Рішення № 74071756, 16.05.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2018 р. Справа№805/1200/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.

при секретарі судового засідання Хавалджи В.О.

за участю представників сторін:

від позивача – ОСОБА_1 - ордер серія АА № 116665, ОСОБА_2 – ордер серія

АА № 039630

від відповідача – ОСОБА_3 – довір від. 29.12.2017 року № 07/9331, Звягільський

М.Я.- довір.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Фізичної особи

– підприємця ОСОБА_4

до відповідача ОСОБА_5 управління Держпраці у Донецькій області

про визнання протиправними та скасування припису та постанови

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа – підприємець ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1, 84100, Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Шмідта, буд. 50) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_5 управління Держпраці у Донецькій області (ЄДРПОУ 39790445, 85302, Донецька область, вул. Прокоф’єва, буд. 82) про визнання протиправним та скасування припису від 22.12.2017 року № 05-23-3381/098/048 та постанови від 12.01.2018 року № 05-23-3381/098/16 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами в розмірі 288000 грн.

Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що, як вважає позивач, приймаючи припис та виносячи постанову, які оскаржуються, відповідач діяв з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством з питань охорони праці.

Зазначає, що під час проведення перевірки відповідачем порушений порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року № 295, оскільки на момент перевірки не було підстав для її проведення, рішення про проведення перевірки, наказ та повідомлення про проведення перевірки позивач не отримував, в порушення порядку оформлення результатів інспекційного відвідування акт про результати перевірки не був складений в останній день такого відвідування.

Щодо суті встановлених порушень, наполягає на тому, що дія законодавства про працю на спірні правовідносини не розповсюджується, підрядники за такими договорами не є робітниками в розумінні КЗпП України та Закону України «Про професійний розвиток працівників» та при використанні цивільно-правових договорів для оформлення взаємин між підрядником - фізичною особою та замовником - суб'єктом господарювання, слід керуватися положеннями Цивільного Кодексу України, які регулюють відносини підряду або надання послуг.

Звертає увагу суду на те, що між позивачем та найманими працівниками були укладені цивільно-правові договори на виконання робіт, які не є формою трудових відносин, а тому, як вважає позивач, невиконання вимог щодо обов’язку повідомити територіальний орган ДФС про прийняття на роботу найманих працівників не є підставою для застосування штрафів.

Враховуючи наведене, просить адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

В запереченнях на позовну заяву відповідач вказав на її безпідставність та зазначив, що припис та постанова, які оскаржуються, винесені органом Держпраці в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством з питань охорони праці.

Вказує на те, що перевірка проведена на підстав норм чинного законодавства, а саме, КЗпП України, Постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року № 295 та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Щодо дотримання порядку оформлення результатів інспекційного відвідування, зазначає, що термін проведення інспекційного відвідування з 21.12.2017 по 22.12.2017 року, акт складений 22.12.2017 року та у зв’язку з неможливістю особистого вручення акту і припису, відповідно до абз. 2 п. 26 Порядку 295, два примірники акта та припису протягом наступного робочого дня – 26.12.2017 року надіслані об’єкту відвідування рекомендованим листом з описом документів та з повідомленням про вручення.

Наполягає на тому, що в порушення ч.1 та 3 ст. 24 КЗпП України працівники - ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 фактично допущені до роботи без укладання трудового договору (контракту), оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи наведене, просить в задоволені адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Представники позивача у судовому засіданні доводи позовної заяви підтримали, надали пояснення, аналогічні викладеним в адміністративному позові, просили позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача у судовому засіданні проти доводів позовної заяви заперечували, надали пояснення, аналогічні викладеним в запереченнях, просили в задоволені позовних вимог відмовити.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, заперечень, заслухавши представників сторін, суд з’ясував наступні обставини справи.

Фізична особа – підприємець ОСОБА_4, НОМЕР_2, зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності, присвоєний ідентифікаційний номер фізичної особи – платника податків та інших обов’язкових платежів НОМЕР_1, місце проживання: 84100, Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Шмідта, буд. 50 (а.с. 15).

21.12.2017 року 1273 ОСОБА_5 управлінням Держпраці у Донецькій області виданий наказ № 2221 про проведення у період з 21.12.2017 року по 22.12.2017 року інспекційного відвідування суб?єкта господарювання ФОП ОСОБА_4 на підставі повідомлення правоохоронних органів про порушення законодавства про працю, встановлених під час досудового розслідування кримінального провадження № 42017051720000053 від 01.03.2017 року згідно листа Прокуратури Донецької області від 20.12.2017 року № 17/1-4503-вих 17 (а.с. 74, 75 – 76).

21.12.2017 року на виконання наказу та на підставі направлення на перевірку від 21.12.2017 року № 04.3/1273 ОСОБА_5 управлінням Держпраці у Донецькій області у період з 21.12.2017 року по 22.12.2017 року здійснена перевірка суб’єкта господарювання ФОП ОСОБА_4, за результатами якої складений акт № 05-23-3381/098 (а.с. 17-28).

Перед початком проведення інспекційного відвідування інспекторами праці ФОП ОСОБА_4 пред’явлені службові посвідчення та направлення про проведення інспекційного відвідування від 21.12.2017 року № 04.3/1273, про що міститься відмітка з зазначенням ПІБ, дати, та особистого підпису (а.с. – 77 - 78).

Повідомна реєстрація інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_4 внесена до реєстру 21.12.2017 року за № ДЦ-247.

Під час перевірки встановлені порушення ФОП ОСОБА_4, зокрема, вимог ч.ч. 1, 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України, а саме: працівники - ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 фактично допущені до роботи ФОП ОСОБА_4 без укладання трудового договору (контракту), оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (а.с. 17-28).

Як зазначено в акті перевірки, згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, фізична особа – підприємець ОСОБА_4, РНОКПП НОМЕР_1:

Дата державної реєстрації: 17.11.1993року;

Дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців: 18.02.2008 №22770170000007658;

Дата та номер запису про взяття та зняття з обліку, назва та ідентифікаційні коди органів статистики, Міндоходів, Пенсійного фонду України, в яких фізична особа-підприємець перебуває на обліку: відомості відсутні;

Дані про реєстраційний номер платника єдиного внеску, клас професійного ризику виробництва платника єдиного внеску за основним видом його економічної діяльності: відомості відсутні:

Дані про основний вид діяльності: код КВЕД 23.41 Виробництво господарських і декоративних керамічних виробів (основний) Код КВЕД 23.41 - виробництво господарських і декоративних керамічних виробів.

Під час проведення інспекційного відвідування 21.12.2017 року в 14 год.30 хв. в нежитловому приміщенні, в якому розташований цех по виробництву декоративних виробів з глини, яке знаходиться на спільній земельній ділянці з житловим будинком ОСОБА_4 (м. Слов’янськ, вул. Шмідта,50), перебувало 3 особи, які були зайняті у даному виробництві та з якими ФОП ОСОБА_4 не укладені трудові договори, а саме: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8

ОСОБА_6В виконує роботу модельника гіпсових моделей, а саме:

виготовляє прості моделі з свіжопрожареного гіпсу за шаблонами, еталонами, макетами, оправками, зліпками та зразками деталей з кривізною, розташованою в одній площині;

готує гіпсовий розчин; складає балінітові щитки (опалубки) до заливання гіпсових моделей;

розмічає та виготовляє найпростіші шаблони за кресленнями;

знімає моделі з загальних болванок, здійснює зліплення з ящика;

нарощує за шаблонами опуклості, тощо;

придає остаточну форму моделям, зліпкам за допомогою скребків, зубил, шаберів та інших інструментів;

розрізає, склеює, полірує моделі,, покриває їх лаком, стеарином та фарбує емалітом;

наносить на моделі лінії контуру обрізання деталей згідно з кресленнями;

остаточно оздоблює поверхні моделі;

установлює припуски на моделі для деталей, які штампують;

підбирає і застосовує необхідні інструменти та пристрої для заливання та оброблення гіпсових моделей.

Згідно Класифікатору професій України (ДК 003:2010) дані роботи відповідають професії виробника керамічних виробів та гончара, код професії 7321, професійна назва роботи - модельник гіпсових моделей, код ЗКППТР - 14487.

Згідно пояснень ОСОБА_6 робота виконується з 8.00 до 17.00, оплата праці відрядна згідно виконаної роботи 2 рази на місяць, згідно акту виконаних робіт в сумі 3500грн. на банківську картку, тобто виплачується фіксована сума незалежно від обсягу виконаної роботи.

ОСОБА_8 виконує роботу відливальника фарфорових та фаянсових виробів, а саме:

відливання виробів в кускових формах на столах;

оправка, обробка поверхонь виробів з дотриманням заданої точності;

установлювання виробів на полиці та піч для сушіння виробів.

Згідно Класифікатору професій України (ДК 003:2010) дані роботи відповідають професії виробника керамічних виробів та гончара, код професії 7321, професійна назва роботи - відливальник фарфорових та фаянсових виробів, код ЗКППТР - 16385.

Згідно пояснень ОСОБА_8 робота виконується з 8.00 до 16.00, оплата праці відрядна згідно виконаної роботи 1 раз на місяць, згідно акту виконаних робіт на банківську картку.

ОСОБА_7 виконує роботу живописця, а саме: розмалювання посуду.

Згідно пояснень ОСОБА_7, вона працює з листопада 2017 року, робота виконується з 8.00 до 14.00, оплата праці відрядна згідно виконаної роботи 1 раз на місяць, згідно акту виконаних робіт в сумі 1500грн., тобто, виплачується фіксована сума незалежно від обсягу виконаної роботи.

Два примірники акта та припису 26.12.2017 року надіслані ФОП ОСОБА_4 рекомендованим листом з описом документів та з повідомленням про вручення (код поштового відправлення 8431304659220) для ознайомлення та підпису та отримані ним 29.12.2017 року, що підтверджене повідомленням про вручення поштового відправлення код 8431304659220 (а.с. 89 з.б.).

05.01.2018 року ОСОБА_5 управлінням Держпраці у Донецькій області складений акт відмови від підпису № 05-23-3381/098-001 в двох примірниках, один з яких направлений на адресу ФОП ОСОБА_4 рекомендованим листом з повідомленням про вручення код поштового відправлення 8530204003333 (а.с. 107, 108).

На підставі порушень, встановлених під час перевірки, ОСОБА_5 управлінням Державної служби України з питань праці винесений припис від 22.12.2017 року № 05-23-3381/098-048 про усунення порушень в частині оформлення трудових відносин шляхом працевлаштування фізичних осіб, які на момент інспекційного відвідування працюють за цивільно-правовими договорами, але фактично перебувають у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_4А.(а.с. 14).

12.01.2018 року ОСОБА_5 управлінням Держпраці у Донецькій області винесена постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 05.23-3381/098/16, згідно якої на ФОП ОСОБА_4 накладений штраф у розмірі 288000 грн. за порушення ч. 1 та ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України, а саме: працівники - ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 фактично допущені до роботи ФОП ОСОБА_4 без укладання трудового договору (контракту), оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (а.с. 15-16).

Як встановлено судом, 01.11.2017 року між ФОП ОСОБА_4 та ОСОБА_7 укладений цивільно-правовий договір № 6, згідно якого виконавець зобов’язується надати замовнику послуги (виконати роботу) в обсязі і на умовах, передбачених цим договором, а замовник зобов’язується прийняти та оплати дані послуги (роботи) (а.с. 31-32).

Виконання зазначеного договору підтверджене актом прийому наданих послуг № 6 від 22.12.2017 року (а.с. 33).

01.11.2017 року між ФОП ОСОБА_4 та ОСОБА_6 укладений цивільно-правовий договір № 8, згідно якого виконавець зобов’язується надати замовнику послуги (виконати роботу) в обсязі і на умовах передбачених цим договором, а замовник зобов’язується прийняти та оплати дані послуги (роботи) (а.с. 34).

Виконання зазначеного договору підтверджене актом прийому наданих послуг № 8 від 22.12.2017 року (а.с. 35).

01.11.2017 року між ФОП ОСОБА_4 та ОСОБА_8 укладений цивільно-правовий договір № 9, згідно якого виконавець зобов’язується надати замовнику послуги (виконати роботу) в обсязі і на умовах, передбачених цим договором, а замовник зобов’язується прийняти та оплати дані послуги (роботи) (а.с. 36-37).

Виконання зазначеного договору підтверджене актом прийому наданих послуг № 9 від 22.12.2017 року (а.с. 38).

Крім того, судом встановлено, що згідно звіту ФОП ОСОБА_4 з ЄСВ за листопад 2017 рік особи ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 як працюючі за договорами цивільно-правового характеру не зазначені, відомості про прийняття їх на роботу за договорами цивільно-правового характеру відсутні, єдиний соціальний внесок не нараховувався та не сплачувався (а.с.102-106).

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, позивач просить визнати протиправними та скасувати припис та постанову про накладення штрафу.

Проаналізувавши матеріали справи, норми законодавства, яке регулює спірні правовідносини, доводи позовної заяви, заперечень, докази, надані сторонами до матеріалів справи, суд вважає позовну заяву такою, що задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Згідно пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 р. № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України.

Державна служба України з питань праці України входить до системи органів виконавчої влади та забезпечує реалізацію державної політики з промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно п. 7 даного Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про утворення територіальних органів Державної служби з питань праці та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» від 11.02.2015 року № 100 утворено Головне управління Держпраці у Донецькій області, реорганізувавши шляхом злиття Територіального управління Держгірпромнагляду у Донецькій області та Територіальної державної інспекції з питань праці у Донецькій області.

Відповідно до розпорядження Кабінету міністрів України «Питання державної служби праці» від 30.09.2015 року № 1021-р функції і повноваження Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки, що припиняється, покладені на Державну службу з питань праці.

Наказом Держпраці України від 07.05.2015 року № 16 затверджене Положення про Головне управління Держпраці у Донецькій області (далі – Управління Держпраці), згідно пункту 1 якого, Головне управління Держпраці у Донецькій області є територіальним органом, який діє у складі Державної служби України з питань праці у та їй підпорядковується.

Згідно ст. 38 Закону України «Про охорону праці» державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Відповідно до пп. 15 п. 4 Положення про Головне управління Держпраці у Донецькій області, Головне управління Держпраці у Донецькій області відповідно до покладених на нього завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства з охорони праці в частині безпечного ведення робіт, гігієни праці, промислової безпеки, безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, у тому числі з питань: забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального та колективного захисту; монтажу, ремонту, реконструкції, налагодження і безпечної експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва і машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами, проведення робіт з утилізації звичайних видів боєприпасів, ракетного палива та вибухових матеріалів військового призначення; виробництва, зберігання, використання отруйних речовин у виробничих процесах, у тому числі продуктів біотехнологій та інших біологічних агентів; організації проведення навчання (в тому числі спеціального) і перевірки знань з питань охорони праці; навчання працівників у сфері поводження з вибуховими матеріалами та перевірки їх знань.

Таким чином, відповідач у справі – орган владних повноважень, якому чинним законодавством України надані владні управлінські функції щодо реалізації державної політики у сфері охорони праці.

Суд вважає неправомірними доводи позивача про порушення відповідачем порядку проведення інспекційного відвідування, виходячи з наступного.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарського діяльності» державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб’єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Відповідно до ст. 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об’єкт відвідування) визначає Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету міністрів України від 26.04.2017 року № 295«ОСОБА_6 питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Абзацем 1 пункту 2 Порядку 295 встановлено, що Державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Питання проведення інспекційних відвідувань та організація невиїзних інспектувань регламентуються пунктом 5 Порядку 295, підпунктом 4 якого встановлено, що інспекційне відвідування проводиться за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю.

Як встановлено судом підтверджене матеріалами справи та не спростоване позивачем, інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_4 проведено на підставі повідомлення правоохоронних органів про порушення законодавства про працю, встановлених під час досудового розслідування кримінального провадження.

Відповідно до підпункту 3 пункту 5 Порядку 295 інспекційне відвідування проводиться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4—7 цього пункту.

Як зазначалось раніше, на виконання зазначеної норми 21.12.2017 року ГУ Держпраці у Донецькій області виданий наказ № 2221 про проведення перевірки позивача.

Частиною 2 пункту 8 Порядку 295 встановлено, що про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об’єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Будь-яке інше повідомлення об’єкта інспектування про здійснення інспекційного відвідування зазначеним порядком не передбачено.

Пунктом 9 Порядку 295 передбачено, що під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред'явити об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.

Як встановлено судом, підтверджене матеріалами справи та не спростоване позивачем, інспекторами праці перед початком проведення інспекційного відвідування пред’явлені позивачу службові посвідчення та направлення на проведення інспекційного відвідування, про що міститься відмітка з зазначенням ПІБ, дати, та особистого підпису ФОП ОСОБА_4

Оскільки інспекційне відвідування позивача проведене на підставі повідомлення правоохоронних органів та наказу на проведення такого заходу, суд вважає, що, здійснюючи перевірку, відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством.

Суд вважає, також, необгрунтованим довід позивача щодо порушення відповідачем порядку оформлення результатів інспекційного відвідування, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 20 Порядку 295 акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об’єкта відвідування або його уповноваженим представником.

Один примірник акта залишається в об’єкта відвідування.

Як зазначалось раніше, термін проведення інспекційного відвідування - з 21.12.2017 по 22.12.2017 року, акт перевірки складений 22.12.2017 року, тобто, в межах строків, встановлених зазначеною нормою Закону.

Згідно абз. 1 п. 26 Порядку 295 у разі відмови керівника чи уповноваженого представника об’єкта відвідування від підписання або за неможливості особистого вручення акта і припису акт та припис складаються у трьох примірниках.

Два примірники акта і припису не пізніше ніж протягом наступного робочого дня надсилаються об’єкту відвідування рекомендованим листом з описом документів у ньому та з повідомленням про вручення. На примірнику акта та припису, що залишаються в інспектора праці, зазначаються реквізити поштового повідомлення, яке долучається до матеріалів інспекційного відвідування та невиїзного інспектування.

Як встановлено судом та не спростовано позивачем, у зв’язку з відмовою отримання акту перевірки та неможливістю особистого вручення акту і припису протягом наступного робочого дня – 26.12.2017 року акт та припис надіслані позивачу рекомендованим листом з описом документів та повідомленням про вручення.

Відповідно до абз. 3 п. 26 Порядку 295 об'єкт відвідування зобов'язаний повернути інспектору праці підписаний примірник акта та припису не пізніше ніж через три робочих дні з дати його отримання.

Згідно абз. 4 п. 26 Порядку 295 у разі ненадходження в установлений строк підписаного примірника акта та припису складається акт про відмову від підпису у двох примірниках, один з яких надсилається об’єкту відвідування рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Як зазначалось раніше, поштове відправлення отримане позивачем 29.12.2017 року, станом на 05.01.2017 року підписаний примірник акту та припису відповідачу не повернутий, у зв’язку з чим складений акт відмови від підпису.

Враховуючи наведене, суд вважає, що акт та припис оформлені відповідачем відповідно до норм чинного законодавства.

Суд вважає правомірним висновок відповідача про порушення позивачем норм законодавства про охорону праці щодо обов?язку укладання трудового договору (контракту), оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з наступних підстав.

Відносини, що виникають з укладення договору підряду, регулюються нормами глави 61 Цивільного Кодексу України.

Відповідно до статті 837 Цивільного Кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, оброблення, перероблення, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Тобто, характерними рисами договору підряду є: підрядник виконує роботу за завданням замовника для задоволення його інтересів; підрядник зобов'язаний виконати певну роботу, результатом якої є виготовлення нової речі або обробка, переробка, ремонт речі, що вже існує; річ, створена за договором підряду, належить на праві власності підряднику до моменту прийняття виконаної роботи замовником; підрядник самостійний у виборі засобів і способів досягнення обумовленого договором результату; підрядник зобов'язаний виконати роботу на свій ризик, тому може одержати винагороду лише у разі, якщо досягне обумовленого договором результату; підрядник виконує роботу за певну винагороду, право на одержання якої у нього виникає лише після виконання і передачі замовнику її результату, крім випадків встановлених договором або законом.

Статтею 843 Цивільного кодексу України визначена ціна роботи, відповідно до якої у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з

урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Порядок оплати роботи встановлений статтею 854 Цивільного кодексу України, а саме, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений

строк або, за згодою замовника, - достроково.

З системного аналізу зазначених норм чинного законодавства вбачається, що за підсумками виконання договору підряду замовник отримує від підрядника конкретний кінцевий результат, виражений у певній матеріальній формі та за підрядним договором оплачується не процес праці, а її результати, які визначають після закінчення роботи і оформляють актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться їх оплата.

У спорі, що розглядається, предметом угод, які укладені між позивачем та фізичними особами, є виконання певної роботи відповідно до обраного основного виду господарської діяльності позивача, тобто, праця за цими трудовими угодами з боку громадян не є юридично самостійною, а здійснюється в межах діяльності позивача з систематичним (щомісячним) виконанням трудових функцій.

Враховуючи наведене, суд вважає правомірним висновок відповідача, що за цивільно-правовими договорами, які укладені між фізичними особами та позивачем, крім цивільно- правових відносин мають місце, також, трудові відносини та, в порушення ч. 1 та 3 ст. 24 КЗпП України, зазначені працівники фактично допущені до роботи без укладання трудового договору (контракту), оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Крім того, як зазначалось раніше, у звіті позивача з ЄСВ за листопад 2017 рік вказані особи як працюючі за договорами цивільно-правового характеру не зазначені, відомості про прийняття їх на роботу за договорами цивільно-правового характеру відсутні, єдиний соціальний внесок не нараховувався та не сплачувався.

Згідно ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачем надані суду належні докази правомірності висновків про порушення позивачем норм чинного законодавства про працю в розумінні зазначеної норми Закону.

Оскільки під час розгляду справи судом встановлена правомірність дій відповідача щодо проведення інспекційного відвідування та правомірність висновків органу владних повноважень про порушення позивачем норм чинного законодавства про працю, суд вважає позовні вимоги такими, що задоволенню не підлягають.

В розумінні норм статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України питання про перерозподіл судових витрат не розглядається.

На підставі викладеного керуючись Конституцією України, Кодексом Законів про працю України, Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Кодексом адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В :

В задоволені адміністративного позову Фізичної особи – підприємця ОСОБА_4 до ОСОБА_5 управління Держпраці у Донецькій області про визнання протиправним та скасування припису від 22.12.2017 року № 05-23-3381/098/048 та постанови від 12.01.2018 року № 05-23-3381/098/16 – відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

У судовому засіданні 16.05.2018 року проголошена вступна та резолютивна частина рішення, повний текст рішення виготовлений 17.05.2018 року.

Суддя Давиденко Т.В.