Ухвала суду № 74073611, 17.05.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

17 травня 2018 рокуЛьвів№ 876/1882/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Большакової О.О.,

суддів Глушка І.В., Макарика В.Я.,

з участю секретаря судового засідання Гром І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові заяву ОСОБА_1 про відвід судді Большаковій Олені Олегівні,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2018 року про відмову в задоволенні клопотання про продовження строку для сплати судового збору у справі № 809/1334/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Держпраці в Івано-Франківській області, Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про скасування висновку, наказу, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити дії - залишено без руху у зв'язку з відсутністю документа про сплату судового збору чи доказів звільнення від його сплати.

29.03.2018 на адресу Львівського апеляційного адміністративного суду надійшла касаційна скарга з додатками, до якої було додано копію посвідчення інваліда війни серії Б №074326, що є доказом звільнення від сплати судового збору.

На підставі наданого доказу, ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2018 року про відмову в задоволенні клопотання про продовження строку для сплати судового збору у справі № 809/1334/17.

17.05.2018 ОСОБА_1 подано заяву про відвід судді Большаковій Олені Олегівні.

Заява мотивована тим, що суддею безпідставно була постановлена ухвала від 12.03.2018 про залишення його апеляційної скарги без руху, тим самим висловлено позицію по справі, яка оскаржена в касаційному порядку, а тому позивач не довіряє судді здійснювати розгляд його скарги.

Підстави для відводу (самовідводу) судді передбачені статтями 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п. 2 та п. 4 ч. 1 ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Згідно з ч. 3 ст. 39 Кодексу адміністративного судочинства України відвід повинен бути вмотивованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006р. у справі «Білуха проти України» зазначено, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції має визначатися за суб'єктивними та об'єктивними критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі. Згідно з об'єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду.

Відповідно до вимог ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України Питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Європейський Суд у рішенні від 24 травня 1989 року у справі «Хаузшільдт проти Данії» зазначив, що при зовнішній демонстрації судом незалежності та безсторонності можуть виникнути щодо цього сумніви. Тому важливою є та довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні викликати у громадськості.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України» зазначено, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції має визначатися за суб'єктивними та об'єктивними критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі. Згідно з об'єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду.

У справі «Фей проти Австрії» Європейський суд з прав людини вказав, що об'єктивна неупередженість полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві повинні апріорно викликати в учасників процесу.

Враховуючи, що суддею Большаковою О.О. було винесено ухвалу про залишення без руху апеляційної скарги з підстав несплати судового збору, яку апелянт вважає незаконною і яка оскаржена в касаційному порядку, суд дійшов висновку про наявність обставин, що зумовлюють недовіру позивача до судді та є такими, що можуть викликати сумнів у неупередженості судді Большакової О.О. та законності рішення, а тому така підлягає відводу.

Куруючись статтями 36, 37, 38, 40, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства, суд,

УХВАЛИВ:

заяву ОСОБА_1 про відвід судді Большаковій Олені Олегівні задовольнити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. О. Большакова судді І. В. Глушко В. Я. Макарик