Постанова № 74074466, 17.05.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2018 рокуЛьвів№ 876/2566/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Багрія В. М.,

суддів Кушнерика М. П., Рибачука А. І.,

з участю секретаря судового засідання Болюк Н. В.,

представника позивачки ОСОБА_1,

розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01 березня 2018 року у справі № 803/2011/17 (рішення ухвалено у м. Луцьку судом у складі головуючого судді Сороки Ю. Ю., повний текст постанови виготовлений 05 березня 2018 року) за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Волинської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів.

Позивачка просила визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA205110/2017/000137/1 від 21 грудня 2017 року.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 01 березня 2018 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Волинської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 21 грудня 2017 року № UA205110/2017/000137/1.

Присуджено на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці ДФС судовий збір у розмірі 640 грн та витрати на оплату правничої допомоги в розмірі 7933 грн 60 коп.

Рішення суду першої інстанції оскаржила Волинська митниця ДФС, подавши на нього апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначає, що рішення суду першої інстанції прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права, без повного з'ясування усіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення. Судом не враховано, що документи, подані ОСОБА_2 для підтвердження митної вартості товарів, не містили усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а саме: підтвердження витрат, понесених покупцем на транспортування та здійснення платежів третім особам на користь продавця та відомостей про оплату комісійних, посередницьких послуг. У зв'язку з тим, що декларантом не було надано митному органу додаткових документів для підтвердження митної вартості ввезеного транспортного засобу, а також за результатом проведеної письмової консультації щодо вибору методу визначення митної вартості товару, Волинською митницею ДФС, як вважає апелянт на законних підставах було прийнято рішення № UA205110/2017/000137/1 від 21 грудня 2017 року про коригування митної вартості та видано картку відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA205090/2017/00385 від того ж числа.

Апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову про відмову позивачці в задоволенні позову.

Вислухавши суддю-доповідача, представника позивачки, який просить апеляційну скаргу відхилити, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції прийшов до висновку про протиправність рішення Волинської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA205110/2017/000137/1 від 21 грудня 2017 року, що є підставою для його скасування.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції та, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, враховує таке.

У справі встановлено, що 08.12.2017 для митного оформлення товару - бувшого у використанні, пошкодженого автомобіля марки - Volkswagen, модель - Jetta, номер кузова НОМЕР_1, 2012 року виготовлення, декларантом ПП «Прайд сервіс» було подано до Одеської митниці ДФС митну декларацію № UA205090/2017/058402 та комплект документів.

Вказаний товар надійшов на адресу ОСОБА_2 згідно з фактурою № VF51\03\17 від 31.03.2017 компанії «SASCHA SP. z.o.o.». При цьому, як видно із графи 43 зазначеної МД № UA205090/2017/058402, вказаний товар був задекларований за першим методом - за ціною договору.

11.12.2017 посадовою особою митного органу було підготовлено та направлено декларанту електронне повідомлення, в якому запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації імпортованого товару або інші платіжні документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; копію митної декларації країни відправлення; рахунки про сплату комісійних посередницьких послуг пов'язаних з виконанням умов купівлі імпортованого ТЗ; рахунки про здійснення платежів третім особам (Suffolk Total Loss Allstate Insurance Company); документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару (договір на перевезення товару, морський страховий поліс, коносамент тощо); висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; інші додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару (за бажанням).

У відповідь на вказане повідомлення декларантом надіслано відповідачу лист від 20.12.2017, в якому зазначено, що продавцем товару - автомобіля уживаного та пошкодженого, згідно з фактурою виступає не Suffolk Total Loss Allstate Insurance Company, а польська фірма SASCHA SP. z.o.o., а тому у декларанта відсутня будь-яка інформація чи документи щодо взаємовідносин Suffolk Total Loss Allstate Insurance Company з іншими компаніями; що стосується декларації країни відправника то її також немає, оскільки не має інформації про те, чи вона оформлялася; будь-які рахунки про сплату комісійних відсутні, оскільки покупець такі витрати не поніс; рахунки про сплату коштів Suffolk Total Loss Allstate Insurance Company також відсутні, оскільки автомобіль купувався у польської фірми, підтвердженням чого є фактура №VF51\03\17 від 31.03.2017 та сам факт передачі (надходження) їй товару; документи, що містять відомості про перевезення оцінюваного товару, також відсутні, оскільки ціна товару зазначена з його доставкою в порт Одеса.

Крім того, позивачем було долучено ряд документів, а саме: висновок № 110 експертного авто-товарознавчого дослідження автомобіля - Volkswagen Jetta, SE vin-НОМЕР_1 від 18.12.2017; коносамент № 1704006/2, лист фірми Atlantic Express Corp. від 12.09.2017 з перекладом; лист від продавця фірми SASCHA SP. z.o.o. про проведення розрахунку із покупцем в повному обсязі та додатково надано цінову інформацію щодо продажу ідентичних транспортних засобів за маркою авто із аукціону на ринку США COPART (а.с. 82-103).

За результатами розгляду листа № 41 від 20.12.2017 та додатково поданих декларантом документів митним органом було встановлено, що декларантом не було подано банківських платіжних документів, що підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару, у висновку експерта № 110 від 18.12.2017 не вказана конкретна визначена ним вартість автомобіля, а визначена лише вартість відновлювальних робіт на території України, у зв'язку з чим декларанту було підготовлено та направлено електронне повідомлення, яким проінформовано, що митницею буде прийнято рішення про коригування митної вартості, оскільки подані документи до митного оформлення та додатково надані не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також, зазначено що митну вартість буде визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України. (а.с. 108)

21.12.2017 Волинською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товару № UA205110/2017/000137/1, згідно з графою 30 якого митним органом було визначено митну вартість товару «автомобіль легковий бувший у використанні пошкоджений марки Volkswagen Jetta, номер кузова НОМЕР_1, 2012 року випуску» за ціною 5575 доларів США (замість 1750 доларів США, що була заявлена декларантом).

Рішення митного органу обґрунтоване тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а саме: підтвердження витрат, понесених покупцем на транспортування та здійснення платежів третім особам на користь продавця та відомостей про оплату комісійних, посередницьких послуг.

21.12.2017 позивачці було відмовлено у митному оформленні товару та видано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205090/2017/00385, у якій митний орган роз'яснив вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: приведення рівня митної вартості в графах 12, 45 ВМД у відповідності до рішення про визначення митної вартості №UA205110/2017/000137/1 від 21.12.2017.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України (далі МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 ст. 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; отримувати від органу доходів і зборів інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Положеннями частин 1-3 ст. 53 МК України визначено, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частинами 1-3 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 2, 5, 6 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Отже, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту є перший метод - за ціною договору (вартість операції), а кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу.

Згідно з вимогами частин 1, 2 ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Аналізуючи наведені норми в їх системному зв'язку, апеляційний суд виходить з того, що митний орган повинен обґрунтувати причини витребування додаткових документів у разі, якщо документи, які підтверджують митну вартість товарів, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару в документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта. Тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на органі доходів і зборів.

Як видно з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів №UA205110/2017/000137/1 від 21.12.2017, додаткові документи були витребувані відповідачем від декларанта у зв'язку з тим, що документи, які були подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

Разом з тим, у цьому рішенні відсутнє обґрунтування того, що зазначені недоліки впливають на митну вартість товару. При цьому, розбіжності у відомостях щодо умов оплати товару в документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта.

Крім того, апеляційний суд враховує те, що декларант виконав вимоги органу доходів і зборів в частині подання документів щодо оплати товару, а витребувані інші документи (документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару, копія митної декларації країни відправлення, рахунки про сплату комісійних посередницьких послуг, пов'язаних з виконанням умов купівлі імпортованого транспортного засобу, рахунки про здійснення платежів третім особам (Suffolk Total Loss Allstate Insurance Company) не були подані у зв'язку з їх відсутністю. Тому неподання таких документів декларантом з об'єктивних причин не може бути підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Також судом першої інстанції правильно встановлено, що відповідачем було порушено вимоги частин 5, 6 ст. 55 МК України, оскільки не надано доказів проведення письмових консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості.

Відповідно до пунктів 2, 4 ч. 2 ст. 55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Однак, оскаржуване рішення відповідача про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам пунктів 2, 4 ч. 2 ст. 55 МК України, оскільки не містить наявної в митного органу інформації (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та у ньому відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої відповідачем, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Митний орган не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Щодо ненадання декларантом інформації щодо продавця товару Suffolk Total Loss Allstate Insurance Company, то з цього приводу висновки суду першої інстанції також є правильними.

Згідно з фактурою №VF51/03/17 від 31.03.2017 ОСОБА_2 було придбано у польської компанії «SASCHA Sp. z.o.o» бувший у користуванні та пошкоджений легковий автомобіль марки - Volkswagen, модель - Jetta, 2012 року виготовлення, і саме в рахунок даної польської компанії було перераховано кошти за товар.

Вказаний автомобіль був транспортований із США, експортер - компанія «SASCHA Sp. z.o.o», отримувач - ОСОБА_2, перевізник - Atlantic Express CORP, що підтверджується коносаментом від 14.04.2017.

Будь-яких договорів із фірмою Suffolk Total Loss Allstate Insurance Company позивачка не укладала, а тому надати запитувану митним органом інформацію об'єктивно не могла.

Апеляційний суд звертає увагу також й на те, що відповідачем не конкретизовано та не вказано, яку саме інформацію Suffolk Total Loss Allstate Insurance Company необхідно було надати і які саме факти, які впливають на митну вартість чи її складові частини митниця хотіла такими документами чи інформацією підтвердити чи спростувати.

Також відповідачем не наведено обґрунтовані причини не взяття до уваги висновку № 110 експертного авто-товарознавчого дослідження від 18.12.2017, яким визначено вартість відновлювального ремонту, ввезеного на митну територію України автомобіля Volkswagen Jetta, SE vin-НОМЕР_1 в розмірі 232227,32 грн, натомість взято до уваги без належного обґрунтування цінову інформацію в довіднику NADA Official used guide, при цьому не враховано пошкодження автомобіля, які підтверджені актом проведення митного огляду, матеріалами фотозйомки і самим висновком експертного авто-товарознавчого дослідження.

Враховуючи наведене, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що рішення Волинської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA205110/2017/000137/1 від 21 грудня 2017 року прийняте з порушенням вимог митного законодавства України, а тому підлягає скасуванню як протиправне.

Щодо витрат на оплату правничої допомоги у розмірі 7933,60 грн та сплаченого судового збору у розмірі 640 грн, то такі присуджені судом першої інстанції на користь ОСОБА_2 обґрунтовано, оскільки підтверджені належним чином, зокрема, договором про надання правничої допомоги, актом приймання-передачі наданих послуг, рахунком-фактурою, квитанцією про оплату послуг. Тому доводи апеляційної скарги щодо безпідставного стягнення з відповідача витрат на оплату правничої допомоги апеляційний суд до уваги не бере.

Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстави для його скасування відсутні.

Доводи апеляційної скарги, в силу викладеного вище, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ч. 3 ст. 243, ст. 308, ст. 310, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС залишити без задоволення.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01 березня 2018 року у справі № 803/2011/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. М. Багрій судді М. П. Кушнерик А. І. Рибачук Повний текст постанови виготовлений 18.05.2018.