Постанова № 74077302, 16.05.2018, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №487/1004/16-ц 16.05.2018

Справа №487/1004/16-ц

Провадження №22-ц/784/811/18

Суддя-доповідач апеляційного суду: Крамаренко Т.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2018 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Крамаренко Т.В.,

суддів - Бондаренко Т.З., Темнікової В.І.,

із секретарем судового засідання - Лівшенко О.С.,

за участю: позивача - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_2

на ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 3 листопада 2016 року, постановлену за заявою ОСОБА_2 про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 21 липня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Автогаражного кооперативу «Парма» про визнання рішення правління недійсним, -

в с т а н о в и л а:

У лютому 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до АГК «Парма» в якому просив визнати неправомірним рішення правління від 23 січня 2016 року.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 21 липня 2016 року, залишеного без змін ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 5 вересня 2016 у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

У листопаді 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про перегляд вказаного вище рішення суду за нововиявленими обставинами.

Заява мотивована тим, що в прийнятті рішення правління АГК «Парма» від 23 січня 2016 року крім ОСОБА_3, якого згідно протоколу №1/2 загальних зборів АГК «Парма» від 29 серпня 2012 року було виключено з членів кооперативу приймав участь ОСОБА_4 про що стало відомо з ухвали апеляційного суду.

Посилаючись на те, що факт чи є ОСОБА_4 членом кооперативу, який приймав рішення, входить до предмета доказування та може вплинути на висновки суду, ОСОБА_2 просив переглянути рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 21 липня 2016 року у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 3 листопада 2016 року вказану заяву залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на незаконність оскаржуваної ухвали та порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, позивача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що у лютому 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до АГК «Парма» в якому просив визнати неправомірним рішення правління від 23 січня 2016 року.

Свій позов ОСОБА_2 обґрунтовував тим, що тривалий час він користується металевим автомобільним гаражем у АГК «Парма» без укладення письмового договору оренди у зв'язку з чим є членом кооперативу, а тому сплачує відповідні членські внески.

23 січня 2016 року правлінням АГК «Парма» було прийнято рішення, яким його зобов'язано у місячний термін звільнити гаражний бокс №90 від власних речей та зняти замок. На його думку вказані вище повноваження у членів Правління кооперативу відсутні, а тому просив задовольнити позов.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 21 липня 2016 року, яке ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 5 вересня 2016 року залишено без змін у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що рішення правління кооперативу прийняте в межах компетенції та є законним, а крім того, позивач не набув права користування гаражем, а тому рішення правління не порушує його права.

З вказаними висновками погодився й апеляційний суд.

Згідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

За положеннями статті 365 ЦПК України (в редакції на час постановлення ухвали) розгляд заяви здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, які здійснює перегляд. Розглянувши заяву, суд може скасувати судове рішення, що переглядається, і прийняти нове судове рішення або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення.

Статтею 361 ЦПК України (в редакції на час постановлення ухвали) передбачено, що рішення суду, яким закінчено розгляд справи, що набрало законної сили, може бути переглянуте у зв'язку з нововиявленими обставинами

Згідно з п.1 ч.2 ст. 361 ЦПК України підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (в редакції на час постановлення ухвали).

Аналогічні підстави перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами визначені статтею 423 ЦПК України в редакції 3 жовтня 2017 року.

Як роз'яснено в пунктах 3, 4 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 30 березня 2012 р. «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами», нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини.

Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.

Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.

В своїй заяві про скасування рішення суду у зв'язку з нововиявленими обставинами ОСОБА_2 посилається на те, що в прийняті рішення правління від 23 січня 2016 року приймав участь член правління - ОСОБА_4 про якого він дізнався з ухвали апеляційного суду.

Між тим, позивачем не зазначено та не надано доказів на підтвердження цих обставин, які існували на момент ухвалення рішення по справі.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, протоколом №4 загальних зборів учасників від 29 серпня 2012 року зі складу членів кооперативу АГК «Парма» було виведено - ОСОБА_3 (т. 1 а.с.168).

Згідно протоколу загальних зборів учасників АГК «Парма» №1/2 від 3 травня 2013 року ОСОБА_4 було обрано членом правління кооперативу.

Вказане рішення було предметом дослідження під час розгляду справи в суді першої інстанції так і в апеляційній інстанції.

Як пояснив представник АГК «Парма» - Семененко В.Б. під час розгляду заяви ОСОБА_2 в суді першої інстанції, членом кооперативу є ОСОБА_3, який і приймав участь у засіданні правління 23 січня 2016 року, а в протоколі загальних зборів від 3 травня 2013 року помилково було зазначено по батькові ОСОБА_4, до того ж рішення відносно ОСОБА_4 в члени кооперативу ніколи не приймалося.

Отже, встановлене свідчить проте, що посилання ОСОБА_2 в своїй заяві про перегляд рішення суду не є нововиявленими обставинами в розумінні ст. 361 ЦПК (в редакції на час постановлення ухвали).

З урахуванням встановлених обставин та положень вище вказаних норм, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами та обґрунтовано залишив заяву ОСОБА_2 без задоволення.

Посилання в апеляційній скарзі на порушення судом норм процесуального права, а саме не сприяння судом позивачу в отримані доказів не заслуговують на увагу, оскільки клопотання ОСОБА_2 про витребування доказів та виклик свідків судом були розглянуті з урахуванням зазначених підстав в заяві про перегляд рішення та пояснень представника АГК «Парма».

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованих висновків суду та не можуть бути підставою для скасування ухвали суду, постановленої з додержанням норм матеріального та процесуального права.

За таких обставин, на підставі ст. 375 ЦПК України апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Заводськогорайонного суду м. Миколаєва від 3 листопада 2016 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду у випадках, передбачених статтею 389 ЦПК України.

Головуючий: Т.В. Крамаренко

Судді: Т.З. Бондаренко

В.І. Темнікова

Повний текст постанови складено 18 травня 2018 року.