Ухвала суду № 74078816, 17.05.2018, Апеляційний суд Сумської області

Справа №577/2376/17 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 11-кп/788/356/18 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - 39

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2018 року колегія суддів з розгляду справ та матеріалів кримінального судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Матуса В. В.,

суддів - Філонової Ю. О., Литовченко Н. О.,

з участю секретаря судового засідання – Москаленко Т.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми кримінальне провадження № 577/2376/17-к за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_3 на вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 18 грудня 2017 року, яким

ОСОБА_4 Фаіг, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2 Федерації, мешканець м. Конотоп, Сумської області, пр. Миру, 80/6, раніше судимий :

1) 07 серпня 2003 року за ч. 1 ст. 185 КК України до штрафу в розмірі 510 грн.;

2) 18 грудня 2003 року за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі та штрафу в розмірі 510 грн.;

3) 21 липня 2008 року за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі;

4) 23 вересня 2011 року за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі;

5) 21 жовтня 2011 року за ч. 1 ст. 309 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі;

6) 30 червня 2016 року за ст. 342 КК України до 1700 грн. штрафу,-

визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України ,

учасників судового провадження:

прокурора – Мирошниченка А.А.,

обвинуваченого – ОСОБА_5

ВСТАНОВИЛА:

До Апеляційного суду Сумської області надійшла апеляційна скарга прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_3, згідно якої вона просить вирок суду скасувати через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через м’якість, ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_5 винним за ч. 2 ст. 309 КК України та призначити покарання у виді 2 років 8 місяців позбавлення волі.

На апеляційну скаргу прокурора від обвинуваченого ОСОБА_5 надійшло заперечення, в якому він просить вирок суду залишити без змін.

Даним вироком ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та призначено йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді 1 року 6 місяців обмеження волі.

Запобіжний захід обвинуваченому до вступу вироку в законну силу залишено у виді тримання під вартою, а строк відбування покарання визначено рахувати з 13.12.2017 року, з розрахунку, що один день тримання під вартою відповідає 2 дням обмеження волі.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь держави 2379,52 грн. витрат за проведення експертизи.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги, прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_3, не оспорюючи доведеності винуватості та правильності кваліфікації дій ОСОБА_5, вважає вирок суду незаконним та таким, що підлягає скасуванню у зв’язку з допущеним судом неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через м’якість.

Зокрема зазначає, що суд безпідставно застосував ст. 69 КК України та визнав пом’якшуючими обставинами щире каяття та позитивну характеристику за місцем проживання, оскільки ОСОБА_5 ніде не працює, на момент вчинення злочину перебував у стані наркотичного сп’яніння, раніше засуджувався за злочини, пов’язані з незаконним обігом наркотичних речовин, до покарання у виді позбавлення волі, але належних висновків не зробив, на шлях виправлення не став і знову вчинив аналогічний злочин.

Вважає позитивну характеристику формальною, оскільки з липня 2008 року ОСОБА_5 неодноразово засуджувався за вчинення злочинів до позбавлення волі та перебував у місцях відбування покарання.

Згідно з вироком, вранці 21 березня 2017 року, у невстановленому досудовим слідством місці, біля торгового центру “Епіцентр” по вул.Берковецька в м. Київ, ОСОБА_5, незаконно придбав наркотичний засіб - два пакетики з метадоном вагою 0,1779 г. та 0,0394 г., став незаконно зберігати при собі для особистого вживання, перевіз вказаний наркотичний засіб на потязі міжміського сполучення до м. Конотоп.

21 березня 17 р. о 17 год. 05 хв., ОСОБА_5, поблизу буд. №5 по вул. Б.Хмельницького в м. Конотоп, був зупинений працівниками поліції, які виявили та вилучили у нього наркотичний засіб - пакетики з метадоном вагою 0,1779 г. та 0,0394 г.

Вислухавши доповідь судді, прокурора на підтримання апеляційної скарги прокурора, обвинуваченого, який заперечував проти апеляційної скарги і прохав залишити без зміни вирок суду, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі , колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.

Згідно до ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Висновки суду першої інстанції щодо доведеності вини у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України за обставин, викладених у вироку, а також правильність юридичної кваліфікації дій ОСОБА_5 в поданій апеляційній скарзі не оспорюється і апеляційним судом в порядку ст. 404 КПК України не перевіряється.

Доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування до обвинуваченого положень ст. 69 КК України при призначенні йому покарання за ч. 2 ст. 309 КК України не можуть вважатися обґрунтованими.

Визначені у ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного і доцільного заходу примусу, яке б ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяло досягнення справедливого балансу між правами і свободами особи та захистом інтересів держави і суспільства.

Відповідно до вказаних засад особі, яка вчинила злочин, повинно бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з принципу співмірності, цей захід примусу за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують і обтяжують.

Згідно приписів ч. 1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України.

На думку колегії суддів, вирішення судом першої інстанції питання про призначення ОСОБА_5 покарання ґрунтується на наведених вимогах закону.

Як убачається з вироку суду та матеріалів кримінального провадження, суд належним чином врахував тяжкість вчиненого злочину, який є злочином середньої тяжкості, дані про особу винного, який раніше судимий, але позитивно характеризується за місцем мешкання. Повною мірою врахувавши вказані обставини, зваживши на повне визнання вини обвинуваченого, встановивши наявність кількох обставин, що пом'якшують покарання й істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину (сприяння слідству та щире каяття), належним чином умотивувавши своє рішення, суд обґрунтовано призначив ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 309 КК України покарання із застосуванням положень ст. 69 КК України, перейшовши до іншого, більш мякого виду основного покарання, не зазначеного в санкції частини статті Особливої частини цього Кодексу за цей злочин, у виді обмеження волі на строк 1 рік 6 місяців.

На переконання колегії суддів, таке покарання є співмірним характеру протиправних дій, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів та не сприймається як явно несправедливе внаслідок м'якості чи недостатнє для досягнення мети покарання.

Як убачається з матеріалів провадження, в суді першої інстанції та під час апеляційного розгляду ОСОБА_5 надавав критичну оцінку своїй протиправній поведінці, визнавав провину та висловлював жаль з приводу вчиненого, що свідчить про його щире каяття. У зв'язку з цим доводи апеляційної скарги прокурора колегія суддів вважає неспроможними.

Обґрунтованих доводів, які б свідчили про неправильне застосування кримінального закону, що потягло невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, у апеляційній скарзі не наведено.

Враховуючи вищенаведене, вирок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим й підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

З огляду на викладене, апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 18 грудня 2017 року відносно ОСОБА_5 ОСОБА_4 Фаіга залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_3 - без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду на протязі 3-х місяців з дня її проголошення, а засудженим в цей строк, з дня вручення йому копії ухвали.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_6. ОСОБА_7.