЯ_1, просить визнати недійсними статут та свідоцтво про державну реєстрацію ТОВ «Вент-Сіті», визнати недійсними фінансово-господарські та первинні документи ТОВ «Вент-Сіті».

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2007р. у справі №А38/430-07 ДПІ у АНД районі м. Дніпропетровська відмовлено у задоволені позовних вимог до ТОВ «Вент-Сіті» про недійсними статуту, фінансово-господарських та первинних документів, свідоцтва про державну реєстрацію, припинення юридичної особи /а.с.44-47/.

Позивач ДПІ у АНД районі м. Дніпропетровська , не погодившись з постановою суду першої інстанції 25.09.2007р. у даній адміністративній справі, подав апеляційну скаргу, у якій посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до ухвалення рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції від 25.09.2007р. у даній адміністративній справі та ухвалити нове рішення , яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач ТОВ «Вент-Сіті», у письмових заперечення на апеляційну скаргу, посилаючись на те, що судом першої інстанції у даній справі ухвалено законне та обґрунтоване рішення без порушень норм чинного законодавства, просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, постанову господарського суду Дніпропетровської області від 25.0.2007р. у даній адміністративній справі залишити без змін. / а.с. 82-83/.

Заслухавши у судовому засіданні представника позивача, який підтримав доводи викладені у апеляційній скарзі та просив апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції у даній справі скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, представника відповідача, який заперечував проти доводів апеляційної скарга та підтримав доводи заперечень відповідача на апеляційну скаргу і просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції у даній справі залишити без змін, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Під час розгляду даної справи, як судом першої інстанції так і апеляційним судом встановлено, що ТОВ «Вент-Сіті» зареєстровано виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради Дніпропетровської області 06.11.2007р., включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, код ЄДРПОУ 34683295, згідно статуту відповідача місцезнаходження підприємства м. Дніпропетровськ, вул. Каспійська 2, засновниками підприємства є ОСОБА_1 та ОСОБА_2, відповідач, як платник податків, з 06.11.2006р. перебуває на обліку в ДПІ у АНД районі м. Дніпропетровська, остання податкова звітність подана відповідачем за 1 півріччя 2007р., зазначені обставини підтверджуються ксерокопіями наданих суду позивачем належним письмових доказів / а.с.9-10,7,8,12,23-39/.

Як вбачається з позовної заяви / а.с. 2-5/ висновок про те, що ТОВ «Вент-Сіті» зареєстровано на підставну особу, яка не мала наміру здійснювати підприємницьку діяльність, та висновок про те, що установчі документи відповідача не відповідають вимогам діючого законодавства зроблено податковим органом на підставі того, що засновник підприємства ОСОБА_1, стосовно реєстрації підприємства відповідача зазначила, що вона документи на реєстрацію підприємства відповідача не підписувала, не мала наміру та бажання здійснювати підприємницьку діяльність, доходів від діяльності ТОВ «Вент-Сіті» не отримувала / а.с. 13-14/.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що вищезазначені пояснення ОСОБА_1 / а.с. 13-14/ не можуть бути визнані належними доказами, оскільки її підпис належним чином не посвідчена, у поясненнях відсутня дата, яка б свідчила коли саме вона надала такі пояснення, також колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що згідно наданих відповідачем належних письмових доказів ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Берлін, Федеративна Республіка Німеччина / а.с. 86-87/.

За таких обставин колегія суддів вважає, що позивачем під час розгляду даної адміністративної справи не було доведено, що державна реєстрація підприємства відповідача, яка мала місце 02.09.2004р., була здійснена на підставну особу, або відбулась з порушенням закону.

Крім цього в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на відсутність відповідача за адресою місцезнаходження м. Дніпропетровськ, вул. Каспійська, 2, про що позивачем було складено відповідний акт від 15.05.2007р. / а.с. 15/, але суд критично оцінює пояснення позивача у цій частині, оскільки відповідачем під час розгляду справи було надано суду договір оренди нежитлового приміщення №15/1 від 16.11.2006р. згідно якого відповідач орендує у ВАТ «Дніпропетровська паперова фабрика» нежитлове приміщення за цією адресою, акт приймання - передачі нежитлового приміщення від 16.11.2006р., та довідку ВАТ «Дніпропетровська паперова фабрика» від 27.08.2007р. вих.. №360/1, згідно якої відповідач орендує нежитлове приміщення за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Каспійська, 2, на підставі договору оренди від 16.11.2006р. / а.с. 40-42/.

Частина 4 ст. 50 КАС України встановлює, що громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень:

1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;

2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;

3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України;

4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо);

5) в інших випадках, встановлених законом.

Як передбачено ч. 1 п. 4 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднанні державні податкові інспекції здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів.

Права органів державної податкової інспекції закріплені ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», зокрема, п. 17 ч. 1 ст. 11 встановлює право органів державної податкової служби звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності .

За вимогами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідний обовязок закріплює і ч. 1 ст. 13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», відповідно до якої посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Частина 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» визначає підстави для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи , зокрема є:

? визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути;

? провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом;

? невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону;

? неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону;

? наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що позивачем під час розгляду справи не було надано суду доказів стосовно наявності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про відсутність юридичної особи відповідача за її адресою місцезнаходження / а.с. 88-89/

Аналіз вищевикладених норм права свідчить про те, що чинним законодавством не передбачено право органів державної податкової служби на звернення до суду з вимогами про визнання недійсними установчих документів юридичної особи (статуту, свідоцтва про державну реєстрацію, довідки про включення до Єдиного державного реєстру, визнання недійсним реєстрації платника податку на додану вартість, анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість, визнання недійсними всіх бухгалтерських документів та інших фінансово-господарських документів з моменту їх складення та реєстрації).

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок стосовно того, що заявлені позивачем у даній адміністративній справі позовні вимоги безпідставні, не ґрунтуються на законі, та заявлені позивачем з перевищенням власних повноважень, які надані йому чинним законодавством.

Враховуючи вищезазначені обставини та норми чинного законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи обєктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі норми права, які регулюють саме ці правовідносини і ухвалив законне та обґрунтоване рішення про відмову у задоволені заявлених у даній адміністративній справі позовних вимог без порушень норм чинного матеріального та процесуального права, а тому постанову суду першої інстанції від 25.09.2007р. у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.196,198,200,205,206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2007р. у справі №А38/430-07- залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у місячний строк до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.

Повний текст виготовлено 03.11.2009р.

Головуючий суддя А. О. Коршун

суддя Л.М. Нагорна

суддя І.Ю. Добродняк