Рішення № 74071560, 18.05.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/946/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді – Сич С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

23 березня 2018 року ОСОБА_1 (надалі – позивач; ОСОБА_1В.) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (надалі – відповідач; Кременчуцьке ОУПФУ Полтавської області) про визнання протиправною відмови Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області у поверненні позивачу ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та зобов'язання Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області оформити подання на повернення позивачеві ОСОБА_1 4359 грн. 80 коп. помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна за договором купівлі-продажу квартири, посвідченим ОСОБА_2 приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області 02.12.2016 за реєстровим № 4153.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу від 02.12.2016 вперше придбав квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта. Водночас ОСОБА_1 помилково сплачено збір на обов’язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1% з вартості вказаного нерухомого майна. Для вирішення питання повернення помилково сплаченого позивачем збору на обов'язкове державне пенсійне страхування 30.10.2017 представник позивача звернувся до відповідача із заявою, до якої були додані необхідні документи. Однак, Кременчуцьке ОУПФУ Полтавської області листом від 30.11.2017 №27752/01-10 відмовило позивачу у поверненні помилково сплаченого збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, мотивуючи відсутністю можливості встановити факт придбання житла ОСОБА_1 вперше.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28 березня 2018 року позовну заяву залишено без руху /а.с. 39-41/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №816/946/18, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 11:00 год. 08 травня 2018 року /а.с. 2-4/.

03 травня 2018 року до суду надійшов відзив Кременчуцького ОУПФУ Полтавської області, у якому представник відповідача просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на те, що питання звільнення від сплати збору повинно з'ясовуватися при нотаріальному посвідченні цивільно-правового договору. Зазначає, що долучені позивачем до матеріалів справи документи підтверджують лише сам факт купівлі-продажу нерухомого майна, а не факт придбання майна особою вперше. Вважає, що долучені документи не можуть слугувати належним доказом права на повернення ОСОБА_1 сплаченої суми збору. Пояснює, що з документів, які подавалися позивачем разом з заявою на повернення коштів, встановити факт придбання нерухомого майна вперше виявилось неможливим. Зазначає, що при зверненні позивача до Управління з заявою про повернення коштів, позивачем порушено питання, яке виходить за межі повноважень Управління, а саме перерахування суми сплаченого збору на рахунок позивача, оскільки повернення коштів надміру або помилково зарахованих до відповідних бюджетів здійснюють органи Державної казначейської служби України, а не територіальні органи Пенсійного фонду України /а.с. 55-57, 66-68/.

08 травня 2018 року до суду надійшло клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, у якому представник відповідача зазначив, що позивачем не дотримано вимог частини 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки, на думку представника відповідача, на складення адвокатських запитів та позовної заяви представник позивача мав витратити менше часу, ніж зазначено у акті про надання правової допомоги. Відтак вважає, що позивачем не доведено підстав стягнення витрат на правничу допомогу у сумі 1920 грн. /а.с.61-62, 72-73/.

Учасники справи у судове засідання 08 травня 2018 року не з'явилися, хоча у матеріалах справи наявні докази, що вони належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання /а.с. 52- 54/; про причини неявки в судове засідання не повідомили; доказів на підтвердження поважності причин неявки в судове засідання не надали.

Відповідно до частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на зазначене, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 частини 3 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Згідно частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищевикладене, суд вирішив розглядати справу за відсутності учасників справи у письмовому провадженні.

Суд, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

02.12.2016 між ОСОБА_3, яка діє від імені ОСОБА_4 та ОСОБА_5, з однієї сторони, та ОСОБА_1, з другої сторони, укладено договір купівлі-продажу квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 60,1 кв.м., житловою площею 39,3 кв.м., який посвідчено ОСОБА_2 приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області та зареєстровано в реєстрі за № 4153. За змістом пункту 3 цього договору продаж цей вчинено за 435980 грн. /а.с. 12-13/.

05.12.2016 ОСОБА_1 сплачено збір з операції придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна у сумі 4359 грн. 80 коп., що підтверджується квитанцією ПАТ "Промислово-фінансовий банк" відділення № 1 приходна каса 2 № ПН15166 від 05.12.2016 /а.с 14/.

30.10.2017 представник позивача звернувся із заявою до Кременчуцького ОУПФУ /а.с. 17/, у якій просив:

- розглянути заяву та прийняти рішення про повернення 4359 грн. 80 коп. помилково сплаченого ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування;

- суму помилкового сплаченого ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 4359 грн. 80 коп. перерахувати на рахунок №29244825509100, відкритий у ПАТ КБ «Приватбанк», МФО банку 305299, код ЄДРПОУ банку 14360570, призначення платежу: для поповнення картки №4149499648964318;

- у випадку неможливості вирішення питань, порушених у цій заяві, повідомити позивача про наявність поважних причин для цього з посиланням на відповідні вимоги чинного законодавства;

- у випадку, якщо вирішення питань, порушених у заяві повністю або частково виходять за межі наданих повноважень, надіслати цю заяву в повному обсязі або у відповідній її частині до повноваженого органу чи посадової особи для розгляду та вирішення по суті, про що повідомити заявника.

Як вбачається зі змісту вказаної заяви, до заяви було додано наступні документи: копія посвідчена ОСОБА_2 приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області 27.10.2017 за реєстровим № 4097 довіреності ОСОБА_1, посвідчена ОСОБА_2, приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області, 27.10.2017 за реєстровим № 4096; копія квитанції № ПН15166 від 05.12.2016 про сплату ОСОБА_1 4359 грн. 80 коп. збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта за індексним номером 101906082 від 30.10.2017 /зворот а.с. 17/.

Листом від 30.11.2017 № 27752/01-10 Кременчуцьке ОУПФУ Полтавської області повідомило представника позивача, що інформація, що житло придбане вперше, у реєстрі прав власності на нерухоме майно не міститься. У зв’язку з цим, Пенсійний фонд України та його територіальні відділення не мають можливості встановити цей факт /а.с. 18/.

Не погодившись з такою відповіддю відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися, суд виходить з наступного.

Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 № 400/97-ВР /у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, надалі Закон № 400/97-ВР/ встановлено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Пунктом 8 частини 1 статті 2 Закону № 400/97-ВР визначено, що об'єктом оподаткування є: для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.

Згідно з частиною 1 статті 3 Закону № 400/97-ВР збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору, визначені у частині другій цієї статті, сплачують до Пенсійного фонду України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Частиною 3 статті 3 Закону № 400/97-ВР передбачено, що платники збору, визначені пунктами 5 - 7, 9 і 10 статті 1 цього Закону, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачують на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Ці кошти в установленому порядку зараховуються до загального фонду державного бюджету і використовуються згідно із законом про Державний бюджет України.

Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 4 Закону № 400/97-ВР на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору у таких розмірах, зокрема, для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - 1 відсоток від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 8 статті 2 цього Закону.

З аналізу наведених норм вбачається, що із загального правила про обов'язковість сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено винятки для громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Як встановлено судом, 02.12.2016 між ОСОБА_3, яка діє від імені ОСОБА_4 та ОСОБА_5, з однієї сторони, та ОСОБА_1, з другої сторони, укладено договір купівлі-продажу квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 60,1 кв.м., житловою площею 39,3 кв.м., який посвідчено ОСОБА_2 приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області та зареєстровано в реєстрі за № 4153. За змістом пункту 3 цього договору продаж цей вчинено за 435980 грн. /а.с. 12-13/.

05.12.2016 ОСОБА_1 сплачено збір з операції придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна у сумі 4359 грн. 80 коп., що підтверджується квитанцією ПАТ "Промислово-фінансовий банк" відділення № 1 приходна каса 2 № ПН15166 від 05.12.2016 /а.с 14/.

30.10.2017 представник позивача звернувся із заявою до Кременчуцького ОУПФУ /а.с. 17/, до якої, серед іншого, було додано копію квитанції № ПН15166 від 05.12.2016 про сплату ОСОБА_1 4359 грн. 80 коп. збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта за номером 101906082 від 30.10.2017.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 № 1952-IV /надалі - Закон № 1952-IV/, у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Пунктом 2 Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 /надалі - Порядок/, встановлено, що інформація з Державного реєстру прав надається за допомогою програмних засобів ведення цього Реєстру у паперовій або електронній формі, що має однакову юридичну силу та містить обов'язкове посилання на Державний реєстр прав. Інформація з Державного реєстру прав у паперовій формі надається на аркушах паперу форматом А4 (210 х 297 міліметрів) без використання спеціальних бланків, проставлення підпису та печатки державного реєстратора прав на нерухоме майно (далі - державний реєстратор).

Відповідно до пункту 3, 4 вказаного Порядку інформація з Державного реєстру прав у паперовій формі надається державним реєстратором, уповноваженою особою фронт-офісу або помічником нотаріуса. Інформація з Державного реєстру прав в електронній формі надається через веб-портал Мін'юсту, у тому числі з використанням сервісної послуги у формі прикладного програмного інтерфейсу зазначеного Реєстру. Надання сервісної послуги здійснюється на підставі договору, укладеного з технічним адміністратором цього Реєстру.

Інформація з Державного реєстру прав містить актуальні на дату та час її надання відомості про зареєстровані речові права, їх обтяження щодо одного об'єкта нерухомого майна, наявні в ньому, а також відомості з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, які є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, або відомості про відсутність зареєстрованих речових прав, їх обтяжень щодо такого об'єкта нерухомого майна. Якщо за зазначеними особою ідентифікаторами пошуку щодо суб'єкта, визначеними у пункті 17 цього Порядку, в Державному реєстрі прав знайдено записи щодо більше ніж одного об'єкта нерухомого майна, така особа отримує для ознайомлення сформований за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав перелік записів про такі об'єкти із зазначенням їх адрес (кадастрових номерів земельних ділянок) та окремо записи, що не містять відомості про адресу об'єкта нерухомого майна. Після ознайомлення з відповідним переліком особа може отримати щодо кожного з об'єктів нерухомого майна інформацію з Державного реєстру прав. За бажанням особи інформація з Державного реєстру прав може також містити відомості про виникнення, перехід і припинення права власності та інших речових прав, обтяження таких прав, а також про внесені зміни до відповідного запису Державного реєстру прав та реєстрів у хронологічному порядку.

Пунктом 17 Порядку /у редакції, чинній станом на час формування інформації - 30.10.2017/ встановлено, що пошук відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження здійснюється відповідно до Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Кабінетом Міністрів України, за такими ідентифікаторами:

1) за суб'єктом права: за ідентифікаційними даними фізичної особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства):

- прізвище, ім'я та по батькові (за наявності);

- реєстраційний номер облікової картки платника податків;

- серія та номер паспорта громадянина України (для громадянина України, який через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку, повідомив про це відповідному контролюючому органові та має відмітку в паспорті громадянина України).

Реєстраційний номер облікової картки платника податків, серія та номер паспорта громадянина України не є обов'язковими для зазначення під час здійснення пошуку за ідентифікаційними даними фізичної особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства);

за ідентифікаційними даними юридичної особи (резидента та нерезидента):

- найменування юридичної особи;

- ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ;

2) за об'єктом нерухомого майна:

за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна;

за адресою об'єкта нерухомого майна;

за кадастровим номером земельної ділянки.

Судом встановлено, що інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта номером 101906082, сформована 30.10.2017 приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_2 на запит з реєстраційним номером 24909867 від 30.10.2017 /а.с. 15-16/. Згідно вказаної інформаційної довідки пошук в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про права власності, інші речові права, іпотеки, обтяження здійснено за наступними параметрами запиту: пошук за частковим співпадінням на ПІП: ОСОБА_1, РНОКПП: НОМЕР_1.

За результатами такого пошуку виявлено відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - квартира, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 477447653104 загальна площа 60,1 кв.м, житлова площа 39,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3, номер запису про право власності: 17784649, підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу, серія та номер: НВІ619536, НВІ 619537 за р. № 4153, виданий 02.12.2016, видавник: ОСОБА_2 приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області; форма власності: приватна, розмір частки: 1/1, власник: ОСОБА_1.

Також виявлено відомості з Реєстру прав власності на нерухоме майно про об'єкт нерухомого майна, реєстраційний номер 33358271, квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, загальною площею 51,40 кв. м, житловою площею 31,30 кв.м, загальною вартістю 112949 грн., 1/6 частки якої знаходиться у приватній власності ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину, 991, 12.04.2011, приватний нотаріус Київського міського нотокругу ОСОБА_6

Згідно даної інформації за вказаними параметрами запиту у Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна відомості відсутні та за вказаними параметрами запиту у Державному реєстрі іпотек відомості відсутні.

Отже, вказаною інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта номером 101906082, сформованою 30.10.2017 приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_2 на запит з реєстраційним номером 24909867 від 30.10.2017 за наступними параметрами запиту: пошук за частковим співпадінням на ПІП: ОСОБА_1, РНОКПП: 3269512754 /а.с. 15-16/, підтверджено, що: за вказаними параметрами запиту у Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна та у Державному реєстрі іпотек відомості відсутні; позивач ОСОБА_1 є власником квартири, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 477447653104, загальна площа 60,1 кв.м, житлова площа 39,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3, номер запису про право власності: 17784649, підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу, серія та номер: НВІ619536, НВІ 619537 за р. № 4153, виданий 02.12.2016, видавник: ОСОБА_2 приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області.

Крім того, вказаною інформацією підтверджено, що у Реєстрі прав власності на нерухоме майно містяться відомості про об'єкт нерухомого майна, реєстраційний номер 33358271, квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, загальною площею 51,40 кв. м, житловою площею 31,30 кв.м, загальною вартістю 112949 грн., 1/6 частки якої знаходиться у приватній власності ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину, 991, 12.04.2011, приватний нотаріус Київського міського нотокругу ОСОБА_6

Однак, набуття права власності на нерухоме майно, зокрема, квартиру на підставі свідоцтва про право на спадщину не є придбанням житла за договором купівлі-продажу у розумінні пункту 9 частини 1 статті 1 та пункту 8 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 № 400/97-ВР.

Крім того, листом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 від 01.03.2018 № 127/01-16 повідомлено, що відомості щодо особи ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 не збігаються з даними спадкоємця ОСОБА_1, набувача 1/6 частки в праві власності на квартиру 33, що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Червоноармійська, буд. 23, на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 12.04.2011 за реєстровим № 991/а.с. 28/.

Крім того, довідками ПАТ "Державний ощадний банк України" від 15.03.2018 № 634 та № 635 підтверджено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, в списках громадян на отримання приватизаційних паперів за адресами: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Карнаухова, буд. 12 (гуртожиток) та Полтавська область, м. Кременчук, квартал 297АДРЕСА_5 - не значиться /а.с. 29-30/.

У свою чергу, будь-яких належних доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним житла вперше та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано.

Відтак, суд приходить висновку, що позивач ОСОБА_1 вперше придбав житло, а саме квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, за договором купівлі-продажу квартири від 02.12.2016, який посвідчено ОСОБА_2 приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області та зареєстровано в реєстрі за № 4153, та у зв'язку з цим позивач не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу вказаного нерухомого майна у розумінні пункту 9 частини 1 статті 1 та пункту 8 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 № 400/97-ВР.

Щодо тверджень відповідача, що на момент придбання позивачем нерухомості, як і станом на час розгляду справи, в Україні відсутній механізм перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість, суд зазначає наступне.

Вказане питання було предметом звернення Пенсійного фонду України до Конституційного Суду України з проханням дати тлумачення терміна "придбавають житло вперше", що міститься у пункті 9 частини першої статті 1 Закону України "Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", визначивши коло осіб, яких необхідно вважати такими, що придбавають житло вперше.

Ухвалою Конституційного Суду України від 23 березня 2000 року №29-у/2000 відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі через відсутність у Пенсійного фонду України права на конституційне подання та непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у поданні.

За відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб'єкта владних повноважень зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.

Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.

Відповідно до статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

При цьому, суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (PincovdandPine v. The Czech Republic), «Ґаші проти Хорватії» (Gashiv. Croatia), «Трго проти Хорватії» (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу «належного урядування», згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Оскільки саме держава не виконала свій обов'язок запровадити внутрішню процедуру встановлення факту придбання нерухомого майна вперше, що сприяло б юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси особи, то негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на державу.

Таким чином, посилання відповідача на неможливість перевірки інформації щодо придбання квартири конкретною особою вперше, як на підставу для відмови позивачу у складенні подання на повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна є необґрунтованими.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 № 106 "Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету" установлено, що перелік податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету визначається відповідно до переліку кодів бюджетної класифікації в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (далі - перелік), згідно з додатком.

Відповідно до Переліку кодів бюджетної класифікації в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, який є додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 № 106 "Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету" (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 р. N 1019), Пенсійний фонд контролює справляння надходжень бюджету по коду бюджетної класифікації: 24140000, 24140100, 24140200, 24140300, 24140500, 24140600.

Отже, Пенсійний фонд є органом, що контролює справляння надходжень бюджету по коду бюджетної класифікації 24140500 зі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до пункту 2 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 03.09.2013 N 787 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 р. за N 1650/24182 /надалі - Порядок № 787/, цей Порядок визначає процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії (далі - платежі).

Пунктом 3 Порядку № 787 передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.

Повернення платежів у національній валюті здійснюється на рахунки одержувачів коштів, відкриті в банках або органах Казначейства, вказані у поданні або заяві платника. Повернення платежів фізичним особам, які не мають рахунків у банках, може здійснюватись шляхом повернення у готівковій формі коштів за чеком органу Казначейства з відповідних рахунків, відкритих у банках на ім'я органу Казначейства, або з відповідних рахунків банку чи підприємства поштового зв'язку, вказаних у поданні або заяві платника (його довіреної особи).

Відповідно до приписів пункту 5 Порядку № 787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.

Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС)) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Враховуючи викладене вище, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України з метою ефективного захисту прав та інтересів ОСОБА_1 вийти за межі позовних вимог, визнати протиправною бездіяльність Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (3963000, вул. Велика набережна, 9, м. Кременчук, Полтавська область, ідентифікаційний код: 40367050) у складенні подання на повернення ОСОБА_1 (39600, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) з державного бюджету коштів в сумі 4359 грн. 80 коп. (чотири тисячі триста п'ятдесят дев'ять гривень вісімдесят копійок) помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно квитанції ПАТ "Промислово-фінансовий банк" відділення № 1 приходна каса 2 № ПН15166 від 05 грудня 2016 року та зобов'язати Кременчуцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області (3963000, вул. Велика набережна, 9, м. Кременчук, Полтавська область, ідентифікаційний код: 40367050) скласти подання на повернення ОСОБА_1 (39600, вул. Молодіжна, 23, кв. 26, м. Кременчук, Полтавська область, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) з державного бюджету коштів в сумі 4359 грн. 80 коп. (чотири тисячі триста п'ятдесят дев'ять гривень вісімдесят копійок) помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно квитанції ПАТ "Промислово-фінансовий банк" відділення № 1 приходна каса 2 № ПН15166 від 05 грудня 2016 року.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання протиправною відмови Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області у поверненні позивачу ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 3 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 03.09.2013 N 787 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 р. за N 1650/24182, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.

Відтак, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України, а не органами Пенсійного фонду, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 у зазначеній частині задоволенню не підлягають.

Таким чином, адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до частини 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Згідно частини 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 2 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Частиною 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем сплачено судовий збір в сумі 704 грн. 80 коп. /а.с. 5/.

Також 27.10.2017 між адвокатом ОСОБА_7, яка діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатської діяльністю № 1135, виданого Полтавською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури від 04.01.2012 /а.с. 34/, та клієнтом ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги /а.с. 32/, відповідно до пункту 1.1 якого предметом даного договору є надання адвокатом первинної та/або вторинної правової допомоги клієнтові в обсязі й порядку, визначеному договором, зокрема: надання усних та/або письмових роз’яснень (консультацій) правових норм законодавства України, що стосуються захисту прав, свобод і законних інтересів клієнта при вирішенні питання про повернення помилково сплаченого збору на обов’язкове державне пенсійне страхування за вчинення нотаріальної дії з придбання нерухомого майна; підготовка і подання необхідних документів клієнта (позовів, клопотань, заяв, скарг, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру) до суду, державних органів і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, їхніх службових і посадових осіб з питань захисту прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; звернення в інтересах клієнта з адвокатськими запитами до державних органів і органів місцевого самоврядування, органів нотаріату, підприємств, установ і організацій, їхніх службових і посадових осіб, а в разі необхідності - здійснення представництва інтересів клієнта в державних органах і органах місцевого самоврядування, органах нотаріату, підприємствах, установах і організаціях, а також в судах з усіма правами, наданими позивачу, відповідачу, третій особі, заінтересованій особі, без обмежень повноважень.

Відповідно до пункту 3.1 цього договору вартість однієї години надання правової допомоги складає 640 грн. Фактична кількість витраченого часу на надання правової допомоги та загальна вартість надання правової допомоги визначається у підписаному сторонами акті про надання правової допомоги.

20.03.2018 відповідно до укладеного сторонами договору про надання правової допомоги від 27.10.2017 складено акт про надання правової допомоги /а.с. 35/, у якому сторони підтверджують, що адвокатом було надано, а клієнтом отримано правову допомогу, а саме: складання адвокатського запиту до ТВБВ №10016/200 – філії Полтавського обласного управління ПАТ «Ощадний банк України» щодо включення ОСОБА_1 до списків громадян, які мають право на одержання приватизаційних паперів, в місті Кременчук Полтавської області, та про використання ОСОБА_1 приватизаційних житлових чеків для приватизаційних житла – тривалість надання правової допомоги: 26.02.2018 з 09:00 по 09:30, всього: 00 год. 30 хв.; складання адвокатського запиту до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 щодо ідентифікації особи спадкоємця ОСОБА_1В - тривалість надання правової допомоги: 26.02.2018 з 09:30 по 10:00, всього: 00 год. 30 хв.; складання адвокатського запиту до Автозаводської районної адміністрації виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області про всі зареєстровані у встановленому порядку місця проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 – тривалість надання правової допомоги: 26.02.2018 з 10:00 по 10:30, всього: 00 год. 30 хв.; складення і подання до суду позовної заяви ОСОБА_1 до Кременчуцького ОУПФУ Полтавської області про зобов’язання вчинити дії – тривалість надання правової допомоги: 20.03.2018 з 10:00 по 10:30, всього: 01 год. 30 хв.

Згідно пунктів 2, 3 акту про надання правової допомоги від 20.03.2018 всього витрачено часу на надання правової допомоги 03 год. 00 хв. Всього до сплати підлягає 1920 грн.

За юридичні послуги ОСОБА_7 позивачем сплачено 1920 грн., що підтверджуються квитанцією № 2 від 20.03.2018 /а.с. 36/.

Оцінивши складність виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсяг наданих адвокатом послуг, а також з огляду на те, що адміністративний позов задоволено частково, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (3963000, вул. Велика набережна, 9, м. Кременчук, Полтавська область, ідентифікаційний код: 40367050) на користь ОСОБА_1 (39600, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору в розмірі 352 грн. 40 коп. (триста п'ятдесят дві гривні сорок копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 960 грн. (дев'ятсот шістдесят гривень).

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 132, 134, 139, 205, 229, 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (39600, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (3963000, вул. Велика набережна, 9, м. Кременчук, Полтавська область, ідентифікаційний код: 40367050) про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (3963000, вул. Велика набережна, 9, м. Кременчук, Полтавська область, ідентифікаційний код: 40367050) у складенні подання на повернення ОСОБА_1 (39600, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) з державного бюджету коштів в сумі 4359 грн. 80 коп. (чотири тисячі триста п'ятдесят дев'ять гривень вісімдесят копійок) помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно квитанції ПАТ "Промислово-фінансовий банк" відділення № 1 приходна каса 2 № ПН15166 від 05 грудня 2016 року.

Зобов'язати Кременчуцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області (3963000, вул. Велика набережна, 9, м. Кременчук, Полтавська область, ідентифікаційний код: 40367050) скласти подання на повернення ОСОБА_1 (39600, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) з державного бюджету коштів в сумі 4359 грн. 80 коп. (чотири тисячі триста п'ятдесят дев'ять гривень вісімдесят копійок) помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно квитанції ПАТ "Промислово-фінансовий банк" відділення № 1 приходна каса 2 № ПН15166 від 05 грудня 2016 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (3963000, вул. Велика набережна, 9, м. Кременчук, Полтавська область, ідентифікаційний код: 40367050) на користь ОСОБА_1 (39600, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору в розмірі 352 грн. 40 коп. (триста п'ятдесят дві гривні сорок копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 960 грн. (дев'ятсот шістдесят гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Суддя С.С. Сич