Рішення № 74071011, 18.05.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2018 р. Справа№805/1844/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Кірієнка В.О. розглянувши в порядку спрощеного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бахмутського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та про зобов’язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Бахмутського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та про зобов’язання вчинити певні дії.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що є спадкоємцем померлого пенсіонера, сума недоотриманої пенсії якого, згідно відповіді органу ПФУ на нотаріальний запит, склала 143 976, 09 грн. Втім, 25.01.2018 року позивачем в порядку одержання недоотриманої пенсії, що входить до складу спадщини, було отримано грошові кошти в розмірі 122 013, 85 грн. тобто в сумі, меншій від тієї, яка зазначена у відповіді на нотаріальний запит.

Листом ГУ ПФУ в Донецькій області від 22.02.2018 року № 531-к-01 позивачу повідомлено, що він, на підставі ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV має право лише на частину спадщини.

Позивач наголошує, що зазначені правовідносини регулюються саме вимогами ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV та просить визнати протиправними дії Бахмутського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області в частині нарахування та виплати позивачу ОСОБА_1 недоотриманої пенсії її чоловіка ОСОБА_2, який помер 13.07.2017 року у меншому розмірі в сумі 122 013, 85 грн. та зобов’язати Бахмутське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області нарахувати та виплатити позивачу ОСОБА_1 різницю між сумою недоотриманої пенсії її чоловіка ОСОБА_2, який помер 13.07.2017 року та вже виплаченою сумою в розмірі 214 962, 24 грн.

Ухвалою від 19.03.2018 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 в порядку спрощеного провадження і відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження суддею одноособово, в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, призначено засідання по справі на 12.04.2018 року.

Ухвалою суду від 12.04.2018 року витребувано у ОСОБА_1 докази отримання суми в розмірі 122 013, 85 грн. яка відноситься до спадщини; у Бахмутського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області докази виплати ОСОБА_1 суми в розмірі 122 013, 85 грн., яка відноситься до спадщини, оголошено перерву до 08.05.2018 року до 11 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 08.05.2018 року повторно витребувано у ОСОБА_1 докази отримання суми в розмірі 122 013, 85 грн. яка відноситься до спадщини; у Бахмутського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області докази виплати ОСОБА_1 суми в розмірі 122 013, 85 грн., яка відноситься до спадщини, справу призначено до розгляду на 18.05.2018 року.

12.04.2018 року відповідачем через канцелярію суду було надано відзив на позовну заяву, згідно змісту якого зазначив, що спадкодавець, ОСОБА_2, який помер 13.07.2017 року, не отримував пенсійні виплати з 01.08.2014 року з власної вини, а тому дані правовідносини регулюються ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». На підставі зазначеного відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

17.05.2018 року позивачем та відповідачем через канцелярію суду були надані докази, які підтверджують отримання ОСОБА_1 суми в розмірі 122 013, 85 грн.

Позивач через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи без своєї участі.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, клопотань про відкладення розгляду справи через канцелярію суду не надавав.

Відповідно ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вкладене, суд розглядає справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Згідно свідоцтва про право на спадщину (спадкова справа № 126/2017, зареєстровано за № 116), спадкоємцем майна ОСОБА_2, який помер 13.07.2017 року є його дружина ОСОБА_1. Спадщина, на яку видане свідоцтво, складається з суми недоотриманої в зв’язку зі смертю пенсії за період з 01.08.2014 року по 31.07.2017 року в розмірі 143 976, 09 грн., яка належала ОСОБА_2, що підтверджується листом Бахмутського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 21976/04 від 29.12.2017 року.

Як свідчить службовий чек ПАТ «Укрпошта» та список разових доручень на виплату пенсії, ОСОБА_1 отримала 122 013, 85 грн.

Як вбачається з Листа ГУ ПФУ в Донецькій області від 22.02.2018 року № 531-К-01, на підставі заяви позивача від 18.01.2018 року відповідачем проведено виплату недоотриманої пенсії ОСОБА_2, який помер 13.07.2017 року разовим дорученням через відділення поштового зв’язку в розмірі, визначеному ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Спірним моментом даної справи є правомірність обмеження відповідачем суми недоотриманої пенсії, яка входить до складу спадщини, трирічним терміном.

Статтею 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії.

Відповідно до частини 1 статті 52 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", сума пенсії, яка належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині 2 статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи ні.

Частиною 2 статті 52 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що члени сім'ї, зазначені в частині 1 цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Згідно із частиною 3 статті 52 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Так, Цивільним кодексом України регулюються правовідносини у сфері спадкування.

Відповідно до частини 1 статті 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частиною 1 статті 1218 Цивільного кодексу України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно із частиною 1 статті 1227 Цивільного кодексу України, суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Статтею 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв’язку з його смертю, передаються членам його сім’ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Аналізуючи зазначені положення законодавства суд вважає, що у даних спірних правовідносинах застосуванню підлягає саме ст. 52 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", як така, що регулює правовідносини, які виникли після смерті пенсіонера та після визнання певної суми недоотриманої пенсії спадщиною.

Натомість ст. 46 зазначеного Закону подібних вказівок не містить та, на думку суду, призначена для реалізації саме особою, яка безпосередньо отримує пенсію. Також положення зазначеної статті застосовуються лише у випадку встановлення власної вини пенсіонера, що полягає у недоотриманні пенсії. Втім наявність або відсутність вини не може бути інкримінованою лише за судженням установи пенсійного фонду.

Таким чином, враховуючи положення ст. 52 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які підлягають застосуванню в контексті даної справи, суд вважає за належне визнати протиправними дії Бахмутського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області в частині нарахування та виплати позивачу ОСОБА_1 недоотриманої пенсії, яка входить до складу спадщини, в меншому розмірі в сумі 122 013, 85 грн. та зобов’язати Бахмутське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотриману пенсію, яка входить до складу спадщини в розмірі 21 962, 24 грн.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 3 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищезазначене суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Згідно із частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов’язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду у розмірі 704,80 грн., що документально підтверджується оригіналом квитанції № 33 від 02.03.2018 року, яка наявна в матеріалах справи.

Отже, судовий збір у сумі 704,80 грн. підлягає поверненню позивачу.

Керуючись ст.ст.2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 118, 139, 159-165, 199, 244-247, 255, 257-263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (вул. Першина, б. 3, кв. 45, м. Бахмут, ІПН НОМЕР_1) до Бахмутського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (вул. Миру, 35, м. Бахмут, ЄДРПОУ 37868797) про визнання дій протиправними та про зобов’язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Бахмутського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області в частині нарахування та виплати ОСОБА_1 недоотриманої пенсії, яка входить до складу спадщини, в меншому розмірі в сумі 122 013, 85 грн.

Зобов’язати Бахмутське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотриману пенсію, яка входить до складу спадщини в розмірі 21 962, 24 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (вул. Першина, б. 3, кв. 45, м. Бахмут, ІПН НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Бахмутського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (вул. Миру, 35, м. Бахмут, ЄДРПОУ 37868797) судові витрати, пов’язані зі сплатою судового збору у розмірі 704,80 грн. (сiмсот чотири гривнi 80 копiйок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кірієнко В.О.