Рішення № 74071498, 18.05.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/713/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2018 року м.Одеса

У залі судових засідань №29

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Харченко Ю.В.

При секретарі Рудченко О.І.

За участю представників сторін:

Позивач: ОСОБА_1 (пенсійне посвідчення від 26.10.2012р. №2082327129, серії ААЖ №747345).

Від відповідача: предстанвик Директора Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації ОСОБА_2 – ОСОБА_3 - за довіреністю від 22.03.2018р. №434/01/01-34-05.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Директора Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації ОСОБА_4 про визнання неконституційною і протиправною бездіяльності щодо невиконання Ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017р. у справі №815/7790/13-а; визнаня неконституційними і протиправними дій щодо ухилення від виконання Ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017р. у справі №815/7790/13-а; зобов’язання виконати Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017р. у справі №815/7790/13-а; стягнення пені за тривале невиконання Ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017р. у справі №815/7790/13-а в розмірі, встановленому законодавством на момент прийняття рішення по даній справі чи добровільного визнання протиправності дій (бездіяльності) щодо тривалого невиконання Ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017р. у справі №815/7790/13-а, та відповідних витрат разом з пенею; зобов’язання відшкодувати (виплатити) моральну шкоду, з урахуванням тривалого невиконання судового рішення від 20.06.2017р. в сумі еквівалентній 1 тисячі євро в національній валюті на час винесення рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому, з урахуванням уточнень (від 06.04.2018р. вхід.№9716/18), просить суд визнати неконституційною і протиправною бездіяльність Директора Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації ОСОБА_4 щодо невиконання Ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017р. у справі №815/7790/13-а; визнати неконституційними і протиправними дії Директора Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації ОСОБА_4 щодо ухилення від виконання Ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017р. у справі №815/7790/13-а; зобов’язати Директора Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації ОСОБА_4 виконати Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017р. у справі №815/7790/13-а; стягнути з Директора Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації ОСОБА_4 пеню за тривале невиконання Ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017р. у справі №815/7790/13-а в розмірі, встановленому законодавством на момент прийняття рішення по даній справі чи добровільного визнання протиправності дій (бездіяльності) щодо тривалого невиконання Ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017р. у справі №815/7790/13-а, та відповідних витрат разом з пенею; зобов’язати Директора Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації ОСОБА_4 відшкодувати (виплатити) ОСОБА_1 моральну шкоду, з урахуванням тривалого невиконання судового рішення від 20.06.2017р. в сумі еквівалентній 1 тисячі євро в національній валюті на час винесення рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Директор Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації ОСОБА_4 протягом тривалого часу добровільно не виконує Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017р. у справі №815/7790/13-а.

Відповідач – Директор Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації ОСОБА_4 з позовними вимогами не погоджується, та вважає їх необґрунтованими з підстав, викладених у письмових відзивах на адміністративний позов (від 23.03.2018р. б/н, від 05.04.2018р. вхід.№9603/18), наголошуючи, зокрема, що на адресу Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації не надходило постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання Ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017р. у справі №815/7790/13-а. Також, на думку відповідача, ОСОБА_1 невірно обрано спосіб захисту своїх прав.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12.03.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі №815/713/18 за позовом ОСОБА_1 до Директора Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності, зобов’язання вчинити певні дії.

Заслухавши пояснення позивача, та представника відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.

Як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017р. у справі №815/7790/13-а заяву ОСОБА_1 задовольнено частково, накладено на директора Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації ОСОБА_4 штраф у розмірі 10 (десяти) мінімальних заробітних плат, що еквівалентно тридцяти двом тисячам гривень, за невиконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2014року щодо поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді, яка відповідає посаді завідуючої Одеської обласної психолого-медично-педагогічної консультації, з якої ОСОБА_1 була незаконно звільнена. Присуджено до стягнення з директора Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації ОСОБА_4 на користь Державного бюджету України штраф у розмірі 16000грн. Присуджено до стягнення з директора Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 штрафу у розмірі 16000грн. Встановлено Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації новий строк для подання звіту про виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2014року, а саме – до 20 серпня 2017року. В іншій частині вимог клопотання відмовлено.

Не виконання у добровільному порядку, на думку позивача, Ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017р. у справі №815/7790/13-а послугувало підставою для звернення ОСОБА_1 до Одеського окружного адміністративного суду з даною позовною заявою.

Так, на думку суду, уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання неконституційною і протиправною бездіяльності Директора Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації ОСОБА_4 щодо невиконання Ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017р. у справі №815/7790/13-а; визнання неконституційними і протиправними дій Директора Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації ОСОБА_4 щодо ухилення від виконання Ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017р. у справі №815/7790/13-а; зобов’язання Директора Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації ОСОБА_4 виконати Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017р. у справі №815/7790/13-а; стягнення з Директора Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації ОСОБА_4 пені за тривале невиконання Ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017р. у справі №815/7790/13-а в розмірі, встановленому законодавством на момент прийняття рішення по даній справі чи добровільного визнання протиправності дій (бездіяльності) щодо тривалого невиконання Ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017р. у справі №815/7790/13-а, та відповідних витрат разом з пенею; зобов’язання Директора Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації ОСОБА_4 відшкодувати (виплатити) ОСОБА_1 моральну шкоду, з урахуванням тривалого невиконання судового рішення від 20.06.2017р. в сумі еквівалентній 1 тисячі євро в національній валюті на час винесення рішення, є неправомірними, безпідставними, та такими, що не підлягають задоволенню, з урахуванням наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зокрема, як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, підставою для звернення позивача – ОСОБА_1 до Одеського окружного адміністративного суду з даним позовом послугувало невиконання Директором Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації ОСОБА_4 протягом тривалого часу у добровільному порядку Ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017р. у справі №815/7790/13-а.

Право на звернення до суду та способи судового захисту передбачено статтею 5 КАС України, відповідно до частини 1 якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно зі статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки.

Відповідно до ч.ч.2,3 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача щодо якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись, серед іншого, про наявність права на позов у матеріальному розумінні, а також - порушення відповідного права або інтересу (встановити факт порушення). З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Відповідно до ст.287 КАС України Учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно з приписами ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначається положеннями Закону України "Про виконавче провадження" від 2 червня 2016року №1404-VIII (зі змінами та доповненнями), та покладається на державну виконавчу службу.

Отже, з урахуванням наведеного, судом встановлено, що рішення суду, у разі невиконання їх у добровільному порядку підлягають примусовому виконанню у порядку передбаченому положеннями Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч.1 ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Таким чином, положеннями Кодексу адміністративного судочинства України встановлено чіткий порядок виконання судових рішень в адміністративних справах, та визначено певну послідовність дій, котрі необхідно вчинити з метою зобов’язання відповідача (суб’єкта владних повноважень) належним чином виконати рішення суду.

Відтак, виходячи з вищеокреслених приписів чинного процесуального законодавства, суд дійшов висновку, що, якщо позивач - ОСОБА_1 вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача - Директора Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації ОСОБА_4 в межах виконання Ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017р. у справі №815/7790/13-а порушено її права, свободи чи охоронювані законом інтереси, то ОСОБА_1 повинна була звернутися до суду в порядку положень ст.383 КАС України, а саме із заявою щодо визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача, та в жодному разі не звертатися до суду з новим адміністративним позовом.

При цьому, позов ОСОБА_1, котрий спрямовано на контроль за виконанням судового рішення, виключає одночасний розгляд спору про оскарження дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень з інших підстав, що не пов'язані з належним виконання судового рішення.

Також, слід наголосити, що виконання судових рішень у справах є складовою права на справедливий суд, та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, з урахуванням чого суд вважає за необхідне зазначити, що обов'язковість судових рішень гарантується практикою Європейського суду з прав людини. Зокрема, у рішенні від 19 березня 1997року у справі "Горнсбі проти Греції" Європейський суд з прав людини зазначив, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.

У справі "ОСОБА_5 проти Італії" Європейський суд з прав людини наголошує, що право на звернення до суду також передбачає практичне виконання остаточних, обов'язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні.

Отже, беручи до уваги вищевикладене, а також те, що позивачем – ОСОБА_1 по суті заявлено позовні вимоги щодо захисту своїх прав, свобод, та охоронюваних законом інтересів, котрі стосуються питання виконання Ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017р. у справі №815/7790/13-а, суд дійшов висновку, що позивачем невірно обрано спосіб захисту свого порушеного права.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у Постанові від 27.03.2018року по справі №520/5980/17 за позовом ОСОБА_3 до Одеської міської ради, за участю третьої особи - Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, про визнання протиправною бездіяльності та стягнення моральної шкоди, у якій зазначено, що позовні вимоги обґрунтовані протиправними діями Одеської міської ради з не виконання постанови №520/5836/16-а, та направлені на досягнення результатів, передбачених ст.267 КАС України, не підлягають розгляду в порядку позовного провадження як новий позов, оскільки судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах повинен розглядатись в порядку ст.267 КАС України (в редакції, чинній на момент подачі позовної заяви у даній справі).

Таким чином, з урахуванням наведеного, суд дійшов висновку щодо відсутності законодавчо передбачених підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання неконституційною і протиправною бездіяльності Директора Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації ОСОБА_4 щодо невиконання Ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017р. у справі №815/7790/13-а; визнання неконституційними і протиправними дій Директора Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації ОСОБА_4 щодо ухилення від виконання Ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017р. у справі №815/7790/13-а; зобов’язання Директора Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації ОСОБА_4 виконати Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017р. у справі №815/7790/13-а.

Оскільки судом відмовлено позивачу - ОСОБА_1 у задоволенні адміністративного позову в частині вимог щодо визнання неконституційною і протиправною бездіяльності Директора Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації ОСОБА_4 щодо невиконання Ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017р. у справі №815/7790/13-а; визнання неконституційними і протиправними дій Директора Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації ОСОБА_4 щодо ухилення від виконання Ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017р. у справі №815/7790/13-а; зобов’язання Директора Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації ОСОБА_4 виконати Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017р. у справі №815/7790/13-а, суд також не вбачає законодавчо передбачених підстав для задоволення вимог позивача щодо стягнення з Директора Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації ОСОБА_4 пені за тривале невиконання Ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017р. у справі №815/7790/13-а в розмірі, встановленому законодавством на момент прийняття рішення по даній справі чи добровільного визнання протиправності дій (бездіяльності) щодо тривалого невиконання Ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017р. у справі №815/7790/13-а, та відповідних витрат разом з пенею; зобов’язання Директора Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації ОСОБА_4 відшкодувати (виплатити) ОСОБА_1 моральну шкоду, з урахуванням тривалого невиконання судового рішення від 20.06.2017р. в сумі еквівалентній 1 тисячі євро в національній валюті на час винесення рішення, оскільки означені позовні вимоги є похідними від вимог щодо визнання неконституційною і протиправною бездіяльності, визнання неконституційними і протиправними дій, та зобов’язання вчинити певні дії.

Вищевикладене спростовує твердження позивача, наведені у позовній заяві, додаткових письмових поясненнях до адміністративного позову, та викладені усно під час судового розгляду справи по суті.

Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відтак, беручи до уваги наведене, та оцінюючи надані сторонами по справі письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 до Директора Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації ОСОБА_4 про визнання неконституційною і протиправною бездіяльності щодо невиконання Ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017р. у справі №815/7790/13-а; визнаня неконституційними і протиправними дій щодо ухилення від виконання Ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017р. у справі №815/7790/13-а; зобов’язання виконати Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017р. у справі №815/7790/13-а; стягнення пені за тривале невиконання Ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017р. у справі №815/7790/13-а в розмірі, встановленому законодавством на момент прийняття рішення по даній справі чи добровільного визнання протиправності дій (бездіяльності) щодо тривалого невиконання Ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017р. у справі №815/7790/13-а, та відповідних витрат разом з пенею, розрахунки якої необхідно надати до Одеського окружного адміністративного суду по даній справі; зобов’язання відшкодувати (виплатити) моральну шкоду, з урахуванням тривалого невиконання судового рішення від 20.06.2017р. в сумі еквівалентній 1 тисячі євро в національній валюті на час винесення рішення, не обґрунтовані, документально не підтверджені, не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, отже задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.72-76, 139, ст.ст.241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Директора Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації ОСОБА_4 про визнання неконституційною і протиправною бездіяльності щодо невиконання Ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017р. у справі №815/7790/13-а; визнаня неконституційними і протиправними дій щодо ухилення від виконання Ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017р. у справі №815/7790/13-а; зобов’язання виконати Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017р. у справі №815/7790/13-а; стягнення пені за тривале невиконання Ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017р. у справі №815/7790/13-а в розмірі, встановленому законодавством на момент прийняття рішення по даній справі чи добровільного визнання протиправності дій (бездіяльності) щодо тривалого невиконання Ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017р. у справі №815/7790/13-а, та відповідних витрат разом з пенею; зобов’язання відшкодувати (виплатити) моральну шкоду, з урахуванням тривалого невиконання судового рішення від 20.06.2017р. в сумі еквівалентній 1 тисячі євро в національній валюті на час винесення рішення, відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293,295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано судом « 18» травня 2018року.

Суддя Харченко Ю.В.

.