Ухвала суду № 74085544, 21.02.2018, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Справа 225/3966/17

Провадження 1-кп/225/59/2018

У Х В А Л А

21 лютого 2018 року м.Торецьк

Дзержинський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Качаленка Є.В.,

за участю:

секретаря Федорцової І.С.,

прокурора Неминущого О.В.,

особи, яка заявила клопотання

про скасування арешту ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні зали суду у режимі відеоконференції з Краматорським міським судом Донецьої області клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017050000000476 від 31 травня 2017 року, відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,

за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про зняття арешту з належного йому майна - мобільного телефона "Meizu M3 note". Клопотання обгрунтовано тим, що 01.06.2017 під час досудового розслідування даного кримінального провадження було проведено обшук у кабінеті Торецького відділу Костянтинівської місцевої прокуратури, в ході якого вилучено належний ОСОБА_1 мобільний телефон. Посилаючись на положення ст.170 КПК України вважав, що арешт було накладено безпідставно, із спливом часу необхідність у арешті майна зменшилась, просив скасувати арешт з належного йому майна та зобов’язати повернути телефон.

У судовому засіданні ОСОБА_1 заявлене клопотання підтримав та просив скасувати арешт, повернути йому мобільний телефон, посилаючись на те, що він не містить на собі слідів злочину, інформацію про з’єднання прокурором також отримано в інший спосіб.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання та скасування арешту майна, оскільки мобільний телефон "Meizu M3 note", вилучений у ОСОБА_1 визнано речовим доказом, і він зберігає сліди злочину, а саме інформацію щодо з’єднань між свідком ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2 Згаданий речовий доказ судом ще не досліджено. Сторона обвинувачення буде представляти цей доказ суду для дослідження і оцінки, під час дослідження у судовому засіданні у сторони захисту можуть виникнути питання відносно цього речового доказу. Для збереження цього речового доказу слід залишити арешт у силі. Відповідно до вимог КПК України доля речових доказів, зокрема мобільного телефону, має бути вирішена при винесенні вироку судом.

Про судове засідання з розгляду клопотання про зняття арешту були повідомленні належним чином обвинувачений ОСОБА_2 та захисник ОСОБА_3, до суду не з’явились. Відповідно до вимог ст.174 КПК України, неявка цих осіб не перешкоджає розгляду клопотання про скасування арешту майна.

Суд заслухавши думку присутніх учасників зазначає наступне:

Частиною першою статті 174 КПК України, передбачено право власника майна, який не був присутній при розгляді питання про арешт майна, заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час судового провадження розглядається судом.

Відповідно до протоколу обшуку від 01.06.2017 року у службовому кабінеті №4 м.Торецьк, вул.Дружби, 6а в ході обшуку особистих речей ОСОБА_1 було виявлено та вилучено мобільний телефон "Meizu M3 note" в корпусі сіро-чорного кольору з сім-карткою "Vodaphone".

Постановою слідчого Білоусова А.Ю. від 01.06.2017 мобільний телефон "Meizu M3 note" в корпусі сіро-чорного кольору з сім-карткою "Vodaphone" було визнано речовим доказом та вирішено зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду від 06.06.2017 року було накладено арешт на мобільний телефон "Meizu M3 note" в корпусі сіро-чорного кольору з сім-карткою "Vodaphone".

Відповідно до пояснень прокурора, вилучений у ОСОБА_1 мобільний телефон "Meizu M3 note" була визнано речовим доказом, оскільки він зберігає на собі сліди злочину, а саме інформацію щодо з’єднань між свідком ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2

Заявник у клопотанні про скасування арешту майна наводив аргументи, що він не має статусу підозрюваного, обвинуваченого чи засудженого, та в силу закону не несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями обвинуваченого, а тому застосування арешту до його майна не відповідає вимогам ст.170 КПК України.

Аналізуючи наведений аргумент, суд зауважує, що згідно з нормами статті 98 КПК України, речовими доказами, зокрема, є матеріальні об’єкти, які містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Відповідно до змісту пред’явленого ОСОБА_2 обвинувачення, обставини його спілкування і зв’язку із свідком ОСОБА_1 мають бути встановлені під час судового розгляду даного кримінального провадження, а відтак мобільний телефон "Meizu M3 note", який належить свідку ОСОБА_1 очевидно має містити відповідні відомості, і тому відповідає ознакам речового доказу в розумінні ст.98 КПК.

Положеннями частини першої статті 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є, серед іншого, доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Пунктом 1 частини другої статті 170 визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів/

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Суд доходить висновку, що на мобільний телефон "Meizu M3 note", який належить ОСОБА_1, арешт було накладено відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.170 КПК України, з метою збереження речового доказу та запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Заявник наводив аргументи щодо непорушності права власності та практики Європейського суду з прав людини у рішеннях, де констатовано порушення ст.1 Першого протоколу до Конвенції, що з перебігом ефективного судового розслідування зменшуються ризики, що обумовлюють застосування заходів забезпечення.

Суд зауважує, що ст.1 Першого протоколу до Конвенції передбачає виняток, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У національному законодавстві частина друга ст.321 ЦК України визначає, що особа може бути обмежена у здійсненні права власності лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Такий випадок і порядок передбачено КПК України, зокрема, наведена вище ст.170.

У ст.100 КПК України законодавець передбачив, що речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу. Тобто саме у випадку накладення арешту на майно законодавець передбачив відповідний виняток.

Можливість передачі речового доказу на відповідальне зберігання власнику передбачено у ч.6 ст.100 КПК, у випадку якщо такі речові докази не містять слідів кримінального правопорушення, і це можливо зробити без шкоди для кримінального провадження.

Відповідно до позиції прокурора, мобільний телефон "Meizu M3 note" зберігає на собі сліди злочину, а саме інформацію щодо з’єднань, що виключає застосування ч.6 ст.100 КПК.

У інших випадках, як передбачено ч.9 ст.100 КПК, питання про долю речових доказів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.

У даному кримінальному провадженні прокурором ще не було надано суду для дослідження речові докази, серед яких значиться і мобільний телефон "Meizu M3 note".

Судом наразі не досліджено цей та інші речові докази, а тому його оцінка у порівнянні з іншими доказами, такими як, протокол огляду тощо, на даний момент неможлива і передчасна.

Скасування арешту майна, застосованого з метою збереження речового доказу, може призвести до його знищення, спотворення, відчуження, що унеможливить дослідження такого доказу під час судового розгляду.

Частина четверта статті 174 КПК зобов’язує суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішити питання про скасування арешту майна. А до моменту набрання рішенням законної сили ч.9 ст.100 зобов’язує суд зберігати речові докази, зокрема ті, на які накладено арешт.

Таким чином, суд доходить висновку, що клопотання про скасування арешту майна неможливо задовольнити.

Керуючись статтями 100, 170, 174 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна з мобільного телефону "Meizu M3 note" в корпусі сіро-чорного кольору з сім-карткою "Vodaphone" - відмовити.

Копію ухвали надіслати ОСОБА_1 та прокурору.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя: