Рішення № 74070722, 16.05.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2018 р. Справа№805/1503/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Шинкарьової І.В.,

при секретарі судового засідання Заїченко Я.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Красноармійського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов’язання вчинення певних дій ,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Красноармійського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про:

- визнати протиправним і скасувати рішення начальника Красноармійського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області без номера від 05 грудня 2017 року про відмову в переведенні на пенсію за віком ОСОБА_1.

- зобов'язати Красноармійське об’єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до спеціального стажу роботи ОСОБА_1, що дає право для призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно ч.2ст.114 ЗУ “Про загальнообо’язкове державне пенсійне страхування” періоди роботи в Шахтобудівельному управлінні №3 “Треста” Красноармійськшахтобуд” з 26 лютого 1982 року по 26 листопада 1982 року та з 28 січня 1985 року по 08 травня 1998 року :в ПАТ “Ш/У Покровське” з 03 червня 1998 року по 21 березня 2000року ; а також період роботи в ТОВ “Красноармійський завод “Промислового обладнання” з 17 листопада 2003 року по 01 травня 2005 року.

- зобов'язати Красноармійське об’єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 2 ст. 114 ЗУ “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” з 07 листопада 2017 року.

- стягнути з Красноармійського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 витрати на оплату довідок з Приватного архіву ліквідованих підприємств у розмірі 2100 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернувся до відповідача із заявою про перехід на пенсію за віком на пільгових умовах згідно ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, як особа, що працювала на роботах із важкими та шкідливими умовами праці відповідно до Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

05 грудня 2017 року відповідачем було прийнято рішення про відмову в переведенні позивача на пенсію за віком на пільгових умовах, оскільки відсутня інформація про достовірність наданої позивачем довідки про підтвердження пільгового стажу, проведення атестації робочого місця за професією позивача. Також зазначено, що період роботи позивача з 17 листопада 2003 року по 01 серпня 2005 року на підприємстві ТОВ «Красноармійський завод «Промислового обладнання» не зараховано до пільгового стажу позивача, оскільки до трудової книжки позивача не внесено змін зазначених в наказі від 01 жовтня 2017 року №58-о/с.

Позивач вважає необґрунтованим рішення прийняте відповідачем про відмову в переведенні позивача на пенсію за віком на пільгових умовах, посилаючись на незрозумілість обставин, оскільки до заяви про призначення пенсії позивачем, на його думку, було додано всі необхідні документи.

На підставі викладеного, позивач вважає, що набув право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Представник відповідача надав відзив у якому зазначив, що позивач звернувся до Відповідача та надав для переведення позивача на пенсію за віком на пільгових умовах документи. Рішенням було відмовлено у призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах, оскільки неможливо перевірити достовірність наданої позивачем довідки про пільговий стаж та в трудовій книжці позивача не міститься зміни, зазначені в наказі підприємства. Спірні періоди роботи позивача не можливо зарахувати до його пільгового стажу.

Враховуючи наведене, Красноармійське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області вважає, що не порушувало прав позивача та діяло в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв’язку з чим просить відмовити у задоволення позовних вимог.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05 березня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.

27 березня 2018 року судом відкладено підготовче провадження.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2018 року судом закрито підготовче провадження та призначено праву до судового розгляду по суті.

10 травня 2018 року судове засідання було перенесено на 16 травня 2018 року у зв'язку з відрядженням судді.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Позивач – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії ВК № 402062, громадянин України (а.с. 11-12).

Зареєстрований за адресою: 85316, Донецька область, Покровський район, село Шевченко, вул. Нова, 10, народився у селі Івашків, Кодимського району, Одеської області (а.с. 12).

Згідно трудової книжки позивача серії БТ-І №1315763 (а.с. 14-17), ОСОБА_1 у спірні періоди працював:

- з 14 лютого 1980 року по 26 липня 1982 у якості бетонника другого розряду на підприємстві Шахтобудівельне управління № «Треста» Красноармійськшахтобуд»;

- з 26 липня 1982 року по 26 листопада 1982 у якості електрогазозварювача четвертого розряду на підприємстві Шахтобудівельне управління № «Треста» Красноармійськшахтобуд»;

- з 28 січня 1985 року по 08 травня 1998 року електрогазозварювачем п’ятого розряду на підприємстві Шахтобудівельне управління № «Трест» Красноармійськшахтобуд»;

- з 03 червня 1998 року по 21 березня 2000 року електрогазозварювачем п’ятого розряду на підприємстві ПАТ «Ш/у Покровське»;

- з 17 листопада 2003 року по 02 січня 2004 року електрогазозварювачем п’ятого розряду на підприємстві ТОВ «Красноармійський завод «Промислового обладнання»;

- з 02 січня 2004 року по 02 лютого 2004 року електрогазозварювачем п’ятого розряду в електромеханічному відділі на підприємстві ТОВ «Красноармійський завод «Промислового обладнання»;

- з 02 лютого 2004 року по 01 серпня 2005 року електрогазозварювачем п’ятого розряду на механічній дільниці на підприємстві ТОВ «Красноармійський завод «Промислового обладнання».

Наведені записи трудової книжки про роботу позивача за спірні періоди свідчать про зайнятість останнього за відповідними посадами повний робочий день.

07 листопада 2017 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перехід на пенсію за віком на пільгових умовах згідно ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Рішенням Відповідача від 05 грудня 2017 року відповідачем було відмовлено у призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах, не зараховано:

- періоди роботи 26 липня 1982 року по 26 листопада 1982 року та з 28 січня 1985 року по 02 січня 1990 року,оскільки надані позивачем довідки, видані Приватним архівом ліквідованих підприємств про роботу в Шахтобудівельному управлінню № 3 «Треста «Красноармійськшахтобуд» та головою ліквідаційної комісії ВАТ “Трест Красноармійськійахтобуд” від 31 грудня 2016 року № 05-808 вважаються не дійсними;

- період роботи в ПАТ «Ш/У Покровське» з 03 червня 1998 року по 21 березня 2000 року на посаді електрогазозварника дільниці ТС, так як він не підтверджується пільговими довідками та результатами атестації робочих місць;

- період роботи позивача в ТОВ «Красноармійський завод «Промислового обладнання» з 17 листопада 2003 року по 01 серпня 2005 року не зараховано до пільгового стажу за Списком № 2, так як період робот в пільговій довідці від 06 жовтня 2017 року б/н, не відповідає даним трудової книжки ( в трудову книжку не внесені зміни, зазначені в наказі від 03 жовтня 2017 року № 58-о/с по ТОВ «Красноармійський завод «Промислового обладнання»).

У довідці № 836 від 10 листопада 2017 року, яка видана ПАТ «Ш/у «Покровське» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутністю трудової книжки або відповідних записів у ній зазначено, що позивач працював повний робочий день на підприємстві ПАТ «Ш/у «Покровське» з 27 травня 1998 оку по 28 травня 1998 року та з 06 червня 1998 року по 21 березня 2000 року за професією електрогазозварник, зі шкідливими та важкими умовами праці, що передбачено Списком № 2 (а.с. 25).

З довідки № 192 від 31 грудня 2016 року про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутністю трудової книжки або відповідних записів у ній, видана Приватним архівом ліквідованих підприємств вбачається, що позивач працював на підприємстві ВАТ «Трест» Красноармійськшахтобуд» з 26 липня 1982 року по 26 листопада 1982 року та з 28 січня 1985 року по 08 травня 1998 року на посаді електрогазозварника (а.с. 27).

Довідка № 05-808 від 31 грудня 2016 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутністю трудової книжки або відповідних записів у ній, видана головою ліквідаційної комісії ВАТ «Трест» Красноармійськшахтобуд» підтверджує, що позивач працював на зазначеному підприємстві з 26 липня 1982 року по 26 листопада 1982 року та з 28 січня 1985 року по 08 травня 1998 року на посаді електрогазозварника (а.с. 28).

У довідці про заробітну плати для обчислення пенсії, яка видана ПАТ «Ш/у «Покровське» зазначено, що позивач працював на ПАТ «Ш/у «Покровське» з червня 1998 року по березень 2000 року та на всі сплати нараховані страхові внески (єдиний внесок) (а.с. 29).

Здійснивши оцінку обставин справи та надавши їм юридичної кваліфікації, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з такого.

Відповідно до ч.1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України "Про пенсійне забезпечення".

Зокрема п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", визначено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом ОСОБА_2 України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема, чоловіки - після досягнення 50 року при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Підставою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є передусім наявність професії та виробництва в зазначених Списках.

Застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів "а" і "б" ст.13 та ст.100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", врегульовано Порядком застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт і професій, посад та показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики № 383 від 18.11.2005 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731.

Відповідно до п.3 цього Порядку, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи, а саме: Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету ОСОБА_2 України №162 від 11.03.1994 року, в якому в п. 1.1 зазначено, усі працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, в тому числі посада прохідника. Крім того, вказана посада значиться і в Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому постановою Кабінету ОСОБА_2 України від 16.01.2003 року №36.

В спірному рішенні відповідач посилається на те, що довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній видані Приватним архівом ліквідованих підприємств про роботу в Шахтобудівельному управлінню № 3 «Треста «Красноармійськшахтобуд» та головою ліквідаційної комісії ВАТ “Трест Красноармійськійахтобуд” є недійсними, тому що не можливо провести достовірність виданих довідок та копій наказів. Також зазначено, що ВАТ “Трест Красноармійськійахтобуд” не володіє первинними документами щодо надання інформації про трудові відносини з колишніми працівниками, оскільки весь трудовий архів передано до архівної установи.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_2 України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29 липня 1993 року № 58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.

Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Щодо вимог про зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 26 лютого 1982 року по 26 листопада 1982 та з 28 січня 1985 року по 08 травня 1998 року по професії електрогазозварника на підприємстві ВАТ «Трест» Красноармійськшахтобуд» суд зазначає наступне.

Підставою для не зарахування до пільгового стажу роботи спірних періодів є те, що голова ліквідаційної комісії не володіє первинними документами щодо надання тієї чи іншої інформації про трудові відносини з колишніми працівниками ВАТ «Трест» Красноармійськшахтобуд» , оскільки весь трудовий архів передано до архівної установи.

Як встановлено судом, в трудовій книжці позивача зазначено, що у вказаний період він працював на посаді електрогазозварника на підприємстві ВАТ «Трест» Красноармійськшахтобуд» .

Як вже зазначалось судом в матеріалах справи міститься довідка № 05-808 від 31 грудня 2016 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутністю трудової книжки або відповідних записів у ній, видана головою ліквідаційної комісії ВАТ «Трест» Красноармійськшахтобуд» з якої вбачається, що позивач працював на зазначеному підприємстві з 26 липня 1982 року по 26 листопада 1982 року та з 28 січня 1985 року по 08 травня 1998 року на посаді електрогазозварника. Та довідка № 192 від 31 грудня 2016 року про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутністю трудової книжки або відповідних записів у ній, видана Приватним архівом ліквідованих підприємств з якої вбачається, що позивач працював на підприємстві ВАТ «Трест» Красноармійськшахтобуд» з 26 липня 1982 року по 26 листопада 1982 року та з 28 січня 1985 року по 08 травня 1998 року на посаді електрогазозварника.

Суд зазначає, що наведені записи в трудовій книжці про роботу позивача за вказані періоди свідчать про зайнятість останнього за відповідними посадами повний робочий день. Записи про спірні періоди роботи, засвідчені відповідною печатками підприємства і дефектів їх вчинення не мають, відтак факт роботи позивача у спірні періоди підтверджується відомостями трудової книжки, які були внесені відповідно до діючого законодавства.

В даному випадку позивач не може бути позбавлений свого права, що стосується предмету позову через неможливість головою ліквідаційної комісії надати первинні документами щодо надання тієї чи іншої інформації про трудові відносини з колишніми працівниками ВАТ «Трест» Красноармійськшахтобуд», оскільки факт трудових відносин та зайнятості повний робочий день на підприємстві позивача підтверджується відповідними записами у трудовій книжці.

Отже, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про зарахування до пільгового стажу період роботи на підприємстві ПАТ “Ш/У Покровське” з 03 червня 1998 року по 21 березня 2000 року суд зазначає наступне.

Підставою для не зарахування вказаного періоду зазначено не підтвердження пільговими довідками та результатами атестації робочих місць.

В трудовій книжці зазначено, що у вказаний період він працював на підприємстві ПАТ “Ш/У Покровське” на посаді електрогазозварювальника п’ятого розряду.

У матеріалах справи міститься довідка № 836 від 10 листопада 2017 року, яка видана ПАТ «Ш/у «Покровське» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутністю трудової книжки або відповідних записів у ній, з якої вбачається, що позивач працював повний робочий день на підприємстві ПАТ «Ш/у «Покровське» з 27 травня 1998 оку по 28 травня 1998 року та з 06 червня 1998 року по 21 березня 2000 року за професією електрогазозварник, зі шкідливими та важкими умовами праці, що передбачено Списком № 2. Також у матеріалах справи міститься довідка про заробітну плати для обчислення пенсії, яка видана ПАТ «Ш/у «Покровське», з якої вбачається що позивач працював на ПАТ «Ш/у «Покровське» з червня 1998 року по березень 2000 року та на всі сплати нараховані страхові внески (єдиний внесок).

Суд зазначає, що наведені записи в трудовій книжці про роботу позивача за вказані періоди свідчать про зайнятість останнього за відповідними посадами повний робочий день. Записи про спірні періоди роботи, засвідчені відповідною печатками підприємства і дефектів їх вчинення не мають, відтак факт роботи позивача у спірні періоди підтверджується відомостями трудової книжки, які були внесені відповідно до діючого законодавства.

Стосовно не зарахування вказаного періоду оскільки позивачем не надано докази атестації робочих місць Відповідно до вимог абз. 1 п. 1 ч. 2 ст. 114 розд. ХІV Закону України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» однією з умов призначення пенсії за віком на пільгових умовах є атестація робочих місць.

Відповідно до п.п. 1 і 2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_2 України від 01.08.1992 року №442 (набрав чинності з 21.08.1992 року), атестація проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Пунктом 4 вказаного Порядку встановлено, що атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Згідно з п. 6 вказаного Порядку атестація робочих місць передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідальність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії із шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Відповідно до п. 4.2 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, що затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383, результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Відповідно до пункту 4.5 вказаного Порядку якщо атестація з 21.08.1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21.08.1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, що затверджений постановою Кабінету ОСОБА_2 України від 01.08.1992 року №442. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Відповідно до п.п. 8 та 9 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, що затверджений постановою Кабінету ОСОБА_2 України від 01.08.1992 року №442, відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Таким чином, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 розд. ХІV Закону України Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування є виконання нею робіт, що містяться у списку № 2, а також документальне підтвердження несприятливих умов праці за результатами атестації відповідного робочого місця.

Суд звертає увагу, що у трудовій книжці позивача чітко зазначено, що він у спірний період працював на підприємстві ПАТ «Ш/у «Покровське» та довідками про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутністю трудової книжки або відповідних записів у ній підтверджено те, що позивач працював повний робочий день на підприємстві ПАТ «Ш/у «Покровське» по професії електрогазозварювальник, що передбачена Списком № 2.

Отже, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Стосовно не зарахування періоду роботи позивача на підприємстві ТОВ «Красноармійський завод «Промислового обладнання» з 17 листопада 2003 року по 01 серпня 2005 року не зараховано до пільгового стажу за Списком № 2, так як період робот в пільговій довідці від 06 жовтня 2017 року б/н, не відповідає даним трудової книжки ( в трудову книжку не внесені зміни, зазначені в наказі від 03 жовтня 2017 року № 58-о/с по ТОВ «Красноармійський завод «Промислового обладнання») суд зазначає наступне.

Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії на пільгових умовах є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. ПФУ не врахувало, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Зазначена правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 06 березня 2018 року справа №754/14898/15-а, адміністративне провадження №К/9901/11030/18.

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

За ст. 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Отже, позивач опинився в ситуації, що відповідно позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд зазначає, що позивач не може нести відповідальність за неналежне виконання своїх обов'язків підприємством, на якому він працює, а тому рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню, а спірні стаж зарахуванню до пільгового стажу.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішення відповідача про відмову в переведенні на пенсію за віком на пільгових умовах.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Стосовно позовних вимог в частині зобов'язання відповідача зарахувати до спеціального стажу роботи позивача, що дає право для призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно ч. 2 ст. 114 ЗУ “Про загальнообо’язкове державне пенсійне страхування” періоди роботи в Шахтобудівельному управлінні №3 “Треста” Красноармійськшахтобуд” з 26 лютого 1982 року по 26 листопада 1982 року та з 28 січня 1985 року по 08 травня 1998 року :в ПАТ “Ш/У Покровське” з 03 червня 1998 року по 21 березня 2000року; а також період роботи в ТОВ “Красноармійський завод “Промислового обладнання” з 17 листопада 2003 року по 01 травня 2005 року; та зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 2 ст. 114 ЗУ “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” з 07 листопада 2017 року, суд виходить з наступного.

Як вбачається з положень Рекомендації Комітету ОСОБА_2 Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом ОСОБА_2 11 березня 1980 року, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Суд не може підміняти державний орган рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

З практики Європейського суду витікає наступне: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.

Так, у відповідно до ст. 81 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України, тобто, в даному випадку Красноармійське об’єднане Управління Пенсійного фонду України в Донецької області має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії особі.

Як вбачається з матеріалів справи, спірне рішення відповідача прийняте без повного з’ясування обставин справи та інших документів наданих позивачем.

З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми закону, якими регулюються спірні відносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з застосуванням положень ст. 9 КАС України, а саме, обрання іншого способу захисту, який необхідний для повного відновлення порушеного права.

З урахуванням дискреційних повноважень Красноармійського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на прийняття рішення про переведення позивача на пенсію за віком на пільгових умовах, суд вважає необхідним зобов’язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про переведення позивача на пенсію за віком на пільгових умовах згідно ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 07 листопада 2017 року.

За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_1 до Красноармійського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов’язання вчинення певних дій підлягають задоволенню частково.

Відповідно до п. п. 3, 4, 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправним та зобов’язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернення позивача, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Тобто, приймаючи рішення про переведення ОСОБА_1 на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідач має враховувати висновки рішення в даній адміністративній справі щодо наявності підтвердження пільгового стажу позивача.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з Красноармійського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на його користь витрати на оплату довідок з Приватного архіву ліквідованих підприємств у розмірі 2100 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КАС до витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов’язані із прибуттям до суду; пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов’язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 138 КАС України розмір витрат, пов’язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою справи до розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

На підтвердження вказаної вимоги позивача, останнім було надано копію квитанції Приватного архіву ліквідованих підприємств № 185 від 26 вересня 2017 року на суму «300» та «1800», також окремим записом зазначено, що загальна сума складає 1800 грн.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд зазначає, що з наданої копії квитанції не вбачається за які саме документи позивачем було сплачено вказану суму.

Згідно ч. 9 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов’язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Тобто, нормами Кодексу адміністративного судочинства України закладені критерії оцінки як співмірності витрат пов’язаних з витребуванням доказів, а саме, адекватності ціни за надані Приватним архівом Ліквідованих підприємств послуги відносно складності та важливості справи, так і критерії пов’язаності цих витрат на витребування доказів саме в цієї судовій справи, а не іншій.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію реальності витрат, пов’язаних з витребуванням доказів, встановлення їхньої дійсності та необхідності, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та запровадження певних запобіжників від можливих зловживань з боку учасників судового процесу та осіб, які надають додаткові докази.

Враховуючи викладене та те, що позивачем не надано належних доказів реальності витрат, пов’язаних з витребуванням доказів та інших дій пов’язаних з підготовкою справи до розгляду, їхньої дійсності та необхідності, розумності їхнього розміру, тобто, фактичного та обґрунтованого понесення витрат, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про стягнення з відповідача витрат ОСОБА_1 на оплату довідок з Приватного архіву ліквідованих підприємств у розмірі 2100,00 грн.

Щодо судового збору суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, та підтверджується квитанцією № 0.0.970367969.1 від 21 лютого 2018 року, позивач за подання адміністративного позову сплатив 704,80 грн. (а.с. 3)

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, відповідно до п.3 ст.139 КАС України суд присуджує стягнути судові витрати у розмірі 352,40 грн., здійснені ОСОБА_1, за рахунок бюджетних асигнувань Красноармійського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області.

Керуючись ст.ст. 139, 244-250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (паспорт серії ВК 402062, 85316, Донецька область, Покровський район, с. Шевченко, вул. Нова, 10) до Красноармійського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 37869345, Донецька область, м. Покровськ, вул. Центральна, 154) про визнання протиправним і скасування рішення, зобов’язання вчинення певних дій – задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати рішення начальника Красноармійського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області без номера від 05 грудня 2017 року про відмову в переведенні на пенсію за віком ОСОБА_1.

Зобов`язати Красноармійське об’єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07 листопада 2017 року про переведення на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням пільгового стажу ОСОБА_1 за періоди роботи в Шахтобудівельному управлінні №3 “Треста” Красноармійськшахтобуд” з 26 лютого 1982 року по 26 листопада 1982 року та з 28 січня 1985 року по 08 травня 1998 року :в ПАТ “Ш/У Покровське” з 03 червня 1998 року по 21 березня 2000року ; а також період роботи в ТОВ “Красноармійський завод “Промислового обладнання” з 17 листопада 2003 року по 01 травня 2005 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Красноармійського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 37869345, Донецька область, м. Покровськ, вул. Центральна, 154) на користь ОСОБА_1 (паспорт серії ВК 402062, 85316, Донецька область, Покровський район, с. Шевченко, вул. Нова, 10) судові витрати у сумі 352 (триста п’ятдесят дві) грн. 40 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Повний текст рішення складений та підписаний 18 травня 2018 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Шинкарьова І.В.