Вирок № 74085937, 18.05.2018, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/1287/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2018 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області в складі: головуючого - судді Дубовика Р.Є., за участю секретаря судового засідання Азямова Є.М., прокурора Наюка Є.О., захисника Сілантьєва Д.А., обвинуваченого ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Артемівського міськрайонного суду Донецької області кримінальне провадження № 12017050150003034 від 25 грудня 2017 року за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Радушне Криворізького району Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою освітою, раніше не судимого, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, військовослужбовця військової служби за контрактом старшого навідника 3 мінометного відділення 2 мінометної батареї 2 механізованого батальйону військової частини А0693, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

24 грудня 2017 року, приблизно о 22 годині 30 хвилин, військовослужбовець військової служби за контрактом старший навідник 3 мінометного відділення 2 мінометної батареї 2 механізованого батальйону військової частини А0693 ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки «ВАЗ - 21011», реєстраційний номер НОМЕР_1, маючи посвідчення на право керування транспортними засобами з категорією «В, С», перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, тим самим порушуючи п.2.9 (а) Правил дорожнього руху України, згідно якого: «Водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин», рухався по вулиці Б. Горбатова в м. Бахмуті Донецької області з боку вул. Незалежності у напрямку вул. Некрасова, зі швидкістю не менш ніж 21 км/годину, з пасажирами ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Під час руху, не виконавши вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху України, згідно якому: «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним», ОСОБА_2, діючи необережно, із злочинною недбалістю, не передбачаючи можливості настання суспільно - небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, не впоравшись з керуванням автомобіля, з'їхав на праву по ходу свого руху сторону та скоїв наїзд на залізобетонний відбійник мосту через річку Бахмутка, в внаслідок чого пасажир його автомобіля ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження, а саме: параорбітальні гематоми з двох сторін, забої, садна м'яких тканин лобної області, важка відкрита проникаюча черепно-мозкова травма: забій головного мозку 2 ступеня, множині геморагічні забої правої лобної частки, багатоуламковий втиснутий перелом лобної кістки справа з переходом на обидві стінки лобної пазухи та склепіння черепа, верхню стінку правої орбіти, перелом спинки носа, клітин гратчастого лабіринту, передньої стінки правої гайморової пазухи, правої виличної кістки, які ускладнились гемосінусом правої гайморової пазухи, пневмоцефалією, дислокаційним синдромом, які, як небезпечні для життя, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Обвинувачений ОСОБА_2 у судовому засіданні свою провину у висунутому обвинуваченні за ч. 2 ст. 286 КК України визнав повністю, у вчиненому щиросердно розкаявся, повністю підтвердив всі обставини скоєного ним кримінального правопорушення і суду пояснив, що дійсно при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, скоїв інкриміноване діяння, а саме: 24 грудня 2017 року вони їхали на КСП свого батальйону в смт. Миронівський. Він керував автомобілем ВАЗ-21011, державний номер НОМЕР_1, в автомобілі знаходились в якості пасажирів ОСОБА_4, ОСОБА_5, які сиділи на задньому сидінні автомобіля. Перед тим, як сісти за кермо, вони разом з ОСОБА_4 пили пиво, він випив приблизно 1-1,5 літри пива. В той день випав сніг, під час руху по вул. Горбатова в м. Бахмуті перед мостом через річку Бахмутка автомобіль понесло, він спробував маневрувати, став викручувати кермо, однак автомобіль понесло ще сильніше і він врізався в огорожу мосту передньою частиною автомобіля з боку водія. Внаслідок удару ОСОБА_4 були спричинені тілесні ушкодження, а у нього була зламана права нога. ОСОБА_5 подзвонив у штаб, звідки викликали швидку. Їх обох відвезли спочатку в госпіталь м. Часів-Яра, потім ОСОБА_4 відправили до м. Дніпропетровська, а його до м. Харкова. ОСОБА_4 до нього ніяких претензій не має. Пред'явлений прокурором цивільний позов в інтересах держави в особі КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова» він визнає в повному обсязі. Просив його суворо не карати.

У відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України суд за згодою учасників судового провадження визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясував правильність розуміння учасниками судового провадження змісту цих обставин, добровільність позиції обвинуваченого ОСОБА_2, а також роз'яснив, що в даному випадку сторони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Враховуючи сукупність наведених і оцінених судом доказів, суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 286 КК України - як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії тяжкого злочину з необережною формою вини, особу обвинуваченого, який характеризується позитивно, раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, одружений, має на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, проходить військову службу в зоні проведення антитерористичної операції на сході України, має статус учасника бойових дій та нагороди командування. Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття його у вчиненому кримінальному правопорушенні, активне сприяння розкриттю злочину. Обставиною, що обтяжує покарання, суд визнає вчинення обвинуваченим злочину у стані алкогольного сп'яніння.

Відповідно до Досудової доповіді відносно обвинуваченого ОСОБА_2 Бахмутського МРВ з питань пробації Південно-Східного МРУПВКПП Міністерства юстиції, ОСОБА_2 має середній ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та середній ризик небезпеки для суспільства, виправлення обвинуваченого без обмеження або позбавлення волі на певний строк можливе.

За таких обставин, враховуючи особу винного, думку прокурора, захисника, суд приходить до переконання в тому, що виправлення ОСОБА_2 та попередження вчинення ним нових злочинів буде досягнуто при призначенні покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст. 286 КК України. Разом з тим, суд приходить до висновку про те, що обвинувачений ОСОБА_2 не є особою, небезпечною для суспільства, тому його виправлення можливе без ізоляції від суспільства із застосуванням положень ст.ст. 75, 76 КК України в умовах звільнення його від відбування покарання з випробуванням.

Вирішуючи питання про необхідність призначення обвинуваченому ОСОБА_2 додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд враховує характер допущених ним порушень Правил дорожнього руху України, вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння, а також наслідки цих порушень у вигляді тяжких тілесних ушкоджень, завданих потерпілому ОСОБА_4 На думку суду виправлення ОСОБА_2 без відбування зазначеного додаткового покарання є неможливим, тому суд вважає необхідним застосовати до обвинуваченого додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.

Під час досудового слідства та в судовому засіданні прокурором в інтересах держави в особі КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова» заявлений цивільний позов про відшкодування витрат, понесених лікувальним закладом на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_4, в розмірі 1881,21 грн.

Суд вважає, що пред'явлений прокурором позов, на підставі ст.1206 ЦК України, підлягає задоволенню у повному обсязі, оскільки довідкою калькуляції КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова» підтверджено вартість бюджетних затрат на лікування хворого ОСОБА_4, який перебував на лікуванні у відділенні реанімації політравми з 25.12.2017 року по 28.12.2017 року, в сумі 1881,21 грн.

Потерпілим ОСОБА_4 цивільний позов не заявлений.

Доля речових доказів у кримінальному провадженні підлягає вирішенню відповідно до ст.100 КПК України.

Судові витрати по справі підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373-374 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 3 /трьох/ років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного основного покарання у вигляді 3 /трьох/ років позбавлення волі, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 /один/ рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Нагляд за ОСОБА_2 як за особою, яку звільнено від відбування основного покарання з випробуванням, покласти на командира військової частини, а у разі звільнення зі служби - на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого.

Захід забезпечення кримінального провадження в порядку, передбаченому ст.ст. 131, 176 КПК України, ОСОБА_2 не застосовувався та не обирався.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова» (р/р 35412001027258, МФО 805012, ОКПО 01985423, ГУДКСУ Дніпропетровської області, КЕКВ 2220, одержувач - комунальний заклад «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова») витрати, понесені лікувальним закладом на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_4, в розмірі 1881 (одна тисяча вісімсот вісімдесят одна) грн. 21 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь держави судові витрати:

- за висновок експерта № 2879 від 05.01.2018 року в розмірі 990 (дев'ятсот дев'яносто) грн. 00 коп.;

- за висновок експерта № 2880 від 05.01.2018 року в розмірі 1188 (одна тисяча сто вісімдесят вісім) грн. 00 коп.;

Речові докази у справі: автомобіль марки «ВАЗ-21011», реєстраційний номер НОМЕР_1, який переданий на зберігання ОСОБА_2, - залишити останньому за належністю.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя Р.Є. Дубовик