Рішення № 74072854, 17.05.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1055/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2018 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Марина П.П.

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморочка плюс» до Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про визнання протиправною та скасування постанови від 12.02.2018 року ВП№55644366, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Чорноморочка плюс» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 про опис та арешт майна (коштів) боржника від 12.02.2018 року ВП№55644366.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відомості викладені в постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника від 12.02.2018 року не відповідають фактичним обставинам, дійсній площі будівель та споруд, їх ідентифікуючим ознакам, які взагалі не вказані в постанові, що є порушенням. Позивач вказує, що не виконання належним чином своїх обов’язків державним виконавцем підтверджується невідповідністю площі нерухомого майна ТОВ «Чорноморочка плюс», вказаної в постанові від 12.02.2018 року, технічному паспорту від 18.08.2016 року. Так, згідно технічного паспорта, складеного 18.08.2016 року, ТОВ «Чорноморочка плюс» володіє нерухомим майном (складські приміщення з адміністративними будівлями) у розмірі 4 846,9 кв.м, тобто на 254,6 кв.м більше, ніж вказано в постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника від 12.02.2018 року, а тому позивач вважає, що державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, ОСОБА_1 порушено вимоги статті 56 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки під час опису майна боржника не здійснено дій, направлених на встановлення фактичного розміру нерухомого майна, на яке запропоновано звернути стягнення. Більш того, невстановлення державним виконавцем дійсної площі належного ТОВ «Чорноморочка плюс» майна, позивач вважає є беззаперечним порушенням прав ТОВ «Чорноморочка плюс», оскільки державний виконавець має намір реалізувати майно, фактичний розмір якого значно більший, аніж зазначений в оскаржуваній постанові від 12.02.2018 року, що, в свою чергу, призведе до зменшення його вартості та безпідставного збільшення відповідальності ТОВ «Чорноморочка плюс». Приписами статі 6 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому повноваження відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. У зв’язку з наведеними обставинами позивач просить суд задовольнити позовні вимоги та скасувати прийняту постанову.

Відповідачем до суду подано матеріали виконавчого провадження, відзив на позовну заяву не надано, правової позиції щодо заявлених позовних вимог не висловлено.

Третьою особою письмових пояснень по суті спору не надано.

Представником позивача подано заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

На підставі ч.9 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді справи, суд встановив наступні факти та обставини.

25.01.2018 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 розглянуто заяву стягувача – ПАТ «Державний ощадний банк України в особі Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» та прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №55644366 з примусового виконання виконавчого напису №2728, виданого 09.11.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, що належить на праві власності ТОВ «Чорноморочка плюс» (а.с.50-52 т.2).

Стягувачем за вказаним виконавчим провадженням визначено Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України, а боржником - Товариство з обмеженою відповідальністю «Чорноморочка плюс».

Як вбачається з матеріалів справи та виконавчого напису від 09.11.2017 року, останній видано з метою погашення частини заборгованості Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРКАВА» перед ПАТ «Державний ощадний банк України в особі Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» в сумі 2 999 385,40 доларів США та 39 965 000,00 грн., які є боргом за кредитним договором №86 від 28.12.2011 року (зі змінами та доповненнями), укладеного між стягувачем та ТОВ «УКРКАВА» (а.с.46-47 т.2).

На забезпечення виконання вказаного кредитного договору між ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» та ТОВ «Чорноморочка плюс» укладено іпотечний договір, посвідчений 10.12.2012 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованим в реєстрі за №4089 зі змінами та доповненнями внесеними договором про внесення змін №1 від 17.02.2014 року, який зареєстрований за №440, договором про внесення змін №2 від 03.03.2014 року, який зареєстрований в реєстрі за №574, договором про внесення змін №3 від 28.08.2014 року, який зареєстровано за №1786, за умовами якого позивач, як іпотекодавець, передав в іпотеку третій особі належне першому на праві власності майно, а саме: складські приміщення, загальною площею 4 592,3 кв. м, що розташовані за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Базова, 12-Д, які в цілому складаються з: адміністративний будинок «А», площею - 48,2 кв. м, адміністративний будинок «Б», площею - 23,7 кв. м, вбиральня «В», площею - 5,2 кв. м, склад «Г», площею - 667,4 кв. м, пельменний цех «Д», площею - 229,0 кв. м, підсобне приміщення м'ясного цеху «д», площею - 264,2 кв. м, цех морозива «Е», «е», «е1», «е2», «е-1 . площею - 1963,4 кв. м, цех морозива «Ж», площею - 162,2 кв. м, рампа « 3», площею - 196,1 кв. м, прохідна «И», площею - 17,2 кв. м, ганок, площею - 1,7 кв. м, ганок, площею - 1,7 кв. м, ганок, площею - 1,7 кв. м, ганок, площею - 1,7 кв. м, підсобне приміщення «д 1», площею - 17,9 кв. м, ганок, площею - 7,4 кв. м, ганок, площею - 2.3 кв. м, компресорна>«І», площею - 43,6 кв. м, вбиральня «ї», площею - 4,3 кв. м. щитова «Й», площею - 8,0 кв. м, склад «П», площею - 560,3 кв. м, склад «Р», площею - 363,3 кв. м, Споруди № 1-12 «І», ганок, площею - 1,8 кв. м, які розташовані на земельній ділянці кадастровий номер №5123755200:02:002:0048; земельну ділянку (кадастровий номер 5123755200:02:002:0048), яка розташована за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Базова, 12-Д, загальною площею 1,2666 га, цільове призначення якої - для експлуатації виробничої бази з відкрито автостоянкою (а.с.63-65).

25.01.2018 року, для забезпечення реального виконання рішення у відповідності до ст.56 ЗУ «Про виконавче провадження», головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 прийнято постанову про арешт майна боржника по ВП №55644366, відповідно до якої накладено арешт на вищенаведене майно боржника – ТОВ «Чорноморочка плюс» (а.с.54-55 т.1).

В подальшому, 12.02.2018 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 описано та накладено арешт на майно: складські приміщення загальною площею 4 592,3 кв. м, що розташовані за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Базова, 12-Д, які складаються з: адміністративний будинок «А», площею - 48,2 кв. м, адміністративний будинок «Б», площею - 23,7 кв. м, вбиральня «В», площею - 5,2 кв. м, склад «Г», площею - 667,4 кв. м, пельменний цех «Д», площею - 229,0 кв. м, підсобне приміщення м'ясного цеху «д», площею - 264,2 кв. м, цех морозива «Е», «е», «е1», «е2», «е-1 . площею - 1963,4 кв. м, цех морозива «Ж», площею - 162,2 кв. м, рампа « 3», площею - 196,1 кв. м, прохідна «И», площею - 17,2 кв. м, ганок, площею - 1,7 кв. м, ганок, площею - 1,7 кв. м, ганок, площею - 1,7 кв. м, ганок, площею - 1,7 кв. м, підсобне приміщення «д 1», площею - 17,9 кв. м, ганок, площею - 7,4 кв. м, ганок, площею - 2.3 кв. м, компресорна>«І», площею - 43,6 кв. м, вбиральня «ї», площею - 4,3 кв. м. щитова «Й», площею - 8,0 кв. м, склад «П», площею - 560,3 кв. м, склад «Р», площею - 363,3 кв. м, Споруди № 1-12 «І», ганок, площею - 1,8 кв. м, які розташовані на земельній ділянці (кадастровий номер №5123755200:02:002:0048) за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Базова, 12-Д, загальною площею 1,2666 га, цільове призначення якої - для експлуатації виробничої бази з відкритою автостоянкою; земельну ділянку (кадастровий номер 5123755200:02:002:0048), яка розташована за адресою: Одеська область, Овідіопольський район смт. Авангард, вул. Базова, 12-Д, загальною площею 1,2666 га, цільове призначення якої - для експлуатації виробничої бази з відкрито автостоянкою, про що прийнято відповідну постанову ВП№55644366 (а.с.63-65 т.2).

Як вбачається з 5 арк. вказаної постанови, державним виконавцем зроблено запис, що зі слів представника боржника ОСОБА_4, опис та арешт майна боржника не відповідає дійсності та технічному паспорту від 18.08.2016 року (а.с.65 т.2).

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

05 жовтня 2016 року набрав чинності новий Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі Закон №1404).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 ст. 5 цього Закону визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно зі ст. 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Зокрема, виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 10 Закону №1404-VIII одним із заходів примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

Згідно з ч. 1 ст. 48, ч.ч. 1, 2, 3, 5 і 7 ст. 56 Закону №1404-VIII звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації здійснюється у строк, встановлений виконавцем, але не раніше ніж через п'ять робочих днів після накладення арешту.

Наведені норми кореспондуються з ч. 7 ст. 51 Закону та ст. 41 Закону України «Про іпотеку» від 05.06.2003 №898-IV за змістом яких примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку». У свою чергу Законом «Про іпотеку» передбачено, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

Відповідно до ст.56 Закону, арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.

У разі прийняття виконавцем рішення про обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передачі на зберігання іншим особам проведення опису є обов'язковим.

У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов'язково зазначаються:

1) якщо опису підлягає земельна ділянка - її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо;

2) якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира - загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди;

3) якщо опису підлягає транспортний засіб - марка, модель, рік випуску, об'єм двигуна, вид пального, пробіг, комплектація, потреба у ремонті, колір тощо.

Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження.

Перешкоджання вчиненню виконавцем дій, пов'язаних із зверненням стягнення на майно (кошти) боржника, порушення заборони виконавця розпоряджатися або користуватися майном (коштами), на яке накладено арешт, а також інші незаконні дії щодо арештованого майна (коштів) тягнуть відповідальність, установлену законом.

Вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації здійснюється у строк, встановлений виконавцем, але не раніше ніж через п'ять робочих днів після накладення арешту. Продукти та інші речі, що швидко псуються, вилучаються і передаються для продажу негайно після накладення арешту.

Виявлені під час опису цінні папери, ювелірні та інші побутові вироби із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінного каміння і перлів, а також лом і окремі частини таких виробів, на які накладено арешт, підлягають обов'язковому вилученню і не пізніше наступного робочого дня передаються на зберігання установам Національного банку України, які зобов'язані прийняти їх на безоплатній основі. Арешт на цінні папери накладається в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України.

Під час проведення опису майна боржника - юридичної особи та накладення арешту на нього виконавець також використовує відомості щодо належного боржнику майна за даними бухгалтерського обліку.

У порядку, встановленому цією статтею, виконавець, в провадженні якого знаходиться виконавче провадження, за заявою стягувача чи з власної ініціативи може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Такий арешт знімається, якщо протягом п'яти днів з дня його накладення стягувач не звернеться до суду про звернення стягнення на грошові кошти такої особи в порядку, встановленому процесуальним законом.

Як свідчать наявні у справі матеріали, головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 12.02.2018 року прийнято постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника від 12.02.2018 року ВП№55644366 в рамках виконання виконавчого напису нотаріуса №2728, виданого 09.11.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, що належить на праві власності ТОВ «Чорноморочка плюс».

Так, як вбачається зі змісту вказаної постанови, останньою накладено арешт на майно, що належить боржнику – ТОВ «Чорноморочка плюс» саме у межах площі майна, наданого в іпотеку позивачем за Іпотечним договором як майновим поручителем та в межах площі, визначеної виконавчим написом нотаріуса від 09.11.2017 року.

Таким чином, державним виконавцем оскаржувану постанову винесено у відповідності до наведених положень ч. 3 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки останнім у межах досліджуваного виконавчого провадження накладено арешт на майно боржника у межах суми боргу (стягнення) в даному випадку в межах площі майна за якою воно передавалось в іпотеку позивачем.

При цьому, твердження представника позивача, покладені в обґрунтування заявлених позовних вимог, про те, що у межах спірних правовідносин арешту підлягає майно площею іншою, ніж та, яка визначена у цьому виконавчому документі, що є беззаперечним доказом протиправності постанови, не знайшли свого законодавчого підтвердження під час судового розгляду справи, оскільки збільшення площі, яке згідно технічного паспорту на виробничий будинок відбулось 18.08.2016 року - після укладення іпотечного договору від 10.12.2012 року, на підставі якого видано виконавчий напис нотаріуса, не є наслідком накладення арешту на збільшену площу майна боржника, при цьому дії щодо встановлення фактичного розміру нерухомого майна мають вчинятись відповідачем під час виконавчого провадження і не обмежені будь-яким строком чи обов’язковістю під час винесення такої постанови і зумовлені саме наданням боржником відповідних підтвердних документів.

Також, суд зазначає, що визначення у постанові площі майна боржника у меншому розмірі, ніж вказано у технічному паспорті, жодним чином не порушує прав та інтересів останнього з огляду на наявність у такої особи доказів в підтвердження реальних розмірів (площі) арештованого нерухомого майна.

Відтак, з урахуванням заявлених предмету та підстав позову, суд дійшов до висновку про правомірність оскаржуваної постанови, винесеної у межах та на підставі наявних у відповідача повноважень, та, як наслідок, про відмову у задоволенні позовних вимог у цій частині.

За приписами ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Відповідно до приписів ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За встановленими обставинами вбачається, що згідно наданих відповідачем доказів, останнім доведено правомірність свого рішення, яке оскаржує позивач.

Отже, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення було винесено відповідачем з дотриманням усіх зазначених принципів, а тому таке рішення є законним і не підлягає скасуванню.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

За таких умов суд, вважає постанову такою, що відповідає діючому законодавству України, а тому вимога про скасування такого рішення задоволенню не підлягає.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги позивача не знайшли своє підтвердження і не підлягають задоволенню.

Судові витрати розподілити відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 3, 19, 22, 55 Конституції України, ст.ст. 9, 72-77, 94, 139, 241-246, 250, 251, 293, 295 КАС України, суд -, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморочка плюс» до Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про визнання протиправною та скасування постанови від 12.02.2018 року ВП№55644366 – відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Чорноморочка плюс», код ЄДРПОУ 35880807, адреса: 65023, АДРЕСА_1, кімн.2.

Відповідач: Відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, код ЄДРПОУ 00015622, 01001, адреса: м. Київ, вул. Городецького, 13

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», код ЄДРПОУ 09328601, адреса: 01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12Г

Суддя П.П.Марин

.