Ухвала суду № 74077519, 18.05.2018, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 520/5551/18

Провадження № 2/520/4638/18

УХВАЛА

18.05.2018 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Калініченко Л.В.

за участю секретаря Єгорової Н.Ю.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Одесі в порядку загального позовного провадження заяву представника позивача ОСОБА_1 акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» до Мохаммад ОСОБА_3 Рауф, ОСОБА_4 ОСОБА_5, про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

10 травня 2018 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» до Мохаммад ОСОБА_3 Рауф, ОСОБА_4 ОСОБА_5, про стягнення заборгованості, в якій позивач просить суд стягнути достроково з Мохаммад ОСОБА_3 Рауф солідарно з ОСОБА_4 ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» заборгованість за кредитним договором №014/0054/74/54090 від 23 травня 2006 року, у загальному розмірі 82418 доларів 56 центів США, що в еквіваленті згідно курсу НБУ становить 2151041 гривня 51 копійка.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Калініченко Л.В.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 18.05.2018 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по цивільній справі, призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні.

Одночасно з позовною заявою представником позивача надано до суду заяву про забезпечення позову. В якій представник позивача просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме майно, а саме автомобіль марки «Тойота Прадо», 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності Мохаммад ОСОБА_3 Рауф, посилаючись на те, що з викладених посилань у позові є підстави вважати про існування загрози можливого невиконання рішення суду, заявлені заходи забезпечення позову є співрозмірними з позовними вимогами, а невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення прав позивача, а також ускладнити та зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.152 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається: зокрема одночасно з пред’явленням позову – до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Подана представником позивача заява про забезпечення позову відповідає приписам та вимогам встановленим ст. 151 ЦПК України, та таким чином вона підлягає невідкладному розгляду.

Дослідивши вказану заяву про забезпечення позову, суд дійшов до наступного висновку.

Згідно з ч.1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Частиною 1 статті 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч.3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 року розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Так, ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості з відповідачів за кредитним договором, проте заявником у заяві про забезпечення позову в частині накладення арешту на все рухоме майно, не надано доказів на підтвердження того, яке саме рухоме майно, крім заявленого арешту на автомобіль марки «Тойота Правдо», належить на праві власності відповідачам по справі, у зв’язку з чим, суд позбавлений можливості встановити чи співмірні види забезпечення позову заявленим позовним вимогам, оскільки вартість усього рухомого майна, яке належить відповідачам може значно перевищувати розміру позовних вимог.

З наданих до суду документів судом встановлено, що дійсно автомобіль марки «Тойота Прадо», 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності фізичній особі, якій присвоєно ідентифікаційний номер НОМЕР_2, а саме - Мохаммад ОСОБА_3 Рауф.

Однак, суд зазначає, що заявником не зазначено вартість вказаного майна на яке він просить накласти арешт, не надано будь-яких доказів та підтверджень того, що саме накладення арешту на вказаний автомобіль, зможе запобігти істотному ускладненню чи унеможливленню виконати рішення суду або ефективно захистити, або поновити порушені чи оспорювані права або інтереси позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а саме відсутнє підтвердження співрозмірності забезпечення позову вказаним шляхом із позовними вимогами.

Між іншим, суд зазначає, що в цій справі позивачем заявлені вимоги про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором №014/0054/74/54090 від 23 травня 2006 року.

З наданих до суду документів, а саме рішення Приморського районного суду міста Одеси від 06 квітня 2017 року по цивільній справі №522/16521/15-ц та перевіривши зазначені обставини, вбачається, що з метою забезпечення своєчасного та повного виконання зобов’язання 23 травня 2006 року АППБ «Аваль» уклав з ОСОБА_4 договір поруки, згідно з якими остання зобов’язалась відповідати у повному обсязі за виконання позивачем усіх зобов’язань, що виникли з вищевказаного кредитного договору.

Також у забезпечення виконання вищевказаного кредитного договору між Мохаммад ОСОБА_3 Рауф та АППБ «Аваль» був укладений Іпотечний договір від 30 травня 2006 року, за умовами якого позивач передав в іпотеку банку нерухоме майно, а саме: квартиру №АДРЕСА_1.

За змістом частини шостої статті 3 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Відповідно до частини сьомої статті 3 Закону України «Про іпотеку», пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Отже, сторонами у забезпечення виконання спірного кредитного договору №014/0054/74/54090 від 23 травня 2006 року, за яким позивач просить суд стягнути заборгованість в солідарному порядку з відповідачів, було укладеного договір іпотеки, предметом якого є нерухоме майно - квартира №АДРЕСА_1, за рахунок якої представник позивача має право у відповідності до Закону України «Про іпотеку» задовольнити свої вимоги.

Представником позивача у заяві про забезпечення позову про вказані обставини взагалі не зазначено.

Крім того, з наданих до позову документів представником позивача, відсутня інформація щодо вартості вказаного предмета іпотеки - квартири №АДРЕСА_1.

У зв’язку з чим, суд позбавлений можливості встановити чи співмірні види забезпечення позову заявлені представником позивача розміру заявленим позовним вимогам.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши додані до позову додатки, суд вважає, що заява представника позивача представника позивача ОСОБА_1 акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» до Мохаммад ОСОБА_3 Рауф, ОСОБА_4 ОСОБА_5, про стягнення заборгованості, шляхом накладення арешту на все рухоме майно, а саме автомобіль марки «Тойота Прадо», 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності Мохаммад ОСОБА_3 Рауф, є необґрунтованою, а відтак задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 149-153, 354, п.15.5 розділу ХІІІ Перехідні положення, ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» до Мохаммад ОСОБА_3 Рауф, ОСОБА_4 ОСОБА_5, про стягнення заборгованості, шляхом накладення арешту на все рухоме майно, а саме автомобіль марки «Тойота Прадо», 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності Мохаммад ОСОБА_3 Рауф – залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом п’ятнадцяти днів з дня її складення.

Повний текст ухвали суду складений – 18 травня 2018 року.

Головуючий Калініченко Л. В.