Ухвала суду № 74072799, 15.05.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

15 травня 2018 р. Справа №805/1770/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»

до Приватного нотаріуса Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_1

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_3

про визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса від 15.03.2010 року про вилучення обтяжень у вигляді заборони на нерухоме майно, що передано в іпотеку (реєстраційний номер 2620534) та вилучення обтяжень у вигляді іпотеки (реєстраційний номер 2639686); скасування (вилучення) в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна запис щодо вилучення обтяження у вигляді заборони на нерухоме майно, що передано в іпотеку (реєстраційний номер 2620534) від 15.03.2010 року на об’єкт нерухомості, а саме, квартиру; скасування (вилучення) в Державному реєстрі іпотек записи щодо вилучення обтяження у вигляді іпотеки (реєстраційний номер 2639686) від 15.03.2010 року на об’єкт нерухомості, а саме, квартиру

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Приватного нотаріуса Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_1 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_3 відповідно до якої просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса від 15.03.2010 року про вилучення обтяжень у вигляді заборони на нерухоме майно, що передано в іпотеку (реєстраційний номер 2620534) та вилучення обтяжень у вигляді іпотеки (реєстраційний номер 2639686);

- скасувати (вилучити) в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна запис щодо вилучення обтяження у вигляді заборони на нерухоме майно, що передано в іпотеку (реєстраційний номер 2620534) від 15.03.2010 року на об’єкт нерухомості, а саме, квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, які внесені приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_1;

- скасувати (вилучити) в Державному реєстрі іпотек записи щодо вилучення обтяження у вигляді іпотеки (реєстраційний номер 2639686) від 15.03.2010 року на об’єкт нерухомості, а саме, квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, які внесені приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_1.

Ухвалою суду від 19 березня 2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 10 квітня 2018 року.

04 квітня 2018 року відповідач надав через канцелярію суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначив, що вважає, що даний спір не є публічно – правовим, і відповідно не належить до юрисдикції Донецького окружного адміністративного суду.

10 квітня 2018 року позивач надав через канцелярію суду заяву про розгляд справи без участі його представника.

10 квітня 2018 року розгляд справи було відкладено на 23 квітня 2018 року.

23 квітня 2018 року розгляд справи було відкладено на 15 травня 2018 року.

Частиною 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, судом встановлено наступне.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що 22.11.2005 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №ТТ№227(ИД) (далі - Договір) згідно з умовами якого Банк надав Позичальнику кредитні кошти у розмірі 20000,00 доларів США з кінцевим терміном повернення 20.11.2020 року.

В забезпечення виконання позичальником зобов'язань за Договором про надання споживчого кредиту № 2-ТТ№227(ИД) від 22.11.2005 р. між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 22.11.2005 р. було укладено Іпотечний договір б/н, посвідчений приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_1 за реєстраційним №8159, за яким останній передав Банку в іпотеку належну йому на праві власності квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

На підставі договору Іпотеки до Державного реєстру іпотек 29.11.2005 р. приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_1 було внесено запис щодо іпотеки з реєстраційним номером 2639686. Також до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 23.11.2005 р. приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_1 було внесено запис щодо обтяження (реєстраційний номер 2620534) зазначеної в договорі іпотеки квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

08 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» (в розумінні вказаного договору

Продавець) та ПАТ «Дельта Банк» (в розумінні вказаного договору - Покупець) був укладений Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського міського округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за № 2949. Відповідно до умов вищезазначеного договору купівлі-продажу ПАТ «УкрСиббанк» відступив на корить ПАТ «Дельта Банк», своє право вимоги заборгованості за кредитними договорами та договорами якими забезпечено виконання основного зобов'язання, зокрема, і за вказаним Договором про надання споживчого кредиту № 2-ТТ№227(ИД) від 22.11.2005 р. та Іпотечним договором б/н від 22.11.2005 р.

02 листопада 2017 р. в ході перевірки заставного майна відповідно до

Іпотечного договору б/н від 22.11.2005 р„ посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_1 за реєстровим № 8159, позивачем було виявлено факт, що 15.03.2010 р. приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_1 прийнято рішення про державну реєстрацію припинення іпотеки за реєстраційним номером 2639686 та державну реєстрацію припинення обтяження № 2620534 на зазначену в договорі іпотеки квартиру, про що внесено відповідні записи до Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

Позивач вважає прийняті приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_1 рішення від 15.03.2010 р. про державну реєстрацію припинення іпотеки та державну реєстрацію припинення обтяження на майно, що передане в іпотеку, а також внесення відповідного запису в до Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна – протиправним та таким, що протирічить нормам діючого законодавства.

З підстав викладеного суд зазначає про наступне.

Стаття 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв’язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов’язує надавати такі послуги виключно суб’єкта владних повноважень, і спір виник у зв’язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг, або хоча б одна сторона є суб’єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв’язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб’єкта владних повноважень або іншої особи.

За правилами частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб’єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС).

Таким чином, до компетенції адміністративного суду належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб’єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, що узгоджується з положеннями статей 2, 4, 19 Кодексу адміністративного судочинства України.

Разом з тим неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, а предметом перегляду – його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

За правилами пункту 1 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Враховуючи те, що у справі, яка розглядається, спірні правовідносини пов’язані із реєстрацією майнових прав, невиконанням умов цивільно-правової угоди, що випливають із договірних відносин, то за таких обставин спір у цій справі не є публічно-правовим і не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Аналогічна правова позиція зазначена Верховним Судом у постановах від 21.03.2018 року по справі №802/1792/17-а, від 17.04.2018 р. у справі №815/6956/15,

Відповідно до ч. 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи характер даних спірних правовідносин, який є цивільно-правовим, суд доходить до висновку, що даний спір не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства і має бути розглянутий в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 183 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

За вказаних обставин, враховуючи характер спірних правовідносин, який є цивільно-правовим, суд приходить до висновку, що даний спір не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства і має бути розглянутий в порядку цивільного судочинства, тому провадження у справі підлягає закриттю.

Разом з тим суд роз'яснює, що відповідно Цивільного процесуального кодексу України позивач може звернутись з даним позовом до відповідного місцевого загального суду за правилами цивільного судочинства.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 183, п.1 ч.1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»

до Приватного нотаріуса Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_1 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса від 15.03.2010 року про вилучення обтяжень у вигляді заборони на нерухоме майно, що передано в іпотеку (реєстраційний номер 2620534) та вилучення обтяжень у вигляді іпотеки (реєстраційний номер 2639686); скасування (вилучення) в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна запис щодо вилучення обтяження у вигляді заборони на нерухоме майно, що передано в іпотеку (реєстраційний номер 2620534) від 15.03.2010 року на об’єкт нерухомості, а саме, квартиру; скасування (вилучення) в Державному реєстрі іпотек записи щодо вилучення обтяження у вигляді іпотеки (реєстраційний номер 2639686) від 15.03.2010 року на об’єкт нерухомості, а саме, квартиру - закрити.

Роз’яснити позивачу, що розгляд даної справи відноситься до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.

Роз’яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Повний текст ухвали складений та підписаний 18 травня 2018 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Кониченко О.М.